Статьи

Щастить тим, хто вміє знаходити цікавих співрозмовників. Людей з захопливими чи небезпечними професіями, автобіографії яких могли б стати бестселерами. Їхні історії можна слухати годинами і це ніколи не набридає. Олександру 45 років і розповідає він про своє цілком звичайне життя. Чому його цікаво послухати? Олександр – українець у 2033 році.

Чорт, сьогодні знову проспав! Електричка о 5.20 уже пішла. Може, хоч на 5.40 встигну. Чорт!

Київ став мегаполісом, 8 мільйонів населення за офіційними даними. Моє місто злилося зі столицею і тепер я їжджу на роботу електричками. Хоча коли я був молодим, це була навіть інша область.

З роботою пощастило: зарплата 5000 тисяч гривень і майже не змушують працювати понаднормово. Купив доньці планшет – зраділа. Хоча дружина каже: дарма гроші витратив.

Син служить у армії. Він не вступив до університету – завалив іспит з російської мови. Треба було віддавати його в російську школу. Що ж, з донькою ми цієї помилки не повторили.

У суботу дружина розбудила мене і сказала, що треба з’їдити до супермаркету. Але стара Volvo, що залишилася мені від батька, знову не завелась.

– Цьому драндулету пора на смітник! – говорить дружина. – Що ти за мужик, якщо навіть нормальну машину купити не можеш?! Подивись на свого брата, от він – молодець!

Молодший брат виїхав до Грузії якраз напередодні її вступу до ЄС у 2020. Тепер добре заробляє, іноді привозить нам вино та фрукти. Але за пляшкою зізнається – важко, додому тягне.

Дружина говорить:

– Купи мені шубу!

– Та це вже навіть не модно – усі зірки Голівуду вступили до «Грінпіс».

Та вона все одно стоїть на своєму. А я на Чемпіонат світу з футболу наступного року хочу поїхати. Тим паче недалеко – поляки проводять.

Моя мама відмовляється викидати телевізор, тому щовечора ми з нею дивимося новини. Війна США з Північною Кореєю продовжується, Єгипет став 35 країною Євросоюзу, Віктор Лукашенко заборонив імпорт китайських товарів…

Сьогодні зайшов у гості мій найкращий друг. Ми знайомі ще зі школи, та після випуску я пішов до університету, а він – поїхав на заробітки в Європу. 10 років жив у Молдові, але повернувся.

– Ти чув, що Придністров’я все-таки приєдналося до Росії?

– А ти чого чекав? Що попросяться в Євросоюз?

– Я думав: подивляться як живуть молдавани, передумають. Знаєш, як там добре! Живеш собі в будинку, їздиш на роботу своєю машиною. У вихідні п’єш вино на терасі, двічі на рік їздиш відпочивати.

– Так чому ж ти повернувся?

– Додому тягне.

Моя сім’я цьогоріч їде відпочивати вперше за 7 років. Донька взагалі ніколи моря не бачила. Старенька мама радіє – я пообіцяв звозити її до Воронцовського палацу. А дружина тяжко зітхає:

– Пам’ятаєш, як ми ще до весілля їздили разом у Грецію?

– Гарно було… Шкода, що у 2018 закрили кордон.

– Шкода, що в 2013 році відмовились випустити Тимошенко.

– Можливо, тоді б ми жили інакше.
 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Щастить тим, хто вміє знаходити цікавих співрозмовників. Людей з захопливими чи небезпечними професіями, автобіографії яких могли б стати бестселерами. Їхні історії можна слухати годинами і це ніколи не набридає. Олександру 45 років і розповідає він про своє цілком звичайне життя. Чому його цікаво послухати? Олександр – українець у 2033 році.

Чорт, сьогодні знову проспав! Електричка о 5.20 уже пішла. Може, хоч на 5.40 встигну. Чорт!

Київ став мегаполісом, 8 мільйонів населення за офіційними даними. Моє місто злилося зі столицею і тепер я їжджу на роботу електричками. Хоча коли я був молодим, це була навіть інша область.

З роботою пощастило: зарплата 5000 тисяч гривень і майже не змушують працювати понаднормово. Купив доньці планшет – зраділа. Хоча дружина каже: дарма гроші витратив.

Син служить у армії. Він не вступив до університету – завалив іспит з російської мови. Треба було віддавати його в російську школу. Що ж, з донькою ми цієї помилки не повторили.

У суботу дружина розбудила мене і сказала, що треба з’їдити до супермаркету. Але стара Volvo, що залишилася мені від батька, знову не завелась.

– Цьому драндулету пора на смітник! – говорить дружина. – Що ти за мужик, якщо навіть нормальну машину купити не можеш?! Подивись на свого брата, от він – молодець!

Молодший брат виїхав до Грузії якраз напередодні її вступу до ЄС у 2020. Тепер добре заробляє, іноді привозить нам вино та фрукти. Але за пляшкою зізнається – важко, додому тягне.

Дружина говорить:

– Купи мені шубу!

– Та це вже навіть не модно – усі зірки Голівуду вступили до «Грінпіс».

Та вона все одно стоїть на своєму. А я на Чемпіонат світу з футболу наступного року хочу поїхати. Тим паче недалеко – поляки проводять.

Моя мама відмовляється викидати телевізор, тому щовечора ми з нею дивимося новини. Війна США з Північною Кореєю продовжується, Єгипет став 35 країною Євросоюзу, Віктор Лукашенко заборонив імпорт китайських товарів…

Сьогодні зайшов у гості мій найкращий друг. Ми знайомі ще зі школи, та після випуску я пішов до університету, а він – поїхав на заробітки в Європу. 10 років жив у Молдові, але повернувся.

– Ти чув, що Придністров’я все-таки приєдналося до Росії?

– А ти чого чекав? Що попросяться в Євросоюз?

– Я думав: подивляться як живуть молдавани, передумають. Знаєш, як там добре! Живеш собі в будинку, їздиш на роботу своєю машиною. У вихідні п’єш вино на терасі, двічі на рік їздиш відпочивати.

– Так чому ж ти повернувся?

– Додому тягне.

Моя сім’я цьогоріч їде відпочивати вперше за 7 років. Донька взагалі ніколи моря не бачила. Старенька мама радіє – я пообіцяв звозити її до Воронцовського палацу. А дружина тяжко зітхає:

– Пам’ятаєш, як ми ще до весілля їздили разом у Грецію?

– Гарно було… Шкода, що у 2018 закрили кордон.

– Шкода, що в 2013 році відмовились випустити Тимошенко.

– Можливо, тоді б ми жили інакше.
 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *