Теперішні ЗМІ, маючи свободу слова, не користуються нею. Немає віри – все продано. Більшість інформації спотворено або ж транслюються суперечливі думки про те, що відбувається.
Тому для нашої країни просто необхідне існування громадського мовлення. Я вважаю, що незалежні від керівництва люди покажуть усі події так, як вони є, навіть маючи власну думку. Але для них треба співробітництво з іншими відомими ЗМІ, адже в іншому випадку громадське мовлення буде відоме тільки певному колу людей.
Але як це можливо? Країна ніби вільна, хоча за всім слідкують люди, призначені владою.
Парадокс ситуації в тому, що в інших країнах немає таких можливостей висловлюватися як в нас, але там люди намагаються висвітлити події якомога правдивіше та переконати тих людей, які не вірять ЗМІ, що там відбуваються саме ті події, які транслюють. В Україні навпаки, усією свободою слова та дій намагаються все спотворити, зазомбувати людину.
То можливо треба Анонімність? Чи такому проекту як Громадське мовлення потрібні впливові люди? У такому випадку довіри від простих людей не буде.
Останні події в Україні показали, що ми маємо здатність висвітлювати події, що відбуваються без страху переслідування.
Отже, громадське мовлення існує, але неорганізовано.
Залишилось одне, щоб в людей відкрились очі та вони почали думати своєю головою і мислити своїми думками. А не ведмедя, який живе поряд.
У кожному місті треба створити громадське ТВ, щоб людина висловила думку про роботу влади, або ж порадила, як треба діяти. Якщо буде багато спільних думок, то координаторам варто давати слухати «голос народу» у Верховній Раді або на засіданнях Уряду. Якщо «владні мужі » не здатні самі думати, то в народі багато розумних людей до думки яких варто дослухатися. Таким чином ми зможемо швидко відновити наше достойне життя. Де брати кошти на Громадське ТВ? Та громада залюбки буде робити пожертви на таку прекрасну справу. Хто може бути ведучим? Краще, щоб це була молодь від 18 років не заангажована політикою. Хто буде контролювати? Молодь, яка має освіту журналіста, вони ж будуть і редагувати. Звичайно, громадські журналісти повинні мати певний статус, який би захищав їх діяльність юридично (можливо недоторканність, як в «народних» депутатів).
Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).
Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.
Про автора
Денис Тімашов - студент філологічного факультету МНУ імені В. О. Сухомлинського.
Комментарии