Статьи

Як Європейському Союзу, так і Росії, Україна цінна з геополітичного, економічного боку. Але власні внутрішні проблеми та невизначеність самої України актуалізує питання: «Що з нами робити?» Катерина, моя сусідка по купе у потязі зі Львова до Хмельницького, працює уже двадцять років на хімічному заводі і про питання приєднання України до Європейського Союзу чи Росії відповідає: “Хто ж нас із такою економікою і владою туди прийме?” То яка ж насправді вигода Європейському чи Митному союзам вважати нас за своїх?

Основні моменти інтеграції

У відносинах України та Європейського Союзу є своєрідне явище парадоксу. Суть його в тому, що з одного боку впродовж багатьох років їх відносини були прохолодними, а потім за пару років вони стали дуже тісними. Дистанційними відносини були здебільшого через те, що Україна залишилась осторонь тоді, коли більшість країн Європи у 90-х роках ХХ ст. виявляли своє бажання долучитись до ЄС. Поновлення ж відносин відбулось через «корінний егоїстичний інтерес всієї Європи у тому, щоб на території України не відбулось другого Югославського сценарію (військові конфлікти, спричинені в Югославія напередодні розпаду шести її республік на окремі держави) чи Чорнобильської катастрофи 1986 року», стверджує німецький політолог Андреас Умланд. Після російсько-грузинської війни 2008 року Європа зрозуміла, що регіон є конфліктним. Стабільність України у цьому контексті важлива тому, що Європа хоче без проблем та затримок отримувати газ із Росії, який поставляється через Україну.

А щодо Росії, то вона бачить Україну «як одного з головних компонентів відновлення Російської імперії. А таким геополітичним планом можна вдало виправдовувати авторитарний режим», – стверджує політолог. Але навіть якщо Україна не приєднається до Митного Союзу, його існуванню це навряд чи загрожуватиме. Для Білорусі питання членства в Євразійському Союзі - це питання збереження політичного режиму. Для Казахстану ж Росія захист від можливих військових конфліктів.

Геополітика та конфлікти між державами не надто цікавлять Катерину, але вона все частіше у розмові згадує про слабку українську економіку, яку, за умови підписання Угоди про Асоціацію, може врятувати зерно та пшениця, яеке буде простіше вивозити закордон. “Але в такому разі, - побоюється моя колежанка, - головне, щоб не було як колись при радянській владі, що ми годували увесь світ, а самі бідували”.

Головний стереотип про Україну

Насправді думка про те, що Україна цікава лише як аграрна країна, є помилковою, стверджує Тарас Качка, експерт з європейської інтеграції. Асоціація з ЄС дасть Україні можливість підняти економіку. Ассоциация с ЕС создаёт для Украины возможность поднять экономику на новый уровень. Для цього в нас є потужні IT-технології, підприємства з літакобудування та машинобудування. Войцех Лучак, польський журналіст і політолог, додає, що Європі особливо цікаві важкопідйомний літак «Антонов 124» та українські супутники. Підписавши Угоду про Асоціацію, Україна могла б представити свої пропозиції щодо співпраці країн із розвитку цих галузей на грудневому саміті ООН з оброни, зваживши на те, що колись ця програма була не доведена до кінця з Росією.

Україна та Митний Союз

Не зважаючи на те, що Росія сьогодні є найбільшою країною-експортером мінеральних ресурсів, союз із нею не означає автоматично підняття економіки її сусідів через співпрацю та взаємовигідні відносини. Росія не має історії успішних відносин з жодною посткомуністичною країною. Зараз відбувається процес заміщення Росією імпорту країн-сусідів та членів Євразійського Союзу і для цього ж процесу їй потрібна Україна. Суть процесу у тому, що товари національних виробників замінюють товари із-за кордону. У межах однієї країни це допомагає зберігати національну валюту, але між країнами це може означати перевагу товарів однієї країни над товарами іншої. Україні ж навпаки потрібно підтримувати національного виробника для формування конкурентноздатних підприємств.

З одного боку Росія хоче об’єднувати країни, які потребують модернізації, але не можуть допомогти одна одній у цьому. З іншого - для успішної співпраці Росії та Німеччини не потрібно жодних союзів. Чому такої ж ситуації не може бути з Україною і потрібно лише бути членом Митного Союзу, щоб мати з Росією взаємовигідні хороші відносини? Очевидно, що питання інтеграції України до МС не лише питання економіки. «Росія наразі пропонує Україні не стільки економічний як політичний союз.

Український економіст Олександр Пасхавер порівнює Митний Союз із підписанням військового союзу Богдана Хмельницького (Переяславська рада, 1654 рік). «Мені здається, ці паралелі реальні, тому що Хмельницький думав, що заключає військовий союз, але вийшло так як думала Росія. Аналогічно й сьогодні: Митний Союз – не економічне товариство і зовсім неочікувано Україна стане іншою» - вважає експерт. Зрозуміло, що Росія цікавиться Україною, адже у них схожа інфраструктура та й споживчі ринки розвиваються за схожою схемою.

Україна та Європейський Союз

Приєднавшись до Європейського Союзу, Україні доведеться змінюватись і ці зміни не зобов’язані бути легкими. Якщо на Сході економічні зміни можуть відбуватись без політичних, то у Європі – ні. В Україні багато кланових економічних груп, які визначають напрям розвитку економіки, Європа так не працює. Однак внаслідок перерозподілу сил не варто сподіватись на швидкий розвиток у цій галузі. Україна приречена на політичну нестабільність, якщо ще й зважити на сьогоднішні проблеми у низці країн-членів ЄС (Греція, Іспанія, Франція тощо), тому, приєднавшись до Європейського Союзу, вона стане лише прогнозованою, - вважає український політолог Віталій Кулик. ЄС може гарантувати Україні стабільність та допомогу навіть якщо в Україні будуть економічні проблеми. «Митний Союз такої перспективи не дає, тому що інтегрувавшись до нього, ми можемо законсервувати свій сьогоднішній стан, підняти економіку через російські нафтодолари, але за відходу від влади Путіна знову опинитись у хаосі, з яким буде набагато важче впоратись», - вважає політолог.

Альтернатива

Був в України і шанс залишитись позаблоковою державою: «При Кучмі була вдала можливість балансувати між Заходом і Сходом, отримуючи дивіденди від обох. Але після 2001 року така можливість зникла: Європа стала ближче до України, а Росія посилилась. Сьогодні ж для підтримки статусу позаблокової держави необхідні: об’єднання української еліти, економічні реформи, деолігархізація та потужні збройні сили. В України зараз немає ресурсів для проведення таких реформ і немає підтримки з боку інших держав: Європа та Росія одноголосно заперечуватимуть збільшення бюджету на оборону та повернення ядерної зброї», - вважає Віталій Кулик.

Що ближче?

З одного боку, Україну з Росією єднає спільна історія, схожі мови, інфраструктура. З Європою в України менше шансів жити у ностальгічному минулому, а більше можливостей для реформування освіти, ведення бізнесу, захисту прав та свобод громадян. Польща перед вступом до ЄС мала подекуди ще гірший стан, ніж в України, країни Балтії пройшли жорсткі дерадянізаційні реформи перед тим, як стати тими, ким вони сьогодні є. У багатьох країнах відбувались ті ж процеси перед підписом Асоціації та вступом, як зараз в Україні і, звичайно, багато проблем є невирішеними й досі. До прикладу, Литва потерпає від масової міграції громадян, однак якби вона не долучилась, після 10 років переговорів, до ЄС, то зникла б з карти світу і стала білою плямою.

Євроінтеграція може стати спільним чинником для об’єднання різних груп населення в Україні, але за умови, якщо сьогоднішні 31% з них (дані Центру Разумкова) не хотітимуть повернутись у минуле. «Перестаньте, зрештою, думати, де ви є і подивіться краще на суспільство і як ви можете змінити його. Багато європейців не знаю про Україну через те, що вона себе не презентує, їй варто бути більш відкритою до Європи. Роблячи вибір зараз, Європейський Союз повинен передбачити, що буде через 20 і більше років, чи зможе Україна все ж реформуватись та змінитись, тому що я чула лише багато обіцянок», - говорить Ханне Северінсен, член Парламентської Асамблеї Ради Європи, роботу якої за часи свого президентства критикував Леонід Кучма.

ЄС як захисник від Росії

Підписавши Угоду про Асоціацію, Росія, ймовірно, розпочне торгову війну з нашою державою. Можливість того, що нам вдасться цього уникнути в перспективі є дуже малою, зважаючи і на нещодавні історії, як-от із цукерками Roshen, так і на віддаленіші події з посткомуністичними країнами Балтії, Польщі, які зараз є членами Європейського Союзу. У 2005-2009 р.р. економіки цих країн втратили сумарно більше 1,2 млрд. дол. через заборони російського уряду поставок консервів, молока, м’яса, морепродуктів тощо (за даними «Фокус Україна»). Однак, Європейський Союз буде в праві ввести санкції щодо Росії, які більшою мірою можуть стосуватись поставок газу, - вважає Андреас Умланд. Раніше Європа була більш залежною від російського газу, тому що не мала стільки альтернативних джерел енергії, щоб продукувати своє. Однак із появою більшої можливості для застосування нових джерел енергії, того ж сланцевого газу, ситуація у Європі стала значно кращою і санкції Росії для захисту України від торгових війн цілком можуть бути введені.

Після сказаного

Уже 22 роки Україна незалежна держава, однак питання інтеграції, чи до ЄС, чи до МС, ще жодного разу не стояло так гостро. І сьогодні це питання зовнішнього та внутрішнього визначень тотожне поняттям «розвиток» та «прогрес». Жоден із варіантів розвитку сусідніх держав Україні не підходить, тому що десь ми проґавили, щось нам по визначенню не підходить, а до чогось нам просто ще потрібно дійти. Україна наразі не є порожньою валізою – у ній є наповнення, яке може бути потрібним, але немає ручки, за яку наповнення можна було б застосувати у потрібному напрямку, вважає Олександр Пасхавер. У будь-якому разі, зміни прийдуть до України і питання її інтеграції вирішить як скоро ці зміни настануть. І, подумавши трохи, сусідка Катя вирішила, що Україні потрібно все ж йти вперед, а минуле залишити у минулому.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Як Європейському Союзу, так і Росії, Україна цінна з геополітичного, економічного боку. Але власні внутрішні проблеми та невизначеність самої України актуалізує питання: «Що з нами робити?» Катерина, моя сусідка по купе у потязі зі Львова до Хмельницького, працює уже двадцять років на хімічному заводі і про питання приєднання України до Європейського Союзу чи Росії відповідає: “Хто ж нас із такою економікою і владою туди прийме?” То яка ж насправді вигода Європейському чи Митному союзам вважати нас за своїх?

Основні моменти інтеграції

У відносинах України та Європейського Союзу є своєрідне явище парадоксу. Суть його в тому, що з одного боку впродовж багатьох років їх відносини були прохолодними, а потім за пару років вони стали дуже тісними. Дистанційними відносини були здебільшого через те, що Україна залишилась осторонь тоді, коли більшість країн Європи у 90-х роках ХХ ст. виявляли своє бажання долучитись до ЄС. Поновлення ж відносин відбулось через «корінний егоїстичний інтерес всієї Європи у тому, щоб на території України не відбулось другого Югославського сценарію (військові конфлікти, спричинені в Югославія напередодні розпаду шести її республік на окремі держави) чи Чорнобильської катастрофи 1986 року», стверджує німецький політолог Андреас Умланд. Після російсько-грузинської війни 2008 року Європа зрозуміла, що регіон є конфліктним. Стабільність України у цьому контексті важлива тому, що Європа хоче без проблем та затримок отримувати газ із Росії, який поставляється через Україну.

А щодо Росії, то вона бачить Україну «як одного з головних компонентів відновлення Російської імперії. А таким геополітичним планом можна вдало виправдовувати авторитарний режим», – стверджує політолог. Але навіть якщо Україна не приєднається до Митного Союзу, його існуванню це навряд чи загрожуватиме. Для Білорусі питання членства в Євразійському Союзі - це питання збереження політичного режиму. Для Казахстану ж Росія захист від можливих військових конфліктів.

Геополітика та конфлікти між державами не надто цікавлять Катерину, але вона все частіше у розмові згадує про слабку українську економіку, яку, за умови підписання Угоди про Асоціацію, може врятувати зерно та пшениця, яеке буде простіше вивозити закордон. “Але в такому разі, - побоюється моя колежанка, - головне, щоб не було як колись при радянській владі, що ми годували увесь світ, а самі бідували”.

Головний стереотип про Україну

Насправді думка про те, що Україна цікава лише як аграрна країна, є помилковою, стверджує Тарас Качка, експерт з європейської інтеграції. Асоціація з ЄС дасть Україні можливість підняти економіку. Ассоциация с ЕС создаёт для Украины возможность поднять экономику на новый уровень. Для цього в нас є потужні IT-технології, підприємства з літакобудування та машинобудування. Войцех Лучак, польський журналіст і політолог, додає, що Європі особливо цікаві важкопідйомний літак «Антонов 124» та українські супутники. Підписавши Угоду про Асоціацію, Україна могла б представити свої пропозиції щодо співпраці країн із розвитку цих галузей на грудневому саміті ООН з оброни, зваживши на те, що колись ця програма була не доведена до кінця з Росією.

Україна та Митний Союз

Не зважаючи на те, що Росія сьогодні є найбільшою країною-експортером мінеральних ресурсів, союз із нею не означає автоматично підняття економіки її сусідів через співпрацю та взаємовигідні відносини. Росія не має історії успішних відносин з жодною посткомуністичною країною. Зараз відбувається процес заміщення Росією імпорту країн-сусідів та членів Євразійського Союзу і для цього ж процесу їй потрібна Україна. Суть процесу у тому, що товари національних виробників замінюють товари із-за кордону. У межах однієї країни це допомагає зберігати національну валюту, але між країнами це може означати перевагу товарів однієї країни над товарами іншої. Україні ж навпаки потрібно підтримувати національного виробника для формування конкурентноздатних підприємств.

З одного боку Росія хоче об’єднувати країни, які потребують модернізації, але не можуть допомогти одна одній у цьому. З іншого - для успішної співпраці Росії та Німеччини не потрібно жодних союзів. Чому такої ж ситуації не може бути з Україною і потрібно лише бути членом Митного Союзу, щоб мати з Росією взаємовигідні хороші відносини? Очевидно, що питання інтеграції України до МС не лише питання економіки. «Росія наразі пропонує Україні не стільки економічний як політичний союз.

Український економіст Олександр Пасхавер порівнює Митний Союз із підписанням військового союзу Богдана Хмельницького (Переяславська рада, 1654 рік). «Мені здається, ці паралелі реальні, тому що Хмельницький думав, що заключає військовий союз, але вийшло так як думала Росія. Аналогічно й сьогодні: Митний Союз – не економічне товариство і зовсім неочікувано Україна стане іншою» - вважає експерт. Зрозуміло, що Росія цікавиться Україною, адже у них схожа інфраструктура та й споживчі ринки розвиваються за схожою схемою.

Україна та Європейський Союз

Приєднавшись до Європейського Союзу, Україні доведеться змінюватись і ці зміни не зобов’язані бути легкими. Якщо на Сході економічні зміни можуть відбуватись без політичних, то у Європі – ні. В Україні багато кланових економічних груп, які визначають напрям розвитку економіки, Європа так не працює. Однак внаслідок перерозподілу сил не варто сподіватись на швидкий розвиток у цій галузі. Україна приречена на політичну нестабільність, якщо ще й зважити на сьогоднішні проблеми у низці країн-членів ЄС (Греція, Іспанія, Франція тощо), тому, приєднавшись до Європейського Союзу, вона стане лише прогнозованою, - вважає український політолог Віталій Кулик. ЄС може гарантувати Україні стабільність та допомогу навіть якщо в Україні будуть економічні проблеми. «Митний Союз такої перспективи не дає, тому що інтегрувавшись до нього, ми можемо законсервувати свій сьогоднішній стан, підняти економіку через російські нафтодолари, але за відходу від влади Путіна знову опинитись у хаосі, з яким буде набагато важче впоратись», - вважає політолог.

Альтернатива

Був в України і шанс залишитись позаблоковою державою: «При Кучмі була вдала можливість балансувати між Заходом і Сходом, отримуючи дивіденди від обох. Але після 2001 року така можливість зникла: Європа стала ближче до України, а Росія посилилась. Сьогодні ж для підтримки статусу позаблокової держави необхідні: об’єднання української еліти, економічні реформи, деолігархізація та потужні збройні сили. В України зараз немає ресурсів для проведення таких реформ і немає підтримки з боку інших держав: Європа та Росія одноголосно заперечуватимуть збільшення бюджету на оборону та повернення ядерної зброї», - вважає Віталій Кулик.

Що ближче?

З одного боку, Україну з Росією єднає спільна історія, схожі мови, інфраструктура. З Європою в України менше шансів жити у ностальгічному минулому, а більше можливостей для реформування освіти, ведення бізнесу, захисту прав та свобод громадян. Польща перед вступом до ЄС мала подекуди ще гірший стан, ніж в України, країни Балтії пройшли жорсткі дерадянізаційні реформи перед тим, як стати тими, ким вони сьогодні є. У багатьох країнах відбувались ті ж процеси перед підписом Асоціації та вступом, як зараз в Україні і, звичайно, багато проблем є невирішеними й досі. До прикладу, Литва потерпає від масової міграції громадян, однак якби вона не долучилась, після 10 років переговорів, до ЄС, то зникла б з карти світу і стала білою плямою.

Євроінтеграція може стати спільним чинником для об’єднання різних груп населення в Україні, але за умови, якщо сьогоднішні 31% з них (дані Центру Разумкова) не хотітимуть повернутись у минуле. «Перестаньте, зрештою, думати, де ви є і подивіться краще на суспільство і як ви можете змінити його. Багато європейців не знаю про Україну через те, що вона себе не презентує, їй варто бути більш відкритою до Європи. Роблячи вибір зараз, Європейський Союз повинен передбачити, що буде через 20 і більше років, чи зможе Україна все ж реформуватись та змінитись, тому що я чула лише багато обіцянок», - говорить Ханне Северінсен, член Парламентської Асамблеї Ради Європи, роботу якої за часи свого президентства критикував Леонід Кучма.

ЄС як захисник від Росії

Підписавши Угоду про Асоціацію, Росія, ймовірно, розпочне торгову війну з нашою державою. Можливість того, що нам вдасться цього уникнути в перспективі є дуже малою, зважаючи і на нещодавні історії, як-от із цукерками Roshen, так і на віддаленіші події з посткомуністичними країнами Балтії, Польщі, які зараз є членами Європейського Союзу. У 2005-2009 р.р. економіки цих країн втратили сумарно більше 1,2 млрд. дол. через заборони російського уряду поставок консервів, молока, м’яса, морепродуктів тощо (за даними «Фокус Україна»). Однак, Європейський Союз буде в праві ввести санкції щодо Росії, які більшою мірою можуть стосуватись поставок газу, - вважає Андреас Умланд. Раніше Європа була більш залежною від російського газу, тому що не мала стільки альтернативних джерел енергії, щоб продукувати своє. Однак із появою більшої можливості для застосування нових джерел енергії, того ж сланцевого газу, ситуація у Європі стала значно кращою і санкції Росії для захисту України від торгових війн цілком можуть бути введені.

Після сказаного

Уже 22 роки Україна незалежна держава, однак питання інтеграції, чи до ЄС, чи до МС, ще жодного разу не стояло так гостро. І сьогодні це питання зовнішнього та внутрішнього визначень тотожне поняттям «розвиток» та «прогрес». Жоден із варіантів розвитку сусідніх держав Україні не підходить, тому що десь ми проґавили, щось нам по визначенню не підходить, а до чогось нам просто ще потрібно дійти. Україна наразі не є порожньою валізою – у ній є наповнення, яке може бути потрібним, але немає ручки, за яку наповнення можна було б застосувати у потрібному напрямку, вважає Олександр Пасхавер. У будь-якому разі, зміни прийдуть до України і питання її інтеграції вирішить як скоро ці зміни настануть. І, подумавши трохи, сусідка Катя вирішила, що Україні потрібно все ж йти вперед, а минуле залишити у минулому.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *