Статьи

Цього року на позачергових парламентських виборах у депутати виявила бажання балотуватися чи не рекордна кількість медійників, відомих громадських діячів та активістів. Утім, головною несподіванкою стала не їхня поява в списках партій, а те, з ким саме вони вирішили з’єднати свій політичний шлях і чому. Незважаючи на висунення від різних політичних сил, журналісти, які йдуть на вибори, хочуть створити у Верховній Раді разом з активістами міжфракційно-парламентське об’єднання.

Одними з перших офіційно підтвердили своє висування в нардепи журналісти Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук (яка, втім, більше відома як громадська діячка). На парламентські вибори, що відбудуться 26 жовтня, вони прямують у складі «Блоку Петра Порошенка». Про це всі троє повідомили перед початком з’їзду партії 14 вересня. Обґрунтування рішення, за традицією, з’явилося згодом на сторінках майбутніх політиків у Facebook.

«Вийде чи ні - не знаю, чесно. Але треба спробувати. Попередній досвід походу українських журналістів у політику багато вважає не надто результативним...

Насправді, завдяки одиницям, які потрапили до парламенту в минулих скликаннях, було ухвалено закон про доступ до публічної інформації, про суспільне мовлення, було відкрито декларації про доходи депутатів та запроваджено персональне голосування, а також не допущено закон про наклеп», - згадав у своєму профілі в соцмережі журналіст «Української правди» Сергій Лещенко. За словами Лещенка, хоча він і розчарований деякими прізвищами кандидатів у депутати від Блоку Порошенка, та вважає, що ситуацію можна змінити через вже розпочату внутрішню дискусію.

«Я не вважаю своє балотування квитком в один кінець. Не розглядаю це як завершення одного життя і початок іншого. Я туди іду зі своїми принципами, і не збираюся ними поступатися. Не голосуватиму за те, що суперечить моєму світогляду, а якщо вимагатимуть - піду з парламенту. Адам Міхник був депутатом, потім повернувся в професію, тобто прецеденти вже є. Я більше не буду журналістом, бо це неможливо поєднувати з політикою. Але я буду писати - і депутат канадського парламенту Христя Фрилянд, яка продовжує публікуватися, є гарним прикладом для того, що політик з журналістським минулим не повинен перетворюватися на мовчазну машину для голосування», - написав Лещенко.

Більш категоричним у питанні «писати - не писати», як це не дивно, був журналіст проекту «Громадське ТБ», активний дописувач у соцмережі Мустафа Найєм, пости якого не поступаються деяким розслідуванням колег:

«Очевидно, що поєднання політичної діяльності і журналістики неможливо. Тому з цього дня я перестаю бути журналістом і не претендую ні на які привілей і права працівника ЗМІ...

Також я виходжу з усіх органів управління hromadske.tv і більш не є журналістом “Української правди”». При цьому Найєм не уточнив, чи означає це закриття або замороження інших його проектів, зокрема, програми Nayem Time, яка успішно стартувала на Першому національному, зауваживши лише, що не займатиметься журналістикою одночасно з політичною діяльністю.

«Думаю, що найбільшим злочином проти журналістики буде продовжувати працювати в журналістиці і бути в політиці. Тому для мене цей шлях (журналістика) закритий, поки я залучений до політичної діяльності», - зазначив він. Очікую, що ті люди, які залишилися у професії, будуть нашими найбільшими помічниками, в тому сенсі що вони будуть нас найбільше критикувати і не дозволять нам скочуватися в бік», - додав Найєм. Він також відповів на запитання багатьох читачів, які почали критикувати журналістів за з’єднання з партією президента Порошенка. Нібито тому, що це суперечить їхнім колишнім переконанням. «От якби власну партію створили…» - писали в коментарях читачі Найєма. «Нинішня виборча система, законодавство і коротка виборча кампанія не давали можливості приймати участь у виборах з власною політичною силою. У нас для цього немає ні фінансового ресурсу, ані часу для підготовки і проведення всіх процедур. Створити за два місяці нову партію і пройти в парламент об’єктивно неможливо», - повідомив Мустафа Найєм.

За його словами, в журналістів був також варіант балотуватися по мажоритарному округу, але через відсутність усе тих же фінансових ресурсів, короткостроковість кампанії та брак досвіду, розраховувати на успіх було б наївно.

Грошове питання порушила на своїй сторінці в соцмережі і координатор руху «Чесно», активний член руху «Стоп цензурі!» Світлана Заліщук, зауваживши, що прожити на заробітну платню депутата буде не так уже й легко. «У своїй громадській організації до падіння гривні я отримувала близько 16 тис грн. як виконавчий директор. Говорила з родиною. Вони обіцяли підтримати…

...Плануємо у ВР піднімати питання про повернення зарплати, на яку можна прожити»

Зі слів пані Заліщук, у її політичних планах також модернізація виборчого кодексу, впровадження голосування за відкритими списками та прозорого фінансування партій і виборчих кампаній. «А також започаткування бюджетного фінансування партій. Друге - медіареформи (прозорість медіавласноті та повноцінний запуск суспільного мовлення). Ну й, нарешті, хочу допомагати колегам з антикорупційною реформою». Робити це активістка планує з людьми, з якими останні десять років працювала над прозорістю політики та реформами. «Планую разом з ними створити міжфракційне об’єднання та озвучити спільну програму, які підтримають нові сили з кожної фракції», - повідомила Світлана Заліщук. Вона також заявила про вихід із громадського руху «Чесно», координаційної ради Реанімаційного пакету реформ, руху «Стоп цензурі!» та звільнення з посади виконавчого директора NGO Centre UA.

До списку «Блоку Петра Порошенка» також увійшли керівник інформаційного управління в Адміністрації Президента Ірина Фриз (№30), шеф-редактор «Подробностей недели» Ольга Червакова (№49), головний редактор каналу «Еспресо.TV» та власник видавничого дому «Картель» Вадим Денисенко (№45) та Віталий Чепінога (№56). Крім того, Блок Порошенка підтримає по 218-му мажоритарному округу народного депутата, колишнього журналіста-розслідувача Володимира Ар’єва. «Я так дивлюсь, нові обличчя тепер доведеться шукати не стільки для політики, скільки для журналістики», - заявив він напередодні оприлюднення списків.

До першої десятки списку партії «Народний фронт» увійшли медiаексперт, колишній директор Інституту масової інформації (ІМІ), екс-заступниця секретаря РНБО Вікторія Сюмар (№7), під номером 13 - координатор руху «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук, 34-й - співзасновник телеканалу «Еспресо TV» Микола Княжицький, журналіст Сергій Висоцький під номером 45.

«Щиро кажучи, найвищі шанси стати депутатом у Вадима Денисенка, який іде за списком Порошенка...

Така на сьогодні соціологія. Хоча ми з Сергієм Висоцьким віримо у перемогу команди, яка нам довіряє. Попри це “Еспресо TV” і надалі залишатиметься об’єктивним проукраїнським медіа і говоритиме правду про всіх суб’єктів виборчого процесу», - написав у Facebook Микола Княжицький.

Журналістка, колишній Урядового уповноважений Кабінету міністрів з питань антикорупційної політикиз,  радник міністра внутрішніх справ Тетяна Чорновол увійшла до списку «Народного фронту» під другим номером. Під час оголошення першої п’ятірки пропонувалося, щоби друге місце посів голова Верховної Ради Олександр Турчинов, але він запропонував це місце пані Чорновол. «Хочу запропонувати другий номер людині, яка надихає Україну патріотизмом, незламністю, журналістці та громадській активістці Тетяні Чорновол. А я піду за Тетяною», - зазначив Олександр Турчинов.

15 вересня на спільній прес-конференції журналістів-майбутніх кандидатів у народні депутати Вікторія Сюмар  назвала похід громадських активістів в парламент є «другим етапом Майдану». Вона зазначила, що нові політичні діячі могли б створити власну «Партію Майдану», але без достатньої кількості фінансових коштів і медіаресурсів не потрапили б до парламенту і не змогли реалізувати свої ідеї.

Схожий широкий жест зробила і Юлія Тимошенко, яка віддала перше місце у списку своєї партії «Батьківщина» ув’язненій у Росії льотчиці Надії Савченко. Під третім номером у списку піде активіст Євромайдану, активний блогер, депутат Київради Ігор Луценко. Поява Луценка у списках спантеличила тих, хто добре пам’ятав його критику повернення Юлії Тимошенко до влади після ув’язнення, проте активіст не забарився з відповіддю.

«Нагадую, я вже 4-й місяць як у складі фракції “Батьківщина” у Київраді, не будучи в партії… Взагалі, консенсус нових еліт зі старими полягає у тому, що, зокрема, в умовах війни з Росією “старі” та “нові” відмовляються від протистояння - старі знижують свою корупційну активність, діляться ресурсом публічної влади з новими, нові - легітимізують старих (і владу взагалі) своєю присутністю… Особисто я маю дві точки спільного з “Батьківщиною” зразка 2014 року - послідовна позиція по війні з Росією (не здавати ні мову, ні територію, ні суверенітет), а також по Києву (в першу чергу, не голосувати по корупційним земельним рішенням)… Звісно, простіше було б піти у мажоритарку, але в мене, як і раніше, нема зайвих мільйонів. А головне - як і раніше, нема жодного бажання тратити час і гроші на балотування», - заявив Ігор Луценко.

Співзасновниця громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», ведуча програми «Приціл» інтернет-порталу «ВідеоТека» Ганна Гопко увійшла до першої п’ятірки партії «Об’єднання “Самопоміч”», яка опублікувала передвиборчі списки 12 вересня. На 13-му місці в ньому також опинився журналіст та активіст, член партії «Воля» Єгор Соболєв.

«Я дякую всім відомим політикам, які запропонували мені місця в їхніх п’ятірках та десятках. Але об’єднуватися треба з партіями, які не контролюються олігархами; які шукають однодумців, а не попутників; які по-справжньому прагнуть творити Україну, заради якої ми вийшли на Євромайдан. “Воля” йде на вибори із “Самопоміччю”. Упереджаючи популярне запитання, скажу - ми пропонували об’єднати сили і “Демальянсу” з “Громадянською позицією”. Анатолій Гриценко висловив думку, що нам краще залишатися в громадському секторі і в політику поки не йти. У нинішню політику ми і не підемо», - зазначив Єгор Соболєв. За повідомленням одного з ініціаторів створення Люстраційного комітету, представники «Волі» попросили віддати їм 12, 13, 14 та 15-те місця у списку, оскільки впевнені в перемозі партії.

«Правий сектор» також вирішив долучити медійників до свого списку. Тож блогерка Олена Білозерська опинилася в ньому на другому місці.

Натомість колишній журналіст проекту «Громадське ТБ» Данило Яневський вирішив не підлаштовуватися під наявні політсили й піти на вибори за списками нової партії «Україна - єдина країна» під №2

Четвертим у списку також значиться телеведучий, громадський діяч і автогонщик Олексій Мочанов. «… З’їзд делегатів партії “Україна - єдина країна” затвердив мене одним із кандидатів у депутати ВР в своєму списку, разом з Максом Музикою, Данилом Яневським, Георгієм Тукою, Дмитром Стусом, муфтієм Саїдом Ісмагіловим та іншими громадськими активістами, які ніколи раніше не були присутні в політиці і на арені українського політичного цирку», - повідомив він.

Олексій Мочанов також пояснив, чому йде в парламент, і пообіцяв бути повністю відкритим для виборців. «Зупинити падіння в прірву можуть тільки чесні, порядні, надійні, перевірені Громадяни Країни, готові взяти на себе відповідальність за наслідки прийнятих рішень. Я обов’язково викладу і програмні документи, і принципи, і плани. Читайте, вивчайте, вникайте, діліться, спілкуйтеся, дискутуйте - тільки не залишайтеся байдужими і не живіть в ілюзії, що ті, хто вже був - раптом виправляться самі і виправлять те, що самі “накосорезілі” за 23 роки», - зазначив майбутній кандидат у нардепи.

А от власник холдингу «Мультимедіа інвест-груп» і головний редактор видання «Вести» Ігор Гужва спростував інформацію про намір іти в депутати за виборчим списком партії «Опозиційний блок». При цьому він підтвердив, що йому надходило запрошення від «Опозиційного блоку».

«Я за нього блоку вдячний і особисто Сергію Ларіну. Більш того, вважаю, що Україні потрібна сильна опозиція. Багато біди наші (в тому числі і нашої газети) від того що за владою немає контролю. Що у влади немає опонентів, які б били її по руках. Це я і сказав сьогодні на форумі опозиційного блоку, на який мене запросили після вчорашніх подій з моїм затриманням», - написав головний редактор «Вестей» у своєму профілі в Facebook. Він заявив, що не готовий балотуватися до Верховної Ради. «Головних причин дві. Перша, на відміну від багатьох моїх колег вважаю, що ще рано міняти професію. Друга - в нинішній ситуації тиску на холдинг чітке політичне пофарбування мене як його керівника не допоможе, а нашкодить справі нашого захисту. Всі наші дії і заяви будуть розглядатися не в контексті боротьби зі свавіллям влади, а через призму передвиборчої кампанії і моєї в ній участі», - зазначив Ігор Гужва.

Журналістка, активістка руху «Стоп цензурі!» Наталія Соколенко йде на вибори в парламент нового скликання разом зі своєю партією «Демократичний альянс», що бере участь у позачергових виборах народних депутатів України разом із партією «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Вона – 13-та в об’єднаному списку політичних партій «Громадянська позиція» та «Демократичний альянс», повідомила висуванка сайту «Вибори та ЗМІ» особисто.

Як написала активістка у своєму блозі на «Українській правді», створена 2012 року на основі однойменної громадської організації нова політична партія шукала партнера, з яким має спільні принципи і програмні цілі. Серед них Наталія Соколенко назвала відсутність олігархів у партійній касі, прагнення оновити владу і реальне бажання викорінити корупцію. «Серед учасників цьогорічних парламентських перегонів найбільше погляди і наміри демальянсівців збіглися з “Громадянською позицією” Анатолія Гриценка», - стверджує учасниця руху «Стоп цензурі!».

В партії «ДемАльянс», за словами Наталії Соколенко, об’єдналися громадські активісти, представники експертного середовища, підприємці, науковці, що активно борються проти корупції в місцевих та центральних органах влади, пропонують власне бачення розв’язання економічних і соціальних проблем, завжди дотримуються заявлених принципів чесної політики. Вона також наголошує, що її партія фінансується за рахунок простих громадян – «усі внески, вищі за 30 тисяч гривень, є публічними, звіти про надходження і витрати завжди є у відкритому доступі на офіційному партійному сайті».

Наталія Соколенко вважає за потрібне спростувати поширювану останнім часом думку, що українські журналісти йдуть у Верховну Раду за відсутності інших «соціальних ліфтів»

«У фейсбуці я начиталася купу неймовірних версій про те, на яких засадах “ДемАльянс” домовився з “Громадянською позицією”: від “купили місця” до “погодилися бути молодшим партнером” з усіма завданнями і наслідками. Ні, не вгадали. Насправді це інші причини: співпадіння засадничих цінностей, недоцільність витрачання великих грошей на виборчу кампанію, бо ресурси конче потрібні війську. А ще твердий намір Гриценка виконати одну з головних вимог Майдану - оновити парламент - тобто запропонувати той таки “соціальний ліфт”, зокрема, і для демальянсівців, з якими Гриценко стояв пліч-о-пліч на Майдані», - написала Наталія Соколенко у своєму блозі «Як Анатолій Гриценко “рулить” соцільним ліфтом».

Водночас Соколенко вважає себе членом команди журналістів, якій йдуть на вибори за списками інших партій, і пише від імені колег у своєму Facebook: «Ми йдемо на зміну папєрєднікам усіх часів) Попри хіхоньки, всі ми дуже схвильовані, ми під тягарем відповідальності, яка фізично прибиває додатковою вагою від необхідності не ставити запитання, як це роблять журналісти, а шукати відповідь».

Час покаже, чи зможе десант журналістів в українському парламенті знайти відповіді, яких чекає країна.

Джерело: «Вибори та ЗМІ»

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Цього року на позачергових парламентських виборах у депутати виявила бажання балотуватися чи не рекордна кількість медійників, відомих громадських діячів та активістів. Утім, головною несподіванкою стала не їхня поява в списках партій, а те, з ким саме вони вирішили з’єднати свій політичний шлях і чому. Незважаючи на висунення від різних політичних сил, журналісти, які йдуть на вибори, хочуть створити у Верховній Раді разом з активістами міжфракційно-парламентське об’єднання.

Одними з перших офіційно підтвердили своє висування в нардепи журналісти Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук (яка, втім, більше відома як громадська діячка). На парламентські вибори, що відбудуться 26 жовтня, вони прямують у складі «Блоку Петра Порошенка». Про це всі троє повідомили перед початком з’їзду партії 14 вересня. Обґрунтування рішення, за традицією, з’явилося згодом на сторінках майбутніх політиків у Facebook.

«Вийде чи ні - не знаю, чесно. Але треба спробувати. Попередній досвід походу українських журналістів у політику багато вважає не надто результативним...

Насправді, завдяки одиницям, які потрапили до парламенту в минулих скликаннях, було ухвалено закон про доступ до публічної інформації, про суспільне мовлення, було відкрито декларації про доходи депутатів та запроваджено персональне голосування, а також не допущено закон про наклеп», - згадав у своєму профілі в соцмережі журналіст «Української правди» Сергій Лещенко. За словами Лещенка, хоча він і розчарований деякими прізвищами кандидатів у депутати від Блоку Порошенка, та вважає, що ситуацію можна змінити через вже розпочату внутрішню дискусію.

«Я не вважаю своє балотування квитком в один кінець. Не розглядаю це як завершення одного життя і початок іншого. Я туди іду зі своїми принципами, і не збираюся ними поступатися. Не голосуватиму за те, що суперечить моєму світогляду, а якщо вимагатимуть - піду з парламенту. Адам Міхник був депутатом, потім повернувся в професію, тобто прецеденти вже є. Я більше не буду журналістом, бо це неможливо поєднувати з політикою. Але я буду писати - і депутат канадського парламенту Христя Фрилянд, яка продовжує публікуватися, є гарним прикладом для того, що політик з журналістським минулим не повинен перетворюватися на мовчазну машину для голосування», - написав Лещенко.

Більш категоричним у питанні «писати - не писати», як це не дивно, був журналіст проекту «Громадське ТБ», активний дописувач у соцмережі Мустафа Найєм, пости якого не поступаються деяким розслідуванням колег:

«Очевидно, що поєднання політичної діяльності і журналістики неможливо. Тому з цього дня я перестаю бути журналістом і не претендую ні на які привілей і права працівника ЗМІ...

Також я виходжу з усіх органів управління hromadske.tv і більш не є журналістом “Української правди”». При цьому Найєм не уточнив, чи означає це закриття або замороження інших його проектів, зокрема, програми Nayem Time, яка успішно стартувала на Першому національному, зауваживши лише, що не займатиметься журналістикою одночасно з політичною діяльністю.

«Думаю, що найбільшим злочином проти журналістики буде продовжувати працювати в журналістиці і бути в політиці. Тому для мене цей шлях (журналістика) закритий, поки я залучений до політичної діяльності», - зазначив він. Очікую, що ті люди, які залишилися у професії, будуть нашими найбільшими помічниками, в тому сенсі що вони будуть нас найбільше критикувати і не дозволять нам скочуватися в бік», - додав Найєм. Він також відповів на запитання багатьох читачів, які почали критикувати журналістів за з’єднання з партією президента Порошенка. Нібито тому, що це суперечить їхнім колишнім переконанням. «От якби власну партію створили…» - писали в коментарях читачі Найєма. «Нинішня виборча система, законодавство і коротка виборча кампанія не давали можливості приймати участь у виборах з власною політичною силою. У нас для цього немає ні фінансового ресурсу, ані часу для підготовки і проведення всіх процедур. Створити за два місяці нову партію і пройти в парламент об’єктивно неможливо», - повідомив Мустафа Найєм.

За його словами, в журналістів був також варіант балотуватися по мажоритарному округу, але через відсутність усе тих же фінансових ресурсів, короткостроковість кампанії та брак досвіду, розраховувати на успіх було б наївно.

Грошове питання порушила на своїй сторінці в соцмережі і координатор руху «Чесно», активний член руху «Стоп цензурі!» Світлана Заліщук, зауваживши, що прожити на заробітну платню депутата буде не так уже й легко. «У своїй громадській організації до падіння гривні я отримувала близько 16 тис грн. як виконавчий директор. Говорила з родиною. Вони обіцяли підтримати…

...Плануємо у ВР піднімати питання про повернення зарплати, на яку можна прожити»

Зі слів пані Заліщук, у її політичних планах також модернізація виборчого кодексу, впровадження голосування за відкритими списками та прозорого фінансування партій і виборчих кампаній. «А також започаткування бюджетного фінансування партій. Друге - медіареформи (прозорість медіавласноті та повноцінний запуск суспільного мовлення). Ну й, нарешті, хочу допомагати колегам з антикорупційною реформою». Робити це активістка планує з людьми, з якими останні десять років працювала над прозорістю політики та реформами. «Планую разом з ними створити міжфракційне об’єднання та озвучити спільну програму, які підтримають нові сили з кожної фракції», - повідомила Світлана Заліщук. Вона також заявила про вихід із громадського руху «Чесно», координаційної ради Реанімаційного пакету реформ, руху «Стоп цензурі!» та звільнення з посади виконавчого директора NGO Centre UA.

До списку «Блоку Петра Порошенка» також увійшли керівник інформаційного управління в Адміністрації Президента Ірина Фриз (№30), шеф-редактор «Подробностей недели» Ольга Червакова (№49), головний редактор каналу «Еспресо.TV» та власник видавничого дому «Картель» Вадим Денисенко (№45) та Віталий Чепінога (№56). Крім того, Блок Порошенка підтримає по 218-му мажоритарному округу народного депутата, колишнього журналіста-розслідувача Володимира Ар’єва. «Я так дивлюсь, нові обличчя тепер доведеться шукати не стільки для політики, скільки для журналістики», - заявив він напередодні оприлюднення списків.

До першої десятки списку партії «Народний фронт» увійшли медiаексперт, колишній директор Інституту масової інформації (ІМІ), екс-заступниця секретаря РНБО Вікторія Сюмар (№7), під номером 13 - координатор руху «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук, 34-й - співзасновник телеканалу «Еспресо TV» Микола Княжицький, журналіст Сергій Висоцький під номером 45.

«Щиро кажучи, найвищі шанси стати депутатом у Вадима Денисенка, який іде за списком Порошенка...

Така на сьогодні соціологія. Хоча ми з Сергієм Висоцьким віримо у перемогу команди, яка нам довіряє. Попри це “Еспресо TV” і надалі залишатиметься об’єктивним проукраїнським медіа і говоритиме правду про всіх суб’єктів виборчого процесу», - написав у Facebook Микола Княжицький.

Журналістка, колишній Урядового уповноважений Кабінету міністрів з питань антикорупційної політикиз,  радник міністра внутрішніх справ Тетяна Чорновол увійшла до списку «Народного фронту» під другим номером. Під час оголошення першої п’ятірки пропонувалося, щоби друге місце посів голова Верховної Ради Олександр Турчинов, але він запропонував це місце пані Чорновол. «Хочу запропонувати другий номер людині, яка надихає Україну патріотизмом, незламністю, журналістці та громадській активістці Тетяні Чорновол. А я піду за Тетяною», - зазначив Олександр Турчинов.

15 вересня на спільній прес-конференції журналістів-майбутніх кандидатів у народні депутати Вікторія Сюмар  назвала похід громадських активістів в парламент є «другим етапом Майдану». Вона зазначила, що нові політичні діячі могли б створити власну «Партію Майдану», але без достатньої кількості фінансових коштів і медіаресурсів не потрапили б до парламенту і не змогли реалізувати свої ідеї.

Схожий широкий жест зробила і Юлія Тимошенко, яка віддала перше місце у списку своєї партії «Батьківщина» ув’язненій у Росії льотчиці Надії Савченко. Під третім номером у списку піде активіст Євромайдану, активний блогер, депутат Київради Ігор Луценко. Поява Луценка у списках спантеличила тих, хто добре пам’ятав його критику повернення Юлії Тимошенко до влади після ув’язнення, проте активіст не забарився з відповіддю.

«Нагадую, я вже 4-й місяць як у складі фракції “Батьківщина” у Київраді, не будучи в партії… Взагалі, консенсус нових еліт зі старими полягає у тому, що, зокрема, в умовах війни з Росією “старі” та “нові” відмовляються від протистояння - старі знижують свою корупційну активність, діляться ресурсом публічної влади з новими, нові - легітимізують старих (і владу взагалі) своєю присутністю… Особисто я маю дві точки спільного з “Батьківщиною” зразка 2014 року - послідовна позиція по війні з Росією (не здавати ні мову, ні територію, ні суверенітет), а також по Києву (в першу чергу, не голосувати по корупційним земельним рішенням)… Звісно, простіше було б піти у мажоритарку, але в мене, як і раніше, нема зайвих мільйонів. А головне - як і раніше, нема жодного бажання тратити час і гроші на балотування», - заявив Ігор Луценко.

Співзасновниця громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», ведуча програми «Приціл» інтернет-порталу «ВідеоТека» Ганна Гопко увійшла до першої п’ятірки партії «Об’єднання “Самопоміч”», яка опублікувала передвиборчі списки 12 вересня. На 13-му місці в ньому також опинився журналіст та активіст, член партії «Воля» Єгор Соболєв.

«Я дякую всім відомим політикам, які запропонували мені місця в їхніх п’ятірках та десятках. Але об’єднуватися треба з партіями, які не контролюються олігархами; які шукають однодумців, а не попутників; які по-справжньому прагнуть творити Україну, заради якої ми вийшли на Євромайдан. “Воля” йде на вибори із “Самопоміччю”. Упереджаючи популярне запитання, скажу - ми пропонували об’єднати сили і “Демальянсу” з “Громадянською позицією”. Анатолій Гриценко висловив думку, що нам краще залишатися в громадському секторі і в політику поки не йти. У нинішню політику ми і не підемо», - зазначив Єгор Соболєв. За повідомленням одного з ініціаторів створення Люстраційного комітету, представники «Волі» попросили віддати їм 12, 13, 14 та 15-те місця у списку, оскільки впевнені в перемозі партії.

«Правий сектор» також вирішив долучити медійників до свого списку. Тож блогерка Олена Білозерська опинилася в ньому на другому місці.

Натомість колишній журналіст проекту «Громадське ТБ» Данило Яневський вирішив не підлаштовуватися під наявні політсили й піти на вибори за списками нової партії «Україна - єдина країна» під №2

Четвертим у списку також значиться телеведучий, громадський діяч і автогонщик Олексій Мочанов. «… З’їзд делегатів партії “Україна - єдина країна” затвердив мене одним із кандидатів у депутати ВР в своєму списку, разом з Максом Музикою, Данилом Яневським, Георгієм Тукою, Дмитром Стусом, муфтієм Саїдом Ісмагіловим та іншими громадськими активістами, які ніколи раніше не були присутні в політиці і на арені українського політичного цирку», - повідомив він.

Олексій Мочанов також пояснив, чому йде в парламент, і пообіцяв бути повністю відкритим для виборців. «Зупинити падіння в прірву можуть тільки чесні, порядні, надійні, перевірені Громадяни Країни, готові взяти на себе відповідальність за наслідки прийнятих рішень. Я обов’язково викладу і програмні документи, і принципи, і плани. Читайте, вивчайте, вникайте, діліться, спілкуйтеся, дискутуйте - тільки не залишайтеся байдужими і не живіть в ілюзії, що ті, хто вже був - раптом виправляться самі і виправлять те, що самі “накосорезілі” за 23 роки», - зазначив майбутній кандидат у нардепи.

А от власник холдингу «Мультимедіа інвест-груп» і головний редактор видання «Вести» Ігор Гужва спростував інформацію про намір іти в депутати за виборчим списком партії «Опозиційний блок». При цьому він підтвердив, що йому надходило запрошення від «Опозиційного блоку».

«Я за нього блоку вдячний і особисто Сергію Ларіну. Більш того, вважаю, що Україні потрібна сильна опозиція. Багато біди наші (в тому числі і нашої газети) від того що за владою немає контролю. Що у влади немає опонентів, які б били її по руках. Це я і сказав сьогодні на форумі опозиційного блоку, на який мене запросили після вчорашніх подій з моїм затриманням», - написав головний редактор «Вестей» у своєму профілі в Facebook. Він заявив, що не готовий балотуватися до Верховної Ради. «Головних причин дві. Перша, на відміну від багатьох моїх колег вважаю, що ще рано міняти професію. Друга - в нинішній ситуації тиску на холдинг чітке політичне пофарбування мене як його керівника не допоможе, а нашкодить справі нашого захисту. Всі наші дії і заяви будуть розглядатися не в контексті боротьби зі свавіллям влади, а через призму передвиборчої кампанії і моєї в ній участі», - зазначив Ігор Гужва.

Журналістка, активістка руху «Стоп цензурі!» Наталія Соколенко йде на вибори в парламент нового скликання разом зі своєю партією «Демократичний альянс», що бере участь у позачергових виборах народних депутатів України разом із партією «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Вона – 13-та в об’єднаному списку політичних партій «Громадянська позиція» та «Демократичний альянс», повідомила висуванка сайту «Вибори та ЗМІ» особисто.

Як написала активістка у своєму блозі на «Українській правді», створена 2012 року на основі однойменної громадської організації нова політична партія шукала партнера, з яким має спільні принципи і програмні цілі. Серед них Наталія Соколенко назвала відсутність олігархів у партійній касі, прагнення оновити владу і реальне бажання викорінити корупцію. «Серед учасників цьогорічних парламентських перегонів найбільше погляди і наміри демальянсівців збіглися з “Громадянською позицією” Анатолія Гриценка», - стверджує учасниця руху «Стоп цензурі!».

В партії «ДемАльянс», за словами Наталії Соколенко, об’єдналися громадські активісти, представники експертного середовища, підприємці, науковці, що активно борються проти корупції в місцевих та центральних органах влади, пропонують власне бачення розв’язання економічних і соціальних проблем, завжди дотримуються заявлених принципів чесної політики. Вона також наголошує, що її партія фінансується за рахунок простих громадян – «усі внески, вищі за 30 тисяч гривень, є публічними, звіти про надходження і витрати завжди є у відкритому доступі на офіційному партійному сайті».

Наталія Соколенко вважає за потрібне спростувати поширювану останнім часом думку, що українські журналісти йдуть у Верховну Раду за відсутності інших «соціальних ліфтів»

«У фейсбуці я начиталася купу неймовірних версій про те, на яких засадах “ДемАльянс” домовився з “Громадянською позицією”: від “купили місця” до “погодилися бути молодшим партнером” з усіма завданнями і наслідками. Ні, не вгадали. Насправді це інші причини: співпадіння засадничих цінностей, недоцільність витрачання великих грошей на виборчу кампанію, бо ресурси конче потрібні війську. А ще твердий намір Гриценка виконати одну з головних вимог Майдану - оновити парламент - тобто запропонувати той таки “соціальний ліфт”, зокрема, і для демальянсівців, з якими Гриценко стояв пліч-о-пліч на Майдані», - написала Наталія Соколенко у своєму блозі «Як Анатолій Гриценко “рулить” соцільним ліфтом».

Водночас Соколенко вважає себе членом команди журналістів, якій йдуть на вибори за списками інших партій, і пише від імені колег у своєму Facebook: «Ми йдемо на зміну папєрєднікам усіх часів) Попри хіхоньки, всі ми дуже схвильовані, ми під тягарем відповідальності, яка фізично прибиває додатковою вагою від необхідності не ставити запитання, як це роблять журналісти, а шукати відповідь».

Час покаже, чи зможе десант журналістів в українському парламенті знайти відповіді, яких чекає країна.

Джерело: «Вибори та ЗМІ»

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *