Articles

Щастить тим, хто вміє знаходити цікавих співрозмовників. Людей з захопливими чи небезпечними професіями, автобіографії яких могли б стати бестселерами. Їхні історії можна слухати годинами і це ніколи не набридає. Олександру 45 років і розповідає він про своє цілком звичайне життя. Чому його цікаво послухати? Олександр – українець у 2033 році.

Чорт, сьогодні знову проспав! Електричка о 5.20 уже пішла. Може, хоч на 5.40 встигну. Чорт!

Київ став мегаполісом, 8 мільйонів населення за офіційними даними. Моє місто злилося зі столицею і тепер я їжджу на роботу електричками. Хоча коли я був молодим, це була навіть інша область.

З роботою пощастило: зарплата 5000 тисяч гривень і майже не змушують працювати понаднормово. Купив доньці планшет – зраділа. Хоча дружина каже: дарма гроші витратив.

Син служить у армії. Він не вступив до університету – завалив іспит з російської мови. Треба було віддавати його в російську школу. Що ж, з донькою ми цієї помилки не повторили.

У суботу дружина розбудила мене і сказала, що треба з’їдити до супермаркету. Але стара Volvo, що залишилася мені від батька, знову не завелась.

• Цьому драндулету пора на смітник! – говорить дружина. – Що ти за мужик, якщо навіть нормальну машину купити не можеш?! Подивись на свого брата, от він – молодець!

Молодший брат виїхав до Грузії якраз напередодні її вступу до ЄС у 2020. Тепер добре заробляє, іноді привозить нам вино та фрукти. Але за пляшкою зізнається – важко, додому тягне.

Дружина говорить:

• Купи мені шубу!

• Та це вже навіть не модно – усі зірки Голівуду вступили до «Грінпіс».

Та вона все одно стоїть на своєму. А я на Чемпіонат світу з футболу наступного року хочу поїхати. Тим паче недалеко – поляки проводять.

Моя мама відмовляється викидати телевізор, тому щовечора ми з нею дивимося новини. Війна США з Північною Кореєю продовжується, Єгипет став 35 країною Євросоюзу, Віктор Лукашенко заборонив імпорт китайських товарів…

Сьогодні зайшов у гості мій найкращий друг. Ми знайомі ще зі школи, та після випуску я пішов до університету, а він – поїхав на заробітки в Європу. 10 років жив у Молдові, але повернувся.

• Ти чув, що Придністров’я все-таки приєдналося до Росії?

• А ти чого чекав? Що попросяться в Євросоюз?

• Я думав: подивляться як живуть молдавани, передумають. Знаєш, як там добре! Живеш собі в будинку, їздиш на роботу своєю машиною. У вихідні п’єш вино на терасі, двічі на рік їздиш відпочивати.

• Так чому ж ти повернувся?

• Додому тягне.

Моя сім’я цьогоріч їде відпочивати вперше за 7 років. Донька взагалі ніколи моря не бачила. Старенька мама радіє – я пообіцяв звозити її до Воронцовського палацу. А дружина тяжко зітхає:

• Пам’ятаєш, як ми ще до весілля їздили разом у Грецію?

• Гарно було… Шкода, що у 2018 закрили кордон.

• Шкода, що в 2013 році відмовились випустити Тимошенко.

• Можливо, тоді б ми жили інакше.
 

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA welcomes the use, reprint and distribution of materials published on our site.
  • 2Mandatory conditions of using MYMEDIA materials are an indication of their authorship, pointing mymedia.org as the primary source and an active link to the original material on our site.
  • 3If only part of material is republished it must be mentioned in the text.
  • 4No changes of the content, names or facts, mentioned in material, are allowed as well as its other transformations that can cause distortion of the meaning and intent of the author.
  • 5MYMEDIA reserves the right at any time to revoke the permission to use our materials.

Щастить тим, хто вміє знаходити цікавих співрозмовників. Людей з захопливими чи небезпечними професіями, автобіографії яких могли б стати бестселерами. Їхні історії можна слухати годинами і це ніколи не набридає. Олександру 45 років і розповідає він про своє цілком звичайне життя. Чому його цікаво послухати? Олександр – українець у 2033 році.

Чорт, сьогодні знову проспав! Електричка о 5.20 уже пішла. Може, хоч на 5.40 встигну. Чорт!

Київ став мегаполісом, 8 мільйонів населення за офіційними даними. Моє місто злилося зі столицею і тепер я їжджу на роботу електричками. Хоча коли я був молодим, це була навіть інша область.

З роботою пощастило: зарплата 5000 тисяч гривень і майже не змушують працювати понаднормово. Купив доньці планшет – зраділа. Хоча дружина каже: дарма гроші витратив.

Син служить у армії. Він не вступив до університету – завалив іспит з російської мови. Треба було віддавати його в російську школу. Що ж, з донькою ми цієї помилки не повторили.

У суботу дружина розбудила мене і сказала, що треба з’їдити до супермаркету. Але стара Volvo, що залишилася мені від батька, знову не завелась.

• Цьому драндулету пора на смітник! – говорить дружина. – Що ти за мужик, якщо навіть нормальну машину купити не можеш?! Подивись на свого брата, от він – молодець!

Молодший брат виїхав до Грузії якраз напередодні її вступу до ЄС у 2020. Тепер добре заробляє, іноді привозить нам вино та фрукти. Але за пляшкою зізнається – важко, додому тягне.

Дружина говорить:

• Купи мені шубу!

• Та це вже навіть не модно – усі зірки Голівуду вступили до «Грінпіс».

Та вона все одно стоїть на своєму. А я на Чемпіонат світу з футболу наступного року хочу поїхати. Тим паче недалеко – поляки проводять.

Моя мама відмовляється викидати телевізор, тому щовечора ми з нею дивимося новини. Війна США з Північною Кореєю продовжується, Єгипет став 35 країною Євросоюзу, Віктор Лукашенко заборонив імпорт китайських товарів…

Сьогодні зайшов у гості мій найкращий друг. Ми знайомі ще зі школи, та після випуску я пішов до університету, а він – поїхав на заробітки в Європу. 10 років жив у Молдові, але повернувся.

• Ти чув, що Придністров’я все-таки приєдналося до Росії?

• А ти чого чекав? Що попросяться в Євросоюз?

• Я думав: подивляться як живуть молдавани, передумають. Знаєш, як там добре! Живеш собі в будинку, їздиш на роботу своєю машиною. У вихідні п’єш вино на терасі, двічі на рік їздиш відпочивати.

• Так чому ж ти повернувся?

• Додому тягне.

Моя сім’я цьогоріч їде відпочивати вперше за 7 років. Донька взагалі ніколи моря не бачила. Старенька мама радіє – я пообіцяв звозити її до Воронцовського палацу. А дружина тяжко зітхає:

• Пам’ятаєш, як ми ще до весілля їздили разом у Грецію?

• Гарно було… Шкода, що у 2018 закрили кордон.

• Шкода, що в 2013 році відмовились випустити Тимошенко.

• Можливо, тоді б ми жили інакше.
 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1
  • 2
  • 3Как вы провели лето? *