Статьи

Революція - це не лише барикади, вуличні бої, запах запалених шин та загиблі герої. Поряд з усім цим, в країні почалась ще одна революція, яка стала наслідком та логічним продовженням першої – реформа ЗМІ, поява у лексиці українців поняття «громадське телебачення».

Чим відрізняється громадське телебачення від негромадського? Найперше – незалежність мовників від політичного та комерційного тиску. Телебачення має належати громадськості, фінансуватись нею та звітувати їй. Окрім того, це – універсальне ТБ, його зможуть дивитись всі, незалежно від віку, статі, соціального становища. Громадське мовлення передбачає високу якість та зміст програм, різноманітні новації. Гарно звучить, правда? Нарешті телебачення народне, для народу і про народ! Україна теж так хоче!

Телерадіо-утопія мала настати ще у 1997 році, коли в Україні ухвалили Закон про суспільно-правове мовлення, але його досі не ввели в дію. В наступні роки, робились неодноразові спроби зрушити проект з мертвої точки, проте…

Першою ластівкою змін, стала презентація суспільству в переддень Євромайдану проекту Hromadske.TV. Для більшості українців він був не до кінця зрозумілим та й не особливо цікавим, доки… Доки не почалась революція і новонароджений канал (з незначними ресурсами, доступний далеко не всім) не став одним із головних її голосів. Простота подання інформації, он-лайн трансляції з «гарячих точок» в режимі реального часу, готовність цілодобово надавати усю можливу інформацію – за кілька днів популярність серед населення Hromadske.TV була уже не меншою, аніж у «1+1», «СТБ» чи інших медіа-китів. 

В цей час, все більше критикують «Перший національний» та «Інтер»: глядачі обурені вибірковістю інформації, спотворенням фактів та відвертою брехнею. Дійшло до того, що під час прямого включення люди просто змушують журналіста каналу «Інтер» сказати правду, з їх колегами відмовляються спілкуватися, їх не впускають до будівель – знімальні групи знімають із мікрофонів та камер розпізнавальні плашки. «Піпл уже не хаває». 

І після завершення вуличних боїв, прийшла черга і для революції телевізійної – 25 березня гендиректором НТКУ призначають Зураба Аласанію (один із співзасновників Hromadske.TV), який одразу ж заявив, що метою реформування «Першого національного» бачить роздержавлення і створення на його базі громадського телебачення. В той же день, Микола Княжицький («батько»  Еспресо.TV, популярність якого зростала подібно як у Hromadske.TV) пропонує Раді створити ще один канал суспільного телебачення – на базі… «Інтер». Відповідний законопроект уже зареєстровано в парламенті.

І тут… А як ці громадські канали фінансуватимуться? Якісний продукт, технологічна база, доступність для глядачів, новації – усе залежить від грошей, а незалежність мовника – від того, звідки ці гроші беруться. Класичний варіант із BBC, де фінансування виключно за рахунок абонплати, для нашої країни практично нереальний. Залучення комерційних коштів, прямо впливає на ефірне наповнення, а державні дотації – теж не найкращий, проте найреальніший для нас, варіант. Та й зрештою, не дуже зрозуміло, хто ж керуватиме та визначатиме політику нового медіа-гравця? Громадськість? Це - всі і ніхто конкретно. Наглядова рада? Хто й кого туди обиратиме? 

Чи не стане майбутня громадська телерадіокомпанія лише тим самим держтелерадіо, проте трохи реформованим та в новій оболонці?

Публикация подготовлена для интернет-издания Главное в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 
 
-------

Про автора

Олеся Турчин, м.Львів, досвід у журналістиці - 2 роки. Працює старшим редактором КП "Телекомпанія "Львів-ТБ". Професійні зацікавлення: соціальні проблеми, життя суспільства, міжнаціональні контакти, взаємодія людей та влади. Професійні досягнення: відзнаки "Львів-ТБ" - "Найактивніший працівник у 2013 році", "Кращий сюжет у 2013 році, "Гордість Львів-ТБ у 2013 році"; грамота Львівської обласної ради "...за сумлінну працю та високий професіоналізм".

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Революція - це не лише барикади, вуличні бої, запах запалених шин та загиблі герої. Поряд з усім цим, в країні почалась ще одна революція, яка стала наслідком та логічним продовженням першої – реформа ЗМІ, поява у лексиці українців поняття «громадське телебачення».

Чим відрізняється громадське телебачення від негромадського? Найперше – незалежність мовників від політичного та комерційного тиску. Телебачення має належати громадськості, фінансуватись нею та звітувати їй. Окрім того, це – універсальне ТБ, його зможуть дивитись всі, незалежно від віку, статі, соціального становища. Громадське мовлення передбачає високу якість та зміст програм, різноманітні новації. Гарно звучить, правда? Нарешті телебачення народне, для народу і про народ! Україна теж так хоче!

Телерадіо-утопія мала настати ще у 1997 році, коли в Україні ухвалили Закон про суспільно-правове мовлення, але його досі не ввели в дію. В наступні роки, робились неодноразові спроби зрушити проект з мертвої точки, проте…

Першою ластівкою змін, стала презентація суспільству в переддень Євромайдану проекту Hromadske.TV. Для більшості українців він був не до кінця зрозумілим та й не особливо цікавим, доки… Доки не почалась революція і новонароджений канал (з незначними ресурсами, доступний далеко не всім) не став одним із головних її голосів. Простота подання інформації, он-лайн трансляції з «гарячих точок» в режимі реального часу, готовність цілодобово надавати усю можливу інформацію – за кілька днів популярність серед населення Hromadske.TV була уже не меншою, аніж у «1+1», «СТБ» чи інших медіа-китів. 

В цей час, все більше критикують «Перший національний» та «Інтер»: глядачі обурені вибірковістю інформації, спотворенням фактів та відвертою брехнею. Дійшло до того, що під час прямого включення люди просто змушують журналіста каналу «Інтер» сказати правду, з їх колегами відмовляються спілкуватися, їх не впускають до будівель – знімальні групи знімають із мікрофонів та камер розпізнавальні плашки. «Піпл уже не хаває». 

І після завершення вуличних боїв, прийшла черга і для революції телевізійної – 25 березня гендиректором НТКУ призначають Зураба Аласанію (один із співзасновників Hromadske.TV), який одразу ж заявив, що метою реформування «Першого національного» бачить роздержавлення і створення на його базі громадського телебачення. В той же день, Микола Княжицький («батько»  Еспресо.TV, популярність якого зростала подібно як у Hromadske.TV) пропонує Раді створити ще один канал суспільного телебачення – на базі… «Інтер». Відповідний законопроект уже зареєстровано в парламенті.

І тут… А як ці громадські канали фінансуватимуться? Якісний продукт, технологічна база, доступність для глядачів, новації – усе залежить від грошей, а незалежність мовника – від того, звідки ці гроші беруться. Класичний варіант із BBC, де фінансування виключно за рахунок абонплати, для нашої країни практично нереальний. Залучення комерційних коштів, прямо впливає на ефірне наповнення, а державні дотації – теж не найкращий, проте найреальніший для нас, варіант. Та й зрештою, не дуже зрозуміло, хто ж керуватиме та визначатиме політику нового медіа-гравця? Громадськість? Це - всі і ніхто конкретно. Наглядова рада? Хто й кого туди обиратиме? 

Чи не стане майбутня громадська телерадіокомпанія лише тим самим держтелерадіо, проте трохи реформованим та в новій оболонці?

Публикация подготовлена для интернет-издания Главное в рамках конкурса журналистских материалов об общественном вещании, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 
 
-------

Про автора

Олеся Турчин, м.Львів, досвід у журналістиці - 2 роки. Працює старшим редактором КП "Телекомпанія "Львів-ТБ". Професійні зацікавлення: соціальні проблеми, життя суспільства, міжнаціональні контакти, взаємодія людей та влади. Професійні досягнення: відзнаки "Львів-ТБ" - "Найактивніший працівник у 2013 році", "Кращий сюжет у 2013 році, "Гордість Львів-ТБ у 2013 році"; грамота Львівської обласної ради "...за сумлінну працю та високий професіоналізм".

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *