Статьи

У період демократизації суспільства та активного відстоювання своїх прав громадянами вільні, незалежні ЗМІ виходять на п’єдестал.

Сьогодні з розвитком комп’ютерних технологій та активної інтернетизації суспільства громадяни прагнуть отримувати якомога достовірнішу інформацію. Зважаючи на розвиток інтернет-ЗМІ та можливості мережі, люди можуть швидко розміщувати та поширювати інформацію. Тож нині об’єктивність інформації стає тим вирішальним критерієм, який буде відрізняти якісні ЗМІ від всіх інших. Тому потреба у створенні та функціонування громадського телебачення постає особливо гостро. Громадяни більше не хочуть поглинати проплачену кимось інформацію та надалі бути об’єктами інформаційного зомбування. 

Саме громадське телебачення покликане стояти на варті інтересів суспільства та працювати тільки на нього. Тож нині, зважаючи на загальну хвилю відродження національного духу, суспільне телебачення має всі шанси опинитися на гребні хвилі популярності. 
Основна відмінна особливість громадського телебачення від інших якісних телевізійних ЗМІ полягає у його незалежності та об’єктивності.  Для цього кожен журналіст та працівник суспільного телебачення повинен усвідомити одну беззаперечну істину:
 
«Роботодавець громадського телебачення – народ. Про громаду ми повинні думати щосекунди та задовольняти лише її інтереси»
На мою думку, кожен журналіст нашого часу, як і політик, повинен давати клятву перед народом. Більше того він повинен пам’ятати її та дотримуватися її протягом всього життя. 
 
Особливим також повинно бути інформаційне наповнення громадського телебачення. У цьому аспекті варто подавати те, чого не має на інших каналах. Проаналізувавши змістове наповнення популярних нині телеканалів, нескладно дійти до висновку, що у більшості з них основний сегмент відведений на серіали та розважальні проекти. Дуже цікавим є ставлення сучасних телевізійних ЗМІ до освітніх та культурно-просвітницьких програм. Колись мене мучило безсоння і, поклацавши по популярних каналах, я натрапила на цікаву програму, присвячену життю Івана Франка. Це був один із випусків цілої серії програм. Відразу ж постає питання: «Чому такі класні програми показують лише у 3-тій ночі?». Тож моєю блакитною мрією став той час, коли вмикаєш телевізор і не можеш обрати що ж пізнавального переглянути. На жаль, на українському медіаринку насправді цікавих та пізнавальних каналів ще немає.
 
Також для мене, як для молодої мами, досі залишається відкритим запитання: «Чи є на телебаченні щось для дітей щось, окрім мультфільмів?». Інтернет кишить цікавими пізнавальними, розвивальними програмами, але чомусь їм закритий вхід на телебачення. 
Зважаючи на те, що суспільне телебачення повинно функціонувати за кошти самого ж суспільства, для себе я вирішила відповісти на одне запитання: «За що я готова платити гроші?». Я, як громадянка України із середнім достатком, яка має дитину 3-х років, готова платити за функціонування телеканалу, який:
 
  • буде подавати об’єктивні новини;
  • буде створювати власні проекти;
  • буде повністю незалежним і не танцювати ні під чию дудку;
  • буде вільний від реклами;
  • буде приділяти увагу створенню освітніх, навчальних та культурних програм.

 

Чомусь я думаю, що не лише я погоджуюсь платити за якісний контент. Я і справді впевнена, що лише, базуючись на професійних стандартах не тільки на папері, в української журналістики є світле майбутнє. Нині саме той момент, коли суспільне телебачення має всі шанси на успіх. Адже сьогодні майбутнє України перебуває в руках усвідомлених, рішучих громадян, які більше не хочуть споживати абищо. Тож молоді ініціативні журналісти об’єднуйте свої зусилля, працюйте на рідну країну та боріться за майбутнє своєї держави та її громадян!

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

------------------

Про автора

Єлизавета Капітан - студентка 5 курсу Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, факультет журналістики. Нині у межах дипломної роботи працює над дослідженням дитячих видань.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

У період демократизації суспільства та активного відстоювання своїх прав громадянами вільні, незалежні ЗМІ виходять на п’єдестал.

Сьогодні з розвитком комп’ютерних технологій та активної інтернетизації суспільства громадяни прагнуть отримувати якомога достовірнішу інформацію. Зважаючи на розвиток інтернет-ЗМІ та можливості мережі, люди можуть швидко розміщувати та поширювати інформацію. Тож нині об’єктивність інформації стає тим вирішальним критерієм, який буде відрізняти якісні ЗМІ від всіх інших. Тому потреба у створенні та функціонування громадського телебачення постає особливо гостро. Громадяни більше не хочуть поглинати проплачену кимось інформацію та надалі бути об’єктами інформаційного зомбування. 

Саме громадське телебачення покликане стояти на варті інтересів суспільства та працювати тільки на нього. Тож нині, зважаючи на загальну хвилю відродження національного духу, суспільне телебачення має всі шанси опинитися на гребні хвилі популярності. 
Основна відмінна особливість громадського телебачення від інших якісних телевізійних ЗМІ полягає у його незалежності та об’єктивності.  Для цього кожен журналіст та працівник суспільного телебачення повинен усвідомити одну беззаперечну істину:
 
«Роботодавець громадського телебачення – народ. Про громаду ми повинні думати щосекунди та задовольняти лише її інтереси»
На мою думку, кожен журналіст нашого часу, як і політик, повинен давати клятву перед народом. Більше того він повинен пам’ятати її та дотримуватися її протягом всього життя. 
 
Особливим також повинно бути інформаційне наповнення громадського телебачення. У цьому аспекті варто подавати те, чого не має на інших каналах. Проаналізувавши змістове наповнення популярних нині телеканалів, нескладно дійти до висновку, що у більшості з них основний сегмент відведений на серіали та розважальні проекти. Дуже цікавим є ставлення сучасних телевізійних ЗМІ до освітніх та культурно-просвітницьких програм. Колись мене мучило безсоння і, поклацавши по популярних каналах, я натрапила на цікаву програму, присвячену життю Івана Франка. Це був один із випусків цілої серії програм. Відразу ж постає питання: «Чому такі класні програми показують лише у 3-тій ночі?». Тож моєю блакитною мрією став той час, коли вмикаєш телевізор і не можеш обрати що ж пізнавального переглянути. На жаль, на українському медіаринку насправді цікавих та пізнавальних каналів ще немає.
 
Також для мене, як для молодої мами, досі залишається відкритим запитання: «Чи є на телебаченні щось для дітей щось, окрім мультфільмів?». Інтернет кишить цікавими пізнавальними, розвивальними програмами, але чомусь їм закритий вхід на телебачення. 
Зважаючи на те, що суспільне телебачення повинно функціонувати за кошти самого ж суспільства, для себе я вирішила відповісти на одне запитання: «За що я готова платити гроші?». Я, як громадянка України із середнім достатком, яка має дитину 3-х років, готова платити за функціонування телеканалу, який:
 
  • буде подавати об’єктивні новини;
  • буде створювати власні проекти;
  • буде повністю незалежним і не танцювати ні під чию дудку;
  • буде вільний від реклами;
  • буде приділяти увагу створенню освітніх, навчальних та культурних програм.

 

Чомусь я думаю, що не лише я погоджуюсь платити за якісний контент. Я і справді впевнена, що лише, базуючись на професійних стандартах не тільки на папері, в української журналістики є світле майбутнє. Нині саме той момент, коли суспільне телебачення має всі шанси на успіх. Адже сьогодні майбутнє України перебуває в руках усвідомлених, рішучих громадян, які більше не хочуть споживати абищо. Тож молоді ініціативні журналісти об’єднуйте свої зусилля, працюйте на рідну країну та боріться за майбутнє своєї держави та її громадян!

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

------------------

Про автора

Єлизавета Капітан - студентка 5 курсу Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, факультет журналістики. Нині у межах дипломної роботи працює над дослідженням дитячих видань.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *