Статьи

7 листопада Кабмін нарешті визначив форму майбутнього суспільного мовника як публічне акціонерне товариство (ПАТ). Відповідно до постанови, 100% акцій Національної суспільної телекомпанії України належатиме державі. Про те, що це означає та до чого призведе, розповідає генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія.

– Що означає для суспільного мовлення прийняття постанови про створення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»?

– Це початок всього. І дуже велика робота. Для того, щоб зрушити з місця, потрібна була постанова Кабміну про створення ПАТ. Без цього ніяк. Нацрада згідно з законом створює Наглядову раду, але для кого? Без неіснуючої юридичної особи це неможливо було зробити. Тому все й не просувалося далі. Ми п’ять місяців лобіювали це питання в Кабміні, напрацювали дуже багато пропозицій, але вони просто не розглядалися. Відповідно до закону це мала би бути державна установа. Але все ж ми отримали ПАТ.

– Чи вважаєте ви таке рішення переможним?

– У Кабміні кажуть, що форма ПАТу неможлива, бо це суперечить закону. Вони праві, але це лише частина правди. Зазначають, що потрібно змінити закони, аби підприємство було функціональним. З юридичної точки зору вони праві. З точки зору політичної і стратегічної праві ми, наполягаючи на тому, щоб убезпечитися від контролю держави. Урядників такі тонкощі не цікавлять, їх справа була довести нам, що так незаконно. На щастя, політична воля була у Яценюка, зробити акціонерку – це його ідея. І він точно знає, що це зробить нас незалежнішими від державної влади. Я досі не можу повірити в те, що влада робить це добровільно. Коли юристи кажуть мені, що це неможливо по закону, то я відповідаю: «Так, але закон працює для людей, а не навпаки». Мені кажуть, що я ідіот, бо потрібно змінювати вісім законів. Але ж очі бояться, а руки роблять. Останні півроку влада намагалися впливати на нас, але ви можете ввімкнути новини і побачити, що там немає нічиїх провладних інтересів. Я думаю, що наступного року ми поступово почнемо їх дотискати. Тому зараз починається найважче. Найбільше проблем буде з колективами. Якщо буде ПАТ, то це означає ліквідацію діючих установ, на базі яких має створюватися НСТУ, і створення нового публічного акціонерного товариства, скорочення великої кількості працівників.

– Що буде з обласними державними телерадіокомпаніями (ОДТРК)?

– Акціонерка передбачає ліквідацію й ОДТРК. Коли в законі написано «реорганізація», тоді ми не можемо нікого звільнити. А от зараз акціонерка – нова юридична особа. Тобто ми звільняємо всіх, а потім набираємо людей з початку, заново. Творчі працівники ОДТРК відповідно до одного старого закону прирівняні в соціальних пільгах до держслужбовців. Відповідно, працюють, очікуючи на більшу пенсію. Якщо вони працюватимуть на НСТУ (як ПАТ), то не будуть прирівняні до держслужбовців. Але це рішення Кабміну потрібно ще виконати. Це як машина, в яку сідає 30 людей, не може поїхати, поки не висадиш когось. Найближчі місяці будуть найважчими для суспільного і для мене персонально. Будуть мітинги ОДТРК, профспілкові скандали, суди. Все буде.

– Скільки людей можуть втратити роботу?

– Не існує відповіді на це питання. У великої робочої групи з розробки стратегії НСТУ обговорили необхідність створення тематичних робочих груп з метою опрацювання важливих тем та напрямків для здійснення подальших кроків і побудови суспільного мовлення є дев’ять робочих груп, які працюють кожна в своєму напрямку: програмна концепція, організаційна, фінансові структури, ліцензії тощо. Робоча група, яка розробляє організаційну структуру, працює з усіма обласними компаніями. І вона вирішить, приміром, що потрібно буде двогодинний продукт від ОДТРК. І директори обласних компаній самі визначатимуть, скільки потрібно буде людей, аби забезпечити виготовлення такої кількості продукту. Ми збираємо всі ці дані, зводимо їх і тоді вже остаточно бачимо результат. Цих цифр поки немає, ми з ними працюємо.

– Як НСТУ зможе бути незалежною, якщо 100% акцій належатиме державі?

– Держава не має права взагалі фінансувати акціонарне підприємство через державний бюджет. Хоча виключення є: НАК «Нафтогаз» і «Укрзалізниця» діють за точно такою схемою. Держава не впливає на нашу діяльність. В законі так це й прописано. Вона не має права втручатися ані в редакційну політику, ані в господарську діяльність. Ми маємо обрати правління і щороку звітувати, як управляємо компанією. Це все. 

– Хто контролюватиме діяльність Національної суспільної телерадіокомпанії України?

– Наглядова рада, яка складатиметься з дев’яти представників громадських організацій із різних сфер, як-от правової, медійної, освітньої, люди з обмеженими можливостями та ін. Вони мають провести конференції і обрати одну людину, яка ввійде в Наглядову раду. Решта членів, кількість яких не прописана, – представники фракцій Верховної Ради, але не депутати. Європі не подобається, що ми не прописали в законі пункт про конкретну кількість членів, наприклад, 15. Тоді б ми точно мали гарантію, що представників від політичних сил буде менше, ніж від громадськості. Зараз є ризик, що до неї ввійдуть стільки ж представників, скільки фракцій і депутатських груп у парламенті. Головне, щоб не вийшло співвідношення 10 представників ВРУ на 9 громадських організацій. У нас багато друзів, колег серед новообраних народних депутатів, які знають, як цього не допустити.

– Наскільки реальним є те, що у створену Наглядову раду ввійдуть люди, які не будуть буксувати розвиток суспільного мовлення?

– Ризики завжди є. Має бути конкурс на посаду голови правління. Я братиму в ньому участь, так само, як це може зробити кожен із нас.

– Політичний вплив на суспільного мовника точно виключається?

– Політики ж насправді мають представляти тих, хто їх обрав. Але жоден з них не буде мати такого виключного впливу, бо вони в першу чергу контролюватимуть один одного. Головне, щоб вони не заважали працювати НСТУ.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

7 листопада Кабмін нарешті визначив форму майбутнього суспільного мовника як публічне акціонерне товариство (ПАТ). Відповідно до постанови, 100% акцій Національної суспільної телекомпанії України належатиме державі. Про те, що це означає та до чого призведе, розповідає генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія.

– Що означає для суспільного мовлення прийняття постанови про створення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»?

– Це початок всього. І дуже велика робота. Для того, щоб зрушити з місця, потрібна була постанова Кабміну про створення ПАТ. Без цього ніяк. Нацрада згідно з законом створює Наглядову раду, але для кого? Без неіснуючої юридичної особи це неможливо було зробити. Тому все й не просувалося далі. Ми п’ять місяців лобіювали це питання в Кабміні, напрацювали дуже багато пропозицій, але вони просто не розглядалися. Відповідно до закону це мала би бути державна установа. Але все ж ми отримали ПАТ.

– Чи вважаєте ви таке рішення переможним?

– У Кабміні кажуть, що форма ПАТу неможлива, бо це суперечить закону. Вони праві, але це лише частина правди. Зазначають, що потрібно змінити закони, аби підприємство було функціональним. З юридичної точки зору вони праві. З точки зору політичної і стратегічної праві ми, наполягаючи на тому, щоб убезпечитися від контролю держави. Урядників такі тонкощі не цікавлять, їх справа була довести нам, що так незаконно. На щастя, політична воля була у Яценюка, зробити акціонерку – це його ідея. І він точно знає, що це зробить нас незалежнішими від державної влади. Я досі не можу повірити в те, що влада робить це добровільно. Коли юристи кажуть мені, що це неможливо по закону, то я відповідаю: «Так, але закон працює для людей, а не навпаки». Мені кажуть, що я ідіот, бо потрібно змінювати вісім законів. Але ж очі бояться, а руки роблять. Останні півроку влада намагалися впливати на нас, але ви можете ввімкнути новини і побачити, що там немає нічиїх провладних інтересів. Я думаю, що наступного року ми поступово почнемо їх дотискати. Тому зараз починається найважче. Найбільше проблем буде з колективами. Якщо буде ПАТ, то це означає ліквідацію діючих установ, на базі яких має створюватися НСТУ, і створення нового публічного акціонерного товариства, скорочення великої кількості працівників.

– Що буде з обласними державними телерадіокомпаніями (ОДТРК)?

– Акціонерка передбачає ліквідацію й ОДТРК. Коли в законі написано «реорганізація», тоді ми не можемо нікого звільнити. А от зараз акціонерка – нова юридична особа. Тобто ми звільняємо всіх, а потім набираємо людей з початку, заново. Творчі працівники ОДТРК відповідно до одного старого закону прирівняні в соціальних пільгах до держслужбовців. Відповідно, працюють, очікуючи на більшу пенсію. Якщо вони працюватимуть на НСТУ (як ПАТ), то не будуть прирівняні до держслужбовців. Але це рішення Кабміну потрібно ще виконати. Це як машина, в яку сідає 30 людей, не може поїхати, поки не висадиш когось. Найближчі місяці будуть найважчими для суспільного і для мене персонально. Будуть мітинги ОДТРК, профспілкові скандали, суди. Все буде.

– Скільки людей можуть втратити роботу?

– Не існує відповіді на це питання. У великої робочої групи з розробки стратегії НСТУ обговорили необхідність створення тематичних робочих груп з метою опрацювання важливих тем та напрямків для здійснення подальших кроків і побудови суспільного мовлення є дев’ять робочих груп, які працюють кожна в своєму напрямку: програмна концепція, організаційна, фінансові структури, ліцензії тощо. Робоча група, яка розробляє організаційну структуру, працює з усіма обласними компаніями. І вона вирішить, приміром, що потрібно буде двогодинний продукт від ОДТРК. І директори обласних компаній самі визначатимуть, скільки потрібно буде людей, аби забезпечити виготовлення такої кількості продукту. Ми збираємо всі ці дані, зводимо їх і тоді вже остаточно бачимо результат. Цих цифр поки немає, ми з ними працюємо.

– Як НСТУ зможе бути незалежною, якщо 100% акцій належатиме державі?

– Держава не має права взагалі фінансувати акціонарне підприємство через державний бюджет. Хоча виключення є: НАК «Нафтогаз» і «Укрзалізниця» діють за точно такою схемою. Держава не впливає на нашу діяльність. В законі так це й прописано. Вона не має права втручатися ані в редакційну політику, ані в господарську діяльність. Ми маємо обрати правління і щороку звітувати, як управляємо компанією. Це все. 

– Хто контролюватиме діяльність Національної суспільної телерадіокомпанії України?

– Наглядова рада, яка складатиметься з дев’яти представників громадських організацій із різних сфер, як-от правової, медійної, освітньої, люди з обмеженими можливостями та ін. Вони мають провести конференції і обрати одну людину, яка ввійде в Наглядову раду. Решта членів, кількість яких не прописана, – представники фракцій Верховної Ради, але не депутати. Європі не подобається, що ми не прописали в законі пункт про конкретну кількість членів, наприклад, 15. Тоді б ми точно мали гарантію, що представників від політичних сил буде менше, ніж від громадськості. Зараз є ризик, що до неї ввійдуть стільки ж представників, скільки фракцій і депутатських груп у парламенті. Головне, щоб не вийшло співвідношення 10 представників ВРУ на 9 громадських організацій. У нас багато друзів, колег серед новообраних народних депутатів, які знають, як цього не допустити.

– Наскільки реальним є те, що у створену Наглядову раду ввійдуть люди, які не будуть буксувати розвиток суспільного мовлення?

– Ризики завжди є. Має бути конкурс на посаду голови правління. Я братиму в ньому участь, так само, як це може зробити кожен із нас.

– Політичний вплив на суспільного мовника точно виключається?

– Політики ж насправді мають представляти тих, хто їх обрав. Але жоден з них не буде мати такого виключного впливу, бо вони в першу чергу контролюватимуть один одного. Головне, щоб вони не заважали працювати НСТУ.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *