Статьи

Під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі Президент Віктор Янукович висловив думку, що саме надання Україні безвізового режиму без зволікання могло би бути демонстрацією готовності ЄС «відчинити для нас свої двері».

Та чи має Україна шанс на завершення процесу отримання безвізового режиму тепер, після зриву підписання Угоди про асоціацію та застосування надзвичайної сили проти мирних демонстрантів?

Згоди  наразі немає

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не відбулось, підлягає воно сумніву і у короткостроковій перспективі. У багатьох ця Угода асоціювалась не в останню чергу з можливістю прискорення вирішення питання безвізового режиму України з ЄС. То чи потрібно пов’язувати це? На це питання нам відповідали литовські експерти та політики в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Їх точка зору важлива, тому що Литва наразі головує в ЄС та на неї перекладається частина провини через зірване підписання Угоди про асоціацію. Думки експертів з цього приводу розділяються: є позиція того, що непідписання Угоди про асоціацію подовжить процес можливого отримання безвізового режиму з ЄС,  та є протилежна думка – що процес буде пришвидшено.

Першу думку підтримав Віктор Денисенко, політичний оглядач та докторант факультету комунікацій Вільнюського університету журналістики. Він вважає, що якщо йде зближення, то Україні було б простіше отримати безвізовий режим: «Сьогодні, якщо Україна не демонструє бажання зближення з ЄС, то чому Європа повинна йти назустріч у цьому питанні. Це не закриває можливість України отримати безвізовий режим, проте віддаляє цю перспективу».
 
Опозиційною до цієї є точка зору, що навпаки зрив підписання Угоди про асоціацію України з ЄС пришвидшить процес отримання Україною безвізового режиму через бажання ЄС продемонструвати добру волю по відношенню до українського суспільства. Зокрема, Лаурінас Касчюнас, Директор Центру досліджень Східної Європи говорить, що тактика інвестування ЄС в лідера невдала порівняно з інвестуванням у суспільство: «Надання безвізового режиму Україні може стати «пряником» від Європейського Союзу. Отримання безвізового режиму – найкраще інвестування у суспільство».
 
Частково цю думку підтримав комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле: «Відзначимо важливість переміщення людей. Це можливість безвізового режиму. Молдова просто продемонструвала приклад Україні та Грузії, як це може відбутись. Це є перспективою для кращої освіти, роботи. Ми зацікавлені у цьому».

Третя точка зору: нічого не змінюється

Проте виявились і прихильники думки, що кардинально нічого не зміниться з процесом отримання Україною безвізового режиму. Серед них Лінас Бальсис, депутат Сейму Литви та представник Партії Зелених, який відзначив що візова політика – це не двохсторонній аспект відносин, це - аспект відносин з країнами Шенгенського договору. «Непідписання Угоди про асоціацію не спричиняє серйозного впливу на візову політику. Шенгенський простір не має жодного прикордонного контролю, і це велика відповідальність для держав, що намагаються отримати це право. Це технічне питання стану країни, яка отримує цей режим», - говорить Лінас Бальсис.
 
Довіле Якнунайте, політолог інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету зазначила, що процес буде продовжено, тому що Угода про асоціацію та Угода про безвізовий режим – це два зовсім різні питання, технічні питання і надалі будуть вирішуватись. За її словами: «Строки залежать тільки від того, як українська сторона буде готовою для цього. Якщо процес справді продовжуватиметься, то це буде довгий період. Розмови про конкретну дату – це тільки спекуляція цим питанням».

Тест на ставлення до України

Надання безвізового режиму для українських громадян може стати випробуванням ставлення ЄС до України, демонстрацією готовності підтримати проєвропейські настрої в українському суспільстві. На цьому наполягають співробітники польської газети Rzeczpospolita, які розпочали кампанію на підтримку введення безвізового режиму для українців. Вони роблять акцент на тому, що саме Варшава має стати провідником українських інтересів в цій сфері у Європейському Союзі. Зі сторони ЄС, за їх думкою, вирішення проблеми з безвізовим режимом буде першим серйозним кроком у напрямку України.

Напередодні візиту до України міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зробив заяву, що «Відміна віз для українців – це правильно». Це стало відповіддю на ініціативу польської редакції Rzeczpospolita. Однак, голова МЗС Польщі наголошує на тому, що для того, щоб таке рішення стало можливим Україні потрібно виконати ряд технічних вимог.

А чи не швидшою виявиться Росія?

Якщо взяти до уваги думки деяких експертів про те, що процес надання країнам Східного партнерства безвізового режиму трошки призупиниться, то існують занепокоєння, що цього статусу першою може набути саме Росія.

Лаурінас Касчюнас пояснює: «Нам потрібно, щоб не було політичного пресингу зі сторони деяких країн ЄС задля того, щоб безвізовий режим  в першу чергу отримала Росія. Це була б трагедія для Східного партнерства. Тому що з російським паспортом було б легше попасти в ЄС, ніж з українським та грузинським». За його думкою, після цього Путін фактично ліквідує проблему вибору між Євразійським та Європейським союзом, та відбуватиметься пресинг з боку Росії, щоб заради цього отримати безвізовий режим.
Отже, Європейському Союзу повинно вистачити політичної волі, щоб звернути свою увагу в першу чергу у бік країн Східного партнерства  та зацікавити їх суспільство, застосовуючи такий доступний інструмент, як безвізовий режим.

Обіцянку три роки чекають

Якщо розділити процес отримання безвізового режиму на два етапи, то перший Україною вже подолано – це і є Угода про спрощений візовий режим. З другим дещо складніше, бо він полягає в необхідності лібералізувати візові питання, зокрема щодо України та інших членів Східного партнерства – виконати План дій з візової лібералізації.

План дій з візової лібералізації містить багато критеріїв та жодного дедлайну. Отже переносити строк їх виконання можна безкінечно довго. Це, звісно, якщо не зважати на заяви керівництва нашої держави та обіцянки імплементувати цей План дій вже за півроку.
У жовтні 2013 року голова МЗС Литви Лінас Лінкавічус робив заяву щодо  того, що Молдова зможе отримати безвізовий режим у 2014 році. Щодо України – риторика різна.

«Безвізовий режим можливий через 3-4 роки, якщо не буде ніяких політичних нюансів», - говорить  Лаурінас Касчюнас. І це у ситуації, коли Угода про асоціацію не підписана. 

Не можна не відзначити символічність Вільнюського саміту для питання безвізового режиму. Якби всі проблеми імплементації лібералізаційного плану були вирішені, то на саміті можна було б звітувати про виконання першого етапу Плану, що автоматично позначило б перехід на другу стадію його виконання. А це є символічно та змістовно для процесу переговорів з приводу введення безвізового режиму. Це відзначає керівник ГО "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко. За її словами «Розчарованість ЄС непідписанням Угоди про асоціацію може спричинити затягнення процесу. Але головна проблема не в цьому. Представники Верховної Ради України неналежним чином виконують обов’язки перед їх виборцями з приводу просування вимог, необхідних для введення безвізового режиму».

 

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida).

Фото - telegraph.co.uk

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі Президент Віктор Янукович висловив думку, що саме надання Україні безвізового режиму без зволікання могло би бути демонстрацією готовності ЄС «відчинити для нас свої двері».

Та чи має Україна шанс на завершення процесу отримання безвізового режиму тепер, після зриву підписання Угоди про асоціацію та застосування надзвичайної сили проти мирних демонстрантів?

Згоди  наразі немає

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не відбулось, підлягає воно сумніву і у короткостроковій перспективі. У багатьох ця Угода асоціювалась не в останню чергу з можливістю прискорення вирішення питання безвізового режиму України з ЄС. То чи потрібно пов’язувати це? На це питання нам відповідали литовські експерти та політики в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Їх точка зору важлива, тому що Литва наразі головує в ЄС та на неї перекладається частина провини через зірване підписання Угоди про асоціацію. Думки експертів з цього приводу розділяються: є позиція того, що непідписання Угоди про асоціацію подовжить процес можливого отримання безвізового режиму з ЄС,  та є протилежна думка – що процес буде пришвидшено.

Першу думку підтримав Віктор Денисенко, політичний оглядач та докторант факультету комунікацій Вільнюського університету журналістики. Він вважає, що якщо йде зближення, то Україні було б простіше отримати безвізовий режим: «Сьогодні, якщо Україна не демонструє бажання зближення з ЄС, то чому Європа повинна йти назустріч у цьому питанні. Це не закриває можливість України отримати безвізовий режим, проте віддаляє цю перспективу».
 
Опозиційною до цієї є точка зору, що навпаки зрив підписання Угоди про асоціацію України з ЄС пришвидшить процес отримання Україною безвізового режиму через бажання ЄС продемонструвати добру волю по відношенню до українського суспільства. Зокрема, Лаурінас Касчюнас, Директор Центру досліджень Східної Європи говорить, що тактика інвестування ЄС в лідера невдала порівняно з інвестуванням у суспільство: «Надання безвізового режиму Україні може стати «пряником» від Європейського Союзу. Отримання безвізового режиму – найкраще інвестування у суспільство».
 
Частково цю думку підтримав комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле: «Відзначимо важливість переміщення людей. Це можливість безвізового режиму. Молдова просто продемонструвала приклад Україні та Грузії, як це може відбутись. Це є перспективою для кращої освіти, роботи. Ми зацікавлені у цьому».

Третя точка зору: нічого не змінюється

Проте виявились і прихильники думки, що кардинально нічого не зміниться з процесом отримання Україною безвізового режиму. Серед них Лінас Бальсис, депутат Сейму Литви та представник Партії Зелених, який відзначив що візова політика – це не двохсторонній аспект відносин, це - аспект відносин з країнами Шенгенського договору. «Непідписання Угоди про асоціацію не спричиняє серйозного впливу на візову політику. Шенгенський простір не має жодного прикордонного контролю, і це велика відповідальність для держав, що намагаються отримати це право. Це технічне питання стану країни, яка отримує цей режим», - говорить Лінас Бальсис.
 
Довіле Якнунайте, політолог інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету зазначила, що процес буде продовжено, тому що Угода про асоціацію та Угода про безвізовий режим – це два зовсім різні питання, технічні питання і надалі будуть вирішуватись. За її словами: «Строки залежать тільки від того, як українська сторона буде готовою для цього. Якщо процес справді продовжуватиметься, то це буде довгий період. Розмови про конкретну дату – це тільки спекуляція цим питанням».

Тест на ставлення до України

Надання безвізового режиму для українських громадян може стати випробуванням ставлення ЄС до України, демонстрацією готовності підтримати проєвропейські настрої в українському суспільстві. На цьому наполягають співробітники польської газети Rzeczpospolita, які розпочали кампанію на підтримку введення безвізового режиму для українців. Вони роблять акцент на тому, що саме Варшава має стати провідником українських інтересів в цій сфері у Європейському Союзі. Зі сторони ЄС, за їх думкою, вирішення проблеми з безвізовим режимом буде першим серйозним кроком у напрямку України.

Напередодні візиту до України міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зробив заяву, що «Відміна віз для українців – це правильно». Це стало відповіддю на ініціативу польської редакції Rzeczpospolita. Однак, голова МЗС Польщі наголошує на тому, що для того, щоб таке рішення стало можливим Україні потрібно виконати ряд технічних вимог.

А чи не швидшою виявиться Росія?

Якщо взяти до уваги думки деяких експертів про те, що процес надання країнам Східного партнерства безвізового режиму трошки призупиниться, то існують занепокоєння, що цього статусу першою може набути саме Росія.

Лаурінас Касчюнас пояснює: «Нам потрібно, щоб не було політичного пресингу зі сторони деяких країн ЄС задля того, щоб безвізовий режим  в першу чергу отримала Росія. Це була б трагедія для Східного партнерства. Тому що з російським паспортом було б легше попасти в ЄС, ніж з українським та грузинським». За його думкою, після цього Путін фактично ліквідує проблему вибору між Євразійським та Європейським союзом, та відбуватиметься пресинг з боку Росії, щоб заради цього отримати безвізовий режим.
Отже, Європейському Союзу повинно вистачити політичної волі, щоб звернути свою увагу в першу чергу у бік країн Східного партнерства  та зацікавити їх суспільство, застосовуючи такий доступний інструмент, як безвізовий режим.

Обіцянку три роки чекають

Якщо розділити процес отримання безвізового режиму на два етапи, то перший Україною вже подолано – це і є Угода про спрощений візовий режим. З другим дещо складніше, бо він полягає в необхідності лібералізувати візові питання, зокрема щодо України та інших членів Східного партнерства – виконати План дій з візової лібералізації.

План дій з візової лібералізації містить багато критеріїв та жодного дедлайну. Отже переносити строк їх виконання можна безкінечно довго. Це, звісно, якщо не зважати на заяви керівництва нашої держави та обіцянки імплементувати цей План дій вже за півроку.
У жовтні 2013 року голова МЗС Литви Лінас Лінкавічус робив заяву щодо  того, що Молдова зможе отримати безвізовий режим у 2014 році. Щодо України – риторика різна.

«Безвізовий режим можливий через 3-4 роки, якщо не буде ніяких політичних нюансів», - говорить  Лаурінас Касчюнас. І це у ситуації, коли Угода про асоціацію не підписана. 

Не можна не відзначити символічність Вільнюського саміту для питання безвізового режиму. Якби всі проблеми імплементації лібералізаційного плану були вирішені, то на саміті можна було б звітувати про виконання першого етапу Плану, що автоматично позначило б перехід на другу стадію його виконання. А це є символічно та змістовно для процесу переговорів з приводу введення безвізового режиму. Це відзначає керівник ГО "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко. За її словами «Розчарованість ЄС непідписанням Угоди про асоціацію може спричинити затягнення процесу. Але головна проблема не в цьому. Представники Верховної Ради України неналежним чином виконують обов’язки перед їх виборцями з приводу просування вимог, необхідних для введення безвізового режиму».

 

Матеріал підготовано в межах спільного проекту Школи міжнародної журналістики та www.mymedia.org.ua (проект, що його впроваджує NIRAS/ВВС за фінансової підтримки Danida).

Фото - telegraph.co.uk

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *