Articles

Існує ризик того,що Угода про Асоціацію, яка, ймовірно, буде підписана 28 жовтня у Вільнюсі, остаточно закріпить за Україною статус економічної периферії.

Більшість українців приваблює будь-яка інформація, яка наближає їх до Євросозу. Єврооптимісти схильні вірити, що Україну розглядають як повноцінного гравця на міжнародній арені. Але логіка брюссельської дипломатії нагадує прості правила хорошого тону на кшталт «за столом витирати руки об скатертину не ввічливо». Тож для того, щоб не ставити у незручне положення свого східного сусіда, брюсельські чиновники поводяться з Україною так, як цього вчить етикет, не акцентуючи увагу на суттєвих недоліках потенційного партнера. Складається враження, що ЄС готовий поступитися своїм принципам, але заради чого?

Угода про асоціацію, на перший погляд, має переважно економічний характер. Після її підписання для України відкриється зона вільної торгівлі з ЄС. Це дасть змогу українським промисловцям зменшити витрати на експорт. Наприклад, Україна є постачальником курячих яєць в країни Євросоюзу. Тепер ті самі яйця «подорожуватимуть» по зниженим тарифам і від цього прибуток українського яйцепостачальника збільшиться в рази. Але виробляти яйця – куряча справа. Що ж робити з товаром, який вимагає додаткових технічних витрат? Наприклад літакобудування або металургія. Левову частку українського ринку займає сировинна економіка, ми постачаємо в Європу дійсно якісну сировину, але це є показником слабкої економіки. Дуже вигідно мати під контролем «периферію», тобто територію, виробництво якої зосереджено на видобутку первинної сировини, що буде постачатися у країни «першого світу» для вироблення кінцевого продукту.

Український споживач звик до продуктів середньої якості, а от європейці в цьому плані вибагливі. Президент центру економічного розвитку Олександр Пасхавер зазначає, що нам доведеться пережити період суттєвих змін. У виробників виникнуть проблеми з реалізацією товару через невідповідність нашого рівня якості з потребами нового ринку. Виробнику доведеться придбати нове технологічне устаткування, звільнити певну кількість працівників, які не будуть готові до використання нових технологій – тобто провести модернізацію підприємств відповідно до європейських стандартів. Вірогідно, будуть і такі, що з цим завданням не впораються – їм доведеться шукати себе в іншій сфері. Таких, скоріш за все, буде багато. Отже, Україна стає не просто ринком, а й платформою для дислокації західних корпорацій. До того ж українська робоча сила дуже дешева. Як сказав польський політолог Войтек Лучак: «Ми не уявляємо в майбутньому процвітання Польщі без українських працівників. Зараз в Польщі дуже складна демографічна ситуація. В Польщі проживає близько 1,500 українських робітників. Ми любимо їх і хочемо ще більше. І це наша політика». Експлуатація дешевої робочої сили – є черговим доказом того, що статус периферії у нас закріплюється.

Український ринок більш привабливий саме для ЄС тому, що на сьогоднішній день він налічує майже 45 млн споживачів з невисоким рівнем вибагливості до якості і європейці цим не знехтують. Україна стане великим ринком збуту для європейських товарів – а це чергова ознака периферії. Політик та економіст Олег Рибачук зазначає: «Європейці відкривають для нас свої ринки і для них це вигідно з економічної та політичної точки зору, бо вони хочуть мати стабільного сусіда». Логічно – ніхто не хоче мати справу з непередбачуваним партнером. Перший заступник директора державного департаменту з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Мінюсту України Тарас Качка зазначає: «Угода про асоціацію – це ще закріплення тих спільних принципів, спільних цінностей, які будують гарне добросусідство, в першу чергу. Потім, десь в майбутній перспективі, якість там приєднання, але це не завдання цієї угоди». Для кожного важливо мати сусіда надійного, впевненого, який розвивається приблизно в такому ж тренді, що і ви». Тобто тепер європейський підприємець буде менше хвилюватися, відкриваючи на території країни, яка сповідує спільні з ним цінності ведення бізнесу. А ці цінності дуже банальні – чесність та якість. Невже для цього потрібно було чекати стільки років?

Якщо уважно придивитися до політичної карти світу, то можна помітити, що зараз формуються нові блоки наддержавного значення. Для ЄС важливо, щоб страшне пострадянське утворення, яке намагається звести до купи Путін, переродилося. Крім того, організація, яка не розширюється – на порозі смерті. Зараз Україна виконує функції буферної зони між Сходом та Заходом і, як зазначає політолог Євген: «Якщо Україна залишається в нейтральному статусі вона однозначно перетворюється на буфер. Вступ в угоду про асоціацію і європейська інтеграція є частиною вирішення безпекових проблем». При зближенні з ЄС, Україна стане вже буфером не «між», а від Росії. Також можна провести аналогію з поведінкою США до Мексики у НАФТА. В цьому об’єднані також переважають економічні інтереси, а однією з головних засад є створення справедливих умов конкуренції. В Мексику надходять великі інвестиції, але це переважно транснаціональні корпорації, які ніяк не впливають на розвиток Латинської Америки. Це експлуатація ресурсів та дешевої робочої сили. Дуже схожа ситуація і на європейському континенті, де багаті держави-члени ЄС згодні об’єднатися на ринку з Ураїною, яка різко контрастує в економічному плані з іншими.

Саме цим і можна пояснити чому брюсельські урядовці готові закрити очі на той хаос, який відбувається в Україні. На сьогоднішній день перед нашою державо постає загроза перетворитися на периферійну зону. Територію, яка постачатиме якісну сировину та дешеву робочу силу, якої завжди не вистачає. В економічних відносинах немає рівності.

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA welcomes the use, reprint and distribution of materials published on our site.
  • 2Mandatory conditions of using MYMEDIA materials are an indication of their authorship, pointing mymedia.org as the primary source and an active link to the original material on our site.
  • 3If only part of material is republished it must be mentioned in the text.
  • 4No changes of the content, names or facts, mentioned in material, are allowed as well as its other transformations that can cause distortion of the meaning and intent of the author.
  • 5MYMEDIA reserves the right at any time to revoke the permission to use our materials.

Існує ризик того,що Угода про Асоціацію, яка, ймовірно, буде підписана 28 жовтня у Вільнюсі, остаточно закріпить за Україною статус економічної периферії.

Більшість українців приваблює будь-яка інформація, яка наближає їх до Євросозу. Єврооптимісти схильні вірити, що Україну розглядають як повноцінного гравця на міжнародній арені. Але логіка брюссельської дипломатії нагадує прості правила хорошого тону на кшталт «за столом витирати руки об скатертину не ввічливо». Тож для того, щоб не ставити у незручне положення свого східного сусіда, брюсельські чиновники поводяться з Україною так, як цього вчить етикет, не акцентуючи увагу на суттєвих недоліках потенційного партнера. Складається враження, що ЄС готовий поступитися своїм принципам, але заради чого?

Угода про асоціацію, на перший погляд, має переважно економічний характер. Після її підписання для України відкриється зона вільної торгівлі з ЄС. Це дасть змогу українським промисловцям зменшити витрати на експорт. Наприклад, Україна є постачальником курячих яєць в країни Євросоюзу. Тепер ті самі яйця «подорожуватимуть» по зниженим тарифам і від цього прибуток українського яйцепостачальника збільшиться в рази. Але виробляти яйця – куряча справа. Що ж робити з товаром, який вимагає додаткових технічних витрат? Наприклад літакобудування або металургія. Левову частку українського ринку займає сировинна економіка, ми постачаємо в Європу дійсно якісну сировину, але це є показником слабкої економіки. Дуже вигідно мати під контролем «периферію», тобто територію, виробництво якої зосереджено на видобутку первинної сировини, що буде постачатися у країни «першого світу» для вироблення кінцевого продукту.

Український споживач звик до продуктів середньої якості, а от європейці в цьому плані вибагливі. Президент центру економічного розвитку Олександр Пасхавер зазначає, що нам доведеться пережити період суттєвих змін. У виробників виникнуть проблеми з реалізацією товару через невідповідність нашого рівня якості з потребами нового ринку. Виробнику доведеться придбати нове технологічне устаткування, звільнити певну кількість працівників, які не будуть готові до використання нових технологій – тобто провести модернізацію підприємств відповідно до європейських стандартів. Вірогідно, будуть і такі, що з цим завданням не впораються – їм доведеться шукати себе в іншій сфері. Таких, скоріш за все, буде багато. Отже, Україна стає не просто ринком, а й платформою для дислокації західних корпорацій. До того ж українська робоча сила дуже дешева. Як сказав польський політолог Войтек Лучак: «Ми не уявляємо в майбутньому процвітання Польщі без українських працівників. Зараз в Польщі дуже складна демографічна ситуація. В Польщі проживає близько 1,500 українських робітників. Ми любимо їх і хочемо ще більше. І це наша політика». Експлуатація дешевої робочої сили – є черговим доказом того, що статус периферії у нас закріплюється.

Український ринок більш привабливий саме для ЄС тому, що на сьогоднішній день він налічує майже 45 млн споживачів з невисоким рівнем вибагливості до якості і європейці цим не знехтують. Україна стане великим ринком збуту для європейських товарів – а це чергова ознака периферії. Політик та економіст Олег Рибачук зазначає: «Європейці відкривають для нас свої ринки і для них це вигідно з економічної та політичної точки зору, бо вони хочуть мати стабільного сусіда». Логічно – ніхто не хоче мати справу з непередбачуваним партнером. Перший заступник директора державного департаменту з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Мінюсту України Тарас Качка зазначає: «Угода про асоціацію – це ще закріплення тих спільних принципів, спільних цінностей, які будують гарне добросусідство, в першу чергу. Потім, десь в майбутній перспективі, якість там приєднання, але це не завдання цієї угоди». Для кожного важливо мати сусіда надійного, впевненого, який розвивається приблизно в такому ж тренді, що і ви». Тобто тепер європейський підприємець буде менше хвилюватися, відкриваючи на території країни, яка сповідує спільні з ним цінності ведення бізнесу. А ці цінності дуже банальні – чесність та якість. Невже для цього потрібно було чекати стільки років?

Якщо уважно придивитися до політичної карти світу, то можна помітити, що зараз формуються нові блоки наддержавного значення. Для ЄС важливо, щоб страшне пострадянське утворення, яке намагається звести до купи Путін, переродилося. Крім того, організація, яка не розширюється – на порозі смерті. Зараз Україна виконує функції буферної зони між Сходом та Заходом і, як зазначає політолог Євген: «Якщо Україна залишається в нейтральному статусі вона однозначно перетворюється на буфер. Вступ в угоду про асоціацію і європейська інтеграція є частиною вирішення безпекових проблем». При зближенні з ЄС, Україна стане вже буфером не «між», а від Росії. Також можна провести аналогію з поведінкою США до Мексики у НАФТА. В цьому об’єднані також переважають економічні інтереси, а однією з головних засад є створення справедливих умов конкуренції. В Мексику надходять великі інвестиції, але це переважно транснаціональні корпорації, які ніяк не впливають на розвиток Латинської Америки. Це експлуатація ресурсів та дешевої робочої сили. Дуже схожа ситуація і на європейському континенті, де багаті держави-члени ЄС згодні об’єднатися на ринку з Ураїною, яка різко контрастує в економічному плані з іншими.

Саме цим і можна пояснити чому брюсельські урядовці готові закрити очі на той хаос, який відбувається в Україні. На сьогоднішній день перед нашою державо постає загроза перетворитися на периферійну зону. Територію, яка постачатиме якісну сировину та дешеву робочу силу, якої завжди не вистачає. В економічних відносинах немає рівності.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1
  • 2
  • 3Как вы провели лето? *