Статьи

 Як вдарять зміни в енергетичному секторі України по нашому гаманцю?

Сьогодні українські сім’ї сплачують лише чверть ринкової вартості послуг, для надання яких використовуються енергетичні ресурси. Інша частина коштів компенсується за рахунок держави. Пільгові категорії населення сплачують ще менше.

Україна становиться ближче до Європейського Союзу. Процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС призупинено, проте енергетичне співробітництво та обов’язки сторін у цьому контексті ніхто не відміняв. Україна надалі працюватиме над тим, щоб стати вагомим елементом європейської енергетичної системи. Серед головних обов’язків України в контексті цього співробітництва є розрахунки за споживання блакитного палива в Україні для всіх без винятку споживачів лише на комерційній основі.

 Простіше кажучи, ціна на газ у кожній оселі нашої країни та на інші послуги, задля надання яких використовуються енергетичні ресурси, буде розраховуватись за тією ж схемою, що і для підприємств, наприклад, чорної металургії.

Чи чесно це по відношенню до нас, громадян? Можливо, що чесно, проте ці зміни точно не покращать стан наших гаманців.

Експерти прогнозують зростання цін в півтора рази

Аналітики Міжнародного центру політичних досліджень у своїй роботі «Україна на межі енергетичної бідності» наводять декілька варіантів сценаріїв підвищення цін для звичайних українських споживачів: базовий з незмінністю тарифів та цін на енергоносії протягом кількох років, поступовий при підвищенні цін наполовину щороку та найкритичніший для всіх нас – шоковий, за умов якого ціна одразу стрибне у п’ять, а то і більше разів.

По словам одного із авторів аналітики Ільдара Газізулліна, найімовірніше, ми  можемо говорити про поступове підвищення цін:«Мова йде скоріше про десять років. Можливо, десь сім-вісім років.[…] Іншого варіанту взагалі немає, скоріше за все це буде підвищення на 25-50%».Менше оптимізму у Директора енергетичних програм центру «НОМОС» Михайла Гончара: «Вже на початковому етапі мова буде іти про серйозне підвищення ціни десь на сорок відсотків».

Молода сім’я: «Доведеться економити на одязі та їжі»

Родина Трофимових проживає в однокімнатній квартирі в місті Маріуполі. Наразі родина складається з молодих батьків та дитини, якій тільки виповнився рік. Андрій працює водієм, його дружина Анастасія на сьогодні у декреті. Минулої зими витрати тільки на опалення оселі та гарячої води склали майже 12 % від статків родини. То це не враховуючи інших комунальних послуг. У разі підвищення – це буде вже 20%.

Якщо у січні цього року за опалення родина Трофимових платила 204 гривні, то підвищення цін означатиме збільшення цієї суми на 103 гривні. Крім того, якщо врахувати і тенденцію до збільшення цін на гарячу воду, то можна очікувати додаткові витрати в розмірі 1000 гривень щороку. І це лише однокімнатна квартира.

«Якщо ці тарифи дійсно скочать наполовину, то нам доведеться економити на всьому, включаючи одяг та їжу. Та як можна заощадити, коли дитина така маленька?» - говорить Андрій про гіпотетичне підвищення цін на опалення на 50%.  То їх сімейний бюджет, як і бюджет десятків мільйонів інших сімей знаходиться під загрозою.

Наразі держава виділяє значні дотації енергетичному сектору, щоб компенсувати частку вартості енергоресурсів. Незважаючи на ці дотації, сьогодні близько 10% населення України витрачає на опалення оселі значущу частину своїх доходів (10%), а у разі підвищення хоча б на третину (не говорячи вже про підвищення у півтора рази, що прогнозується), цей процент населення досягатиме 50-відсоткової межі. Далеко не для всієї зазначеної кількості населення будуть надаватися пільги. За інформацією Центру Разумкова 75% населення України буде дуже важко сплачувати за електроенергетичні послуги у разі підвищення цін на 50%. А це приблизно 10 мільйонів сімей. 

Зрозуміло, що різке підвищення цін стане фінансовим тягарем для населення, особливо для пенсіонерів, багатодітних сімей та інших груп населення з низькими доходами. Тому уряду доведеться створити систему адресної допомоги для таких категорій населення.

Як зможуть виживати пенсіонери та багатодітні сім’ї?

А чи будуть пільги взагалі? Сьогодні держава відшкодовує близько 75% «ринкової» ціни на енергоресурси для громадян. Звісно, це лише умовності, бо насправді ніякого ринку поки що немає. Якщо б держава не субсидіювала процес – нам би довелось платити у 4-8 разів більше, бо через пільгову систему, яку ми зараз маємо, деякі категорії громадян сплачують вдвічі менше, ніж вищезазначені 25%. Ніхто не буде сплачувати такі рахунки. Державі доводиться збільшувати підтримку майже щорічно, щоб компенсувати цю різницю.

 Експерт Міністерства юстиції Україниз питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качкапідтверджує, що часткова підтримка з боку держави залишиться: «Відміна від пільгової тарифікації цін для населення не позбавляє державу права надавати допомогу вразливим верствам населення».

Головна законодавча база надання цієї допомоги - Соціальний план дій в умовах Енергетичного Співтовариства. Ось тільки Україна – одна з двох країн-членів Співтовариства, яка хоч і приєдналась до плану дій, проте не прийняла закону про визначення соціально вразливих груп населення. І коли прийме – достеменно не відомо… Складності полягають у розділенні суспільства на різні соціальні групи. Хоча,скоріш за все, не у цьому, а у браку координації між міністерствами, що відповідають за цю роботу та відсутності конкретного органу, який би контролював процес.

А в чому тоді позитивна сторона?...

Дійсно, негативу забагато, але чомусь ця лібералізація все ж таки потрібна. Чому? А потрібна вона з декількох причин. В першу чергу, це економічна ефективність, тому що в результаті реформ зменшаться енерговитрати.

У цьому будуть зацікавлені і компанії, що надають послуги населенню, і власне населення, та більш за все – держава. За оцінкою соціально-правового порталу "Ракурс" тільки на електроенергетичних дотаціях держава зможе заощадити майже 35 мільярдів гривень. А це значно більше половини суми, яка закладена в річному бюджеті України на реалізацію соціальних програм, зокрема, виплати допомоги з безробіття. Крім того, процес зробить економічно доцільним розвиток нових енергоефективних технологій. Також на українському ринку енергоносіїв зможе з’явитися реальна ринкова конкуренція: якщо буде декілька постачальників, то споживач обиратиме поміж ними, при чому обиратиме найбільш вигідну пропозицію. Цей процес обов’язково призведе до збільшення якості послуг, що надаватимуть споживачу.

Експерти заспокоюють, що справжня конкуренція на ринку енергопостачань піде на користь і населенню, і державі з точки зору національної економіки і екології. За словами старшого наукового співробітника Центру економічних досліджень Дмитра Науменка: «У довгостроковій перспективі зростання тарифів буде позитивним як для населення, так і для держави в цілому, оскільки зростання цін на енергоносії зробить економічно вигідними заходи з енергозбереження та альтернативні види палива».

Якщо зважити всі «за» та «проти», то отримаємо неоднозначну картину. Звісно, все залежить від закону про соціально вразливі групи, але вже зараз можна сказати, що заможні родини фінансово «програють». Родини середнього статку сплачуватимуть більше коштів за більш якісні послуги. Мільярди бюджетних коштів, що раніше використовувались для субсидій «для всіх» тепер можна застосувати для інших соціальних програм. Найскладніше доведеться родинам з низькими доходами, проте залишається надія на ефективний закон про адресну підтримку соціально вразливих груп населення. В цілому, процес дозволить Україні інтегруватися в енергетичну систему ЄС та зменшити таким чином енергетичну залежність від Газпрому як монопольного постачальника газу. Отже, для нас, пересічних громадян, процес скоріше за все призведе до деяких фінансових збитків. Але головне сьогодні нам розуміти для чого саме ми будемо переносити всі ці труднощі. Вільнюс не вдався, та чи для Вільнюсу готується та реалізується процес? Ні, це потрібно заради більш стратегічних цілей, в тому числі і розширення нашої енергетичної незалежності за рахунок співпраці з ЄС. 

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida).

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

 Як вдарять зміни в енергетичному секторі України по нашому гаманцю?

Сьогодні українські сім’ї сплачують лише чверть ринкової вартості послуг, для надання яких використовуються енергетичні ресурси. Інша частина коштів компенсується за рахунок держави. Пільгові категорії населення сплачують ще менше.

Україна становиться ближче до Європейського Союзу. Процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС призупинено, проте енергетичне співробітництво та обов’язки сторін у цьому контексті ніхто не відміняв. Україна надалі працюватиме над тим, щоб стати вагомим елементом європейської енергетичної системи. Серед головних обов’язків України в контексті цього співробітництва є розрахунки за споживання блакитного палива в Україні для всіх без винятку споживачів лише на комерційній основі.

 Простіше кажучи, ціна на газ у кожній оселі нашої країни та на інші послуги, задля надання яких використовуються енергетичні ресурси, буде розраховуватись за тією ж схемою, що і для підприємств, наприклад, чорної металургії.

Чи чесно це по відношенню до нас, громадян? Можливо, що чесно, проте ці зміни точно не покращать стан наших гаманців.

Експерти прогнозують зростання цін в півтора рази

Аналітики Міжнародного центру політичних досліджень у своїй роботі «Україна на межі енергетичної бідності» наводять декілька варіантів сценаріїв підвищення цін для звичайних українських споживачів: базовий з незмінністю тарифів та цін на енергоносії протягом кількох років, поступовий при підвищенні цін наполовину щороку та найкритичніший для всіх нас – шоковий, за умов якого ціна одразу стрибне у п’ять, а то і більше разів.

По словам одного із авторів аналітики Ільдара Газізулліна, найімовірніше, ми  можемо говорити про поступове підвищення цін:«Мова йде скоріше про десять років. Можливо, десь сім-вісім років.[…] Іншого варіанту взагалі немає, скоріше за все це буде підвищення на 25-50%».Менше оптимізму у Директора енергетичних програм центру «НОМОС» Михайла Гончара: «Вже на початковому етапі мова буде іти про серйозне підвищення ціни десь на сорок відсотків».

Молода сім’я: «Доведеться економити на одязі та їжі»

Родина Трофимових проживає в однокімнатній квартирі в місті Маріуполі. Наразі родина складається з молодих батьків та дитини, якій тільки виповнився рік. Андрій працює водієм, його дружина Анастасія на сьогодні у декреті. Минулої зими витрати тільки на опалення оселі та гарячої води склали майже 12 % від статків родини. То це не враховуючи інших комунальних послуг. У разі підвищення – це буде вже 20%.

Якщо у січні цього року за опалення родина Трофимових платила 204 гривні, то підвищення цін означатиме збільшення цієї суми на 103 гривні. Крім того, якщо врахувати і тенденцію до збільшення цін на гарячу воду, то можна очікувати додаткові витрати в розмірі 1000 гривень щороку. І це лише однокімнатна квартира.

«Якщо ці тарифи дійсно скочать наполовину, то нам доведеться економити на всьому, включаючи одяг та їжу. Та як можна заощадити, коли дитина така маленька?» - говорить Андрій про гіпотетичне підвищення цін на опалення на 50%.  То їх сімейний бюджет, як і бюджет десятків мільйонів інших сімей знаходиться під загрозою.

Наразі держава виділяє значні дотації енергетичному сектору, щоб компенсувати частку вартості енергоресурсів. Незважаючи на ці дотації, сьогодні близько 10% населення України витрачає на опалення оселі значущу частину своїх доходів (10%), а у разі підвищення хоча б на третину (не говорячи вже про підвищення у півтора рази, що прогнозується), цей процент населення досягатиме 50-відсоткової межі. Далеко не для всієї зазначеної кількості населення будуть надаватися пільги. За інформацією Центру Разумкова 75% населення України буде дуже важко сплачувати за електроенергетичні послуги у разі підвищення цін на 50%. А це приблизно 10 мільйонів сімей. 

Зрозуміло, що різке підвищення цін стане фінансовим тягарем для населення, особливо для пенсіонерів, багатодітних сімей та інших груп населення з низькими доходами. Тому уряду доведеться створити систему адресної допомоги для таких категорій населення.

Як зможуть виживати пенсіонери та багатодітні сім’ї?

А чи будуть пільги взагалі? Сьогодні держава відшкодовує близько 75% «ринкової» ціни на енергоресурси для громадян. Звісно, це лише умовності, бо насправді ніякого ринку поки що немає. Якщо б держава не субсидіювала процес – нам би довелось платити у 4-8 разів більше, бо через пільгову систему, яку ми зараз маємо, деякі категорії громадян сплачують вдвічі менше, ніж вищезазначені 25%. Ніхто не буде сплачувати такі рахунки. Державі доводиться збільшувати підтримку майже щорічно, щоб компенсувати цю різницю.

 Експерт Міністерства юстиції Україниз питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качкапідтверджує, що часткова підтримка з боку держави залишиться: «Відміна від пільгової тарифікації цін для населення не позбавляє державу права надавати допомогу вразливим верствам населення».

Головна законодавча база надання цієї допомоги - Соціальний план дій в умовах Енергетичного Співтовариства. Ось тільки Україна – одна з двох країн-членів Співтовариства, яка хоч і приєдналась до плану дій, проте не прийняла закону про визначення соціально вразливих груп населення. І коли прийме – достеменно не відомо… Складності полягають у розділенні суспільства на різні соціальні групи. Хоча,скоріш за все, не у цьому, а у браку координації між міністерствами, що відповідають за цю роботу та відсутності конкретного органу, який би контролював процес.

А в чому тоді позитивна сторона?...

Дійсно, негативу забагато, але чомусь ця лібералізація все ж таки потрібна. Чому? А потрібна вона з декількох причин. В першу чергу, це економічна ефективність, тому що в результаті реформ зменшаться енерговитрати.

У цьому будуть зацікавлені і компанії, що надають послуги населенню, і власне населення, та більш за все – держава. За оцінкою соціально-правового порталу "Ракурс" тільки на електроенергетичних дотаціях держава зможе заощадити майже 35 мільярдів гривень. А це значно більше половини суми, яка закладена в річному бюджеті України на реалізацію соціальних програм, зокрема, виплати допомоги з безробіття. Крім того, процес зробить економічно доцільним розвиток нових енергоефективних технологій. Також на українському ринку енергоносіїв зможе з’явитися реальна ринкова конкуренція: якщо буде декілька постачальників, то споживач обиратиме поміж ними, при чому обиратиме найбільш вигідну пропозицію. Цей процес обов’язково призведе до збільшення якості послуг, що надаватимуть споживачу.

Експерти заспокоюють, що справжня конкуренція на ринку енергопостачань піде на користь і населенню, і державі з точки зору національної економіки і екології. За словами старшого наукового співробітника Центру економічних досліджень Дмитра Науменка: «У довгостроковій перспективі зростання тарифів буде позитивним як для населення, так і для держави в цілому, оскільки зростання цін на енергоносії зробить економічно вигідними заходи з енергозбереження та альтернативні види палива».

Якщо зважити всі «за» та «проти», то отримаємо неоднозначну картину. Звісно, все залежить від закону про соціально вразливі групи, але вже зараз можна сказати, що заможні родини фінансово «програють». Родини середнього статку сплачуватимуть більше коштів за більш якісні послуги. Мільярди бюджетних коштів, що раніше використовувались для субсидій «для всіх» тепер можна застосувати для інших соціальних програм. Найскладніше доведеться родинам з низькими доходами, проте залишається надія на ефективний закон про адресну підтримку соціально вразливих груп населення. В цілому, процес дозволить Україні інтегруватися в енергетичну систему ЄС та зменшити таким чином енергетичну залежність від Газпрому як монопольного постачальника газу. Отже, для нас, пересічних громадян, процес скоріше за все призведе до деяких фінансових збитків. Але головне сьогодні нам розуміти для чого саме ми будемо переносити всі ці труднощі. Вільнюс не вдався, та чи для Вільнюсу готується та реалізується процес? Ні, це потрібно заради більш стратегічних цілей, в тому числі і розширення нашої енергетичної незалежності за рахунок співпраці з ЄС. 

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida).

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *