Статьи

В Україні існує не офіційна традиція — кожен уряд  приймає новий закон про вибори. Практично всі парламентські кампанії відбувалися за іншою виборчою системою ніж попередні (виняток —  вибори 2002 і 2007 роки).

Для чого це? Відповідь доволі проста — партія, яка знаходиться при владі, намагається  отримати максимальний зиск від нового закону: змінюється виборча система, спосіб формування комісій, розподіл виборчих коштів, але, зазвичай, не враховуються інтересів суспільства.

Проблема з маніпуляцією виборчим законодавством стала явною після останніх парламентських виборів — після яких загони беркутівців вдиралися на виборчі дільниці і “охороняли”  підрахунок голосів.

Попри те, що президент Янукович зробив вигляд, що нічого не відбувається, європейсьі спостерігачі це помітили.   Серед основних вимог, які Єврокомісія висунула до України  (поряд із звільнення Тимошенко, законмо про прокуратуру) — прийняття Виборчого кодексу. Який перешкодить масовим зловживанням.

Востаннє  закон «Про вибори народних депутатів» змінили в листопаді 2011 року, менше ніж за рік до парламентських виборів. Цим законом виборчий бар'єр підняли з 3 % до 5 %, а на зміну пропорційній системі з закритими списками впровадили змішану. Партія регіонів, яка вже мала більшість у парламенті і стрімко втрачала рейтинг, завчасно кувала перемогу — послідовно і систематично боролася за зміну виборчої системи.

 Логіку партії влади легко пояснити: пропорційна частина дозволяє набрати високий результат «бідним» і популярним партіям, а мажоритарна — «багатим» і тим, які мають можливості для адміністративного тиску. Іронічні слова заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери про те, що «змішана виборча система несе всі недоліки пропорційної і мажоритарної системи»,  не схвилювали законодавців.

У проекті кодексу, який зараз перебуває на розгляді в парламенті, пропонують зберегти змішану виборчу систему. “Це його головна вада, - каже Ольга Айвазовська, - наче не було масових фальсифікацій на минулих виборах, п'яти округів, на яких до сьогодні не відбулися перевибори».

Щоб показати, наскільки виборча система змінює результативність виборів, звернімося до даних минулого  волевиявлення. Припустимо, що партії отримали ту саму підтримку в одномандатних округах, що й у загальнонаціональному (дані з сайту ЦВК), а саме: Партія  реґіонів — 30 %, «Батьківщина» — 25,54 %, УДАР — 13,96 %, Комуністична партія України — 13,18 %, «Свобода» — 10,44 %. При тому до парламенту не ввійшли кандидати-самовисуванці.

Спочатку треба вирахувати, скільки місць (із 450) отримають партії у співвідношенні до того відсотка, який вони набрали, а згодом ще додати коефіцієнт «зайвих» місць, які розподіляються від тих, хто недобрав 5 %. Отримаємо ситуацію, суттєво відмінну від наявної сьогодні. Опозиційні партії недобрали десятки місць, які допомогли б їм створити стабільну більшість.

Але не слід ідеалізувати пропорційну систему з закритими списками, за якою відбувалися вибори у 2006 і 2007 роках. Ситуація, коли керівництво партії самостійно ранжує кандидатів (кого поставити в прохідну частину списку, а кого — в кінець) сприяє елітарній корупції. Люди з великими грошима купують місця в прохідній частині списку, захищаючись від кримінального переслідування. І як наслідок — «тушки», міжфракційні переходи, звинувачення партійних лідерів у авторитарному врядуванні. Неприємні спогади з недалекого минулого: 52 депутати змінили фракцію, одного засудили за навмисне вбивство, корупційні скандали, що супроводили діяльність Верховної Ради VI скликання.

Як ми вже писали вище, вибори 2012 року відбулися за змішаною виборчою системою. Половину складу парламенту — 225 депутатів — обрано за мажоритарною виборчою системою, ще стільки само — за пропорційною.  Зміни в законі допомогли забезпечити більшість Партії регіонів, яка, використовуючи адміністративний тиск і підкуп виборців, забезпечила перемогу багатьом своїм «мажоритарникам». Підвищення виборчого бар'єру до 5 % закрило доступ у парламент малим партіям, а «їхні» голоси розподілено між тими, які подолали виборчий поріг. Це приблизно 7 % голосів, або 15 депутатських місць.

 Венеціанська комісія, на рекомендації якої часто посилаються українські політики вказує, що за абсолютного дотримання закону немає значення, яку виборчу систему використовувати. На сьогодні , всі виборчі формули  репрезентують волю людей. Проблема полягає в наступному — слідувати букві закону

Саме для цього і потрібно прийняти Виборчий кодекс. У якому мали б прописати не тільки всі деталі організації голосування і підрахунки голосів. А ще повинна бути норма, яка забороняє вносити зміни за рік до виборів.

Адміністрація Президента: кодекс «на коліні» писати не будемо

Судячи з того, що навіть в момент, коли Україна ще готувалася підписати Угоду про асоціацію з ЄС,  прийняття Виборчого кодексу постійно відкладали. Віталій Кулик, заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, ще у вересні заявив: «Виборчий кодекс до саміту у Вільнюсі прийнято не буде — немає консенсусу між партіями, а писати кодекс “на коліні” в Адміністрації Президента відмовляються».

Громадські організації «Опора» та Комітет виборців України (КВУ) виступають за ухвалення Виборчого кодексу. Головний аргумент — вибори всіх рівнів мають відбуватися на основі однакових принципів. Кодекс уніфікує процедури для всіх видів виборів: муніципальних, парламентських, президентських. Буде однаковий і зрозумілий усім учасникам спосіб формування комісій, висунення кандидатів, розподілу коштів та інших технічних моментів.

Ольга Айвазовська, експерт «Опори», переконана, що настав час змінювати виборчу систему. На її думку, «кодекс Ключковського (зараз перебуває на стадії розгляду в парламенті) — революційний для України в частині спроби гармонізувати законодавство, яке реґулює виборчий процес. Втім, запропонована виборча система потребує перегляду».

Особливо, у сфері виборчої системи. В проекті, який розглядають в парламенті, пропонується залишити змішану виборчу систему. Експерти одностайно проти. На їхню думку, кожна виборча система, яка діяла в Україні, показала свою неефективність, через це потрібно шукати щось нове, не зупинятися.

Експерт з виборчого права Олександр Черненко зазначив, що і пропорційна, і змішана виборча система не виправдали себе: «Потрібно пройти через цей етап і дати можливість виборцеві самому формувати списки кандидатів, яких він хоче бачити в парламенті».

Пропорційна виборча система з відкритими списками вимагає зміни організації виборчих округів. Замість єдиного загальнонаціонального округу країну належить поділити на певну кількість малих округів, щоб виборець знав людей, за яких голосує. Суть цієї системи в тому, що виборець власноручно надає перевагу кандидатам, яким найбільше довіряє, — преференціює їх. Через це створюються сильні реґіональні списки, оживає конкуренція всередині партії.

Політолог Олексій Гарань наголошує, що пропорційна виборча система з відкритими списками оздоровить політичну систему в країні: «Партії перетворяться на реальні політичні інститути, а депутати перестануть бути маріонетками в руках партійних босів».

 

Якщо пропорційна система забезпечує кількісну більшість для опозиційних партій, то система з відкритими списками сприяє їх якісному оновленню. Люди голосують за тих, кого знають і кому довіряють. Процедура голосування та підрахунку дуже проста. Оскільки система відкритих списків передбачає реорганізацію виборчих округів, то кількість кандидатів від кожної партії у бюлетені зменшується. Виборець власноручно визначає, хто з кандидатів має очолити список, хто — зайняти друге місце, хто третє і т. д.

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida). 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

В Україні існує не офіційна традиція — кожен уряд  приймає новий закон про вибори. Практично всі парламентські кампанії відбувалися за іншою виборчою системою ніж попередні (виняток —  вибори 2002 і 2007 роки).

Для чого це? Відповідь доволі проста — партія, яка знаходиться при владі, намагається  отримати максимальний зиск від нового закону: змінюється виборча система, спосіб формування комісій, розподіл виборчих коштів, але, зазвичай, не враховуються інтересів суспільства.

Проблема з маніпуляцією виборчим законодавством стала явною після останніх парламентських виборів — після яких загони беркутівців вдиралися на виборчі дільниці і “охороняли”  підрахунок голосів.

Попри те, що президент Янукович зробив вигляд, що нічого не відбувається, європейсьі спостерігачі це помітили.   Серед основних вимог, які Єврокомісія висунула до України  (поряд із звільнення Тимошенко, законмо про прокуратуру) — прийняття Виборчого кодексу. Який перешкодить масовим зловживанням.

Востаннє  закон «Про вибори народних депутатів» змінили в листопаді 2011 року, менше ніж за рік до парламентських виборів. Цим законом виборчий бар'єр підняли з 3 % до 5 %, а на зміну пропорційній системі з закритими списками впровадили змішану. Партія регіонів, яка вже мала більшість у парламенті і стрімко втрачала рейтинг, завчасно кувала перемогу — послідовно і систематично боролася за зміну виборчої системи.

 Логіку партії влади легко пояснити: пропорційна частина дозволяє набрати високий результат «бідним» і популярним партіям, а мажоритарна — «багатим» і тим, які мають можливості для адміністративного тиску. Іронічні слова заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери про те, що «змішана виборча система несе всі недоліки пропорційної і мажоритарної системи»,  не схвилювали законодавців.

У проекті кодексу, який зараз перебуває на розгляді в парламенті, пропонують зберегти змішану виборчу систему. “Це його головна вада, - каже Ольга Айвазовська, - наче не було масових фальсифікацій на минулих виборах, п'яти округів, на яких до сьогодні не відбулися перевибори».

Щоб показати, наскільки виборча система змінює результативність виборів, звернімося до даних минулого  волевиявлення. Припустимо, що партії отримали ту саму підтримку в одномандатних округах, що й у загальнонаціональному (дані з сайту ЦВК), а саме: Партія  реґіонів — 30 %, «Батьківщина» — 25,54 %, УДАР — 13,96 %, Комуністична партія України — 13,18 %, «Свобода» — 10,44 %. При тому до парламенту не ввійшли кандидати-самовисуванці.

Спочатку треба вирахувати, скільки місць (із 450) отримають партії у співвідношенні до того відсотка, який вони набрали, а згодом ще додати коефіцієнт «зайвих» місць, які розподіляються від тих, хто недобрав 5 %. Отримаємо ситуацію, суттєво відмінну від наявної сьогодні. Опозиційні партії недобрали десятки місць, які допомогли б їм створити стабільну більшість.

Але не слід ідеалізувати пропорційну систему з закритими списками, за якою відбувалися вибори у 2006 і 2007 роках. Ситуація, коли керівництво партії самостійно ранжує кандидатів (кого поставити в прохідну частину списку, а кого — в кінець) сприяє елітарній корупції. Люди з великими грошима купують місця в прохідній частині списку, захищаючись від кримінального переслідування. І як наслідок — «тушки», міжфракційні переходи, звинувачення партійних лідерів у авторитарному врядуванні. Неприємні спогади з недалекого минулого: 52 депутати змінили фракцію, одного засудили за навмисне вбивство, корупційні скандали, що супроводили діяльність Верховної Ради VI скликання.

Як ми вже писали вище, вибори 2012 року відбулися за змішаною виборчою системою. Половину складу парламенту — 225 депутатів — обрано за мажоритарною виборчою системою, ще стільки само — за пропорційною.  Зміни в законі допомогли забезпечити більшість Партії регіонів, яка, використовуючи адміністративний тиск і підкуп виборців, забезпечила перемогу багатьом своїм «мажоритарникам». Підвищення виборчого бар'єру до 5 % закрило доступ у парламент малим партіям, а «їхні» голоси розподілено між тими, які подолали виборчий поріг. Це приблизно 7 % голосів, або 15 депутатських місць.

 Венеціанська комісія, на рекомендації якої часто посилаються українські політики вказує, що за абсолютного дотримання закону немає значення, яку виборчу систему використовувати. На сьогодні , всі виборчі формули  репрезентують волю людей. Проблема полягає в наступному — слідувати букві закону

Саме для цього і потрібно прийняти Виборчий кодекс. У якому мали б прописати не тільки всі деталі організації голосування і підрахунки голосів. А ще повинна бути норма, яка забороняє вносити зміни за рік до виборів.

Адміністрація Президента: кодекс «на коліні» писати не будемо

Судячи з того, що навіть в момент, коли Україна ще готувалася підписати Угоду про асоціацію з ЄС,  прийняття Виборчого кодексу постійно відкладали. Віталій Кулик, заступник керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, ще у вересні заявив: «Виборчий кодекс до саміту у Вільнюсі прийнято не буде — немає консенсусу між партіями, а писати кодекс “на коліні” в Адміністрації Президента відмовляються».

Громадські організації «Опора» та Комітет виборців України (КВУ) виступають за ухвалення Виборчого кодексу. Головний аргумент — вибори всіх рівнів мають відбуватися на основі однакових принципів. Кодекс уніфікує процедури для всіх видів виборів: муніципальних, парламентських, президентських. Буде однаковий і зрозумілий усім учасникам спосіб формування комісій, висунення кандидатів, розподілу коштів та інших технічних моментів.

Ольга Айвазовська, експерт «Опори», переконана, що настав час змінювати виборчу систему. На її думку, «кодекс Ключковського (зараз перебуває на стадії розгляду в парламенті) — революційний для України в частині спроби гармонізувати законодавство, яке реґулює виборчий процес. Втім, запропонована виборча система потребує перегляду».

Особливо, у сфері виборчої системи. В проекті, який розглядають в парламенті, пропонується залишити змішану виборчу систему. Експерти одностайно проти. На їхню думку, кожна виборча система, яка діяла в Україні, показала свою неефективність, через це потрібно шукати щось нове, не зупинятися.

Експерт з виборчого права Олександр Черненко зазначив, що і пропорційна, і змішана виборча система не виправдали себе: «Потрібно пройти через цей етап і дати можливість виборцеві самому формувати списки кандидатів, яких він хоче бачити в парламенті».

Пропорційна виборча система з відкритими списками вимагає зміни організації виборчих округів. Замість єдиного загальнонаціонального округу країну належить поділити на певну кількість малих округів, щоб виборець знав людей, за яких голосує. Суть цієї системи в тому, що виборець власноручно надає перевагу кандидатам, яким найбільше довіряє, — преференціює їх. Через це створюються сильні реґіональні списки, оживає конкуренція всередині партії.

Політолог Олексій Гарань наголошує, що пропорційна виборча система з відкритими списками оздоровить політичну систему в країні: «Партії перетворяться на реальні політичні інститути, а депутати перестануть бути маріонетками в руках партійних босів».

 

Якщо пропорційна система забезпечує кількісну більшість для опозиційних партій, то система з відкритими списками сприяє їх якісному оновленню. Люди голосують за тих, кого знають і кому довіряють. Процедура голосування та підрахунку дуже проста. Оскільки система відкритих списків передбачає реорганізацію виборчих округів, то кількість кандидатів від кожної партії у бюлетені зменшується. Виборець власноручно визначає, хто з кандидатів має очолити список, хто — зайняти друге місце, хто третє і т. д.

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida). 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *