Статьи

Верховна Рада провалила законопроект про роздержавлення друкованих ЗМІ. За нього проголосували лише 204 народні депутати. Медіа-експерти пояснюють небажання парламентарів підтримувати цю ініціативу наближенням виборів. Тим часом деякі з народних обранців мотивують свою позицію боротьбою за свободу преси.

Вісім сторінок газети «Народне слово» щотижня читають декілька тисяч мешканців Золочівського району Львівської області. Газета є однією із 34 комунальних ЗМІ в області (належить міській раді і трудовому колективу) і «живе» за рахунок державних коштів та доходу від реклами, при чому реклами на її шпальтах іноді навіть більше, ніж журналістських матеріалів. Два роки тому державне фінансування газети складало 30 тисяч гривень на рік, скаржиться Ірина Домарецька, яка пропрацювала у «Народному слові» оператором комп’ютерної верстки і журналістом дев’ять років. Вона каже, що цього ледь вистачило на зарплату працівникам. Відтак газеті довелось не жити, а «виживати».

«Ми пускали рекламу, як тільки могли. На першій сторінці реклама, восьма сторінка, сьома, шоста. Потім ми і на п’яту сторінку залізали. Оскільки газета була єдиним друкованим ЗМІ в районі, до нас потягнулися люди, які хочуть щось купити чи продати, когось привітати і так ми почали заробляти гроші. А ті кошти, що нам давали засновники, той мізер нас просто смішив. При цьому вимоги від влади були великі і їй ніколи не догодиш», – розповідає вона.

«Мовчанізація Вінниччини»

Майже кожен третій матеріал у державних регіональних ЗМІ – замовний, каже керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ Світлана Єременко. Такі засоби інформації вона називає «закріпаченими». Вони, за словами медіа-експерта, замість того, щоб інформувати, займаються дезінформацією і рекламою місцевих чиновників. Шпальти своїх газет медійники в регіонах заповнюють прес-релізами владних органів чи звітами з засідань, через що людям фактично нема чого читати. І хоч журналісти та редактори прекрасно розуміють, що друкувати замовні матеріали неетично, зробити з цим нічого не можуть, бо залежні, каже медіа-експерт.

«У березні минулого року в газеті «Вінниччина» за один місяць майже 50 разів згадувалося прізвище губернатора Мовчана. Ми це назвали «мовчанізацією Вінниччини». І це лише один приклад», – наводить приклад Світлана Єременко.

На сьогодні в Україні існує 667 «державних» газет. Щороку на їхнє фінансування країна витрачає більше сотні мільйонів гривень, з яких на одну газету в середньому припадає 156 тисяч гривень

Всі вони є перепоною на шляху до цивілізованого медіа-ринку в Україні, вважає один з авторів законопроекту «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. Передача їх у власність колективу чи продаж збільшили б конкуренцію і якість видань, залишивши на ринку найсильніші газети і найбільш професійні кадри, каже він.

Проте 17 квітня цей законопроект Верховна Рада провалила. Більше того, проти законопроекту виступили депутати з ВО «Свобода», які вважають, що олігархи націлилися на районну й обласну пресу.

«То може ми ще й державу роздержавимо? Ми вже продали все: усі стратегічні підприємства держави в руках олігархів, то ще й розпродати до крапельки засоби масової інформації? Нехай існують, окрім олігархічних і комунальні. Ми хочемо зберегти таку форму ЗМІ і будемо максимально їх підтримувати», – пояснила у коментарі Радіо Свобода свободівка Ірина Фаріон.

Неухвалення закону про роздержавлення регіональних ЗМІ означає, що нова влада, як і попередня, хоче й далі тримати ЗМІ закріпаченими і використовувати їх в своїх цілях – тим паче, з наближенням виборів, зауважує Світлана Єременко

Медіа-організаціям, членам Спілки журналістів, журналістам, редакторам і небайдужим читачам потрібно знову боротись за новий законопроект, радить експерт, – як останній рік довелося боротися за згаданий.

-----------------

Про автора

Ірина Стельмах на  «Радіо свобода» працює з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. 

Публикация подготовлена для интернет-издания «Радіо свобода» и предоставлена для конкурса журналистских материалов о местных СМИ, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 

 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Верховна Рада провалила законопроект про роздержавлення друкованих ЗМІ. За нього проголосували лише 204 народні депутати. Медіа-експерти пояснюють небажання парламентарів підтримувати цю ініціативу наближенням виборів. Тим часом деякі з народних обранців мотивують свою позицію боротьбою за свободу преси.

Вісім сторінок газети «Народне слово» щотижня читають декілька тисяч мешканців Золочівського району Львівської області. Газета є однією із 34 комунальних ЗМІ в області (належить міській раді і трудовому колективу) і «живе» за рахунок державних коштів та доходу від реклами, при чому реклами на її шпальтах іноді навіть більше, ніж журналістських матеріалів. Два роки тому державне фінансування газети складало 30 тисяч гривень на рік, скаржиться Ірина Домарецька, яка пропрацювала у «Народному слові» оператором комп’ютерної верстки і журналістом дев’ять років. Вона каже, що цього ледь вистачило на зарплату працівникам. Відтак газеті довелось не жити, а «виживати».

«Ми пускали рекламу, як тільки могли. На першій сторінці реклама, восьма сторінка, сьома, шоста. Потім ми і на п’яту сторінку залізали. Оскільки газета була єдиним друкованим ЗМІ в районі, до нас потягнулися люди, які хочуть щось купити чи продати, когось привітати і так ми почали заробляти гроші. А ті кошти, що нам давали засновники, той мізер нас просто смішив. При цьому вимоги від влади були великі і їй ніколи не догодиш», – розповідає вона.

«Мовчанізація Вінниччини»

Майже кожен третій матеріал у державних регіональних ЗМІ – замовний, каже керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ Світлана Єременко. Такі засоби інформації вона називає «закріпаченими». Вони, за словами медіа-експерта, замість того, щоб інформувати, займаються дезінформацією і рекламою місцевих чиновників. Шпальти своїх газет медійники в регіонах заповнюють прес-релізами владних органів чи звітами з засідань, через що людям фактично нема чого читати. І хоч журналісти та редактори прекрасно розуміють, що друкувати замовні матеріали неетично, зробити з цим нічого не можуть, бо залежні, каже медіа-експерт.

«У березні минулого року в газеті «Вінниччина» за один місяць майже 50 разів згадувалося прізвище губернатора Мовчана. Ми це назвали «мовчанізацією Вінниччини». І це лише один приклад», – наводить приклад Світлана Єременко.

На сьогодні в Україні існує 667 «державних» газет. Щороку на їхнє фінансування країна витрачає більше сотні мільйонів гривень, з яких на одну газету в середньому припадає 156 тисяч гривень

Всі вони є перепоною на шляху до цивілізованого медіа-ринку в Україні, вважає один з авторів законопроекту «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. Передача їх у власність колективу чи продаж збільшили б конкуренцію і якість видань, залишивши на ринку найсильніші газети і найбільш професійні кадри, каже він.

Проте 17 квітня цей законопроект Верховна Рада провалила. Більше того, проти законопроекту виступили депутати з ВО «Свобода», які вважають, що олігархи націлилися на районну й обласну пресу.

«То може ми ще й державу роздержавимо? Ми вже продали все: усі стратегічні підприємства держави в руках олігархів, то ще й розпродати до крапельки засоби масової інформації? Нехай існують, окрім олігархічних і комунальні. Ми хочемо зберегти таку форму ЗМІ і будемо максимально їх підтримувати», – пояснила у коментарі Радіо Свобода свободівка Ірина Фаріон.

Неухвалення закону про роздержавлення регіональних ЗМІ означає, що нова влада, як і попередня, хоче й далі тримати ЗМІ закріпаченими і використовувати їх в своїх цілях – тим паче, з наближенням виборів, зауважує Світлана Єременко

Медіа-організаціям, членам Спілки журналістів, журналістам, редакторам і небайдужим читачам потрібно знову боротись за новий законопроект, радить експерт, – як останній рік довелося боротися за згаданий.

-----------------

Про автора

Ірина Стельмах на  «Радіо свобода» працює з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. 

Публикация подготовлена для интернет-издания «Радіо свобода» и предоставлена для конкурса журналистских материалов о местных СМИ, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 

 

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *