Статьи
Останні події в українському Криму, де повним ходом розгортається військова кампанія Російської Федерації, відкинули у далеке закулісся питання реформ в органах державної влади, зокрема і надважливого питання необхідності люстрації.
 
Поки ще є час не наступити на ті ж граблі. В Україні про люстрацію говорили ще за часів президентства Леоніда Кравчука. При Кучмі про люстрацію забули, а коли президентом став Ющенко, люстрація стала однією з «топових» тем. Все ж, нікого не люстрували, лише розводили суперечки у Шекспірівському стилі: «Бути люстрації чи не бути». 
 
Пусті балачки політики розводили й з тієї причини, що люди не знали, що ж то таке люстрація. Все, насправді, дуже просто, бо люстрація – це заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. 
 
Майдан 2014 вкотре підняв це питання. Пришестя нових-старих політиків вирішило, що варто дослухатись до слів людей і таки зробити бодай щось окрім слів у люстраційному процесі. Відтак було створено Люстраційний комітет, який очолив Єгор Соболєв. 
Люди бажають очищення влади від старих політиків, силовиків від агресивних нелюдів, України від корупції. Проте, питання у тому, чи допоможе люстрація Україні і, чи стане вона рятівним аспірином для здоров’я держави?
 

Люстрація і «брудні» люди

 
«Ми хочемо бачити при владі нових людей!» - це один з головних «меседжів» Майдану. Після втечі Віктора Януковича, колись опозиція, а тепер влада сформувала новий уряд. Але чи він, справді, новий? 
 
Очільником нового уряду став Арсеній Яценюк, котрий і Міністром економіки був у 2005-2006 роках, і Міністром закордонних справ у 2007. Віце-прем’єром з питань Євроінтеграційної політики став Борис Тарасюк, котрий у 1998-2000 роках очолював МЗС. Міністром фінансів – Олександр Шлапак, котрий ще за президентства Леоніда Кучми був Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України у 2001-2002 роках. Де ж обіцяні нові обличчя? 
 
Данський журналіст Майкл Андерсен, коментуючи новопризначених міністрів українського уряду не приховував своєї критичності:
«Ті люди, котрі працювали з колишніми президентами, зокрема Януковичем, якщо говорити про Україну, не варті довіри, це вже «брудні» люди. Наприклад, подивіться уважно на історію і знайдіть людей, котрі працювали разом з Кучмою. Це кумедно, але ті ж люди у владі зараз. У вас зараз не влада, а такий собі «bussines government». Колись не можна було б собі уявити, що олігархи будуть при владі, а у вас таке стало можливим».
 
За якими критеріями і які категорії політиків, силовиків та чиновників повинні підпадати люстрації?
Провідний науковий співробітник Центру Карнегі у Москві Лілія Шевцова вважає, що люстрацію потрібно проводити дуже швидко і обов’язково серед силовиків, котрі були відповідальні за порушення прав людей та серед політиків, котрі мають заплямовану репутацію:
 
«Потрібно швидко провести люстрацію чиновників найвищого рангу та силовиків, які були відповідальні за репресії, а особливо за репресії, які мали летальні наслідки. Подекуди краще повне оновлення системи, прихід політично недосвідчених людей до влади, ніж людей з поганим минулим, людей, котрі ховають багато скелетів у шафі».
 

Люстрація і привид комунізму

 
Щодо України, то «люстраційний аспірин» діє частково. При владі є ще багато людей із скелетами у шафах, та й силовиків, котрі відповідальні за вбивства людей на Майдані не поспішають чіпати. Російський журналіст Костянтин Еґґерт пояснює це так:
 
«В Росії та Україні боялись проведення люстрації після розвалу союзу, бо вона асоціювалась із привидом громадянської війни, а якщо, не дай Боже, люструвати силовиків, то це взагалі сприймалось як тотальна катастрофа».
 
Якщо говорити про люстрацію в Росії, то Костянтин Еґґерт зауважує, що її ніколи не було, бо Путін створив систему лояльності та чіткого виконання обіцянок серед політичної верхівки Російської Федерації:
 
«В Росії люстрації не було ні після краху комуністичної системи, ні при Путіну. Навпаки, люди із команди Єльцина працювали з Путіним. Путін надає великого значення особистій лояльності та виконанню обіцянок. Він за 15 років свого правління довів це».
 
Привид комунізму – один з можливих критеріїв для люстрації. Йдеться про осіб, котрі при владі ще з часів УРСР, або тих, котрі співпрацювали із КДБ та боролись із проблемою «буржуазного націоналізму». Проте, чи не запізно?
Старший науковий співробітник Інституту світової політики в Києві Леонід Літра, згадуючи люстраційний досвід Молдови, стверджує, що вже запізно, бо людей пов’язаних із спецслужбами та владною верхівкою СРСР потрібно було люструвати відразу: 
 
«Люстрацію у Молдові потрібно було провести відразу після розвалу СРСР. По-друге, документи про співробітництво людей із спецслужбами знаходяться у Тирасполі (авт. Столиця Придністров’я) та Москві, тобто правової бази не існує в доступі».
 
Щодо необхідності оперативного проведення люстрації говорить і Костянтин Еґґерт, бо  для її проведення, якщо дивитись на досвід країн Центральної Європи, існує невелике вікно часової можливості. Тобто, якщо люстрацію провести за рік або два після певних подій, то у ній не буде сенсу, або вона затягнеться на довгі роки, як у Польщі.
 
Про небезпеку боротьби з привидом комунізму під час люстрації застерігає і депутат польського Сейму Марцін Свєнчіцький, бо потреба примітивної помсти виходить на перший план і ніхто не перебирає тих, котрі нашкодили людям і тих, хто був шантажований спецслужбами:
 
«В Польщі люстрація проводилась між людьми, котрі були таємними співробітниками КДБ, але ця спроба спочатку провалилась. Річ у тім, що були оприлюднені списки людей, котрі співпрацювали з КДБ, а у них виявили аж 40 депутатів польського Сейму. Все ж, ці депутати через суд довели, що вони не співпрацювали з КДБ, хоч і були у них в списках, проте, це дуже велика ганьба для депутата».
 
Люстраційний аспірин для української влади та силовиків, згідно з думками експертів, мав би відповідати таким характеристикам – швидкість дії, аби «вірус» був оперативно ліквідований, вибірковість, аби лікування не знищило доброякісні елементи в українському владному організмі.
 

Люстрація і Крим

 
Люстрація і Крим – це як оксюморон в художній літературі, тобто поєднування непоєднуваного, щонайменше за оцінками кандидата психологічних наук та уродженки Криму Ольги Духніч:
 
«Для Криму проблема люстрації загострена у тому, що немає на кого поміняти тих, хто вже є при владі. Причина в тім, що ефективного менеджменту, який би міг прийти у Крим і не виглядати для людей вороже, не існує зараз».
У півострові негативно ставляться до людей «из вне». Причин багато, як одну із можливих називають прихід у Крим, так званих, «макеевских», або «донецьких», котрі підібрали під себе весь бізнес на півострові. Якщо говорити про можливість приходу до влади вихідців із Центральної та Західної України, то це наукова фантастика, бо «бандеровци».
 
Ольга Духніч зазначає, що до влади у Криму, швидше за все, відправлять старі-нові обличчя, які вже відомі кримчанам своєю роботою, але і тут не без проблем, бо головне питання, яке виникне у населення - а що змінилось? Одночасно виникає і інше, дуже складне питання – якщо не ці люди, то хто? Ольга Духніч додає, що у кримському середовищі дуже тонкий елітарний прошарок і надзвичайно складно знайти у ньому ефективний менеджмент для керування автономією:
 
«В Криму є дуже тонкий елітарний прошарок, немає кадрів, котрі б мали кваліфікацію, аби керувати півостровом. Якщо серед Кримських татар таких людей можна знайти, то серед українців чи росіян буде набагато важче».
 
Люстраційний аспірин для Криму – це поки недієві ліки.
 

Люстрація і корупція

 
«Люстрація ліквідує корупцію» - одна з думок, яку можна почути у суспільстві. Міф це чи правда? Канадський економіст Баррі Гебб вважає, що питання боротьби з корупцією не залежить від люстрації, бо є дуже багато простих людей, котрі по-різному домовляють з міліціонерами, чиновниками і так далі за певні послуги. Суспільство використовує систему у своїх цілях, а система використовує суспільство у своїх дуже давно. Коли хочуть люструвати людей, котрі були при владі за Януковича, то кажуть, що вони накрали багато грошей, але де взяли гроші ті, хто звинувачують питання ніхто не ставить. 
 
«Наприклад, в Канаді на початку цього століття в деяких східних штатах була велика корупція. Чиновники полюбляли брати гроші в конвертах. В той час було проведено опитування щодо корупції. Цікаво те, що жителі Західної Канади поставились до цього явища дуже негативно, а от вихідці зі Східної Канади сприйняли це нормально, начебто нічого дивного у цьому нема. Ті люди були частиною системи, тому сприймали її як належне».
 
Лілія Шевцова також стверджує, що прямого зв’язку між люстрацією та боротьбою з корупцією немає, а депутат польського Сейму Марцін Свєнчіцький вважає, якщо хочемо боротись з корупцією, то маємо усвідомити, що це потрібно нам самим.
 
Люстраційний аспірин vs корупція. Рахунок 0:1. На жаль, люстрація корупцію не ліквідовує, все залежить від позиції кожної окремо взятої людини.
 
Люстрація 
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ 
Уважно прочитати перед вживанням
 
За допомогою наших експертів, котрі взяли участь у виготовлені люстраційного аспірину, ми змогли скласти (доволі суб’єктивний) опис інгредієнтів наших ліків:
 
1. Що таке люстрація і в яких випадках вона застосовується. Особливості препарату:
 
Вибірковість: «Буває таке, що людина в певний час зробила помилку, її змусили на когось донести чи видати владі, їй могли погрожувати. Це питання потрібно надзвичайно уважно розглядати. Але, коли людина, котра не кається за свій вчинок і знову приходить до влади, то у цьому випадку потрібно зняти моральний блок і люструвати таку особу» - Лілія Шевцова.
 
Точковість: «Люстрація має бути точковою, в певній конкретній сфері системи, а не у загальному її вимірі. Є простих приклад. Кажуть, що вживати аспірин корисно для здоров’я, але, якщо у вас хворе серце, то аспірин вам мало допоможе» - Баррі Гебб.
 
Люстрація у середній ланці менеджерів: «…на рівні прошарку менеджерів середньої ланки у Молдові є люди, котрі вчились на Заході і мають безліч ідей і професійних навичок. Саме ці люди і впливають на рішення політиків у нас (авт. У Молдові)» - Леонід Літра.
 

2. Перед застосуванням необхідно мати:

Чіткий план: «Для люстрації потрібен план, нові і кваліфіковані люди на заміну. Люстрація без підготовки себе не виправдає. У вас є 46 мільйонів людей і серед них точно є кращі, ніж ті, що є при владі зараз» - Майкл Андерсен.
 
Консенсус у суспільстві: «Для проведення люстрації потрібен  консенсус у суспільстві, тобто розуміння того, що це необхідно» - Костянтин Еґґерт.
 
3. Спосіб використання. Дозування препарату:
 
Оперативність: «Для проведення люстрації, якщо дивитись на досвід країн Центральної Європи, існує невелике вікно часової можливості. Тобто, якщо люстрацію провести за рік або два після певних подій, то у ній не буде сенсу» - Костянтин Еґґерт.
 
4. Побічна дія:
 
Люстраційний аспірин не має побічних дій при правильному застосуванні, він допомагає тримати організм у тонусі та без шкідливих вірусів.
 

Материал подготовлен в рамках совместного проекта Школы международной журналистики и www.mymedia.org.ua (проект, который реализует NIRAS / ВВС при финансовой поддержке Danida)

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.
Останні події в українському Криму, де повним ходом розгортається військова кампанія Російської Федерації, відкинули у далеке закулісся питання реформ в органах державної влади, зокрема і надважливого питання необхідності люстрації.
 
Поки ще є час не наступити на ті ж граблі. В Україні про люстрацію говорили ще за часів президентства Леоніда Кравчука. При Кучмі про люстрацію забули, а коли президентом став Ющенко, люстрація стала однією з «топових» тем. Все ж, нікого не люстрували, лише розводили суперечки у Шекспірівському стилі: «Бути люстрації чи не бути». 
 
Пусті балачки політики розводили й з тієї причини, що люди не знали, що ж то таке люстрація. Все, насправді, дуже просто, бо люстрація – це заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. 
 
Майдан 2014 вкотре підняв це питання. Пришестя нових-старих політиків вирішило, що варто дослухатись до слів людей і таки зробити бодай щось окрім слів у люстраційному процесі. Відтак було створено Люстраційний комітет, який очолив Єгор Соболєв. 
Люди бажають очищення влади від старих політиків, силовиків від агресивних нелюдів, України від корупції. Проте, питання у тому, чи допоможе люстрація Україні і, чи стане вона рятівним аспірином для здоров’я держави?
 

Люстрація і «брудні» люди

 
«Ми хочемо бачити при владі нових людей!» - це один з головних «меседжів» Майдану. Після втечі Віктора Януковича, колись опозиція, а тепер влада сформувала новий уряд. Але чи він, справді, новий? 
 
Очільником нового уряду став Арсеній Яценюк, котрий і Міністром економіки був у 2005-2006 роках, і Міністром закордонних справ у 2007. Віце-прем’єром з питань Євроінтеграційної політики став Борис Тарасюк, котрий у 1998-2000 роках очолював МЗС. Міністром фінансів – Олександр Шлапак, котрий ще за президентства Леоніда Кучми був Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України у 2001-2002 роках. Де ж обіцяні нові обличчя? 
 
Данський журналіст Майкл Андерсен, коментуючи новопризначених міністрів українського уряду не приховував своєї критичності:
«Ті люди, котрі працювали з колишніми президентами, зокрема Януковичем, якщо говорити про Україну, не варті довіри, це вже «брудні» люди. Наприклад, подивіться уважно на історію і знайдіть людей, котрі працювали разом з Кучмою. Це кумедно, але ті ж люди у владі зараз. У вас зараз не влада, а такий собі «bussines government». Колись не можна було б собі уявити, що олігархи будуть при владі, а у вас таке стало можливим».
 
За якими критеріями і які категорії політиків, силовиків та чиновників повинні підпадати люстрації?
Провідний науковий співробітник Центру Карнегі у Москві Лілія Шевцова вважає, що люстрацію потрібно проводити дуже швидко і обов’язково серед силовиків, котрі були відповідальні за порушення прав людей та серед політиків, котрі мають заплямовану репутацію:
 
«Потрібно швидко провести люстрацію чиновників найвищого рангу та силовиків, які були відповідальні за репресії, а особливо за репресії, які мали летальні наслідки. Подекуди краще повне оновлення системи, прихід політично недосвідчених людей до влади, ніж людей з поганим минулим, людей, котрі ховають багато скелетів у шафі».
 

Люстрація і привид комунізму

 
Щодо України, то «люстраційний аспірин» діє частково. При владі є ще багато людей із скелетами у шафах, та й силовиків, котрі відповідальні за вбивства людей на Майдані не поспішають чіпати. Російський журналіст Костянтин Еґґерт пояснює це так:
 
«В Росії та Україні боялись проведення люстрації після розвалу союзу, бо вона асоціювалась із привидом громадянської війни, а якщо, не дай Боже, люструвати силовиків, то це взагалі сприймалось як тотальна катастрофа».
 
Якщо говорити про люстрацію в Росії, то Костянтин Еґґерт зауважує, що її ніколи не було, бо Путін створив систему лояльності та чіткого виконання обіцянок серед політичної верхівки Російської Федерації:
 
«В Росії люстрації не було ні після краху комуністичної системи, ні при Путіну. Навпаки, люди із команди Єльцина працювали з Путіним. Путін надає великого значення особистій лояльності та виконанню обіцянок. Він за 15 років свого правління довів це».
 
Привид комунізму – один з можливих критеріїв для люстрації. Йдеться про осіб, котрі при владі ще з часів УРСР, або тих, котрі співпрацювали із КДБ та боролись із проблемою «буржуазного націоналізму». Проте, чи не запізно?
Старший науковий співробітник Інституту світової політики в Києві Леонід Літра, згадуючи люстраційний досвід Молдови, стверджує, що вже запізно, бо людей пов’язаних із спецслужбами та владною верхівкою СРСР потрібно було люструвати відразу: 
 
«Люстрацію у Молдові потрібно було провести відразу після розвалу СРСР. По-друге, документи про співробітництво людей із спецслужбами знаходяться у Тирасполі (авт. Столиця Придністров’я) та Москві, тобто правової бази не існує в доступі».
 
Щодо необхідності оперативного проведення люстрації говорить і Костянтин Еґґерт, бо  для її проведення, якщо дивитись на досвід країн Центральної Європи, існує невелике вікно часової можливості. Тобто, якщо люстрацію провести за рік або два після певних подій, то у ній не буде сенсу, або вона затягнеться на довгі роки, як у Польщі.
 
Про небезпеку боротьби з привидом комунізму під час люстрації застерігає і депутат польського Сейму Марцін Свєнчіцький, бо потреба примітивної помсти виходить на перший план і ніхто не перебирає тих, котрі нашкодили людям і тих, хто був шантажований спецслужбами:
 
«В Польщі люстрація проводилась між людьми, котрі були таємними співробітниками КДБ, але ця спроба спочатку провалилась. Річ у тім, що були оприлюднені списки людей, котрі співпрацювали з КДБ, а у них виявили аж 40 депутатів польського Сейму. Все ж, ці депутати через суд довели, що вони не співпрацювали з КДБ, хоч і були у них в списках, проте, це дуже велика ганьба для депутата».
 
Люстраційний аспірин для української влади та силовиків, згідно з думками експертів, мав би відповідати таким характеристикам – швидкість дії, аби «вірус» був оперативно ліквідований, вибірковість, аби лікування не знищило доброякісні елементи в українському владному організмі.
 

Люстрація і Крим

 
Люстрація і Крим – це як оксюморон в художній літературі, тобто поєднування непоєднуваного, щонайменше за оцінками кандидата психологічних наук та уродженки Криму Ольги Духніч:
 
«Для Криму проблема люстрації загострена у тому, що немає на кого поміняти тих, хто вже є при владі. Причина в тім, що ефективного менеджменту, який би міг прийти у Крим і не виглядати для людей вороже, не існує зараз».
У півострові негативно ставляться до людей «из вне». Причин багато, як одну із можливих називають прихід у Крим, так званих, «макеевских», або «донецьких», котрі підібрали під себе весь бізнес на півострові. Якщо говорити про можливість приходу до влади вихідців із Центральної та Західної України, то це наукова фантастика, бо «бандеровци».
 
Ольга Духніч зазначає, що до влади у Криму, швидше за все, відправлять старі-нові обличчя, які вже відомі кримчанам своєю роботою, але і тут не без проблем, бо головне питання, яке виникне у населення - а що змінилось? Одночасно виникає і інше, дуже складне питання – якщо не ці люди, то хто? Ольга Духніч додає, що у кримському середовищі дуже тонкий елітарний прошарок і надзвичайно складно знайти у ньому ефективний менеджмент для керування автономією:
 
«В Криму є дуже тонкий елітарний прошарок, немає кадрів, котрі б мали кваліфікацію, аби керувати півостровом. Якщо серед Кримських татар таких людей можна знайти, то серед українців чи росіян буде набагато важче».
 
Люстраційний аспірин для Криму – це поки недієві ліки.
 

Люстрація і корупція

 
«Люстрація ліквідує корупцію» - одна з думок, яку можна почути у суспільстві. Міф це чи правда? Канадський економіст Баррі Гебб вважає, що питання боротьби з корупцією не залежить від люстрації, бо є дуже багато простих людей, котрі по-різному домовляють з міліціонерами, чиновниками і так далі за певні послуги. Суспільство використовує систему у своїх цілях, а система використовує суспільство у своїх дуже давно. Коли хочуть люструвати людей, котрі були при владі за Януковича, то кажуть, що вони накрали багато грошей, але де взяли гроші ті, хто звинувачують питання ніхто не ставить. 
 
«Наприклад, в Канаді на початку цього століття в деяких східних штатах була велика корупція. Чиновники полюбляли брати гроші в конвертах. В той час було проведено опитування щодо корупції. Цікаво те, що жителі Західної Канади поставились до цього явища дуже негативно, а от вихідці зі Східної Канади сприйняли це нормально, начебто нічого дивного у цьому нема. Ті люди були частиною системи, тому сприймали її як належне».
 
Лілія Шевцова також стверджує, що прямого зв’язку між люстрацією та боротьбою з корупцією немає, а депутат польського Сейму Марцін Свєнчіцький вважає, якщо хочемо боротись з корупцією, то маємо усвідомити, що це потрібно нам самим.
 
Люстраційний аспірин vs корупція. Рахунок 0:1. На жаль, люстрація корупцію не ліквідовує, все залежить від позиції кожної окремо взятої людини.
 
Люстрація 
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ 
Уважно прочитати перед вживанням
 
За допомогою наших експертів, котрі взяли участь у виготовлені люстраційного аспірину, ми змогли скласти (доволі суб’єктивний) опис інгредієнтів наших ліків:
 
1. Що таке люстрація і в яких випадках вона застосовується. Особливості препарату:
 
Вибірковість: «Буває таке, що людина в певний час зробила помилку, її змусили на когось донести чи видати владі, їй могли погрожувати. Це питання потрібно надзвичайно уважно розглядати. Але, коли людина, котра не кається за свій вчинок і знову приходить до влади, то у цьому випадку потрібно зняти моральний блок і люструвати таку особу» - Лілія Шевцова.
 
Точковість: «Люстрація має бути точковою, в певній конкретній сфері системи, а не у загальному її вимірі. Є простих приклад. Кажуть, що вживати аспірин корисно для здоров’я, але, якщо у вас хворе серце, то аспірин вам мало допоможе» - Баррі Гебб.
 
Люстрація у середній ланці менеджерів: «…на рівні прошарку менеджерів середньої ланки у Молдові є люди, котрі вчились на Заході і мають безліч ідей і професійних навичок. Саме ці люди і впливають на рішення політиків у нас (авт. У Молдові)» - Леонід Літра.
 

2. Перед застосуванням необхідно мати:

Чіткий план: «Для люстрації потрібен план, нові і кваліфіковані люди на заміну. Люстрація без підготовки себе не виправдає. У вас є 46 мільйонів людей і серед них точно є кращі, ніж ті, що є при владі зараз» - Майкл Андерсен.
 
Консенсус у суспільстві: «Для проведення люстрації потрібен  консенсус у суспільстві, тобто розуміння того, що це необхідно» - Костянтин Еґґерт.
 
3. Спосіб використання. Дозування препарату:
 
Оперативність: «Для проведення люстрації, якщо дивитись на досвід країн Центральної Європи, існує невелике вікно часової можливості. Тобто, якщо люстрацію провести за рік або два після певних подій, то у ній не буде сенсу» - Костянтин Еґґерт.
 
4. Побічна дія:
 
Люстраційний аспірин не має побічних дій при правильному застосуванні, він допомагає тримати організм у тонусі та без шкідливих вірусів.
 

Материал подготовлен в рамках совместного проекта Школы международной журналистики и www.mymedia.org.ua (проект, который реализует NIRAS / ВВС при финансовой поддержке Danida)

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *