Articles

За даними досліджень соціологічної групи «Рейтинг» 74% українців визнають свою державу корумпованою. Про ЄС наші громадяни мають набагато позитивніші уявлення: тільки 6% респондентів вважають, що термін «корупція» стосується Європи. Тому цілком закономірно, що Угода про асоціацію викликає у суспільства певні очікування змін. 39% українців мають надію, що зближення з ЄС допоможе подолати корупцію в Україні. 

Суспільство, громадські організації і політичні еліти, які теоретично мали б функціонувати в тандемі й формувати спільний фронт боротьби з корупцією, досі не співпрацюють, а інколи й узагалі не працюють у цьому напрямку. Хоча голова дрогобицької громадської організації «Спілка безпеки управління “Антикорупція”» Олег Балог зазначає, що політичні еліти корупції не протидіють, зате, принаймні, структурам громадянського суспільства працювати не заважають.

Витоки корумпованості українського суспільства знайти майже неможливо, вважає історик Ярослав Грицак. «Корупція є невиліковною, як сам гріх. Це глибоко в нашій природі, тому корупція універсальна. Проте є одна особливість: суспільства, розвиток яких базується на сировинному виробництві та ресурсах, є одними з найбільш корумпованих. А в тих, які більш спрямовані на новітні технології – корупції менше. Дуже легко встановити тип суспільства – подивитися з чого живуть десять найбільших олігархів України. Одні ‒ з видобутку, а другі ‒ зі зв’язку з державою», – каже Грицак. Він уважає, що нова еліта, яка захоче змінити правила гри, повинна сформуватися з людей, зайнятих, наприклад, у сфері ІТ. Саме вони повинні формувати суспільну думку. «Або ж ми, суспільство, будемо змінюватися в загальному кліматі, входячи в ЄС», - додає Грицак.

Українці схильні до вирішення проблем за допомогою хабарів. Тому вже зараз дехто вважає, що оздоровлення суспільства можливе лише з наймолодших його верств. Олег Балог каже, що виховати людей, вільних від корупції, можна починаючи з дитсадку та школи, організовуючи відповіді інформаційні хвилинки. Активіст уважає, що цим повинні займатися вчителі, які пройшли попередню підготовку. «Повинні бути відповідна програма і підручники», - вважає Балог.

Якщо ж розпочинати загальносуспільний процес, то, вочевидь, потрібні засоби формування суспільної думки. Тому член Парламентської Асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен радить залучати медіа та соціальні мережі, щоб люди знали про тих, хто чинить беззаконня. Задача журналістів – забезпечувати прозорість у сфері фінансів та взаємодії з чиновниками, а інструментом для цього Северінсен уважає розслідування. Одним із найважливіших є чинник моралі. Адже для данців корупція – великий сором. «Якщо когось спіймають на хабарі, це перша тема для всіх газет. Після цього ніхто не проголосує за політика, спійманого на корупції», – запевняє Северінсен.

Також є думка, що роботу потрібно починати з впливової меншості, яка має стати групою тиску на політичні еліти. «Все починається з малого. Достатньо 5 % населення, яке дійсно буде діяти. Має бути впливова меншість. Не політична, а моральна. І якщо мільйони людей почнуть подавати позови на недотримання державою своїх законів – буде ефект», - переконаний економіст Олександр Пасхавер.

Завдання впливової меншості можуть узяти на себе як громадські антикорупційні організації, так і представники середнього класу. 

Асоціація з ЄС не стане запорукою  миттєвих змін. «Є інструменти Ради Європи, конвенція про цивільно-правові аспекти боротьби з корупцією, кримінально-правові аспекти у боротьбі з корупцією. Наше законодавство більш-менш відповідає цим критеріям», – каже експерт з європейської інтеграції Тарас Качка. Залишається лише проблема виконання задекларованого. 

Проте Олег Балог уважає, що з законодавством Україна має неабиякі проблеми: «У нас є  законодавчі акти, які суперечать одне одному. Якщо є стаття, за якою ми можемо притягнути до відповідальності хабарника, то є  й така, яка це унеможливлює. І Верховна Рада свідомо приймає такі закони».

Наразі за оцінкою Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Україна за рік виконала повністю лише дві з тринадцяти рекомендацій РЄ. Вони стосуються ухвалення Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки та централізованої організації професійного антикорупційного навчання держслужбовців, - повідомляє Transparency International Україна.

Але навіть у цьому задекларованому списку громадські експерти звертають увагу на низьку якість антикорупційної програми та її повільну реалізацію впродовж останніх двох років. Вони зазначають, що більшість фінансових заходів програми прямо не стосуються боротьби з корупцією, а на значну частину антикорупційних заходів фінансування не передбачено, зокрема для протидії на місцевому рівні. 

Ще одним доказом «антикорупційної» діяльності політичних еліт є  усунення курсу «Запобігання та протидія корупції» з навчального плану Національної академії державного управління при Президентові України. Громадські активісти наголошують, що цей курс був єдиною в Україні цілісною програмою з протидії корупції для державних службовців.

Україна може і повинна враховувати досвід інших держав у боротьбі з корупцією. Найбільш близьким і ефективним є грузинський. Ще в 2005 році Україна і Грузія знаходилися на однаково низьких позиціях в індексі сприйняття міжнародної організації Transparency International. За результатами рейтингу 2012 року Україна посіла 144 місце з 176 країн. Грузія зайняла 51-е місце і випередила Чехію, Латвію, Словаччину, Румунію, Болгарію.

«Ривок» Грузії пов’язаний з низкою реформ: у 2004 році було звільнено 15 тисяч поліцейських – весь склад грузинської ДАІ, зарплату поліцейського збільшили у 10 разів, було створено систему електронного документообігу, а також ліквідовано санепідемстанцію та пожежну інспекцію. 

Але радикальні зміни, які здійснив Саакашвілі, експерт із питань євроінтеграції Тарас Качка вважає малоймовірними в українських реаліях: «У нас сьогодні людей, які працюють у різного роду реєстраційних службах, мільйони. Ніхто не дозволить собі їх усіх звільнити». 

Маємо також приклади Болгарії і Румунії, які не мають політичної волі у боротьбі з корупцією.  Про це, зокрема йшлося у доповіді Єврокомісії 2012 року, в якій було зазначено, що недостатня повага до верховенства права і корупція – великі проблеми Румунії. А Болгарії рекомендували ретельніше виконувати закони та боротися з корупцією на найвищому рівні. Для того, щоб допомогти цим державам, Єврокомісія створила спеціальний механізм моніторингу. Проте навіть під пильним наглядом ЄС  Румунія і Болгарія займають 66 і 75 місця відповідно в рейтингу Transparency International за 2012 рік. Країни досі мають проблеми з прозорим розподілом держзамовлень і грошей ЄС.

У своїх прогнозах щодо зміни ситуації з корупцією в Україні після підписання Угоди про асоціацію з ЄС експерти переважно скептичні. «Можливо, у нас корупції поменшає на нижчому рівні, ‒ припускає Тарас Качка, ‒ але вона перейде на вищий, або ж модифікується. Це все не робиться ухваленням одного закону, це робиться довгою практикою правозастосування».

Але керівник українського відділення Transparency International Олексій Хмара вважає, що Угода про асоціацію може неабияк допомогти Україні у протидії корупції. У інтерв’ю Deutsche Welle Хмара стверджує: «Угода містить величезні стимули, зокрема, економічні, торговельні, технологічні, культурні і ціннісні. Все це дасть нові підходи до старої проблеми – проблеми корупції. У сфері публічних фінансів і державних закупівель ми маємо гармонізувати наші стандарти. Вони мають стати прозорими і зрозумілими для громадян. З точки зору інституцій, йдеться про створення незалежного антикорупційного органу, який розслідуватиме корупційні випадки у вищих щаблях влади».

Зрозуміло, що Угода про Асоціацію не стане тим рятівним жилетом, якого чекають українці, щоб вибратись з корупційного моря. Натомість ЄС може стати для українців хорошим вчителем і критиком. Все залежить від того, чи Україна відкрита до знань, чи готова вчитись і змінюватись. І хоча поки що важко повірити, що політична еліта країни оголосить корупції війну, чи суспільство відмовиться від хабарництва, виключати це в нашій непередбачуваній країні не можна. Хіба донедавна хтось міг подумати, що Віктор Янукович стане прихильником євроінтеграції?..

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida).

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA welcomes the use, reprint and distribution of materials published on our site.
  • 2Mandatory conditions of using MYMEDIA materials are an indication of their authorship, pointing mymedia.org as the primary source and an active link to the original material on our site.
  • 3If only part of material is republished it must be mentioned in the text.
  • 4No changes of the content, names or facts, mentioned in material, are allowed as well as its other transformations that can cause distortion of the meaning and intent of the author.
  • 5MYMEDIA reserves the right at any time to revoke the permission to use our materials.

За даними досліджень соціологічної групи «Рейтинг» 74% українців визнають свою державу корумпованою. Про ЄС наші громадяни мають набагато позитивніші уявлення: тільки 6% респондентів вважають, що термін «корупція» стосується Європи. Тому цілком закономірно, що Угода про асоціацію викликає у суспільства певні очікування змін. 39% українців мають надію, що зближення з ЄС допоможе подолати корупцію в Україні. 

Суспільство, громадські організації і політичні еліти, які теоретично мали б функціонувати в тандемі й формувати спільний фронт боротьби з корупцією, досі не співпрацюють, а інколи й узагалі не працюють у цьому напрямку. Хоча голова дрогобицької громадської організації «Спілка безпеки управління “Антикорупція”» Олег Балог зазначає, що політичні еліти корупції не протидіють, зате, принаймні, структурам громадянського суспільства працювати не заважають.

Витоки корумпованості українського суспільства знайти майже неможливо, вважає історик Ярослав Грицак. «Корупція є невиліковною, як сам гріх. Це глибоко в нашій природі, тому корупція універсальна. Проте є одна особливість: суспільства, розвиток яких базується на сировинному виробництві та ресурсах, є одними з найбільш корумпованих. А в тих, які більш спрямовані на новітні технології – корупції менше. Дуже легко встановити тип суспільства – подивитися з чого живуть десять найбільших олігархів України. Одні ‒ з видобутку, а другі ‒ зі зв’язку з державою», – каже Грицак. Він уважає, що нова еліта, яка захоче змінити правила гри, повинна сформуватися з людей, зайнятих, наприклад, у сфері ІТ. Саме вони повинні формувати суспільну думку. «Або ж ми, суспільство, будемо змінюватися в загальному кліматі, входячи в ЄС», - додає Грицак.

Українці схильні до вирішення проблем за допомогою хабарів. Тому вже зараз дехто вважає, що оздоровлення суспільства можливе лише з наймолодших його верств. Олег Балог каже, що виховати людей, вільних від корупції, можна починаючи з дитсадку та школи, організовуючи відповіді інформаційні хвилинки. Активіст уважає, що цим повинні займатися вчителі, які пройшли попередню підготовку. «Повинні бути відповідна програма і підручники», - вважає Балог.

Якщо ж розпочинати загальносуспільний процес, то, вочевидь, потрібні засоби формування суспільної думки. Тому член Парламентської Асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен радить залучати медіа та соціальні мережі, щоб люди знали про тих, хто чинить беззаконня. Задача журналістів – забезпечувати прозорість у сфері фінансів та взаємодії з чиновниками, а інструментом для цього Северінсен уважає розслідування. Одним із найважливіших є чинник моралі. Адже для данців корупція – великий сором. «Якщо когось спіймають на хабарі, це перша тема для всіх газет. Після цього ніхто не проголосує за політика, спійманого на корупції», – запевняє Северінсен.

Також є думка, що роботу потрібно починати з впливової меншості, яка має стати групою тиску на політичні еліти. «Все починається з малого. Достатньо 5 % населення, яке дійсно буде діяти. Має бути впливова меншість. Не політична, а моральна. І якщо мільйони людей почнуть подавати позови на недотримання державою своїх законів – буде ефект», - переконаний економіст Олександр Пасхавер.

Завдання впливової меншості можуть узяти на себе як громадські антикорупційні організації, так і представники середнього класу. 

Асоціація з ЄС не стане запорукою  миттєвих змін. «Є інструменти Ради Європи, конвенція про цивільно-правові аспекти боротьби з корупцією, кримінально-правові аспекти у боротьбі з корупцією. Наше законодавство більш-менш відповідає цим критеріям», – каже експерт з європейської інтеграції Тарас Качка. Залишається лише проблема виконання задекларованого. 

Проте Олег Балог уважає, що з законодавством Україна має неабиякі проблеми: «У нас є  законодавчі акти, які суперечать одне одному. Якщо є стаття, за якою ми можемо притягнути до відповідальності хабарника, то є  й така, яка це унеможливлює. І Верховна Рада свідомо приймає такі закони».

Наразі за оцінкою Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Україна за рік виконала повністю лише дві з тринадцяти рекомендацій РЄ. Вони стосуються ухвалення Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки та централізованої організації професійного антикорупційного навчання держслужбовців, - повідомляє Transparency International Україна.

Але навіть у цьому задекларованому списку громадські експерти звертають увагу на низьку якість антикорупційної програми та її повільну реалізацію впродовж останніх двох років. Вони зазначають, що більшість фінансових заходів програми прямо не стосуються боротьби з корупцією, а на значну частину антикорупційних заходів фінансування не передбачено, зокрема для протидії на місцевому рівні. 

Ще одним доказом «антикорупційної» діяльності політичних еліт є  усунення курсу «Запобігання та протидія корупції» з навчального плану Національної академії державного управління при Президентові України. Громадські активісти наголошують, що цей курс був єдиною в Україні цілісною програмою з протидії корупції для державних службовців.

Україна може і повинна враховувати досвід інших держав у боротьбі з корупцією. Найбільш близьким і ефективним є грузинський. Ще в 2005 році Україна і Грузія знаходилися на однаково низьких позиціях в індексі сприйняття міжнародної організації Transparency International. За результатами рейтингу 2012 року Україна посіла 144 місце з 176 країн. Грузія зайняла 51-е місце і випередила Чехію, Латвію, Словаччину, Румунію, Болгарію.

«Ривок» Грузії пов’язаний з низкою реформ: у 2004 році було звільнено 15 тисяч поліцейських – весь склад грузинської ДАІ, зарплату поліцейського збільшили у 10 разів, було створено систему електронного документообігу, а також ліквідовано санепідемстанцію та пожежну інспекцію. 

Але радикальні зміни, які здійснив Саакашвілі, експерт із питань євроінтеграції Тарас Качка вважає малоймовірними в українських реаліях: «У нас сьогодні людей, які працюють у різного роду реєстраційних службах, мільйони. Ніхто не дозволить собі їх усіх звільнити». 

Маємо також приклади Болгарії і Румунії, які не мають політичної волі у боротьбі з корупцією.  Про це, зокрема йшлося у доповіді Єврокомісії 2012 року, в якій було зазначено, що недостатня повага до верховенства права і корупція – великі проблеми Румунії. А Болгарії рекомендували ретельніше виконувати закони та боротися з корупцією на найвищому рівні. Для того, щоб допомогти цим державам, Єврокомісія створила спеціальний механізм моніторингу. Проте навіть під пильним наглядом ЄС  Румунія і Болгарія займають 66 і 75 місця відповідно в рейтингу Transparency International за 2012 рік. Країни досі мають проблеми з прозорим розподілом держзамовлень і грошей ЄС.

У своїх прогнозах щодо зміни ситуації з корупцією в Україні після підписання Угоди про асоціацію з ЄС експерти переважно скептичні. «Можливо, у нас корупції поменшає на нижчому рівні, ‒ припускає Тарас Качка, ‒ але вона перейде на вищий, або ж модифікується. Це все не робиться ухваленням одного закону, це робиться довгою практикою правозастосування».

Але керівник українського відділення Transparency International Олексій Хмара вважає, що Угода про асоціацію може неабияк допомогти Україні у протидії корупції. У інтерв’ю Deutsche Welle Хмара стверджує: «Угода містить величезні стимули, зокрема, економічні, торговельні, технологічні, культурні і ціннісні. Все це дасть нові підходи до старої проблеми – проблеми корупції. У сфері публічних фінансів і державних закупівель ми маємо гармонізувати наші стандарти. Вони мають стати прозорими і зрозумілими для громадян. З точки зору інституцій, йдеться про створення незалежного антикорупційного органу, який розслідуватиме корупційні випадки у вищих щаблях влади».

Зрозуміло, що Угода про Асоціацію не стане тим рятівним жилетом, якого чекають українці, щоб вибратись з корупційного моря. Натомість ЄС може стати для українців хорошим вчителем і критиком. Все залежить від того, чи Україна відкрита до знань, чи готова вчитись і змінюватись. І хоча поки що важко повірити, що політична еліта країни оголосить корупції війну, чи суспільство відмовиться від хабарництва, виключати це в нашій непередбачуваній країні не можна. Хіба донедавна хтось міг подумати, що Віктор Янукович стане прихильником євроінтеграції?..

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida).

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1
  • 2
  • 3Как вы провели лето? *