Статьи

Про суспільне мовлення в Україні говорять та пишуть вже досить давно. Але тільки з появою у квітні минулого року Закону  «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» почалися практичні кроки для втілення цього задуму у життя.  

Автор матеріалу – Татарчук Юлія, учениця 10-А класу одеської гімназії № 8 та учасниця медіашкіл #FreedomUkraine від MYMEDIA та Академії української преси. Роботу написано для конкурсу «Перехід від державного до суспільного мовлення в Україні», який організовано ГО «Телекритика» за підтримки Ради Європи. 

Але чи багато жителів нашої країни, зокрема, підлітків, мають уявлення, що це таке?  Досвід мого опитування (а це приблизно 50 юнаків та дівчат від 14 до 20 років) не дає приводу для оптимізму: лише кожний сьомий вказав, ніби щось чув про суспільне мовлення. Але ж саме ми маємо стати першим поколінням, яке увійде у  доросле життя, дізнаючись новини  з чесного та об’єктивного медіа. Ось чому ця тема мені видається надзвичайно важливою.      

Світ навколо стає дедалі більш інформаційним, але  далеко не весь контент, що поступає до українців через  радіо- та телекомунікації, є правдивим. На жаль, на даний момент метою більшості каналів є нав’язування якоїсь конкретної точки зору. Згідно з опитуванням, яке було проведене на замовлення «Дзеркала тижня», українським ЗМІ абсолютно довіряють лише 11% українців. Отже, що робить середньостатистичний мешканець нашої країни, коли хоче дізнатися новини? Гортає канал за каналом, і переглянувши добрий десяток, відокремлює з вороху інформації ту, яка мала б бути правдивою. 

Суспільне мовлення є саме тим інструментом, який має звести ці маніпуляції до мінімуму, так як головними засадами цього виду телерадіомовлення є неупередженість, незалежність та баланс різних точок зору

Це працює таким чином: фінансування суспільного мовлення більше чи менше, але здійснюється за рахунок споживача. Аби це фінансування відбувалося, необхідно, щоб глядач довіряв мовнику. Адже, якщо людина бачить, що новини, які вона отримує, не є достовірними, то просто перестане дивитись/слухати, а відповідно, і платити за канал. Таким чином, між незалежністю медіа і його існуванням можна прослідкувати чіткий зв'язок. 

Проте незалежність від комерційного і політичного впливу є далеко не єдиним критерієм якості суспільного мовлення, у порівнянні з комерційними каналами. 

Громадське мовлення дає можливість:

- забезпечення безпечного середовища для дітей (запорука того, що залишаючи дитину перед телевізором, батьки не будуть боятися поганого впливу окремих програм);

- збільшення контенту, виробленого в Україні. Таким чином, буде відбуватися піднесення та популяризація української культури та вітчизняного виробника;

- надання послуг двома мовами ( обслуговування на однаковому рівні всіх мовних чи національних меншин в Україні);

- зв'язок з аудиторією через опитування і діалоги;

- забезпечення контенту для різних соціальних груп населення, включаючи людей з обмеженими можливостями;

- поширення освітніх програм, знань, інформації про новітні технології;

- відображення самобутності громадян України через документальні чи художні фільми, програми;

- підтримка і розвиток дитячої творчості;

- надання інформації про здоров’я, спорт, захист навколишнього середовища тощо;

«Завдання суспільного мовлення – створювати інформацію, якій може довіряти населення, виробляти програми, які будуть цікаві для всього населення загалом. Творити документальні фільми, які пов’язані з життям всієї країни. Суспільне телебачення має знаходити талановитих людей і зводити їх разом у спільній справі» – поділилася своєю думкою з Першим Національним Інгрід Делтенре, генеральний директор Європейської мовної спілки.

Розгляньмо, як працює суспільне мовлення на прикладі інших країн (за матеріалами сайту «Суспільне мовлення»).

Великобританія:

На британському телевізійному ландшафті домінує суспільний мовник BBC, який в 2013 році досяг сукупної частки ринку 32,4%. Показники провідного каналу BBC One були досить стабільними протягом останніх декількох років, маючи частку ринку 21% в 2013 році. BBC Two досяг частки 5,8%.

Шість суспільних цілей BBC викладено в Королівському статуті та Договорі – конституційній основі для BBC, що була представлена Парламенту. Такі цілі окреслюють цінності, яких притримується BBC у своєму прагненні досягнути її місії інформувати, освічувати та розважати.

ВВС заохочує молодь до навчання, сприяє зацікавленості громадян у культурних, творчих та спортивних подіях країни. Мовник відображає множинність спільнот, що проживають у Великобританії. Також BBC займається розвитком всесвітнього розуміння міжнародних питань та розширює досвід аудиторії Великобританії стосовно інших культур. (Джерело – буклет «Суспільне мовлення. Частина 2». Перший національний.)

Австрія:

Головним мовником Австрії є суспільна організація ORF, що мала сукупну частку ринку аудиторії 34,7% в 2013 році. ORF 2 був найпопулярнішим телеканалом в Австрії в 2013 році, маючи денну частку ринку 20,9%.

Завдання в сфері культури пов’язує більшості та меншини. Повідомлення ORF надають допомогу в орієнтуванні у потоці новин у світі, який все складніше оглянути. Основою для цього служить визнання багатоманістності в суспільстві. Теле-, радіо- та Інтернет редакції повідомляють як про «гарячі точки», так і про тіньові сторони, з центрів міст та регіональних закутків.

Інформація від ORF та розважальні передачі, «вироблені в Австрії», утверджуються на противагу значній конкуренції міжнародних медіа-концернів. Історія Австрії в докумен- тальних і художніх фільмах, передачі, акції та ініціативи відображають самобутність країни та її громадян. (Джерело – буклет «Суспільне мовлення. Частина 2». Перший національний.)

Польща:

Польська суспільна телекомпанія (Telewizja Polska, TVP) була створена 25 жовтня 1952 року, а регулярне мовлення почала 23 січня 1953 року. З 1970 року мовлення вже здійснювалося за двома програмами. Сьогодні мовлення здійснюється на 10 каналах телебачення.

Як основні засади своєї роботи у виконанні суспільної місії TVP визначила для себе: доступність, різноманітність, диференційний підхід до різних соціальних та вікових груп, збалансованість, плюралізм, незалежність у викладенні інформації, іноваційність,  високу якість, відповідальність.

Основними принципами інформаційної політики суспільного телебачення у Польщі є:

 - урахування інтересів якнайширшої аудиторії (інформаційний продукт повинен бути корисним для всіх глядачів, незалежно від віку та зацікавлень);

 -  наголос на інформаційних програмах (головне для телевізійників – доступно й цікаво проілюструвати, натомість акценти повинен розставляти сам глядач);

 -  створення власних документальних фільмів.  

Так як одним із напрямків суспільного мовлення є програми для школярів, я вирішила провести опитування серед підлітків: якого контенту не вистачає на нинішніх телеканалах? Яких змін школярі та студенти очікують від суспільного мовлення?

«Я практично не дивлюсь телевізор, тому що все, що там можна побачити - реклама, політика, дурні серіали, знову реклама. Тільки іноді трапляються справді гарні фільми. Мені хотілося б бачити більше передач про наше місто, країну, щоб люди мого віку розуміли, в якому красивому місті вони живуть, і яке, на жаль, дуже спаскудили. Такі передачі мали б спонукати розбудовувати Одесу, а не руйнувати далі. У нас зараз є щось таке на міських каналах, але формат не той: не цікаво, не захоплює глядача», – Настя, учениця 11 класу.

«Мене дратує, що, в основному, ефір заповнений рекламою, російськими серіалами, які тяжіють до деградації, і недоумкуватими шоу. Хоча мені подобаються багато українських проектів, щось на кшталт «Голосу країни», наприклад. «Discovery» чи  «National Geographic», – дуже цікаві пізнавальні речі. Було б добре мати вітчизняний продукт такого типу», – Вадим, учень 10 класу.

«Хотілося б бачити більше пізнавальних програм, які доносили б нову інформацію, на відміну від одноманітних серіалів, які переповнюють телебачення», – Микита, учень 9 класу.

«Не вистачає програм, які спрямовані на розвиток саме підліткової аудиторії, яку важко зацікавити чимось історичним або науковим.  Треба, щоб такі речі доносились до нас простою і цікавою мовою», – Аріна, учениця 10 класу.

«Мені здається, потрібно більше розповідати про те, чим можна зайнятися в майбутньому, тому що ніхто не знає того асортименту професій, який є насправді. Очікую зменшення реклами», – Катя, 9 клас.

«Я хотіла б бачити фільми про великих людей, про великі звершення. Має бути щось, що надихне молодь піднятися з дивану і зайнятися саморозвитком», – Інна, студентка 3-го курсу.

Суспільне мовлення є одним з багатьох кроків вперед, які робить і ще має зробити Україна задля свого майбутнього. Це ще один показник того, що державу творить не влада, не органи управління, а саме український народ. 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Про суспільне мовлення в Україні говорять та пишуть вже досить давно. Але тільки з появою у квітні минулого року Закону  «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» почалися практичні кроки для втілення цього задуму у життя.  

Автор матеріалу – Татарчук Юлія, учениця 10-А класу одеської гімназії № 8 та учасниця медіашкіл #FreedomUkraine від MYMEDIA та Академії української преси. Роботу написано для конкурсу «Перехід від державного до суспільного мовлення в Україні», який організовано ГО «Телекритика» за підтримки Ради Європи. 

Але чи багато жителів нашої країни, зокрема, підлітків, мають уявлення, що це таке?  Досвід мого опитування (а це приблизно 50 юнаків та дівчат від 14 до 20 років) не дає приводу для оптимізму: лише кожний сьомий вказав, ніби щось чув про суспільне мовлення. Але ж саме ми маємо стати першим поколінням, яке увійде у  доросле життя, дізнаючись новини  з чесного та об’єктивного медіа. Ось чому ця тема мені видається надзвичайно важливою.      

Світ навколо стає дедалі більш інформаційним, але  далеко не весь контент, що поступає до українців через  радіо- та телекомунікації, є правдивим. На жаль, на даний момент метою більшості каналів є нав’язування якоїсь конкретної точки зору. Згідно з опитуванням, яке було проведене на замовлення «Дзеркала тижня», українським ЗМІ абсолютно довіряють лише 11% українців. Отже, що робить середньостатистичний мешканець нашої країни, коли хоче дізнатися новини? Гортає канал за каналом, і переглянувши добрий десяток, відокремлює з вороху інформації ту, яка мала б бути правдивою. 

Суспільне мовлення є саме тим інструментом, який має звести ці маніпуляції до мінімуму, так як головними засадами цього виду телерадіомовлення є неупередженість, незалежність та баланс різних точок зору

Це працює таким чином: фінансування суспільного мовлення більше чи менше, але здійснюється за рахунок споживача. Аби це фінансування відбувалося, необхідно, щоб глядач довіряв мовнику. Адже, якщо людина бачить, що новини, які вона отримує, не є достовірними, то просто перестане дивитись/слухати, а відповідно, і платити за канал. Таким чином, між незалежністю медіа і його існуванням можна прослідкувати чіткий зв'язок. 

Проте незалежність від комерційного і політичного впливу є далеко не єдиним критерієм якості суспільного мовлення, у порівнянні з комерційними каналами. 

Громадське мовлення дає можливість:

- забезпечення безпечного середовища для дітей (запорука того, що залишаючи дитину перед телевізором, батьки не будуть боятися поганого впливу окремих програм);

- збільшення контенту, виробленого в Україні. Таким чином, буде відбуватися піднесення та популяризація української культури та вітчизняного виробника;

- надання послуг двома мовами ( обслуговування на однаковому рівні всіх мовних чи національних меншин в Україні);

- зв'язок з аудиторією через опитування і діалоги;

- забезпечення контенту для різних соціальних груп населення, включаючи людей з обмеженими можливостями;

- поширення освітніх програм, знань, інформації про новітні технології;

- відображення самобутності громадян України через документальні чи художні фільми, програми;

- підтримка і розвиток дитячої творчості;

- надання інформації про здоров’я, спорт, захист навколишнього середовища тощо;

«Завдання суспільного мовлення – створювати інформацію, якій може довіряти населення, виробляти програми, які будуть цікаві для всього населення загалом. Творити документальні фільми, які пов’язані з життям всієї країни. Суспільне телебачення має знаходити талановитих людей і зводити їх разом у спільній справі» – поділилася своєю думкою з Першим Національним Інгрід Делтенре, генеральний директор Європейської мовної спілки.

Розгляньмо, як працює суспільне мовлення на прикладі інших країн (за матеріалами сайту «Суспільне мовлення»).

Великобританія:

На британському телевізійному ландшафті домінує суспільний мовник BBC, який в 2013 році досяг сукупної частки ринку 32,4%. Показники провідного каналу BBC One були досить стабільними протягом останніх декількох років, маючи частку ринку 21% в 2013 році. BBC Two досяг частки 5,8%.

Шість суспільних цілей BBC викладено в Королівському статуті та Договорі – конституційній основі для BBC, що була представлена Парламенту. Такі цілі окреслюють цінності, яких притримується BBC у своєму прагненні досягнути її місії інформувати, освічувати та розважати.

ВВС заохочує молодь до навчання, сприяє зацікавленості громадян у культурних, творчих та спортивних подіях країни. Мовник відображає множинність спільнот, що проживають у Великобританії. Також BBC займається розвитком всесвітнього розуміння міжнародних питань та розширює досвід аудиторії Великобританії стосовно інших культур. (Джерело – буклет «Суспільне мовлення. Частина 2». Перший національний.)

Австрія:

Головним мовником Австрії є суспільна організація ORF, що мала сукупну частку ринку аудиторії 34,7% в 2013 році. ORF 2 був найпопулярнішим телеканалом в Австрії в 2013 році, маючи денну частку ринку 20,9%.

Завдання в сфері культури пов’язує більшості та меншини. Повідомлення ORF надають допомогу в орієнтуванні у потоці новин у світі, який все складніше оглянути. Основою для цього служить визнання багатоманістності в суспільстві. Теле-, радіо- та Інтернет редакції повідомляють як про «гарячі точки», так і про тіньові сторони, з центрів міст та регіональних закутків.

Інформація від ORF та розважальні передачі, «вироблені в Австрії», утверджуються на противагу значній конкуренції міжнародних медіа-концернів. Історія Австрії в докумен- тальних і художніх фільмах, передачі, акції та ініціативи відображають самобутність країни та її громадян. (Джерело – буклет «Суспільне мовлення. Частина 2». Перший національний.)

Польща:

Польська суспільна телекомпанія (Telewizja Polska, TVP) була створена 25 жовтня 1952 року, а регулярне мовлення почала 23 січня 1953 року. З 1970 року мовлення вже здійснювалося за двома програмами. Сьогодні мовлення здійснюється на 10 каналах телебачення.

Як основні засади своєї роботи у виконанні суспільної місії TVP визначила для себе: доступність, різноманітність, диференційний підхід до різних соціальних та вікових груп, збалансованість, плюралізм, незалежність у викладенні інформації, іноваційність,  високу якість, відповідальність.

Основними принципами інформаційної політики суспільного телебачення у Польщі є:

 - урахування інтересів якнайширшої аудиторії (інформаційний продукт повинен бути корисним для всіх глядачів, незалежно від віку та зацікавлень);

 -  наголос на інформаційних програмах (головне для телевізійників – доступно й цікаво проілюструвати, натомість акценти повинен розставляти сам глядач);

 -  створення власних документальних фільмів.  

Так як одним із напрямків суспільного мовлення є програми для школярів, я вирішила провести опитування серед підлітків: якого контенту не вистачає на нинішніх телеканалах? Яких змін школярі та студенти очікують від суспільного мовлення?

«Я практично не дивлюсь телевізор, тому що все, що там можна побачити - реклама, політика, дурні серіали, знову реклама. Тільки іноді трапляються справді гарні фільми. Мені хотілося б бачити більше передач про наше місто, країну, щоб люди мого віку розуміли, в якому красивому місті вони живуть, і яке, на жаль, дуже спаскудили. Такі передачі мали б спонукати розбудовувати Одесу, а не руйнувати далі. У нас зараз є щось таке на міських каналах, але формат не той: не цікаво, не захоплює глядача», – Настя, учениця 11 класу.

«Мене дратує, що, в основному, ефір заповнений рекламою, російськими серіалами, які тяжіють до деградації, і недоумкуватими шоу. Хоча мені подобаються багато українських проектів, щось на кшталт «Голосу країни», наприклад. «Discovery» чи  «National Geographic», – дуже цікаві пізнавальні речі. Було б добре мати вітчизняний продукт такого типу», – Вадим, учень 10 класу.

«Хотілося б бачити більше пізнавальних програм, які доносили б нову інформацію, на відміну від одноманітних серіалів, які переповнюють телебачення», – Микита, учень 9 класу.

«Не вистачає програм, які спрямовані на розвиток саме підліткової аудиторії, яку важко зацікавити чимось історичним або науковим.  Треба, щоб такі речі доносились до нас простою і цікавою мовою», – Аріна, учениця 10 класу.

«Мені здається, потрібно більше розповідати про те, чим можна зайнятися в майбутньому, тому що ніхто не знає того асортименту професій, який є насправді. Очікую зменшення реклами», – Катя, 9 клас.

«Я хотіла б бачити фільми про великих людей, про великі звершення. Має бути щось, що надихне молодь піднятися з дивану і зайнятися саморозвитком», – Інна, студентка 3-го курсу.

Суспільне мовлення є одним з багатьох кроків вперед, які робить і ще має зробити Україна задля свого майбутнього. Це ще один показник того, що державу творить не влада, не органи управління, а саме український народ. 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *