Статьи

«Майдан можна злити, якщо залишити його таким,  яким він є сьогодні – музеєм, меморіальним комплексом, пам`ятником важкої перемоги, - вважає Оксана Дащаківська, експерт Комітету виборців України. - Майдан можна використати для контрпропаганди революції, якщо дати можливість «міським божевільним» виголошувати свої «геніальні плани».  А можна постаратися використати його енергію, для подальшого вдосконалення країни». 

Майдан – де-факто, став суб`єктом української політики. З ним рахуються,  прислухаються, можна сказати, що навіть радяться з Майданом. В момент протистоянь він відтіснив опозицію на марґінес. Змусив  виконувати її  функцію посередника, зв’язкового між людьми і президентом. Як Майдан поведеться далі і чи потрібний він у такому форматі, який є сьогодні?
 
Більшість експертів говорять, що Майдан, в головах людей, важливіший за Майдан на вулиці.  Вважають, що його не слід перетворювати в політичну силу.  Тоді виникає питання, а в якій формі продовжувати протести? Політолог Володимир Горбач вважає, що в цілодобовому стоянні Майдану немає потреби.  “Майдан — це феномен прямої демократії, він виконав свою основну функцію — скинув режим Януковича. Для нової боротьби слід підбирати нові методи”, - вважає політолог.
 
«Майдан цікавий своєю єдністю. Він дозволив співіснувати і  діяти різним  середовищам, які б ніколи разом не працювали, якби не потреба у поваленні Януковича. Всіх цих людей, загнати в одну політичну силу,  не можливо і не потрібно. Це їх тільки розсварить. Не всі мають бути в активній політиці, активна життєва позиція, набагато важливіша, ніж членський квиток», - вважає Сергій Рахманні, український журналіст, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня». Він переконаний, що завдяки Майдану, українське суспільств зробило величезний крок вперед, змінилося, подорослішало. Але не можна зупинити час. Майдан надто різний, щоб його об’єднати в якусь політичну силу. Єдине, що він справді може робити — контролювати владу.
 
Учасники протестів вважають, що у зв’язку з військовою інтервенцією в Крим, і складною ситуацією в країні, бюрократична система почала чинити спротив, відновлюються старі корупційні схеми, до влади повертаються люди, які вміють домовлятися. “Це не означає, що Майдан не дав жодних результатів, - каже Отар Довженко, активіст львівського Євромайдану, - просто працювати доведеться більше, довше, важче, брудніше. Доведеться чистити авгієві стайні у своєму таборі. Доки ми будемо чекати, коли закінчиться протистояння в Криму, то доведеться починати Євромайдан знову”.  
 

Чого  повинен зараз вимагати Майдан? 

 
Україні потрібно багато реформ, і економічних, і політичних.  Оксана Дащаківська вважає, що слід почати з прийняття нової конституції:  «Та конституція, яка діє сьогодні, постійно провокуватиме конфлікти”. Експерт каже, що нову Конституцію слід приймати на загальнонаціональному референдумі, а перед цим провести  широке суспільне  обговорення. 
 
Вона переконана, що процес роботи над Конституцією, повинен пройти наступні  етапи: перший — скликання Установчих зборів, делегати від усіх областей, лідери громадської думки повинні  визначити  основні параметри Конституції; другий – скликання Конституційної Асамблеї,  щоб експерти напрацювали  текст Конституції: третій етап – референдум;  четвертий – затвердження результатів референдуму у парламенті.  “Така конституція буде найлегітимнішою та сталою, відображатиме погляд суспільства на подальший розвиток держави та громадянського суспільства”, - вважає експерт.
 

Менше лівого популізму

 
Ігор Гут, президент Українського бізнес-клубу «Develop Your Business» вважає, що уряд повинен здійснити ряд непопулярних економічних реформ. Майдан в цьому, як не дивно, повинен йому допомогти. Щоб реформи були успішними і користувалися підтримкою у суспільстві, людям  потрібно пояснити їхню доцільність. Політики цього ніколи не зроблять, над ними постійно «нависають» вибори, а Майдан має перерости в загальнонаціональний діалог.
Експерт каже, що по-перше, необхідно стабілізувати  політичну  ситуацію: відновити авторитет влади, припинити беззаконня та сепаратиські заклики. Проте, що інвестиції люблять спокій, мають пам’ятати усі учасники політичних протистоянь. Друге завдання для уряду - стабілізувати макроекономічні процеси (позики, критичні виплати, курси валют, банківську сферу). Уряд повинен надіслати позитивні меседжі громадянам-споживачам і інвесторам.
До наступного блоку завдань, який повинен виконати уряд, має включитися громадськість. Мова йде, перш за все, про радикальну боротьбу з корупцією. Доки є сприятлива атмосфера, Майдан зобов’язаний не  дати чиновникам відновити корупційні схеми.  Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» вважає, що багато українців  не розуміють потреби в реформах. У решти, розуміння необхідності обмежень, залежатиме від того, чи почне нова влада з себе. Проте, вважає соціолог, якщо  нова влада зможе зупинить корупцію, то отримає необхідний вотум довіри для реформ.
Але навіть боротьби з корупцією не достатньо.  Майдан повинен вимагати  встановлення рівних правил гри для усьго бізнесу.  «Країна потребує ліберальних реформ. Політикам слід зупини популізм і рух у напрямку лівого соціалізму. Майдан повинен стати ситом, який відсіює популістів, непрофесіоналів, людей, які хочуть швидкої слави. Для більшості людей ліберальні реформи важкі, але пройти через це умовне чистилище все одно потрібно», - вважає Ігор Гут.
Цю думку повторює і Баррі Гебб, канадський економіст, який кілька останніх років живе у Одесі. «Український уряд не повинен повторювати помилок інших країн. Слід поставити правильну мету. Наприклад, не як попасти у Топ-10, а як зробити людей  багатшими. Якщо ви справді боротиметеся з корупцією, то автоматично, будуть реформи”. 
 

Суддям суд

 
У  квітні 2013 року, тільки 7% українців довіряли судам (за дан. Центру Разумкова). Режим Януковича використовував суди для усього іншого, окрім як встановлення  справедливості: відміна конституційної реформи, рейдерські захоплення підприємств, переслідування опозиції – все це робилося руками суддів.
 
Новий міністр юстиції – Павло Петренко, зареєстрував у Верховній Раді закон “Про повернення довіри до суддів.” Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки,  вважає, що цей крок  нічого не змінить, поки в українців не буде реальної поваги до правосуддя.  «Політики і суспільство звикли, що суддями помикають, їх зневажають, вважають найбільш корумпованою гілкою влади. І це, на жаль, дуже часто правда, але це потрібно змінювати», - правозахисник говорить, що потрібно допомогти суддівському корпусу самому очиститися від хабарників і некомпетентних людей. 
 
Микола Мельник, доктор юридичних наук, експерт з правових питань Центру Разумкова, переконаний, що  суддів, які зловживали правом судити: виконуючи незаконні вказівки голови чи «куратора» зверху, діючи з міркувань особистої користі, виявляли професійну некомпетентність слід усунути. На його думку, вистачить декілька наступних кроків: по-перше, повністю оновити персональний склад Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії судів України. Ці органи були сформованими спеціально під режим Януковича і через них відбиралися «вірні» президенту люди.  По-друге – звільнити Сергія Ківалова з посади голови парламентського Комітету з питань правосуддя. Він, як один зі «стовпів» і символів режиму Януковича, багато чого вирішував. Якщо його залишити на цій посаді, - вважає експерт,  –  залишиться все як є  По-третє, звільнити усіх голів судів, яких призначили після 30 липня 2010 року. Після т.зв. реформи судді призначалися за  принципом особистої відданості і абсолютної лояльності до режиму Януковича. По-четверте, виявити, звільнити з посад та притягти до юридичної відповідальності суддів, які зловживали правом судити. Обов’язкову люстраційну перевірку мають пройти ті, хто ухвалював вироки опозиційним політикам (Тимошенко, Луценко та інші), учасникам протестних акцій, забороняв проводити мирні зібрання. Особливо, це стосується тих суддів, рішення яких Європейським судом з прав людини визнані такими, що суперечать європейській конвенції з прав людини. 
 
Правознавці погоджуються, що без спеціального люстраційного органу не обійтися. Бо, як наголошує Микола Мельник, сама судова система не готова до радикального самоочищення. «Майдан повинен підключитися до цього процесу – для відкритості та об’єктивності процесу люстрації.  Тому що сьогоднішні тенденції свідчать, що у судовій системі не відбудеться істотного оновлення. Власне, як і у всій державній владі». 
 

Електронний уряд в маси

 
Олег Рибачук, громадський активіст, колишній народний депутат України, говорить, що основне завдання, яке стоїть перед Майданом  сьогодні – контроль за діяльністю уряду. «Єдине чого боїться система і проти чого вона не вистоїть – це прозорість і підзвітність», - каже політик. 
 
Він наголошує, що слід обов’язково удосконалити систему державного управління. 
Перше – прийняти новий закон про державні закупівлі, який вимагає тендеру і звітності. Якщо вдасться знищити тендерну мафію, в бюджет повернуться мільярди гривень. 
Друге – введення електронного урядування, завдяки якому можна зменшити побутову корупцію та дати доступ людям до усіх рішень, які приймаються органами державної влади. Третє - внести зміни до законів, які блокують доступ до публічної інформації.
 

Майдан і політики

 
Історик Ярослав Грицак каже, що зараз суспільство повинно вимагати від політиків чіткого плану дій, час на декларацій минув. Майдан сформував консенсус у розумінні того, що гірше вже не буде, реформи потрібні негайно, занадто велика ціна заплачена за шанс для реформ. Політологи додають, що Майдану слід вимагати дострокових парламентських виборів.
 
Сергій Рахманін сподівається, що опозиція все-таки висуне єдиного кандидата на президентських виборах, і він буде озвучений, як кандидат Майдану, але це малоймовірно. 
 
Від того підтримає, чи не підтримає Майдан кандидатуру  президента, залежатиме чи визнає суспільство нового президента? Якщо кандидати не почнуть серйозну розмову з Майданом, виникне ситуація, що  всіх кого призначатимуть в регіони, за партійними квотами, громадські активісти бойкотуватимуть.  Оксана Дащаківська говорить, що українське суспільство змінилося, а політики – ні. «У нас інші цінності, стратегія розвитку держави, тож майбутніх конфліктів, швидше за все, не уникнути». 
 
Найголовніше, кажуть експерти, щоб після президентських виборів, вже новому главі держави не довелося силою вирішувати проблему Майдану.
 
Работа одного из участников ІІ Школы международной журналистики «Украина – ЕС – Россиия: что дальше?», проведенной совместно УКУ и www.mymedia.org.ua (проект, который реализует NIRAS / ВВС при финансовой поддержке Danida) 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

«Майдан можна злити, якщо залишити його таким,  яким він є сьогодні – музеєм, меморіальним комплексом, пам`ятником важкої перемоги, - вважає Оксана Дащаківська, експерт Комітету виборців України. - Майдан можна використати для контрпропаганди революції, якщо дати можливість «міським божевільним» виголошувати свої «геніальні плани».  А можна постаратися використати його енергію, для подальшого вдосконалення країни». 

Майдан – де-факто, став суб`єктом української політики. З ним рахуються,  прислухаються, можна сказати, що навіть радяться з Майданом. В момент протистоянь він відтіснив опозицію на марґінес. Змусив  виконувати її  функцію посередника, зв’язкового між людьми і президентом. Як Майдан поведеться далі і чи потрібний він у такому форматі, який є сьогодні?
 
Більшість експертів говорять, що Майдан, в головах людей, важливіший за Майдан на вулиці.  Вважають, що його не слід перетворювати в політичну силу.  Тоді виникає питання, а в якій формі продовжувати протести? Політолог Володимир Горбач вважає, що в цілодобовому стоянні Майдану немає потреби.  “Майдан — це феномен прямої демократії, він виконав свою основну функцію — скинув режим Януковича. Для нової боротьби слід підбирати нові методи”, - вважає політолог.
 
«Майдан цікавий своєю єдністю. Він дозволив співіснувати і  діяти різним  середовищам, які б ніколи разом не працювали, якби не потреба у поваленні Януковича. Всіх цих людей, загнати в одну політичну силу,  не можливо і не потрібно. Це їх тільки розсварить. Не всі мають бути в активній політиці, активна життєва позиція, набагато важливіша, ніж членський квиток», - вважає Сергій Рахманні, український журналіст, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня». Він переконаний, що завдяки Майдану, українське суспільств зробило величезний крок вперед, змінилося, подорослішало. Але не можна зупинити час. Майдан надто різний, щоб його об’єднати в якусь політичну силу. Єдине, що він справді може робити — контролювати владу.
 
Учасники протестів вважають, що у зв’язку з військовою інтервенцією в Крим, і складною ситуацією в країні, бюрократична система почала чинити спротив, відновлюються старі корупційні схеми, до влади повертаються люди, які вміють домовлятися. “Це не означає, що Майдан не дав жодних результатів, - каже Отар Довженко, активіст львівського Євромайдану, - просто працювати доведеться більше, довше, важче, брудніше. Доведеться чистити авгієві стайні у своєму таборі. Доки ми будемо чекати, коли закінчиться протистояння в Криму, то доведеться починати Євромайдан знову”.  
 

Чого  повинен зараз вимагати Майдан? 

 
Україні потрібно багато реформ, і економічних, і політичних.  Оксана Дащаківська вважає, що слід почати з прийняття нової конституції:  «Та конституція, яка діє сьогодні, постійно провокуватиме конфлікти”. Експерт каже, що нову Конституцію слід приймати на загальнонаціональному референдумі, а перед цим провести  широке суспільне  обговорення. 
 
Вона переконана, що процес роботи над Конституцією, повинен пройти наступні  етапи: перший — скликання Установчих зборів, делегати від усіх областей, лідери громадської думки повинні  визначити  основні параметри Конституції; другий – скликання Конституційної Асамблеї,  щоб експерти напрацювали  текст Конституції: третій етап – референдум;  четвертий – затвердження результатів референдуму у парламенті.  “Така конституція буде найлегітимнішою та сталою, відображатиме погляд суспільства на подальший розвиток держави та громадянського суспільства”, - вважає експерт.
 

Менше лівого популізму

 
Ігор Гут, президент Українського бізнес-клубу «Develop Your Business» вважає, що уряд повинен здійснити ряд непопулярних економічних реформ. Майдан в цьому, як не дивно, повинен йому допомогти. Щоб реформи були успішними і користувалися підтримкою у суспільстві, людям  потрібно пояснити їхню доцільність. Політики цього ніколи не зроблять, над ними постійно «нависають» вибори, а Майдан має перерости в загальнонаціональний діалог.
Експерт каже, що по-перше, необхідно стабілізувати  політичну  ситуацію: відновити авторитет влади, припинити беззаконня та сепаратиські заклики. Проте, що інвестиції люблять спокій, мають пам’ятати усі учасники політичних протистоянь. Друге завдання для уряду - стабілізувати макроекономічні процеси (позики, критичні виплати, курси валют, банківську сферу). Уряд повинен надіслати позитивні меседжі громадянам-споживачам і інвесторам.
До наступного блоку завдань, який повинен виконати уряд, має включитися громадськість. Мова йде, перш за все, про радикальну боротьбу з корупцією. Доки є сприятлива атмосфера, Майдан зобов’язаний не  дати чиновникам відновити корупційні схеми.  Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» вважає, що багато українців  не розуміють потреби в реформах. У решти, розуміння необхідності обмежень, залежатиме від того, чи почне нова влада з себе. Проте, вважає соціолог, якщо  нова влада зможе зупинить корупцію, то отримає необхідний вотум довіри для реформ.
Але навіть боротьби з корупцією не достатньо.  Майдан повинен вимагати  встановлення рівних правил гри для усьго бізнесу.  «Країна потребує ліберальних реформ. Політикам слід зупини популізм і рух у напрямку лівого соціалізму. Майдан повинен стати ситом, який відсіює популістів, непрофесіоналів, людей, які хочуть швидкої слави. Для більшості людей ліберальні реформи важкі, але пройти через це умовне чистилище все одно потрібно», - вважає Ігор Гут.
Цю думку повторює і Баррі Гебб, канадський економіст, який кілька останніх років живе у Одесі. «Український уряд не повинен повторювати помилок інших країн. Слід поставити правильну мету. Наприклад, не як попасти у Топ-10, а як зробити людей  багатшими. Якщо ви справді боротиметеся з корупцією, то автоматично, будуть реформи”. 
 

Суддям суд

 
У  квітні 2013 року, тільки 7% українців довіряли судам (за дан. Центру Разумкова). Режим Януковича використовував суди для усього іншого, окрім як встановлення  справедливості: відміна конституційної реформи, рейдерські захоплення підприємств, переслідування опозиції – все це робилося руками суддів.
 
Новий міністр юстиції – Павло Петренко, зареєстрував у Верховній Раді закон “Про повернення довіри до суддів.” Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки,  вважає, що цей крок  нічого не змінить, поки в українців не буде реальної поваги до правосуддя.  «Політики і суспільство звикли, що суддями помикають, їх зневажають, вважають найбільш корумпованою гілкою влади. І це, на жаль, дуже часто правда, але це потрібно змінювати», - правозахисник говорить, що потрібно допомогти суддівському корпусу самому очиститися від хабарників і некомпетентних людей. 
 
Микола Мельник, доктор юридичних наук, експерт з правових питань Центру Разумкова, переконаний, що  суддів, які зловживали правом судити: виконуючи незаконні вказівки голови чи «куратора» зверху, діючи з міркувань особистої користі, виявляли професійну некомпетентність слід усунути. На його думку, вистачить декілька наступних кроків: по-перше, повністю оновити персональний склад Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії судів України. Ці органи були сформованими спеціально під режим Януковича і через них відбиралися «вірні» президенту люди.  По-друге – звільнити Сергія Ківалова з посади голови парламентського Комітету з питань правосуддя. Він, як один зі «стовпів» і символів режиму Януковича, багато чого вирішував. Якщо його залишити на цій посаді, - вважає експерт,  –  залишиться все як є  По-третє, звільнити усіх голів судів, яких призначили після 30 липня 2010 року. Після т.зв. реформи судді призначалися за  принципом особистої відданості і абсолютної лояльності до режиму Януковича. По-четверте, виявити, звільнити з посад та притягти до юридичної відповідальності суддів, які зловживали правом судити. Обов’язкову люстраційну перевірку мають пройти ті, хто ухвалював вироки опозиційним політикам (Тимошенко, Луценко та інші), учасникам протестних акцій, забороняв проводити мирні зібрання. Особливо, це стосується тих суддів, рішення яких Європейським судом з прав людини визнані такими, що суперечать європейській конвенції з прав людини. 
 
Правознавці погоджуються, що без спеціального люстраційного органу не обійтися. Бо, як наголошує Микола Мельник, сама судова система не готова до радикального самоочищення. «Майдан повинен підключитися до цього процесу – для відкритості та об’єктивності процесу люстрації.  Тому що сьогоднішні тенденції свідчать, що у судовій системі не відбудеться істотного оновлення. Власне, як і у всій державній владі». 
 

Електронний уряд в маси

 
Олег Рибачук, громадський активіст, колишній народний депутат України, говорить, що основне завдання, яке стоїть перед Майданом  сьогодні – контроль за діяльністю уряду. «Єдине чого боїться система і проти чого вона не вистоїть – це прозорість і підзвітність», - каже політик. 
 
Він наголошує, що слід обов’язково удосконалити систему державного управління. 
Перше – прийняти новий закон про державні закупівлі, який вимагає тендеру і звітності. Якщо вдасться знищити тендерну мафію, в бюджет повернуться мільярди гривень. 
Друге – введення електронного урядування, завдяки якому можна зменшити побутову корупцію та дати доступ людям до усіх рішень, які приймаються органами державної влади. Третє - внести зміни до законів, які блокують доступ до публічної інформації.
 

Майдан і політики

 
Історик Ярослав Грицак каже, що зараз суспільство повинно вимагати від політиків чіткого плану дій, час на декларацій минув. Майдан сформував консенсус у розумінні того, що гірше вже не буде, реформи потрібні негайно, занадто велика ціна заплачена за шанс для реформ. Політологи додають, що Майдану слід вимагати дострокових парламентських виборів.
 
Сергій Рахманін сподівається, що опозиція все-таки висуне єдиного кандидата на президентських виборах, і він буде озвучений, як кандидат Майдану, але це малоймовірно. 
 
Від того підтримає, чи не підтримає Майдан кандидатуру  президента, залежатиме чи визнає суспільство нового президента? Якщо кандидати не почнуть серйозну розмову з Майданом, виникне ситуація, що  всіх кого призначатимуть в регіони, за партійними квотами, громадські активісти бойкотуватимуть.  Оксана Дащаківська говорить, що українське суспільство змінилося, а політики – ні. «У нас інші цінності, стратегія розвитку держави, тож майбутніх конфліктів, швидше за все, не уникнути». 
 
Найголовніше, кажуть експерти, щоб після президентських виборів, вже новому главі держави не довелося силою вирішувати проблему Майдану.
 
Работа одного из участников ІІ Школы международной журналистики «Украина – ЕС – Россиия: что дальше?», проведенной совместно УКУ и www.mymedia.org.ua (проект, который реализует NIRAS / ВВС при финансовой поддержке Danida) 
Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *