Статьи

Громадське мовлення – біда, чи спасіння? Для України і те й інше, а от для світу – це свобода і повна незалежність у висловленні. Більше того, тотальний захист тим, хто її несе у маси.

Головна ідея громадського мовлення передбачає певне джерело інформації, яке не буде залежати від політики чи бізнес-структур і повністю відповідатиме потребам суспільства заради ж його просвітництва і свободи думок.

Звісно, вперше такий проект виник у Великій Британії ще у 1927 році. І ним став всесвітньо-відомий представник у мас медіа – компанія ВВС. Основне завдання полягало у відстоюванні національних інтересів у мовленні. Таким чином,  інформація, як потік народу, повинна була бути ізольована від політики та комерцій.  В її діях тече розвиток громадянського суспільства та ще 5 важливих позицій як пропагування світу, суспільний розвиток творчості, культури, нових технологій та інше.

Нажаль, зараз в Україні є невеличкі проблеми з незалежною інформацією, котра як наш рятівник, допомагає нам скласти власну думку і тверезо проаналізувати ту чи іншу ситуацію. Але все стає на «круги свої» і по-тихеньку ми починаємо ступати на вірний шлях істини. Одним із конкретних таких представників в Україні є «Громадське ТБ». Саме воно свідомо розповсюджує достовірні новини.  Показуює на власному прикладі, що важливо казати правду і тільки перевірену й точну. Представники та журналісти онлайн-новин вважають запотрібним повідомляти народ про всеважливі події, котрі його дуже стосуються. Люди повинні бути в курсі подій, бо це є їхнє життя.

Правда нам потрібна як повітря! Без неї світ неосяжний і незбагненний. Так ми можемо яскраво проаналізувати прозорість у точності  подачі новин на російському телебаченні, яке повністю контролюється владою. Гірше того, деяка частина вірить тому, що показуює їхній телевізор чи інші ЗМІ. А все через те, що вільного голосу медіа немає. Люди, котрі цілими днями втомлюються і працюють, приходять до дому і чують тільки те, що їм дають, або ж в іншому випадку вони взагалі не в силі щось слухати та пізнавати. Таким чином, вони отримують мізерний шматочок правди, адже до іншої немає доступу, або  сили чи натхнення.

Нам варто зрозуміти, що журналістика є четвертою гілкою влади і це не заїжджене поняття, а суцільна правда. Вона може контролювати, надихати, рятувати і керувати. Це її обов'язки як незалежного голосу з народу, як тих очей, котрі в змозі бачити все і всюди. Саме їй ми повинні вірити, а для того, щоб це зробити вона повинна повністю бути нашим відображенням. Я маю на увазі людською і доступною, немов ми спілкуємось зі своїм «другом». А там ми будем для себе самі вирішувати і робити висновки. Це важливо.

Зараз, на жаль, люди трохи припинили свідомо аналізувати, бо нам вже вкладували все відфільтроване. І саме вільне мовлення може знову повернути природні інстинкти до пізнання і ерудиції. У кожного з нас заклдене бажанн до знань і правди. Варто розуміти цю сутність.

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Громадське мовлення – біда, чи спасіння? Для України і те й інше, а от для світу – це свобода і повна незалежність у висловленні. Більше того, тотальний захист тим, хто її несе у маси.

Головна ідея громадського мовлення передбачає певне джерело інформації, яке не буде залежати від політики чи бізнес-структур і повністю відповідатиме потребам суспільства заради ж його просвітництва і свободи думок.

Звісно, вперше такий проект виник у Великій Британії ще у 1927 році. І ним став всесвітньо-відомий представник у мас медіа – компанія ВВС. Основне завдання полягало у відстоюванні національних інтересів у мовленні. Таким чином,  інформація, як потік народу, повинна була бути ізольована від політики та комерцій.  В її діях тече розвиток громадянського суспільства та ще 5 важливих позицій як пропагування світу, суспільний розвиток творчості, культури, нових технологій та інше.

Нажаль, зараз в Україні є невеличкі проблеми з незалежною інформацією, котра як наш рятівник, допомагає нам скласти власну думку і тверезо проаналізувати ту чи іншу ситуацію. Але все стає на «круги свої» і по-тихеньку ми починаємо ступати на вірний шлях істини. Одним із конкретних таких представників в Україні є «Громадське ТБ». Саме воно свідомо розповсюджує достовірні новини.  Показуює на власному прикладі, що важливо казати правду і тільки перевірену й точну. Представники та журналісти онлайн-новин вважають запотрібним повідомляти народ про всеважливі події, котрі його дуже стосуються. Люди повинні бути в курсі подій, бо це є їхнє життя.

Правда нам потрібна як повітря! Без неї світ неосяжний і незбагненний. Так ми можемо яскраво проаналізувати прозорість у точності  подачі новин на російському телебаченні, яке повністю контролюється владою. Гірше того, деяка частина вірить тому, що показуює їхній телевізор чи інші ЗМІ. А все через те, що вільного голосу медіа немає. Люди, котрі цілими днями втомлюються і працюють, приходять до дому і чують тільки те, що їм дають, або ж в іншому випадку вони взагалі не в силі щось слухати та пізнавати. Таким чином, вони отримують мізерний шматочок правди, адже до іншої немає доступу, або  сили чи натхнення.

Нам варто зрозуміти, що журналістика є четвертою гілкою влади і це не заїжджене поняття, а суцільна правда. Вона може контролювати, надихати, рятувати і керувати. Це її обов'язки як незалежного голосу з народу, як тих очей, котрі в змозі бачити все і всюди. Саме їй ми повинні вірити, а для того, щоб це зробити вона повинна повністю бути нашим відображенням. Я маю на увазі людською і доступною, немов ми спілкуємось зі своїм «другом». А там ми будем для себе самі вирішувати і робити висновки. Це важливо.

Зараз, на жаль, люди трохи припинили свідомо аналізувати, бо нам вже вкладували все відфільтроване. І саме вільне мовлення може знову повернути природні інстинкти до пізнання і ерудиції. У кожного з нас заклдене бажанн до знань і правди. Варто розуміти цю сутність.

Публикация подготовлена в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MEMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *