Статьи

 За 10 років членства у Європейському Союзі Польща отримала 61 мільярд євро інвестицій. Це шляхи, мости, транспортні розв’язки, нове обладнання для шкіл і лікарень. Щоб інвестиції з Європи прийшли в Україну, наші чиновники повинні довести свою готовність до чесної співпраці.

Площа Солідарності

Неподалік Ворота №2 колишньої Ґданської корабельні імені Леніна та пам’ятник загиблим 1970 року суднобудівникам. Поруч будівля, зовні більше схожа на частину старого іржавого човна, – Європейський Центр Солідарності (ECS). У серпні цього року його двері відчиняться для всіх охочих познайомитися з історією «Солідарності» й інших антикомуністичних рухів у Європі.

European Solidarity Centre (фото автора)

«Історія не обов'язково повинна бути нудною. Ми хочемо, щоби люди, які цікавляться нею, мали можливість приїхати сюди, побачити й дізнатися більше, зробити власні висновки», – говорить директор Європейського Центру Солідарності Басіл Керскі.

Директор ESC Басіл Керскі (фото – Grzegorz Mehring)

Запитую у пана директора, чи провадиться проект винятково на гроші ЄС:

- Такий масштабний проект неможливо було би реалізувати лише на гроші від ґрантів Європейського Союзу. Тому наш центр фінансують Міністерство культури, регіон і місто.

- Платники податків розуміють, що їхні гроші йтимуть на функціонування цієї будівлі?

- Звісно. Якийсь час між політиками точилися дискусії про доцільність створення цього центру у Ґданську. Останнє слово було за мешканцями міста. Саме їхній голос став вирішальним. Проте, коли нове приміщення центру почне діяти, ми плануємо вийти на самоокупність, бодай завдяки продажу екскурсійних квитків.

Басіл Керскі дуже вболіває за проект будівництва ECS. Разом зі своєю командою працівників Центру він готується перенести в нове приміщення експонати виставки «Дороги до свободи». Але будівля не буде лише музеєм. У ній знайдеться місце для громадських організацій і студентів; вона також матиме всі шанси стати центральною публічною локацією Ґданська, в якій перетинатимуться події, люди й ідеї.

Магдалена Скиба, керівник Управління зі співпраці (фото – Grzegorz Mehring)

Мене зацікавило, як саме мешканці міста можуть впливати на ухвалення рішень і чи є у Ґданську активне середовище громадських організацій. Маґдалена Скиба, керівник управління співпраці Ґданської мерії, розповідає, що в місті добре врегульована комунікація між громадськими організаціями й міською владою. Завдяки прозорим конкурсам у рамках співпраці міста з неурядовими громадськими організаціями активісти ініціюють власні проекти в місті й отримують кошти на їх утілення. Таким чином вони активно долучаються до тих якісних змін, що відбуваються в місті. Спільна робота влади та громадських організацій найбільше помітна в секторі соціальної допомоги.

Януш Левандовський, єврокомісар

 

Науковий центр Experyment (фото автора)

Напередодні виборів до Європарламенту Януш Левандовський, єврокомісар із фінансових питань і бюджету, працює у Польщі. Наша зустріч у Ґдині – радше випадковість, але, дізнавшись про те, що група молодих українських журналістів перебуває у місті, політик знайшов час, щоби відповісти на наші запитання. Ми зустрічаємося у сучасному інноваційному центрі науки Experyment. Ця будівля також постала завдяки європейським інвестиціям.

Януш Левандовський, Єврокомісар з фінансових питань та бюджету (фото автора)

Пан Януш розповідає, як змінювалось Помор’я після вступу Польщі до Європейського Союзу: «Цей регіон завжди був польським вікном у світ завдяки двом портам. Це також улюблений для поляків туристичний край. Але тепер, після десяти років Польщі в ЄС, він став пропонувати більше. Це передусім інноваційні проекти, які йдуть із цього наукового центру в Ґдині, та якісна інфраструктура для відпочинку на морі в Сопоті».

Ґдиня (фото автора)

- Але ж самі інвестиції ще не є ґарантією того, що все буде виконано, а гроші не підуть чиновнику у кишеню?

- Так. Ми, поляки, часто говоримо про вигоду і маємо на увазі фінансовий аспект, але сенс не тільки в цьому. Значно краще працює тепер самоврядування, яке стало більш прозорим і більш відкритим для людей. Європейський Союз є партнером, що допомагає, але щоб отримати його допомогу, необхідно мати чиновників, яким можна було би довіряти і бути певним, що ця допомога не буде змарнована, – відповідає пан Януш.

Реформа самоврядування

Цього року розпочався другий етап реалізації європейських програм у Польщі. Перший тривав 7 років, і його головним завданням було створення сучасної інфраструктури: шляхи, парки, науково-технологічні центри. Тепер, коли все це функціонує, коли створені комфортні умови для праці та життя, другий етап програм покликаний допомогти людям у самореалізації.

Вєслав Бичковський, віце-маршалок Поморського воєводства, переконаний, що саме реформа самоврядування була тим ключем, що допоміг полякам у вирішенні питання державного бюджету та розподілу європейських грошових інвестицій.

Він також радить: «Є те, в чому поляки схожі з українцями, і що на початку не дозволяло нам швидше робити якісні зміни. Нам здавалося, що європейці надто ускладнюють усі процеси, і що ми могли би зробити все так само добре, але по-своєму. Не повторюйте наших помилок. Навчіться грати за їхніми правилами, і ви відчуєте, наскільки прозорішими стануть ваші органи самоврядування та наскільки вагомішими перспективи зближення з ЄС».

«Я пам’ятаю місто сірим і бідним. Зовсім не схожим на те, яке ми маємо нині. Шляху, яким ми зараз їдемо, не було. Раніше потрібно було витратити багато часу, щоби потрапити з одного кінця Ґданська в інший», – розповідає Мирослав Остап. Йому 41 рік, він офіцер сухопутних військ, має українське коріння, але народився, виріс і живе у Ґданську. Тут же навчався на політолога.

- А коли все почало змінюватися? З інвестиціями Європейського Союзу?

- З одного боку – так, але з іншого – насамперед змінилися самі люди. Розумієш, вони почали по-іншому до всього ставитися. Ми навчилися цінувати те нове, що з’являлося.

- А політики, вони теж змінилися?

- Вони перестали поводити себе так, як раніше: наче мають владу над усіма. Політики стали служити, бо зрозуміли, що якщо вони погано робитимуть свою роботу, то люди їх просто не виберуть на наступних виборах.

- Є щось таке, що для тебе символізує зміни у місті?

Мирослав бере коротку паузу, дивиться навколо і відповідає: «Оці велодоріжки, що тепер усюди у місті. Це європейська ознака сучасності. Напевне, з їх появою в місті змінилося і наше життя у ньому».

Футбольний стадіон у місті («ПГЕ Арена-Гданськ»), як і у Львові, збудували до Євро-2012. Тільки тут його використовують за призначенням, тоді як «Арена Львів» не часто приймає вболівальників – місцеві політики та бізнесмени ніяк не з’ясують стосунки між собою. Мимоволі напрошується порівняння: Україна нині нагадує хлопчиська, що все дитинство ганяв м’яча у дворі чи на привокзальних пустирях, знав лише правила вуличного спорту: гра часто закінчувалася бійкою. Коли одного разу побачив хлопців у формі, на яку не пожалів грошей спонсор, то захотів пограти разом із ними. Та йому дали зрозуміти: «На нашому полі є правила fair play – або навчишся їх, або повертайся звідки прийшов».

Материал подготовлен в рамках совместного проекта Школы международной журналистики и www.mymedia.org.ua (проект, который реализует NIRAS / ВВС при финансовой поддержке Danida)

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

 За 10 років членства у Європейському Союзі Польща отримала 61 мільярд євро інвестицій. Це шляхи, мости, транспортні розв’язки, нове обладнання для шкіл і лікарень. Щоб інвестиції з Європи прийшли в Україну, наші чиновники повинні довести свою готовність до чесної співпраці.

Площа Солідарності

Неподалік Ворота №2 колишньої Ґданської корабельні імені Леніна та пам’ятник загиблим 1970 року суднобудівникам. Поруч будівля, зовні більше схожа на частину старого іржавого човна, – Європейський Центр Солідарності (ECS). У серпні цього року його двері відчиняться для всіх охочих познайомитися з історією «Солідарності» й інших антикомуністичних рухів у Європі.

European Solidarity Centre (фото автора)

«Історія не обов'язково повинна бути нудною. Ми хочемо, щоби люди, які цікавляться нею, мали можливість приїхати сюди, побачити й дізнатися більше, зробити власні висновки», – говорить директор Європейського Центру Солідарності Басіл Керскі.

Директор ESC Басіл Керскі (фото – Grzegorz Mehring)

Запитую у пана директора, чи провадиться проект винятково на гроші ЄС:

- Такий масштабний проект неможливо було би реалізувати лише на гроші від ґрантів Європейського Союзу. Тому наш центр фінансують Міністерство культури, регіон і місто.

- Платники податків розуміють, що їхні гроші йтимуть на функціонування цієї будівлі?

- Звісно. Якийсь час між політиками точилися дискусії про доцільність створення цього центру у Ґданську. Останнє слово було за мешканцями міста. Саме їхній голос став вирішальним. Проте, коли нове приміщення центру почне діяти, ми плануємо вийти на самоокупність, бодай завдяки продажу екскурсійних квитків.

Басіл Керскі дуже вболіває за проект будівництва ECS. Разом зі своєю командою працівників Центру він готується перенести в нове приміщення експонати виставки «Дороги до свободи». Але будівля не буде лише музеєм. У ній знайдеться місце для громадських організацій і студентів; вона також матиме всі шанси стати центральною публічною локацією Ґданська, в якій перетинатимуться події, люди й ідеї.

Магдалена Скиба, керівник Управління зі співпраці (фото – Grzegorz Mehring)

Мене зацікавило, як саме мешканці міста можуть впливати на ухвалення рішень і чи є у Ґданську активне середовище громадських організацій. Маґдалена Скиба, керівник управління співпраці Ґданської мерії, розповідає, що в місті добре врегульована комунікація між громадськими організаціями й міською владою. Завдяки прозорим конкурсам у рамках співпраці міста з неурядовими громадськими організаціями активісти ініціюють власні проекти в місті й отримують кошти на їх утілення. Таким чином вони активно долучаються до тих якісних змін, що відбуваються в місті. Спільна робота влади та громадських організацій найбільше помітна в секторі соціальної допомоги.

Януш Левандовський, єврокомісар

 

Науковий центр Experyment (фото автора)

Напередодні виборів до Європарламенту Януш Левандовський, єврокомісар із фінансових питань і бюджету, працює у Польщі. Наша зустріч у Ґдині – радше випадковість, але, дізнавшись про те, що група молодих українських журналістів перебуває у місті, політик знайшов час, щоби відповісти на наші запитання. Ми зустрічаємося у сучасному інноваційному центрі науки Experyment. Ця будівля також постала завдяки європейським інвестиціям.

Януш Левандовський, Єврокомісар з фінансових питань та бюджету (фото автора)

Пан Януш розповідає, як змінювалось Помор’я після вступу Польщі до Європейського Союзу: «Цей регіон завжди був польським вікном у світ завдяки двом портам. Це також улюблений для поляків туристичний край. Але тепер, після десяти років Польщі в ЄС, він став пропонувати більше. Це передусім інноваційні проекти, які йдуть із цього наукового центру в Ґдині, та якісна інфраструктура для відпочинку на морі в Сопоті».

Ґдиня (фото автора)

- Але ж самі інвестиції ще не є ґарантією того, що все буде виконано, а гроші не підуть чиновнику у кишеню?

- Так. Ми, поляки, часто говоримо про вигоду і маємо на увазі фінансовий аспект, але сенс не тільки в цьому. Значно краще працює тепер самоврядування, яке стало більш прозорим і більш відкритим для людей. Європейський Союз є партнером, що допомагає, але щоб отримати його допомогу, необхідно мати чиновників, яким можна було би довіряти і бути певним, що ця допомога не буде змарнована, – відповідає пан Януш.

Реформа самоврядування

Цього року розпочався другий етап реалізації європейських програм у Польщі. Перший тривав 7 років, і його головним завданням було створення сучасної інфраструктури: шляхи, парки, науково-технологічні центри. Тепер, коли все це функціонує, коли створені комфортні умови для праці та життя, другий етап програм покликаний допомогти людям у самореалізації.

Вєслав Бичковський, віце-маршалок Поморського воєводства, переконаний, що саме реформа самоврядування була тим ключем, що допоміг полякам у вирішенні питання державного бюджету та розподілу європейських грошових інвестицій.

Він також радить: «Є те, в чому поляки схожі з українцями, і що на початку не дозволяло нам швидше робити якісні зміни. Нам здавалося, що європейці надто ускладнюють усі процеси, і що ми могли би зробити все так само добре, але по-своєму. Не повторюйте наших помилок. Навчіться грати за їхніми правилами, і ви відчуєте, наскільки прозорішими стануть ваші органи самоврядування та наскільки вагомішими перспективи зближення з ЄС».

«Я пам’ятаю місто сірим і бідним. Зовсім не схожим на те, яке ми маємо нині. Шляху, яким ми зараз їдемо, не було. Раніше потрібно було витратити багато часу, щоби потрапити з одного кінця Ґданська в інший», – розповідає Мирослав Остап. Йому 41 рік, він офіцер сухопутних військ, має українське коріння, але народився, виріс і живе у Ґданську. Тут же навчався на політолога.

- А коли все почало змінюватися? З інвестиціями Європейського Союзу?

- З одного боку – так, але з іншого – насамперед змінилися самі люди. Розумієш, вони почали по-іншому до всього ставитися. Ми навчилися цінувати те нове, що з’являлося.

- А політики, вони теж змінилися?

- Вони перестали поводити себе так, як раніше: наче мають владу над усіма. Політики стали служити, бо зрозуміли, що якщо вони погано робитимуть свою роботу, то люди їх просто не виберуть на наступних виборах.

- Є щось таке, що для тебе символізує зміни у місті?

Мирослав бере коротку паузу, дивиться навколо і відповідає: «Оці велодоріжки, що тепер усюди у місті. Це європейська ознака сучасності. Напевне, з їх появою в місті змінилося і наше життя у ньому».

Футбольний стадіон у місті («ПГЕ Арена-Гданськ»), як і у Львові, збудували до Євро-2012. Тільки тут його використовують за призначенням, тоді як «Арена Львів» не часто приймає вболівальників – місцеві політики та бізнесмени ніяк не з’ясують стосунки між собою. Мимоволі напрошується порівняння: Україна нині нагадує хлопчиська, що все дитинство ганяв м’яча у дворі чи на привокзальних пустирях, знав лише правила вуличного спорту: гра часто закінчувалася бійкою. Коли одного разу побачив хлопців у формі, на яку не пожалів грошей спонсор, то захотів пограти разом із ними. Та йому дали зрозуміти: «На нашому полі є правила fair play – або навчишся їх, або повертайся звідки прийшов».

Материал подготовлен в рамках совместного проекта Школы международной журналистики и www.mymedia.org.ua (проект, который реализует NIRAS / ВВС при финансовой поддержке Danida)

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *