Статьи

Для того, щоб корумповане суспільство поступово набувало прозорості, необхідні воля та бажання самих українців. 

Жоден політичний діалог між ЄС та Україною не обходиться без того, щоб не піднімалося питання корупції. Європа занепокоєна тим, що не відбувається переходу від слів до справи. 
 
Міжнародна організація Transparency International публікує щорічні звіти про результати Індексу сприйняття корупції (ІСК). Наприкінці минулого року ми очікувано отримали негативну оцінку – 144-те місце зі 176-ти країн, охоплених дослідженням. Експерти Transparency International говорять про причини, що вплинули на скочування країни у корупційну прірву. Зупинимося на одній з них – це зміни у законодавстві про державні закупівлі, що вивели в тінь десятки мільярдів державних коштів. 
 
Закон про “Про здійснення державних закупівель” набув чинності у липні 2010-го. Однак протягом двох наступних років до нього було внесено 17 змін та доповнень, які призвели до суттєвого викривлення принципів конкуренції, ефективності використання коштів та прозорості процедур закупівель.
 
Віталій Шабунін – голова правління громадської організації “Центру Протидії Корупції”, яка об’єднала експертів з юридичного, медійного та громадсько-політичного секторів для антикорупційної діяльності. Він не вірить у бажання чиновників займатися змінами у законодавстві – ані “до”, ані “після” можливого підписання Угоди:

“Зараз головний антикорупційний законопроект в сфері державних закупівель має номер 2207. Він повертає можливість контролю за 250 млрд. грн. Таким є обсяг закупівель держпідприємствами, які з липня 2012 року витрачаються без жодних процедур та без оприлюднення документів”.

“Для справжнього бізнесу ключова проблема в тому, що їх фактично відрізали від ринку в 360 млрд. грн. - всього об'єму закупівель. В усьому світі державні закупівлі слугують ще й підтримки середнього та малого бізнесу. А в Україні - для того, щоб чиновник купив собі черговий Бентлі”.

“Поки що наші політики лише обіцяють європейцям зміни, далі них діло не заходить. Навіть ухвалені закони по суті лише відкривають можливість для змін, які можна буде і не запроваджувати. Остання ситуація з Рахунковою палатою найкращий тому показник. Я хочу розвіяти оптимізм щодо подолання корупції однією тільки Угодою про асоціацію. Європейські експерти просто не розуміють обсягів корупції в Україні. Тут вона не виключення, а правило державної служби. Ніхто крім нас самих корупцію в Україні не здолає”.

Найкращий спосіб для європейців ближче познайомитися із корупцією в Україні – розпочати тут власний бізнес. Для багатьох європейських фахівців, дійсність, з якою стикаються українські підприємці є невідомою стороною політичної системи у нашій країні.

Войцех Лучак – польський політолог та журналіст, віце-президент агентства ALTAIR, видавець щомісячних журналів RAPORT-wto (Крилата Польща):

“Якщо вам вдасться змінити щось на нижчому рівні, де суми не сягають розміру мільйонів – це вже буде успіх. Одразу прибрати корупцію з вищих щаблів буде дуже складно. У першу чергу щось повинно спрацювати у головах самих людей. Українці повинні твердо вирішити, що не даватимуть хабарів, не відступатимуть від закону. Свого часу, у нас громадяни почали проводити кампанії, щоб протидіяти корупції. Першою була з контролю за поліцією: журналісти багато писали про це, а поляки все частіше відмовлялися давати хабарі. Бити потрібно у ті точки в яких чиновнику найпростіше дозволитисобі зробити вибір, де він є найбільш захищений законодавством”.

Лінас Бальсис – депутат Сейму Литви, заступник голови Комісії з європейських справ, голова Партії зелених Литви:

“Маю сказати, що на вас чекає непростий шлях. У Литві поштовхом до змін стала реформа всієї законодавчої бази, поступове впровадження антикорупційних законів та інститутів. Ми намагалися чітко дотримуватись усіх пунктів Угоди. Однак, те ж питання врегулювання державних закупівель досі залишається дуже складною і вагомою ділянкою, що потребує постійного удосконалення”.

Загалом кожен розділ Угоди про асоціацію спрямований на боротьбу з корупцією в державній та приватній сфері. Усі вони передбачають зміни, що повинні відбутися в управлінні державними фінансами та плануванні державного бюджету.

У сфері боротьби з корупцією Україні необхідно удосконалити законодавство у сфері протидії і боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO (Групи держав Ради Європи проти корупції) і доповідей з імплементації Плану дій щодо візової лібералізації. При цьому поспішне ухвалення законів, а саме таку практику взяли собі на озброєння наші політики, може навпаки відштовхнути нас на декілька кроків назад. Без необхідних обговорень та роботи над текстами законів, вони, скоріше за все, слугуватимуть всього лише ілюзією для ЄС, а на практиці нічого незміниться.

При цьому, українським чиновникам дуже важливо не дати Європі підстав сумніватися у щирості намірів. Тобто, продовжувати подвійну гру: вести розмови про швидкі та якісні зміни, але натомість не відмовлятися від бажаного “пирога” – державного бюджету. Марно сподіватися на створення справді незалежного антикорупційного органу, а не імітації такого.

Незалежний експерт з європейського права Тарас Качка був учасником переговорної групи від України щодо створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Він мало не напам’ять знає весь текст Угоди про асоціацію і доволі оптимістично говорить про перспективи після її підписання. Однак, погоджується, що без врегулювання питання антикорупційного законодавства усі торгівельні можливості для України залишаться закритими:

“Україна не є якимось антисуспільством. Звичайно, маємо певні перекоси в трансформації. Але в світі є приклади, коли наскрізь корумповані суспільства перетворювались у відкриті і прозорі. Це ознака того, що все можливо. Навіть якщо процес змін займе неп’ять, а п’ятнадцять років – в підсумку всеодно маємо добрі шанси отримати позитивні результати”.

“Один із основних ризиків полягає у тому, чи Угода буде імплементована. Там записано дуже багато динамічних речей, які мають реалізовуватися у визначених часових рамках і залежатимуть від рішень, що їх ухвалюватиме українська влада та держави – члени ЄС. Увага до Угоди про асоціацію в суспільстві досить велика. В політичному вимірі люди, які підписують її, по суті стають мішенню критиків в разі, якщо вона не буде діяти”.

Цікаво, що економісти, намагаючись спрогнозувати, чи зможе Україна сама вилікуватись від корупції, акцентують увагу на ментальності.

Олександр Пасхавер, член-кореспондент Академії технологічних наук України, співзасновник та президент Центру економічного розвитку, каже:

“Підписання Угоди про асоціацію може стати додатковим фактором змін, але аж ніяк не основним. Фактор цей насамперед полягає у нас самих. Є деяка взаємна відповідність між тим способом життя який ми ведемо та тією конструкцією влади яку маємо”.

“Це не погана справа – поступово змінювати законодавство у відповідності до стандартів ЄС. Але, сама по собі вона не принесе серйозних змін, бо все врешті опирається на базу цінностей суспільства”.

“Коли ви запроваджуєте нові інститути - потрібен час та політичний тиск, інакше вони не спрацюють. У нас є такий епізод історичний, коли інститути радянської влади через дуже жорсткі методи протягом десятиліть змінювали українську ментальність”.

“Ми підтримуємо покарання за вбивство, але мало хто готовий говорити, що корупціонер має теж нести справедливе покарання. Це все тому, що всі так чи інакше беремо участь у цьому процесі і відтворюємо його”.

“Корупція за 20 років незалежності України мала різну організацію у певний період часу. При Кучмі вона була строго орієнтованою на вертикаль влади. Пізніше це було порушено при Ющенку. Корупцію він теж розвалив, не слідкував за нею, вона стала стихійною, а отже різко підвищилась в ціні. Зараз вона знову відновилася у вертикалі але, якщо Кучма відносно ліберально відносився до приватної ініціативи корупціонерів: наверх йшла рента (тобто якась частина), а з іншим “роби що хочеш”. Зараз принципово змінилась організація процесу: влада вимагає, щоб не було індивідуальної корупції – вона повністю повинна бути підпорядкована вертикалі. Тому антикорупційні закони використовують для її зміцнення. Це дуже хороший приклад того, як працюють інститути коли немає підтримки суспільства: вони працюють викривлено, тобто навпаки для підтримки корупції”.

“Громадські ініціативи можуть вплинути на таку ситуацію тільки якщо вони достатньо сильні. Повинна відбутися зміна статусу активної частини населення”.

Баррі Хебб – канадський економіст із понад 15-річним досвідом роботи з неурядовими організаціями, фундаціями, аналітичними центрами та стейкхолдерами Східної Європи та Євразії як у державному, так і приватному секторах.

“Потрібно розуміти, що корупція існує всюди: навіть у США та Канаді вона проявляється на різних рівнях. Для початку потрібно спробувати розібратися, де в Україні вона найбільше розвинута (у яких сферах)? Якщо люди вже зривикли до такого життя – це дуже велика проблема. Ні ті які приїжджають сюди, ні члени суспільства не розуміють насправді скільки потрібно заплатити: якщо я хочу розпочати власний бізнес, чи побудувати будинок, або звернутися до суду? Це не тільки економічна, але й моральна проблема. Люди не розуміють, що робити”.

“Наступний крок – це зміна механізмів системи. Потрібно взяти нові правила. Ми можемо взяти їх у ЄС, але слід розуміти, якщо українці вже звикли жити у корумпованій системі, то вони всеодно намагатимуться обійти нові закони. Навіть дуже прозоре законодавство не вирішить цієї проблеми одразу”.

“Треба підтримувати тих людей, які не бояться говорити про корупцію у такому суспільстві, власне. Важливо доносити думку про те, що якщо ти даєш чи береш хабаря то повинен понести покарання. Про все це варто говорити на повний голос, щоб той кого змушують дати хабар, не боявся і не мовчав. Потрібне таке законодавство, щоб люди розуміли, що пішовши проти закону їм доведеться дуже дорого за це заплатити. Законодавство не тільки прозоре, але й зрозуміле для всіх. Освіта може допомагати вирішувати цю проблему, тому що люди в школі можуть починати вивчати правила: як вчинити правильно в тій чи іншій ситуації”.

Обоє сходяться на думці, що підписання Угоди про асоціацію – це позитивний момент, але українцям необхідно переймати європейські цінності та об‘єднуватися навколо боротьби з корупцією. Тільки тоді зближення з ЄС допоможе зробити суспільство менш корумпованим.

Можемо прогнозувати, якщо Угоду про асоціацію таки буде підписано, уникати питання змін антикорупційного законодавства буде дедалі складніше. Та чекати тиску з боку Європи – це перекладати власну відповідальність на когось іншого. Зрештою, ЄС не вигадуватиме універсальних рецептів для України, хіба вкотре відповість: “Якщо ви хочете, щоб закони працювали – дотримуйтесь їх”.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Для того, щоб корумповане суспільство поступово набувало прозорості, необхідні воля та бажання самих українців. 

Жоден політичний діалог між ЄС та Україною не обходиться без того, щоб не піднімалося питання корупції. Європа занепокоєна тим, що не відбувається переходу від слів до справи. 
 
Міжнародна організація Transparency International публікує щорічні звіти про результати Індексу сприйняття корупції (ІСК). Наприкінці минулого року ми очікувано отримали негативну оцінку – 144-те місце зі 176-ти країн, охоплених дослідженням. Експерти Transparency International говорять про причини, що вплинули на скочування країни у корупційну прірву. Зупинимося на одній з них – це зміни у законодавстві про державні закупівлі, що вивели в тінь десятки мільярдів державних коштів. 
 
Закон про “Про здійснення державних закупівель” набув чинності у липні 2010-го. Однак протягом двох наступних років до нього було внесено 17 змін та доповнень, які призвели до суттєвого викривлення принципів конкуренції, ефективності використання коштів та прозорості процедур закупівель.
 
Віталій Шабунін – голова правління громадської організації “Центру Протидії Корупції”, яка об’єднала експертів з юридичного, медійного та громадсько-політичного секторів для антикорупційної діяльності. Він не вірить у бажання чиновників займатися змінами у законодавстві – ані “до”, ані “після” можливого підписання Угоди:

“Зараз головний антикорупційний законопроект в сфері державних закупівель має номер 2207. Він повертає можливість контролю за 250 млрд. грн. Таким є обсяг закупівель держпідприємствами, які з липня 2012 року витрачаються без жодних процедур та без оприлюднення документів”.

“Для справжнього бізнесу ключова проблема в тому, що їх фактично відрізали від ринку в 360 млрд. грн. - всього об'єму закупівель. В усьому світі державні закупівлі слугують ще й підтримки середнього та малого бізнесу. А в Україні - для того, щоб чиновник купив собі черговий Бентлі”.

“Поки що наші політики лише обіцяють європейцям зміни, далі них діло не заходить. Навіть ухвалені закони по суті лише відкривають можливість для змін, які можна буде і не запроваджувати. Остання ситуація з Рахунковою палатою найкращий тому показник. Я хочу розвіяти оптимізм щодо подолання корупції однією тільки Угодою про асоціацію. Європейські експерти просто не розуміють обсягів корупції в Україні. Тут вона не виключення, а правило державної служби. Ніхто крім нас самих корупцію в Україні не здолає”.

Найкращий спосіб для європейців ближче познайомитися із корупцією в Україні – розпочати тут власний бізнес. Для багатьох європейських фахівців, дійсність, з якою стикаються українські підприємці є невідомою стороною політичної системи у нашій країні.

Войцех Лучак – польський політолог та журналіст, віце-президент агентства ALTAIR, видавець щомісячних журналів RAPORT-wto (Крилата Польща):

“Якщо вам вдасться змінити щось на нижчому рівні, де суми не сягають розміру мільйонів – це вже буде успіх. Одразу прибрати корупцію з вищих щаблів буде дуже складно. У першу чергу щось повинно спрацювати у головах самих людей. Українці повинні твердо вирішити, що не даватимуть хабарів, не відступатимуть від закону. Свого часу, у нас громадяни почали проводити кампанії, щоб протидіяти корупції. Першою була з контролю за поліцією: журналісти багато писали про це, а поляки все частіше відмовлялися давати хабарі. Бити потрібно у ті точки в яких чиновнику найпростіше дозволитисобі зробити вибір, де він є найбільш захищений законодавством”.

Лінас Бальсис – депутат Сейму Литви, заступник голови Комісії з європейських справ, голова Партії зелених Литви:

“Маю сказати, що на вас чекає непростий шлях. У Литві поштовхом до змін стала реформа всієї законодавчої бази, поступове впровадження антикорупційних законів та інститутів. Ми намагалися чітко дотримуватись усіх пунктів Угоди. Однак, те ж питання врегулювання державних закупівель досі залишається дуже складною і вагомою ділянкою, що потребує постійного удосконалення”.

Загалом кожен розділ Угоди про асоціацію спрямований на боротьбу з корупцією в державній та приватній сфері. Усі вони передбачають зміни, що повинні відбутися в управлінні державними фінансами та плануванні державного бюджету.

У сфері боротьби з корупцією Україні необхідно удосконалити законодавство у сфері протидії і боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO (Групи держав Ради Європи проти корупції) і доповідей з імплементації Плану дій щодо візової лібералізації. При цьому поспішне ухвалення законів, а саме таку практику взяли собі на озброєння наші політики, може навпаки відштовхнути нас на декілька кроків назад. Без необхідних обговорень та роботи над текстами законів, вони, скоріше за все, слугуватимуть всього лише ілюзією для ЄС, а на практиці нічого незміниться.

При цьому, українським чиновникам дуже важливо не дати Європі підстав сумніватися у щирості намірів. Тобто, продовжувати подвійну гру: вести розмови про швидкі та якісні зміни, але натомість не відмовлятися від бажаного “пирога” – державного бюджету. Марно сподіватися на створення справді незалежного антикорупційного органу, а не імітації такого.

Незалежний експерт з європейського права Тарас Качка був учасником переговорної групи від України щодо створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Він мало не напам’ять знає весь текст Угоди про асоціацію і доволі оптимістично говорить про перспективи після її підписання. Однак, погоджується, що без врегулювання питання антикорупційного законодавства усі торгівельні можливості для України залишаться закритими:

“Україна не є якимось антисуспільством. Звичайно, маємо певні перекоси в трансформації. Але в світі є приклади, коли наскрізь корумповані суспільства перетворювались у відкриті і прозорі. Це ознака того, що все можливо. Навіть якщо процес змін займе неп’ять, а п’ятнадцять років – в підсумку всеодно маємо добрі шанси отримати позитивні результати”.

“Один із основних ризиків полягає у тому, чи Угода буде імплементована. Там записано дуже багато динамічних речей, які мають реалізовуватися у визначених часових рамках і залежатимуть від рішень, що їх ухвалюватиме українська влада та держави – члени ЄС. Увага до Угоди про асоціацію в суспільстві досить велика. В політичному вимірі люди, які підписують її, по суті стають мішенню критиків в разі, якщо вона не буде діяти”.

Цікаво, що економісти, намагаючись спрогнозувати, чи зможе Україна сама вилікуватись від корупції, акцентують увагу на ментальності.

Олександр Пасхавер, член-кореспондент Академії технологічних наук України, співзасновник та президент Центру економічного розвитку, каже:

“Підписання Угоди про асоціацію може стати додатковим фактором змін, але аж ніяк не основним. Фактор цей насамперед полягає у нас самих. Є деяка взаємна відповідність між тим способом життя який ми ведемо та тією конструкцією влади яку маємо”.

“Це не погана справа – поступово змінювати законодавство у відповідності до стандартів ЄС. Але, сама по собі вона не принесе серйозних змін, бо все врешті опирається на базу цінностей суспільства”.

“Коли ви запроваджуєте нові інститути - потрібен час та політичний тиск, інакше вони не спрацюють. У нас є такий епізод історичний, коли інститути радянської влади через дуже жорсткі методи протягом десятиліть змінювали українську ментальність”.

“Ми підтримуємо покарання за вбивство, але мало хто готовий говорити, що корупціонер має теж нести справедливе покарання. Це все тому, що всі так чи інакше беремо участь у цьому процесі і відтворюємо його”.

“Корупція за 20 років незалежності України мала різну організацію у певний період часу. При Кучмі вона була строго орієнтованою на вертикаль влади. Пізніше це було порушено при Ющенку. Корупцію він теж розвалив, не слідкував за нею, вона стала стихійною, а отже різко підвищилась в ціні. Зараз вона знову відновилася у вертикалі але, якщо Кучма відносно ліберально відносився до приватної ініціативи корупціонерів: наверх йшла рента (тобто якась частина), а з іншим “роби що хочеш”. Зараз принципово змінилась організація процесу: влада вимагає, щоб не було індивідуальної корупції – вона повністю повинна бути підпорядкована вертикалі. Тому антикорупційні закони використовують для її зміцнення. Це дуже хороший приклад того, як працюють інститути коли немає підтримки суспільства: вони працюють викривлено, тобто навпаки для підтримки корупції”.

“Громадські ініціативи можуть вплинути на таку ситуацію тільки якщо вони достатньо сильні. Повинна відбутися зміна статусу активної частини населення”.

Баррі Хебб – канадський економіст із понад 15-річним досвідом роботи з неурядовими організаціями, фундаціями, аналітичними центрами та стейкхолдерами Східної Європи та Євразії як у державному, так і приватному секторах.

“Потрібно розуміти, що корупція існує всюди: навіть у США та Канаді вона проявляється на різних рівнях. Для початку потрібно спробувати розібратися, де в Україні вона найбільше розвинута (у яких сферах)? Якщо люди вже зривикли до такого життя – це дуже велика проблема. Ні ті які приїжджають сюди, ні члени суспільства не розуміють насправді скільки потрібно заплатити: якщо я хочу розпочати власний бізнес, чи побудувати будинок, або звернутися до суду? Це не тільки економічна, але й моральна проблема. Люди не розуміють, що робити”.

“Наступний крок – це зміна механізмів системи. Потрібно взяти нові правила. Ми можемо взяти їх у ЄС, але слід розуміти, якщо українці вже звикли жити у корумпованій системі, то вони всеодно намагатимуться обійти нові закони. Навіть дуже прозоре законодавство не вирішить цієї проблеми одразу”.

“Треба підтримувати тих людей, які не бояться говорити про корупцію у такому суспільстві, власне. Важливо доносити думку про те, що якщо ти даєш чи береш хабаря то повинен понести покарання. Про все це варто говорити на повний голос, щоб той кого змушують дати хабар, не боявся і не мовчав. Потрібне таке законодавство, щоб люди розуміли, що пішовши проти закону їм доведеться дуже дорого за це заплатити. Законодавство не тільки прозоре, але й зрозуміле для всіх. Освіта може допомагати вирішувати цю проблему, тому що люди в школі можуть починати вивчати правила: як вчинити правильно в тій чи іншій ситуації”.

Обоє сходяться на думці, що підписання Угоди про асоціацію – це позитивний момент, але українцям необхідно переймати європейські цінності та об‘єднуватися навколо боротьби з корупцією. Тільки тоді зближення з ЄС допоможе зробити суспільство менш корумпованим.

Можемо прогнозувати, якщо Угоду про асоціацію таки буде підписано, уникати питання змін антикорупційного законодавства буде дедалі складніше. Та чекати тиску з боку Європи – це перекладати власну відповідальність на когось іншого. Зрештою, ЄС не вигадуватиме універсальних рецептів для України, хіба вкотре відповість: “Якщо ви хочете, щоб закони працювали – дотримуйтесь їх”.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *