Статьи

Розвиток нових медіа завжди захоплює, але чи можемо ми захоплюватись, та захоплюючись розвивати ту сферу медіа-діяльності, яку не розуміємо? Потенціал якої не уявляємо навіть для самих себе?

Звичайно, говорячи про громадське мовлення, ми говоримо про суспільні процеси… Враховуючи факт невпинного розвитку Інтернет-спільноти ЮАнету в цілому, та зважаючи на віртуалізацію всіх людських відносин… перехід мовлення в мережу є явищем неминучим, та як ми повинні його сприймати? Дійсно як неминуче, розводячи руками та говорячи про це як про явище, спасу від якого немає? Чи ми повинні вітати цей розвиток та всіляко його стимулювати?

Особисто я прихильник останньої позиції. Але чому такі акценти? Звідки взялась віртуальність, чому вже з початку ми говоримо про Всесвітню павутину? – Все просто. Сучасне громадське мовлення просто не має іншого шляху, аніж розвиток в мережі Інтернет, і на це є ряд зрозумілих причин, вдаватись в які поки зарано, але дійсно необхідно, аби дослідити та зрозуміти всю етимологію цього процесу.
Та поглибимось ще в громадськість…
 
Прописною істиною в усіх цих питаннях є лише одне твердження: «Суспільство впливає на розвиток людини, але і людина впливає на розвиток суспільства». Однак, і до цього твердження є своя першооснова, яка полягає в банальній необхідності кожної людини спілкуватись. Бо дійсно… кими ми б були, якщо не спілкувались, якщо б не знали мови? Якщо б не відчували тієї єдності в плюралізмі думок та самотності в одностайній бесіді?
 
Але і за спілкуванням стоїть своя фундаментальна складова – емоції, емоції які надають нам новий подих до життя, стверджують про його незмарнілість, необхідність: як для себе, так і для народу, частинкою якого ти є.
 
Усе це ми розвиваємо в собі з малечку… різними методами, у різних формах, але розвиваємо… із жагою спостерігаємо за своїми маленькими вдачами у порозумінні, за щирістю розмов, за тим світом, який ми можемо відкрити просто спілкуючись… і за тою безліччю світів, які знаходяться в кожній людині, в кожному з нас.
 
Громадське мовлення надає нам новий рівень розкриття всього цього, громадське мовлення надає шанс бути почутим кожному таким, який він є, або, принаймні, хоче бути, здаватись… останнє не завжди є щирим, але також заслуговує на повагу, повагу до прагнення, до бажання досягти мети
У той же час… чому саме мовлення, і чому лише громадське? Мовлення… через те, що записуючи той самий подкаст, говорячи в прямому ефірі інтернет, або фм-радіо… ти можеш на самоті бути несамотнім, відчувати єдність не фізичну, а енергетичну, і ще більше закохуватись в ту справу, яку ти любиш. А громадське… бо лише громадське мовлення може бути відкритим і щирим. Суспільному мовленню не змонтує тьма «психофахівців» необхідний «психоролик» у якого буде захмарний «психорейтинг». Громадське мовлення може відрізнятись певною кострубатістю через його відкритість для кожного, і не завжди нібито готовий медіа-продукт має огранку чарівного діаманту… але… будучи в процесі мовлення, розвиваючи професійність саме на практиці, а не за партою, ніколи не втрачається надія на те, що автор стане першокласним майстром та віднайде свій стиль огранки.
 
Цей принцип розповсюджується абсолютно на все: пошук теми, вибір форми представлення, застосування власних наробок та методик викладення… або ж… просте викладення «від душі», і вкладення цієї ж самої душі у кожне своє слово… зачитане, написане, надруковане…
 
Громадське мовлення дозволяє більш якісно пізнавати себе, бо, коли ти знаходишся в медіа-сфері на будь-якому рівні, в тебе розвивається суспільна відповідальність, громадська позиція. Ті емоції, ті відчуття, які надає сам процес суспільного мовлення: участь у створенні, поширенні, проникненні матеріалом… все це оновлює кожного з нас, і це, насправді, чудово.
 
Суспільність полягає не в тому, що говорячи про «громадське», ми говоримо про щось незрозуміле, більш низької якості, рівень якої ми звикли чути щодня з приймачів та телевізорів, ні… суспільність полягає у принципах свободи і рівності, доступності, відкритості всіх тих можливостей, які розкриває це саме мовлення.
 
І чи потрібні інші мотивації, аніж емоційні? Ні. Інші мотивації приходять самі собою, коли в свою справу ти вкладаєш всього себе. А першочерговим є той позив, той нерв… який кожен з учасників суспільного мовлення несе в собі. До чого це?
 
А до того, що якщо тобі є щось сказати – скажи! Якщо ти бажаєш спробувати цікаву та нову справу – спробуй мовлення! Бо лише в громадському мовленні можна отримати всю ту повноту переживань, коли, починаючи із звичайних дописувань… перших кроків, ти розвиваєш себе вже не під опікою, а самостійно… і розвиваєш не в якомусь конкретному вимірі, а в широкому медіа-просторі, який, за допомоги Інтернет, стає практично безмежним… Це чудово.
 
І «віртуальність» всього зазначеного не є примарною…
 
Інтернет – найліпший друг та товариш громадського мовлення
Так, ми можемо розвивати його і в інших формах, але сучасність все ж коригує… і, в окремих ситуаціях, течіях, напрямках… залюбки можна піддатись цій тенденції та просто наслідувати її. Адже це є найшвидшим шляхом до відкриття себе у цій справі: нелегкій, але такій цікавій…
Ми завжди знаходимось в пошуку самих себе… чому б не відшукати друге «я» саме в громадському медіЯ?
 
Спробуй! Розповіси цікаву історію, запевняю!

 

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

------------------

Про автора

Михайло Горкуша захоплюється музикою, співом, учасник та організатор соціальних проектів, цікавиться політикою та вивченням проблемних питань українського законодавства, детально досліджує сферу Інтернет-правовідносин на основі українського та міжнародного законодавства. 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Розвиток нових медіа завжди захоплює, але чи можемо ми захоплюватись, та захоплюючись розвивати ту сферу медіа-діяльності, яку не розуміємо? Потенціал якої не уявляємо навіть для самих себе?

Звичайно, говорячи про громадське мовлення, ми говоримо про суспільні процеси… Враховуючи факт невпинного розвитку Інтернет-спільноти ЮАнету в цілому, та зважаючи на віртуалізацію всіх людських відносин… перехід мовлення в мережу є явищем неминучим, та як ми повинні його сприймати? Дійсно як неминуче, розводячи руками та говорячи про це як про явище, спасу від якого немає? Чи ми повинні вітати цей розвиток та всіляко його стимулювати?

Особисто я прихильник останньої позиції. Але чому такі акценти? Звідки взялась віртуальність, чому вже з початку ми говоримо про Всесвітню павутину? – Все просто. Сучасне громадське мовлення просто не має іншого шляху, аніж розвиток в мережі Інтернет, і на це є ряд зрозумілих причин, вдаватись в які поки зарано, але дійсно необхідно, аби дослідити та зрозуміти всю етимологію цього процесу.
Та поглибимось ще в громадськість…
 
Прописною істиною в усіх цих питаннях є лише одне твердження: «Суспільство впливає на розвиток людини, але і людина впливає на розвиток суспільства». Однак, і до цього твердження є своя першооснова, яка полягає в банальній необхідності кожної людини спілкуватись. Бо дійсно… кими ми б були, якщо не спілкувались, якщо б не знали мови? Якщо б не відчували тієї єдності в плюралізмі думок та самотності в одностайній бесіді?
 
Але і за спілкуванням стоїть своя фундаментальна складова – емоції, емоції які надають нам новий подих до життя, стверджують про його незмарнілість, необхідність: як для себе, так і для народу, частинкою якого ти є.
 
Усе це ми розвиваємо в собі з малечку… різними методами, у різних формах, але розвиваємо… із жагою спостерігаємо за своїми маленькими вдачами у порозумінні, за щирістю розмов, за тим світом, який ми можемо відкрити просто спілкуючись… і за тою безліччю світів, які знаходяться в кожній людині, в кожному з нас.
 
Громадське мовлення надає нам новий рівень розкриття всього цього, громадське мовлення надає шанс бути почутим кожному таким, який він є, або, принаймні, хоче бути, здаватись… останнє не завжди є щирим, але також заслуговує на повагу, повагу до прагнення, до бажання досягти мети
У той же час… чому саме мовлення, і чому лише громадське? Мовлення… через те, що записуючи той самий подкаст, говорячи в прямому ефірі інтернет, або фм-радіо… ти можеш на самоті бути несамотнім, відчувати єдність не фізичну, а енергетичну, і ще більше закохуватись в ту справу, яку ти любиш. А громадське… бо лише громадське мовлення може бути відкритим і щирим. Суспільному мовленню не змонтує тьма «психофахівців» необхідний «психоролик» у якого буде захмарний «психорейтинг». Громадське мовлення може відрізнятись певною кострубатістю через його відкритість для кожного, і не завжди нібито готовий медіа-продукт має огранку чарівного діаманту… але… будучи в процесі мовлення, розвиваючи професійність саме на практиці, а не за партою, ніколи не втрачається надія на те, що автор стане першокласним майстром та віднайде свій стиль огранки.
 
Цей принцип розповсюджується абсолютно на все: пошук теми, вибір форми представлення, застосування власних наробок та методик викладення… або ж… просте викладення «від душі», і вкладення цієї ж самої душі у кожне своє слово… зачитане, написане, надруковане…
 
Громадське мовлення дозволяє більш якісно пізнавати себе, бо, коли ти знаходишся в медіа-сфері на будь-якому рівні, в тебе розвивається суспільна відповідальність, громадська позиція. Ті емоції, ті відчуття, які надає сам процес суспільного мовлення: участь у створенні, поширенні, проникненні матеріалом… все це оновлює кожного з нас, і це, насправді, чудово.
 
Суспільність полягає не в тому, що говорячи про «громадське», ми говоримо про щось незрозуміле, більш низької якості, рівень якої ми звикли чути щодня з приймачів та телевізорів, ні… суспільність полягає у принципах свободи і рівності, доступності, відкритості всіх тих можливостей, які розкриває це саме мовлення.
 
І чи потрібні інші мотивації, аніж емоційні? Ні. Інші мотивації приходять самі собою, коли в свою справу ти вкладаєш всього себе. А першочерговим є той позив, той нерв… який кожен з учасників суспільного мовлення несе в собі. До чого це?
 
А до того, що якщо тобі є щось сказати – скажи! Якщо ти бажаєш спробувати цікаву та нову справу – спробуй мовлення! Бо лише в громадському мовленні можна отримати всю ту повноту переживань, коли, починаючи із звичайних дописувань… перших кроків, ти розвиваєш себе вже не під опікою, а самостійно… і розвиваєш не в якомусь конкретному вимірі, а в широкому медіа-просторі, який, за допомоги Інтернет, стає практично безмежним… Це чудово.
 
І «віртуальність» всього зазначеного не є примарною…
 
Інтернет – найліпший друг та товариш громадського мовлення
Так, ми можемо розвивати його і в інших формах, але сучасність все ж коригує… і, в окремих ситуаціях, течіях, напрямках… залюбки можна піддатись цій тенденції та просто наслідувати її. Адже це є найшвидшим шляхом до відкриття себе у цій справі: нелегкій, але такій цікавій…
Ми завжди знаходимось в пошуку самих себе… чому б не відшукати друге «я» саме в громадському медіЯ?
 
Спробуй! Розповіси цікаву історію, запевняю!

 

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

------------------

Про автора

Михайло Горкуша захоплюється музикою, співом, учасник та організатор соціальних проектів, цікавиться політикою та вивченням проблемних питань українського законодавства, детально досліджує сферу Інтернет-правовідносин на основі українського та міжнародного законодавства. 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *