Articles

Сьогодні в Україні відчувається, як коло стискається все вужче і вужче, бо час до Саміту Східного Партнерства у Вільнюсі невблаганно наближається. У грудні 2012 року наша країна отримала «домашнє завдання» у вигляді «списку Фюле». Як Україна виконала свої зобов’язання, і чи буде її «атестовано» у листопаді 2013 року, ми дізналися у експертів.

Три з мінусом – це вершина українських сподівань?

Від початку список мав аж 11 пунктів, проте його останню редакцію було скорочено до 5 (Європа йде на поступки?), за ними й проведемо оцінку.

1. Усунути вибіркове правосуддя. У списку Фюле, що ліг на стіл пану Азарову, немає жодних прізвищ, яких мав би стосуватися цей пункт. Проте символом вибіркового правосуддя в Україні стала лідер опозиції Юлія Тимошенко, тому більшість асоціює цей пункт саме з нею. Проте не слід забувати, що було помилувано Юрія Луценка та прийнято закон про покращення умов для в’язнів. Навіть Заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, Віталій Кулик визнає незадовільну роботу над цим питанням: «У цілому завдання виконане непогано, скажімо, на четвірку, але є одиниця перед цим. І четвірка нібито покриває цю одиницю: і зроблене домашнє завдання добре, і реферат написаний непогано… Але є оця одиниця, яка заважає. Потрібно зняти цю одиницю. Так-от, справа Тимошенко і є цією одиницею».

2. Прийняття Закону про прокуратуру. У цьому питанні українська влада та опозиція дійшли згоди, і ми вже маємо законопроект, який, за обіцянкою спікера Верховної Ради України В.Рибака, повинен бути ухвалений найближчими днями. Доля цього документу добре ілюструє компроміс, на який пішла опозиція (адже було відкликано її варіант законопроекту) заради євромайбутнього України. Експерти у цілому позитивно оцінюють новий закон, проте деякі його частини викликають занепокоєння. Так колишній міністр юстиції Микола Онищук в інтерв’ю Радіо Свобода зазначає, що велика дискусія може розвернутися щодо 24 статті закону (про закріплення за прокуратурою захисту прав фізичних осіб у суді). Проте екс-міністр переконаний, що до Саміту у Вільнюсі буде знайдено рішення. Таким чином, виконання цього пункту заслуговує оцінки «добре».

3. Зміни до виборчого законодавства. Верховна Рада, знову ж таки, через віднайдений компроміс між владою та опозицією, змогла призначити перевибори у п’яти проблемних округах. Проте відбудуться вони вже після Саміту у Вільнюсі. Як зазначає експерт з Громадянської мережі ОПОРА, Ольга Айвазовська не все так райдужно: «По-перше, призначення виборів в 5 проблемних округах, що зроблено з певною політичною обмовкою: день голосування відбудеться вже після Вільнюса, тому за це можна поставити хіба 4 з мінусом. По-друге, інший пункт, в якому сформульовано вимогу врахувати всі рекомендації ОБСЄ-БДІПЛ так однозначно не можна оцінити. 1/5 пропозицій європейських експертів справедливо розкритикована українськими. Тому оцінити рух до удосконалення виборчого законодавства, яке регламентує парламентську кампанію, можна хіба на 3».

4. Прийняття Виборчого кодексу. Згідно «списку» мали відбутися корекції законодавства про вибори з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ, проте часові рамки не дозволяють це зробити до Саміту. Отже, цей пункт залишається невиконаним та на совісті України. Голова правління Комітету виборців України, Олександр Черненко дає свою експертну оцінку цьому питанню: «Виборчий кодекс є найбільшою проблемою. До Вільнюсу умову, безперечно, виконано не буде. Але я, все-ж-таки, поставив би 1 бал, тому що проект таки було підготовлено».

5. Поліпшення інвестиційного фону України. Це питання є одним з найзаплутаніших, адже Україна не зробила жодного знакового кроку вперед для поліпшення цієї проблеми. На думку представників українського бізнесу, влада України може записати до свого активу декілька здобутків. Наприклад, як переконує Дмитро Сушко, керуючий партнер PSP, підписання закону про трансферне ціноутворення додасть балів українській стороні у Вільнюсі. Безперечно, ряд важливих аспектів досі залишається не вирішеним. В Українській Асоціації Інвестиційного Бізнесу відмовилися коментувати виконання українською владою цього завдання, посилаючись на багатоаспектність умови. Проте у цілому оцінили роботу над поліпшенням ситуації на 3 бали.

Використавши давній шкільний метод «середнього арифметичного», подивимося, що отримує Україна за «домашнє завдання»:

Отже, Україна виявилася не старанною ученицею! Вона балансує між двійкою й трійкою. Проте предмети нерівноцінні між собою, тож маленька надія все ще є. Якщо Україна здасть на «відмінно» найголовніший предмет, її авансом можуть перевести на наступний кваліфікаційний рівень.

Німеччина, як Голова екзаменаційної комісії, «завалить» Україну?

Зрозуміло, що найсуворішим екзаменатором у Вільнюсі буде принципова Німеччина. Адже наскільки важлива думка ФРН, як однієї з найвпливовіших країн ЄС, українці зрозуміли під час підготовки до проведення Євро-2012. Нагадаємо, що у ЗМІ існував певний міф щодо виборів до німецького Бундестагу у вересні. Мовляв, раптом Меркель програє вибори, і до влади у Німеччині прийде більш лояльний до України канцлер. Проте дива не сталося, партія Меркель здобула «суперрезультат», на який сама й не сподівалася. Єдиним, що залишається під питанням, хто ж стане новим міністром закордонних справ Німеччини. Майже зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що це буде людина з табору опонентів Меркель, проте це не дає абсолютно ніяких підстав для зміни риторики Німеччини щодо України.

Німецький політолог, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Андреас Умланд, постійно наголошує на першочерговості звільнення Ю.Тимошенко з-під варти. Проте, якщо прибрати цей пункт з порядку денного, які шанси матиме Україна у Вільнюсі прокоментував сам експерт: «Тоді значно зросте ймовірність підписання Угоди, але, тим не менш, закони доведеться все-ж-таки прийняти до кінця, або щонайменше у якомусь читання. Є форма, що має бути відчутний прогрес. Це означає, що має бути видно, що усі законопроекти вже у процесі».

З проведеної атестації стає зрозумілим, якби Німеччина була єдиним екзаменатором України у Вільнюсі, навряд чи нам вдалося б скласти цей іспит з першого разу. Проте маємо надію, що один з п’яти питань «екзаменаційного білету», ми будемо знати на «відмінно». І це буде питання №1 зі «списку Фюле». Якщо ж ні, то принципова Німеччина не змусить себе чекати. А.Умланд нагадує, що у екзаменаційній комісії є й інші суворі викладачі: «Якщо Ю.Тимошенко залишиться у тюрмі, то, скоріш за все, мінімум одна країна (ймовірно, це буде Німеччина) використає право вето, але ймовірніше, що це будуть й інші країни. Наприклад, такі країни як Польща, Литва або Словаччина, для яких це питання є менш принциповим, і так можуть погодитися».

Не потрібно бути вчителем, щоб зрозуміти, що Україна виявилася досить посереднім учнем, який готується в останню ніч перед іспитом. У середньому наша країна отримує слабеньку трійку, проте сподівання на переведення у «наступний клас» все ще залишаються. Головне «перескласти» найважливіший предмет.

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA welcomes the use, reprint and distribution of materials published on our site.
  • 2Mandatory conditions of using MYMEDIA materials are an indication of their authorship, pointing mymedia.org as the primary source and an active link to the original material on our site.
  • 3If only part of material is republished it must be mentioned in the text.
  • 4No changes of the content, names or facts, mentioned in material, are allowed as well as its other transformations that can cause distortion of the meaning and intent of the author.
  • 5MYMEDIA reserves the right at any time to revoke the permission to use our materials.

Сьогодні в Україні відчувається, як коло стискається все вужче і вужче, бо час до Саміту Східного Партнерства у Вільнюсі невблаганно наближається. У грудні 2012 року наша країна отримала «домашнє завдання» у вигляді «списку Фюле». Як Україна виконала свої зобов’язання, і чи буде її «атестовано» у листопаді 2013 року, ми дізналися у експертів.

Три з мінусом – це вершина українських сподівань?

Від початку список мав аж 11 пунктів, проте його останню редакцію було скорочено до 5 (Європа йде на поступки?), за ними й проведемо оцінку.

1. Усунути вибіркове правосуддя. У списку Фюле, що ліг на стіл пану Азарову, немає жодних прізвищ, яких мав би стосуватися цей пункт. Проте символом вибіркового правосуддя в Україні стала лідер опозиції Юлія Тимошенко, тому більшість асоціює цей пункт саме з нею. Проте не слід забувати, що було помилувано Юрія Луценка та прийнято закон про покращення умов для в’язнів. Навіть Заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, Віталій Кулик визнає незадовільну роботу над цим питанням: «У цілому завдання виконане непогано, скажімо, на четвірку, але є одиниця перед цим. І четвірка нібито покриває цю одиницю: і зроблене домашнє завдання добре, і реферат написаний непогано… Але є оця одиниця, яка заважає. Потрібно зняти цю одиницю. Так-от, справа Тимошенко і є цією одиницею».

2. Прийняття Закону про прокуратуру. У цьому питанні українська влада та опозиція дійшли згоди, і ми вже маємо законопроект, який, за обіцянкою спікера Верховної Ради України В.Рибака, повинен бути ухвалений найближчими днями. Доля цього документу добре ілюструє компроміс, на який пішла опозиція (адже було відкликано її варіант законопроекту) заради євромайбутнього України. Експерти у цілому позитивно оцінюють новий закон, проте деякі його частини викликають занепокоєння. Так колишній міністр юстиції Микола Онищук в інтерв’ю Радіо Свобода зазначає, що велика дискусія може розвернутися щодо 24 статті закону (про закріплення за прокуратурою захисту прав фізичних осіб у суді). Проте екс-міністр переконаний, що до Саміту у Вільнюсі буде знайдено рішення. Таким чином, виконання цього пункту заслуговує оцінки «добре».

3. Зміни до виборчого законодавства. Верховна Рада, знову ж таки, через віднайдений компроміс між владою та опозицією, змогла призначити перевибори у п’яти проблемних округах. Проте відбудуться вони вже після Саміту у Вільнюсі. Як зазначає експерт з Громадянської мережі ОПОРА, Ольга Айвазовська не все так райдужно: «По-перше, призначення виборів в 5 проблемних округах, що зроблено з певною політичною обмовкою: день голосування відбудеться вже після Вільнюса, тому за це можна поставити хіба 4 з мінусом. По-друге, інший пункт, в якому сформульовано вимогу врахувати всі рекомендації ОБСЄ-БДІПЛ так однозначно не можна оцінити. 1/5 пропозицій європейських експертів справедливо розкритикована українськими. Тому оцінити рух до удосконалення виборчого законодавства, яке регламентує парламентську кампанію, можна хіба на 3».

4. Прийняття Виборчого кодексу. Згідно «списку» мали відбутися корекції законодавства про вибори з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ, проте часові рамки не дозволяють це зробити до Саміту. Отже, цей пункт залишається невиконаним та на совісті України. Голова правління Комітету виборців України, Олександр Черненко дає свою експертну оцінку цьому питанню: «Виборчий кодекс є найбільшою проблемою. До Вільнюсу умову, безперечно, виконано не буде. Але я, все-ж-таки, поставив би 1 бал, тому що проект таки було підготовлено».

5. Поліпшення інвестиційного фону України. Це питання є одним з найзаплутаніших, адже Україна не зробила жодного знакового кроку вперед для поліпшення цієї проблеми. На думку представників українського бізнесу, влада України може записати до свого активу декілька здобутків. Наприклад, як переконує Дмитро Сушко, керуючий партнер PSP, підписання закону про трансферне ціноутворення додасть балів українській стороні у Вільнюсі. Безперечно, ряд важливих аспектів досі залишається не вирішеним. В Українській Асоціації Інвестиційного Бізнесу відмовилися коментувати виконання українською владою цього завдання, посилаючись на багатоаспектність умови. Проте у цілому оцінили роботу над поліпшенням ситуації на 3 бали.

Використавши давній шкільний метод «середнього арифметичного», подивимося, що отримує Україна за «домашнє завдання»:

Отже, Україна виявилася не старанною ученицею! Вона балансує між двійкою й трійкою. Проте предмети нерівноцінні між собою, тож маленька надія все ще є. Якщо Україна здасть на «відмінно» найголовніший предмет, її авансом можуть перевести на наступний кваліфікаційний рівень.

Німеччина, як Голова екзаменаційної комісії, «завалить» Україну?

Зрозуміло, що найсуворішим екзаменатором у Вільнюсі буде принципова Німеччина. Адже наскільки важлива думка ФРН, як однієї з найвпливовіших країн ЄС, українці зрозуміли під час підготовки до проведення Євро-2012. Нагадаємо, що у ЗМІ існував певний міф щодо виборів до німецького Бундестагу у вересні. Мовляв, раптом Меркель програє вибори, і до влади у Німеччині прийде більш лояльний до України канцлер. Проте дива не сталося, партія Меркель здобула «суперрезультат», на який сама й не сподівалася. Єдиним, що залишається під питанням, хто ж стане новим міністром закордонних справ Німеччини. Майже зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що це буде людина з табору опонентів Меркель, проте це не дає абсолютно ніяких підстав для зміни риторики Німеччини щодо України.

Німецький політолог, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Андреас Умланд, постійно наголошує на першочерговості звільнення Ю.Тимошенко з-під варти. Проте, якщо прибрати цей пункт з порядку денного, які шанси матиме Україна у Вільнюсі прокоментував сам експерт: «Тоді значно зросте ймовірність підписання Угоди, але, тим не менш, закони доведеться все-ж-таки прийняти до кінця, або щонайменше у якомусь читання. Є форма, що має бути відчутний прогрес. Це означає, що має бути видно, що усі законопроекти вже у процесі».

З проведеної атестації стає зрозумілим, якби Німеччина була єдиним екзаменатором України у Вільнюсі, навряд чи нам вдалося б скласти цей іспит з першого разу. Проте маємо надію, що один з п’яти питань «екзаменаційного білету», ми будемо знати на «відмінно». І це буде питання №1 зі «списку Фюле». Якщо ж ні, то принципова Німеччина не змусить себе чекати. А.Умланд нагадує, що у екзаменаційній комісії є й інші суворі викладачі: «Якщо Ю.Тимошенко залишиться у тюрмі, то, скоріш за все, мінімум одна країна (ймовірно, це буде Німеччина) використає право вето, але ймовірніше, що це будуть й інші країни. Наприклад, такі країни як Польща, Литва або Словаччина, для яких це питання є менш принциповим, і так можуть погодитися».

Не потрібно бути вчителем, щоб зрозуміти, що Україна виявилася досить посереднім учнем, який готується в останню ніч перед іспитом. У середньому наша країна отримує слабеньку трійку, проте сподівання на переведення у «наступний клас» все ще залишаються. Головне «перескласти» найважливіший предмет.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1
  • 2
  • 3Как вы провели лето? *