Статьи

Сьогодні життєва ситуація дуже складна та напружена не лише ззовні країни та у внутрішньому її житті, а й у особистому житті кожного з нас. Під загрозою опинилася не тільки територіальна цілісність держави, а й єдність української нації. Як Ви гадаєте, це вже знак, що треба діяти? Чи може вкотре спустити все на гальма? Хто відповідатиме на ці, на перший погляд, незначні питання?

Якщо повернутись у далекі часи і спитати про це якось прорадянськи налаштованого чоловіка, він безсумнівно заперечить, однак ясно усвідомлюємо з яких причин. Зброя у спину тих людей давила, жадібність не відпускала через незліченні голодування та дефіцити. Сучасність мала бути іншою… і була б, якби не чиїсь надмірні амбіції! А зараз нашим головним завданням є «перебудова» України, її цілковита демократизація…

Роль масових засобів інформації чи не найважливіша за сьогоднішніх умов. Телебачення – засіб найзначнішого впливу, який є таким, бо подає глядачеві візуальні, акустичні образи, приправлені якісною інформацією на різний смак. Та попри все це, гасло «кінець ідеології та брехні» до сих пір незгасне. Одним із його постійних інструментів є спроба перемкнути увагу людини з головного на другорядне, менш важливе. Правди наразі обмаль чи то у людини, чи то у влади – однаково. Хоча мало б бути зовсім не так…
 
ЗМІ ніхто не виправдовує. Так! Вони деградували. Значна їх частина виявилася залежною від політичних впливів та економічних спонсорів значно більшою мірою, ніж від аудиторії. У цьому їхня професійна трагедія
Вони втратили суспільний характер, відмовляючись представляти усі погляди суспільства, різні ідеї та пропозиції народу, прямим наслідком чого і стало зникнення довіри. 
 
Яке значення має ця довіра? Можна довіряти і чути брехню – скажете Ви і будете праві. Спочатку треба заслужити цю віру, здобути прихильність реципієнта, а потім ще й доводити, що він не марно тебе обрав. 
 
Довіру формують інформаційна та комунікативна функції, які забезпечують спілкування з людською аудиторією самого ЗМІ, передачу їй достовірної інформації, а також зворотний зв`язок, можливість народу особисто брати участь у громадському мовленні. І тут ніяк не обійтися без досліджень думок та уподобань населення. Важливо також проаналізувати взаємовідносини ЗМІ з людьми за допомогою результатів огляду загальної реакції на результати їхньої роботи. 
 
Хоча преса у свій час і обрала для себе політику брехні та нечестивості, представники цієї галузі все ж мають шанс себе виправдати. Прийшла пора розірвати усі кайдани та повернути довіру до себе. Той час настав, коли маємо підійнятись за Відродження усіх сфер життя українського народу, що просто неможливо без якісної інформації. Коли люди не знають проти чого мають виступити, це як грати в піжмурки у цілковитій темряві : невідомо де, невідомо як. 
 
Нам потрібна нова якісна журналістика, яка буде ГРОМАДСЬКОЮ не лише на паперах. 
 
Роль журналістів не має бути переоціненою, але зауважмо, що ті, хто каже правду, вони, як і всі інші люди формують основні життєві рамки. Це велика відповідальність. Тому розуміння того, що потрібне повне оновлення підходів у медіа сфері, лише підтверджує попередні аргументи.
 
Для того, щоб сформулювати базові напрями створення громадської журналістики, необхідним є дослідження журналістики як науки, факторів роботи у цій сфері, вивчення та огляду розвитку в самій Україні та поза її межами і ролі в сьогоднішніх досить неоднозначних та складних умовах, які мають сприяти розвитку НОВИХ незалежних ЗМІ, але насамперед слід виокремити головне. 
 
Перш за все громадське повинне:
  • Змінити загальне уявлення громадян про характер сучасних ЗМІ
  • Повідомити аудиторію про їхню нову редакційну політику, тематичний простір і стиль медіатворів, жанрову різноманітність, характер їхньої подачі, звітність щодо фінансування даного ресурсу і т.д.
 
Журналістам життєво необхідно пам`ятати  про свою надособливу місію, якщо вони посягають на статус громадського. Їм насправді дуже пощастило, оскільки у цій професії надзвичайно багато можливостей, хоча далеко не кожен журналіст здатен осягнути тих особливих обов`язків, які тягне за собою його вибір. На них покладено обов`язки людей, від дій яких неухильно залежить дієвість використаних прийомів взаємодії між державною владою і власне відповідальністю держави перед суспільством. Однак громадське мовлення має впливати не лише на суспільство та владу, а й на інших представників ЗМІ, які до сих пір не усвідомили своїх помилок та не можуть відмовитися від псевдо шляху до правди, які дезінформуючи громадян нашої держави, сіють купу непорозумінь. Наслідки дезінформування – вічна проблема журналістського простору.
 
Таким чином, впливаючи на свідомість людини, ЗМІ формує неправильне уявлення рецепієнта про світ. Наприклад, безліч процесів навколишнього світу відбиваються пресою у неповному обсязі, частіше всього у вигідному для когось ракурсі, який є неприйнятним для простих споживачів інформації. У такому разі вимальовується лише деяка відповідність перебудованої на інший лад реальності зі справжньою дійсністю. На сьогодні змістове наповнення журналістської роботи не містить у собі саме того чіткого відображення реального стану суспільства і його соціальних потреб. Ось це ми і мусимо викорінити!
 
Але іноді створення бар`єру у поглинанні знань, які надходять з тією чи іншою інформацією трапляється не через непрофесіоналізм медіа, а й через недосвідченість самої людини в результаті її вибіркового та неправильного сприйняття інформації. Це також викликає потребу у конструктивному поясненні, що є однією з головних причин, які стимулюють розвиток громадського мовлення. 
 
У дійсно демократичному суспільстві відносини представників медіа з громадськістю повинні будуватися не на маніпуляціях та брехні, а на грунті відкритого діалогу з громадянами, прямої взаємодії з аудиторією, що передбачає її систематичне інформування.  Для громадського мовлення репутація не має відігравати ніякого значення. Через що, мабуть і не поширена ця діяльність, бо у зв`язку з падінням репутації спостерігається і падіння рейтингу та достатків. Громадське ЗМІ повинне мати відповідну суспільну репутацію та опиратися на неї. Зокрема, незалежне від влади авторитетне джерело, яке відповідає усім ціннісним та справедливим запитам, установкам читачів, слухачів, глядачів гідне називатися громадським. Оскільки все те, що робитиметься за державний кошт, залишатиметься провладним довіку. Громадське ж має зруйнувати сталі стереотипи медійних організацій.
 
Суспільна довіра до ЗМІ є фундаментальною цінністю у створені громадського
Умови функціонування Громадського мовлення полягають в утриманні сучасних ЗМІ громадянами. Громадське покликане вирішити вищезгадану проблему підзвітності та відповідальності мас-медіа перед аудиторією та соціумом загалом, адже преса, як один із найважливіших, найвпливовіших соціальних осередків має іноді піддаватися критиці, бути підзвітною громадянському суспільству. Основні вимоги до Громадських ЗМІ можна подати у формі трьох НЕ: не моралізувати, не проповідувати, не ангажувати. Головні складові завжди залишатимуться актуальними : чесність, відкритість, оперативність, точність і насамперед незалежність.
 
Одним і чи не єдиним з прикладів українських громадських медіа є «Hromadske.tv», яке з`явилося у листопаді минулого року і відразу завоювало своє коло прихильників. Швидко та впевнено «Громадське» увійшло у життя українців. Їх секрет успіху простий та невибагливий – правда, правда і ще раз правда. Відповідальні та професійні члени команди цього ресурсу створили всі умови для інформаційного розвитку суспільства, що стало їх основною метою. Вони просто та впевнено будують громадське мовлення та залучають до цього інших. Для багатьох «Громадське ТБ» - єдина команда журналістів варта поваги та довіри. Сотні тисяч людей не шкодують ні часу, ні грошей для перегляду ефіру, бо не хочуть бути обманутими, прагнуть відчути себе Людьми, а не натовпом, який добровільно деградував до рівня тварини, як колись зазначив Емерсон. 
 
Панує думка, що вільна преса завжди виражає інтереси громадян, виступаючи в ролі голосу й совісті суспільства, зокрема у його відносинах з владою. Як кажуть, усі говорять, але ніхто не бачив. Той день, коли журналістика вийде на новий єдиний громадський рівень у результаті великих перетворень та оновлень уже настав. ВПЕРЕД!
 
------

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Сьогодні життєва ситуація дуже складна та напружена не лише ззовні країни та у внутрішньому її житті, а й у особистому житті кожного з нас. Під загрозою опинилася не тільки територіальна цілісність держави, а й єдність української нації. Як Ви гадаєте, це вже знак, що треба діяти? Чи може вкотре спустити все на гальма? Хто відповідатиме на ці, на перший погляд, незначні питання?

Якщо повернутись у далекі часи і спитати про це якось прорадянськи налаштованого чоловіка, він безсумнівно заперечить, однак ясно усвідомлюємо з яких причин. Зброя у спину тих людей давила, жадібність не відпускала через незліченні голодування та дефіцити. Сучасність мала бути іншою… і була б, якби не чиїсь надмірні амбіції! А зараз нашим головним завданням є «перебудова» України, її цілковита демократизація…

Роль масових засобів інформації чи не найважливіша за сьогоднішніх умов. Телебачення – засіб найзначнішого впливу, який є таким, бо подає глядачеві візуальні, акустичні образи, приправлені якісною інформацією на різний смак. Та попри все це, гасло «кінець ідеології та брехні» до сих пір незгасне. Одним із його постійних інструментів є спроба перемкнути увагу людини з головного на другорядне, менш важливе. Правди наразі обмаль чи то у людини, чи то у влади – однаково. Хоча мало б бути зовсім не так…
 
ЗМІ ніхто не виправдовує. Так! Вони деградували. Значна їх частина виявилася залежною від політичних впливів та економічних спонсорів значно більшою мірою, ніж від аудиторії. У цьому їхня професійна трагедія
Вони втратили суспільний характер, відмовляючись представляти усі погляди суспільства, різні ідеї та пропозиції народу, прямим наслідком чого і стало зникнення довіри. 
 
Яке значення має ця довіра? Можна довіряти і чути брехню – скажете Ви і будете праві. Спочатку треба заслужити цю віру, здобути прихильність реципієнта, а потім ще й доводити, що він не марно тебе обрав. 
 
Довіру формують інформаційна та комунікативна функції, які забезпечують спілкування з людською аудиторією самого ЗМІ, передачу їй достовірної інформації, а також зворотний зв`язок, можливість народу особисто брати участь у громадському мовленні. І тут ніяк не обійтися без досліджень думок та уподобань населення. Важливо також проаналізувати взаємовідносини ЗМІ з людьми за допомогою результатів огляду загальної реакції на результати їхньої роботи. 
 
Хоча преса у свій час і обрала для себе політику брехні та нечестивості, представники цієї галузі все ж мають шанс себе виправдати. Прийшла пора розірвати усі кайдани та повернути довіру до себе. Той час настав, коли маємо підійнятись за Відродження усіх сфер життя українського народу, що просто неможливо без якісної інформації. Коли люди не знають проти чого мають виступити, це як грати в піжмурки у цілковитій темряві : невідомо де, невідомо як. 
 
Нам потрібна нова якісна журналістика, яка буде ГРОМАДСЬКОЮ не лише на паперах. 
 
Роль журналістів не має бути переоціненою, але зауважмо, що ті, хто каже правду, вони, як і всі інші люди формують основні життєві рамки. Це велика відповідальність. Тому розуміння того, що потрібне повне оновлення підходів у медіа сфері, лише підтверджує попередні аргументи.
 
Для того, щоб сформулювати базові напрями створення громадської журналістики, необхідним є дослідження журналістики як науки, факторів роботи у цій сфері, вивчення та огляду розвитку в самій Україні та поза її межами і ролі в сьогоднішніх досить неоднозначних та складних умовах, які мають сприяти розвитку НОВИХ незалежних ЗМІ, але насамперед слід виокремити головне. 
 
Перш за все громадське повинне:
  • Змінити загальне уявлення громадян про характер сучасних ЗМІ
  • Повідомити аудиторію про їхню нову редакційну політику, тематичний простір і стиль медіатворів, жанрову різноманітність, характер їхньої подачі, звітність щодо фінансування даного ресурсу і т.д.
 
Журналістам життєво необхідно пам`ятати  про свою надособливу місію, якщо вони посягають на статус громадського. Їм насправді дуже пощастило, оскільки у цій професії надзвичайно багато можливостей, хоча далеко не кожен журналіст здатен осягнути тих особливих обов`язків, які тягне за собою його вибір. На них покладено обов`язки людей, від дій яких неухильно залежить дієвість використаних прийомів взаємодії між державною владою і власне відповідальністю держави перед суспільством. Однак громадське мовлення має впливати не лише на суспільство та владу, а й на інших представників ЗМІ, які до сих пір не усвідомили своїх помилок та не можуть відмовитися від псевдо шляху до правди, які дезінформуючи громадян нашої держави, сіють купу непорозумінь. Наслідки дезінформування – вічна проблема журналістського простору.
 
Таким чином, впливаючи на свідомість людини, ЗМІ формує неправильне уявлення рецепієнта про світ. Наприклад, безліч процесів навколишнього світу відбиваються пресою у неповному обсязі, частіше всього у вигідному для когось ракурсі, який є неприйнятним для простих споживачів інформації. У такому разі вимальовується лише деяка відповідність перебудованої на інший лад реальності зі справжньою дійсністю. На сьогодні змістове наповнення журналістської роботи не містить у собі саме того чіткого відображення реального стану суспільства і його соціальних потреб. Ось це ми і мусимо викорінити!
 
Але іноді створення бар`єру у поглинанні знань, які надходять з тією чи іншою інформацією трапляється не через непрофесіоналізм медіа, а й через недосвідченість самої людини в результаті її вибіркового та неправильного сприйняття інформації. Це також викликає потребу у конструктивному поясненні, що є однією з головних причин, які стимулюють розвиток громадського мовлення. 
 
У дійсно демократичному суспільстві відносини представників медіа з громадськістю повинні будуватися не на маніпуляціях та брехні, а на грунті відкритого діалогу з громадянами, прямої взаємодії з аудиторією, що передбачає її систематичне інформування.  Для громадського мовлення репутація не має відігравати ніякого значення. Через що, мабуть і не поширена ця діяльність, бо у зв`язку з падінням репутації спостерігається і падіння рейтингу та достатків. Громадське ЗМІ повинне мати відповідну суспільну репутацію та опиратися на неї. Зокрема, незалежне від влади авторитетне джерело, яке відповідає усім ціннісним та справедливим запитам, установкам читачів, слухачів, глядачів гідне називатися громадським. Оскільки все те, що робитиметься за державний кошт, залишатиметься провладним довіку. Громадське ж має зруйнувати сталі стереотипи медійних організацій.
 
Суспільна довіра до ЗМІ є фундаментальною цінністю у створені громадського
Умови функціонування Громадського мовлення полягають в утриманні сучасних ЗМІ громадянами. Громадське покликане вирішити вищезгадану проблему підзвітності та відповідальності мас-медіа перед аудиторією та соціумом загалом, адже преса, як один із найважливіших, найвпливовіших соціальних осередків має іноді піддаватися критиці, бути підзвітною громадянському суспільству. Основні вимоги до Громадських ЗМІ можна подати у формі трьох НЕ: не моралізувати, не проповідувати, не ангажувати. Головні складові завжди залишатимуться актуальними : чесність, відкритість, оперативність, точність і насамперед незалежність.
 
Одним і чи не єдиним з прикладів українських громадських медіа є «Hromadske.tv», яке з`явилося у листопаді минулого року і відразу завоювало своє коло прихильників. Швидко та впевнено «Громадське» увійшло у життя українців. Їх секрет успіху простий та невибагливий – правда, правда і ще раз правда. Відповідальні та професійні члени команди цього ресурсу створили всі умови для інформаційного розвитку суспільства, що стало їх основною метою. Вони просто та впевнено будують громадське мовлення та залучають до цього інших. Для багатьох «Громадське ТБ» - єдина команда журналістів варта поваги та довіри. Сотні тисяч людей не шкодують ні часу, ні грошей для перегляду ефіру, бо не хочуть бути обманутими, прагнуть відчути себе Людьми, а не натовпом, який добровільно деградував до рівня тварини, як колись зазначив Емерсон. 
 
Панує думка, що вільна преса завжди виражає інтереси громадян, виступаючи в ролі голосу й совісті суспільства, зокрема у його відносинах з владою. Як кажуть, усі говорять, але ніхто не бачив. Той день, коли журналістика вийде на новий єдиний громадський рівень у результаті великих перетворень та оновлень уже настав. ВПЕРЕД!
 
------

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *