Статьи

Загадковий і незнаний досі звір «громадське мовлення» все частіше нагадує про себе у вітчизняному медіа просторі. І не дивно. Більшість цивілізованих суспільств ще у минулому столітті подолали  процес, так званого, переходу інформаційної політики на суспільні рейки. Для України, яка зараз переживає якісне і рішуче трансформування суспільства і майже всіх його інституцій, громадське мовлення є неабияк важливим і потребує підтримки, а головне розуміння.

Нажаль у більшості випадків українці ще досить «темні», стосовно питання громадських джерел інформації. За двадцять з лишком років існування національного телебачення, тільки множилися приватні структури телерадіомовлення, віддзеркалюючи та пропагуючи, прикриваючись  різноманітними масками, інтереси «дядь і тьоть» та їх особисте бачення доволі важливий подій. Подекуди відсутнє навіть саме розуміння терміну «громадське (суспільне) мовлення».

Найгірше те, шо молодь, яка завжди виступає рушієм і тягнеться до нового, приспалася, «масовим телепродуктом», себто численними розважальними програмами, на які роблять ставки  сучасні «титани» телепростору у невпинній погоні за високими рейтингами

Це яскраво демонструє просте опитування. Із десяти студентів, правильно пояснити що таке «громадське мовлення» змогли троє. Один студент навіть вдався до  конкретних прикладів. Однак,це проблема не тільки  молоді, а всього суспільства, адже ситуація з іншими соціальними групами не ліпша. До нового важко звикати, тай осмислювати теж не легко. Навіть Рада незалежних оглядачів при Бі Бі Сі не змогла свого часу чітко окреслити поняття «громадського телебачення».

«Коли ми кожен намагалися словами передати сутність цього поняття,  – пишуть члени ради у звіті, – на гадку спадали синоніми  – інформування, навчання, розширення світогляду, неупередженість, незалежність, узагальнений підхід, рупор меншин, низька комерціалізація та ін. Ми зійшлися на тому, що не можемо дати такого однозначного визначення, однак ми знаємо, що це, – коли його бачимо. Певно в цих словах вся сутність громадського мовлення.

Саме зараз, коли повіяло, справжньою, непідробною демократією, відбулося певне переосмислення тих та інших моделей руху вперед , мав місце злам у свідомості громадян, складаються найсприятливіші умови для розвитку і входження в медійну орбіту, ЗМІ громадського спрямування.  І саме на цьому етапі важливо не забувати про спрямованість на різнобоку аудиторію, яка  складається з членів різних соціальних груп, громад, меншин і культурних спільнот, споживачів з різними світоглядами.

Громадське телерадіомовлення повинно відігравати роль консолідуючого чинника у суспільстві. Розподілом за віком та уподобаннями успішно користується приватне телебачення (музичні канали, спортивні, дитячі, молодіжні і т. д.). Також у розвитку суспільного мовлення неоднозначну роль відіграє механізм популяризації, який доволі важко розвинути і налагодити серед всюдисущої платної реклами, при скромних бюджетних можливостях. Для цього необхідна тісна співпраця каналів суспільного мовлення між собою, незалежно від їх розташування та з іншими ЗМІ, незалежно від форм їх власності. Взаємний обмін інформацією один про одного, яка може безкоштовно позиціонуватися на правах реклами, має всі можливості  посилити інтерес до того чи іншого об’єкта громадського мовлення.

Найвідомішим і певно, поки що найрозкрушенішим проектом суспільного мовлення в Україні є «Нromadske.tv», яке почало свою роботу в рамках благодійної платформи «Спільнокошт», порталу «Велика Ідея». Тобто повністю за суспільні кошти. За короткий час про нього заговорила  прогресивна громадськість, а в світлі останніх суспільно-політичних подій до нього прикуто чимало уваги. І це тільки на краще, адже що ще може свідчити про зростання суспільства, його «дорослішання», пробудження, як не увага до громадських мовників. Нестандартні гості, серед яких не тільки відомі особи, а й рядові громадяни, проста не нав’язлива атмосфера в студії, нічого не відволікає, глядач сприймає потік інформації, не пропущений через призму чужих інтересів чи бачень, відсутність цензури. Все це козирі громадського.

В пекельні дні Майдану, саме громадські мовники цілодобово транслювали все що відбувалося у столиці. Без прикрас, наживо, так як просило суспільство. Із загостренням ситуації в Криму, потреба в громадському вкотре  стала нагальною. Особливо після відключення ефірного мовлення низки провідних телеканалів.  Це яскраво ілюструє місце суспільного мовлення у житті українського соціокультурного середовища.

Без суспільного мовлення подальший розвиток демократичних процесів та інститутів громадянства неможливий

Наразі серйозною перепоною на шляху сталого розвитку залишається відсутність законодавчої бази яка б чітко регламентувала систему суспільного мовлення. Та ця бюрократична несправедливість, як бачимо, не завада людям з непоборним бажанням і великою ідеєю.

Схиляюся до думки, що саме громадське мовлення повинно асоціюватися в громадян з правдою, чесністю, простотою,  нейтральністю. Зі структурою, дещо ближчою, аніж типовий телеканал, з типовим ток-шоу. Довіра – головна особливість відносин  громадянина і громадського мовлення. Суспільство повинно зрозуміти, що саме воно керує цим мовленням, контролюючи потік «чистої» інформації, а не ковтаючи вже готову, зредактовану в кабінетах «наживку». Це розуміння приходить, поступово, так само як і формування українського громадського мовлення. 

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Загадковий і незнаний досі звір «громадське мовлення» все частіше нагадує про себе у вітчизняному медіа просторі. І не дивно. Більшість цивілізованих суспільств ще у минулому столітті подолали  процес, так званого, переходу інформаційної політики на суспільні рейки. Для України, яка зараз переживає якісне і рішуче трансформування суспільства і майже всіх його інституцій, громадське мовлення є неабияк важливим і потребує підтримки, а головне розуміння.

Нажаль у більшості випадків українці ще досить «темні», стосовно питання громадських джерел інформації. За двадцять з лишком років існування національного телебачення, тільки множилися приватні структури телерадіомовлення, віддзеркалюючи та пропагуючи, прикриваючись  різноманітними масками, інтереси «дядь і тьоть» та їх особисте бачення доволі важливий подій. Подекуди відсутнє навіть саме розуміння терміну «громадське (суспільне) мовлення».

Найгірше те, шо молодь, яка завжди виступає рушієм і тягнеться до нового, приспалася, «масовим телепродуктом», себто численними розважальними програмами, на які роблять ставки  сучасні «титани» телепростору у невпинній погоні за високими рейтингами

Це яскраво демонструє просте опитування. Із десяти студентів, правильно пояснити що таке «громадське мовлення» змогли троє. Один студент навіть вдався до  конкретних прикладів. Однак,це проблема не тільки  молоді, а всього суспільства, адже ситуація з іншими соціальними групами не ліпша. До нового важко звикати, тай осмислювати теж не легко. Навіть Рада незалежних оглядачів при Бі Бі Сі не змогла свого часу чітко окреслити поняття «громадського телебачення».

«Коли ми кожен намагалися словами передати сутність цього поняття,  – пишуть члени ради у звіті, – на гадку спадали синоніми  – інформування, навчання, розширення світогляду, неупередженість, незалежність, узагальнений підхід, рупор меншин, низька комерціалізація та ін. Ми зійшлися на тому, що не можемо дати такого однозначного визначення, однак ми знаємо, що це, – коли його бачимо. Певно в цих словах вся сутність громадського мовлення.

Саме зараз, коли повіяло, справжньою, непідробною демократією, відбулося певне переосмислення тих та інших моделей руху вперед , мав місце злам у свідомості громадян, складаються найсприятливіші умови для розвитку і входження в медійну орбіту, ЗМІ громадського спрямування.  І саме на цьому етапі важливо не забувати про спрямованість на різнобоку аудиторію, яка  складається з членів різних соціальних груп, громад, меншин і культурних спільнот, споживачів з різними світоглядами.

Громадське телерадіомовлення повинно відігравати роль консолідуючого чинника у суспільстві. Розподілом за віком та уподобаннями успішно користується приватне телебачення (музичні канали, спортивні, дитячі, молодіжні і т. д.). Також у розвитку суспільного мовлення неоднозначну роль відіграє механізм популяризації, який доволі важко розвинути і налагодити серед всюдисущої платної реклами, при скромних бюджетних можливостях. Для цього необхідна тісна співпраця каналів суспільного мовлення між собою, незалежно від їх розташування та з іншими ЗМІ, незалежно від форм їх власності. Взаємний обмін інформацією один про одного, яка може безкоштовно позиціонуватися на правах реклами, має всі можливості  посилити інтерес до того чи іншого об’єкта громадського мовлення.

Найвідомішим і певно, поки що найрозкрушенішим проектом суспільного мовлення в Україні є «Нromadske.tv», яке почало свою роботу в рамках благодійної платформи «Спільнокошт», порталу «Велика Ідея». Тобто повністю за суспільні кошти. За короткий час про нього заговорила  прогресивна громадськість, а в світлі останніх суспільно-політичних подій до нього прикуто чимало уваги. І це тільки на краще, адже що ще може свідчити про зростання суспільства, його «дорослішання», пробудження, як не увага до громадських мовників. Нестандартні гості, серед яких не тільки відомі особи, а й рядові громадяни, проста не нав’язлива атмосфера в студії, нічого не відволікає, глядач сприймає потік інформації, не пропущений через призму чужих інтересів чи бачень, відсутність цензури. Все це козирі громадського.

В пекельні дні Майдану, саме громадські мовники цілодобово транслювали все що відбувалося у столиці. Без прикрас, наживо, так як просило суспільство. Із загостренням ситуації в Криму, потреба в громадському вкотре  стала нагальною. Особливо після відключення ефірного мовлення низки провідних телеканалів.  Це яскраво ілюструє місце суспільного мовлення у житті українського соціокультурного середовища.

Без суспільного мовлення подальший розвиток демократичних процесів та інститутів громадянства неможливий

Наразі серйозною перепоною на шляху сталого розвитку залишається відсутність законодавчої бази яка б чітко регламентувала систему суспільного мовлення. Та ця бюрократична несправедливість, як бачимо, не завада людям з непоборним бажанням і великою ідеєю.

Схиляюся до думки, що саме громадське мовлення повинно асоціюватися в громадян з правдою, чесністю, простотою,  нейтральністю. Зі структурою, дещо ближчою, аніж типовий телеканал, з типовим ток-шоу. Довіра – головна особливість відносин  громадянина і громадського мовлення. Суспільство повинно зрозуміти, що саме воно керує цим мовленням, контролюючи потік «чистої» інформації, а не ковтаючи вже готову, зредактовану в кабінетах «наживку». Це розуміння приходить, поступово, так само як і формування українського громадського мовлення. 

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *