Статьи

Досі здавалося, що існування суспільного мовлення в Україні є неможливим. Всі спроби Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення створити незалежне ЗМІ залишались на рівні коштовних розробок. Проте група ініціативних, наполегливих і професійних журналістів змогла заснувати «Громадське ТБ» без підтримки уряду та фінансової допомоги держави. І вже з перших днів своєї роботи новий медійний продукт побив усі рекорди переглядів та завоював довіру глядача.

Суспільна потреба громадян  у висвітленні перебігу подій на Євромайдані зумовила пришвидшену появу «Громадського телебачення» в ефірі. 22 листопада 2013 року українці вперше змогли отримати інформацію від суспільного мовника, який постав перед глядачем у формі інтернет-телебачення. Характерними для «Громадського ТБ» є усі переваги інтернету, а саме швидкість подачі інформації, оперативність, максимальна інтерактивність, а також можливість вибору матеріалу (на відміну від традиційного телебачення глядач не мусить дивитись усю програму підряд, а може вибрати конкретно те відео, яке його цікавить).

Потрапити в ефір «Громадського» за допомогою «skype» можливо пересічному українцеві, який має свіжі, неординарні думки або важливу інформацію.Неодноразово гостями в студії ставали блогери або очевидці подій, чим підкреслюється двосторонній зв’язок мовника з глядачем. Важливі коментарі в соцмережах також не залишаються без уваги, що слугує підтвердженням високого рівня інтерактивності даного ЗМІ.

Журналісти «Громадського» можуть дозволити собі зйомку на планшет, що не прийнятно для класичного ТБ, яке «бере» глядача, здебільшого гарною картинкою. Для журналіста суспільного мовлення є важливо оперативно передати інформацію з мінімальними затратами для телеканалу. Віднедавна «Громадське ТБ» на безоплатній основі передало права на трансляцію своїх програм «Першому національному» телеканалу. Рейтинг «Першого національного» піднявся у 4 рази, але з приходом нового уряду розпочалося витіснення «Громадського ТБ» з ефіру «Першого національного»…

Досвід створення «Громадського ТБ» в Україні є унікальним, адже в інших країнах існує практика суспільного мовлення за схемою «зверху до низу», тобто від законотворчого рівня до практичного втілення

Українське ж суспільне мовлення ініційоване самими журналістами і зареєстроване як громадська організація, чим медійники намагаються убезпечити себе від будь-якого впливу держави, політичних партій та тиску бізнесових структур. Заснували «Громадське ТБ» на кошти міжнародних грантів, а на даний момент «Громадське ТБ» фінансується внесками громадян України. Ця схема є абсолютно прозорою, оскільки кожен може пересвідчитись на що витрачені його гроші (на сайті щомісяця оприлюднюють звітність телеканалу).

Варто також зазначити, що бюджет «Громадського ТБ» в декілька разів менший ніж у класичного телебачення. Свого глядача суспільний мовник утримує змістовим наповненням програм, а це не потребує масштабних затрат. Як твердять керівники «Громадського», на каналі навіть немає гримера. Мета журналіста – постати перед глядачем максимально відкритим і відвертим, а головне таким, яким він є насправді. Натомість традиційні телеканали перенасичені розважальним контентом і мають на меті вразити глядача дорогою, якісною, але часто «пустою картинкою». 

Контент «Громадського ТБ» – це інтерв’ю та новинні блоки. Дещо бракує глибинного аналітичного матеріалу, але це пов’язано з великим масивом інформації, який обвалився на нас у революційні місяці. Малі терміни існування телеканалу, невеликі людські ресурси, недостатнє фінансування – все це поки що не дозволяє розгорнути повноцінну діяльність «Громадського ТБ» у різних жанрах журналістики. Планується створення історичних, документальних, дитячих та інших програм, однак поки що це все знаходиться на стадії розробки.

Не завжди все добре й з існуючими програмами. «Громадське ТБ» потребує залучення більшої кількості тележурналістів, які б допомагали з організацією прямого ефіру. Часто телеведучі не можуть додзвонитися до співрозмовника, знайти відповідне відео тощо. Це все повинно відбуватися за кадром і непомітно для глядача…Організація роботи журналістів має бути послідовною, це не означає, що вони повинні ставити завчені питання, але вони повинні хоча б знати, що сьогодні буде в ефірі. Якщо коротко, то не завадило б менше імпровізувати та додати більше організації та структуризації ефіру.  

Однак є й багато позитивних рис у «Громадського ТБ». Журналісти не бояться ставити незручні запитання. Вони не зупиняються, поки не отримають відповіді(інколи це навіть виглядає агресивно, проте змушує інтерв’юйованого «зняти маску»), вміло оперують фактами.

Команда «Громадського ТБ» – Роман Скрипін, Данило Яневський, Мустафа Найєм, Тетяна Даниленко, Дмитро Гнап та ін.Це досвідчені журналісти, які працювали на загальнонаціональних телеканалах. Тому для глядача вони вже є уособленням певного типу журналістики. І це не журналістика «одного дня». Це журналістика, котра мінятиме запити суспільства, слугуватиме рушієм для інших ЗМІ.

Публикация подготовлена для интернет-издания «Суспільне мовлення» в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Досі здавалося, що існування суспільного мовлення в Україні є неможливим. Всі спроби Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення створити незалежне ЗМІ залишались на рівні коштовних розробок. Проте група ініціативних, наполегливих і професійних журналістів змогла заснувати «Громадське ТБ» без підтримки уряду та фінансової допомоги держави. І вже з перших днів своєї роботи новий медійний продукт побив усі рекорди переглядів та завоював довіру глядача.

Суспільна потреба громадян  у висвітленні перебігу подій на Євромайдані зумовила пришвидшену появу «Громадського телебачення» в ефірі. 22 листопада 2013 року українці вперше змогли отримати інформацію від суспільного мовника, який постав перед глядачем у формі інтернет-телебачення. Характерними для «Громадського ТБ» є усі переваги інтернету, а саме швидкість подачі інформації, оперативність, максимальна інтерактивність, а також можливість вибору матеріалу (на відміну від традиційного телебачення глядач не мусить дивитись усю програму підряд, а може вибрати конкретно те відео, яке його цікавить).

Потрапити в ефір «Громадського» за допомогою «skype» можливо пересічному українцеві, який має свіжі, неординарні думки або важливу інформацію.Неодноразово гостями в студії ставали блогери або очевидці подій, чим підкреслюється двосторонній зв’язок мовника з глядачем. Важливі коментарі в соцмережах також не залишаються без уваги, що слугує підтвердженням високого рівня інтерактивності даного ЗМІ.

Журналісти «Громадського» можуть дозволити собі зйомку на планшет, що не прийнятно для класичного ТБ, яке «бере» глядача, здебільшого гарною картинкою. Для журналіста суспільного мовлення є важливо оперативно передати інформацію з мінімальними затратами для телеканалу. Віднедавна «Громадське ТБ» на безоплатній основі передало права на трансляцію своїх програм «Першому національному» телеканалу. Рейтинг «Першого національного» піднявся у 4 рази, але з приходом нового уряду розпочалося витіснення «Громадського ТБ» з ефіру «Першого національного»…

Досвід створення «Громадського ТБ» в Україні є унікальним, адже в інших країнах існує практика суспільного мовлення за схемою «зверху до низу», тобто від законотворчого рівня до практичного втілення

Українське ж суспільне мовлення ініційоване самими журналістами і зареєстроване як громадська організація, чим медійники намагаються убезпечити себе від будь-якого впливу держави, політичних партій та тиску бізнесових структур. Заснували «Громадське ТБ» на кошти міжнародних грантів, а на даний момент «Громадське ТБ» фінансується внесками громадян України. Ця схема є абсолютно прозорою, оскільки кожен може пересвідчитись на що витрачені його гроші (на сайті щомісяця оприлюднюють звітність телеканалу).

Варто також зазначити, що бюджет «Громадського ТБ» в декілька разів менший ніж у класичного телебачення. Свого глядача суспільний мовник утримує змістовим наповненням програм, а це не потребує масштабних затрат. Як твердять керівники «Громадського», на каналі навіть немає гримера. Мета журналіста – постати перед глядачем максимально відкритим і відвертим, а головне таким, яким він є насправді. Натомість традиційні телеканали перенасичені розважальним контентом і мають на меті вразити глядача дорогою, якісною, але часто «пустою картинкою». 

Контент «Громадського ТБ» – це інтерв’ю та новинні блоки. Дещо бракує глибинного аналітичного матеріалу, але це пов’язано з великим масивом інформації, який обвалився на нас у революційні місяці. Малі терміни існування телеканалу, невеликі людські ресурси, недостатнє фінансування – все це поки що не дозволяє розгорнути повноцінну діяльність «Громадського ТБ» у різних жанрах журналістики. Планується створення історичних, документальних, дитячих та інших програм, однак поки що це все знаходиться на стадії розробки.

Не завжди все добре й з існуючими програмами. «Громадське ТБ» потребує залучення більшої кількості тележурналістів, які б допомагали з організацією прямого ефіру. Часто телеведучі не можуть додзвонитися до співрозмовника, знайти відповідне відео тощо. Це все повинно відбуватися за кадром і непомітно для глядача…Організація роботи журналістів має бути послідовною, це не означає, що вони повинні ставити завчені питання, але вони повинні хоча б знати, що сьогодні буде в ефірі. Якщо коротко, то не завадило б менше імпровізувати та додати більше організації та структуризації ефіру.  

Однак є й багато позитивних рис у «Громадського ТБ». Журналісти не бояться ставити незручні запитання. Вони не зупиняються, поки не отримають відповіді(інколи це навіть виглядає агресивно, проте змушує інтерв’юйованого «зняти маску»), вміло оперують фактами.

Команда «Громадського ТБ» – Роман Скрипін, Данило Яневський, Мустафа Найєм, Тетяна Даниленко, Дмитро Гнап та ін.Це досвідчені журналісти, які працювали на загальнонаціональних телеканалах. Тому для глядача вони вже є уособленням певного типу журналістики. І це не журналістика «одного дня». Це журналістика, котра мінятиме запити суспільства, слугуватиме рушієм для інших ЗМІ.

Публикация подготовлена для интернет-издания «Суспільне мовлення» в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *