Статьи

Колишні губернатор-регіонал і зять Ющенка, ціла купа депутатів різних рівнів від "Батьківщини", місцеві бізнесмени з політичними амбіціями або ж із політичним минулим — ось ті, хто впливає на редакційну політику провідних мас-медіа Рівненщини.

Для початку - окреслимо поле нашого аналізу: назвемо основні ЗМІ Рівного.

Друковані видання: "Рівне вечірнє", "Рівне-експрес", "ОГО", "Рівненська газета", "Вільне слово", "Вісті Рівненщини", "Сім днів", "Рівненська правда", "Льонокомбінат".

Інтернет-видання: OGO.ua, 4vlada.com, rivne1.tv, rivnepost.rv.ua, vse.rv.ua, charivne.com, takeinfo.net, ERVE.ua.

Телерадіокомпанії: РОДТРК, "Рівне 1", "Сфера ТВ", "Ритм", радіо "Трек".

Говорячи про особливості локального медіа-ринку Рівненщини, можна виділити такі:

1. Відносно низькі тиражі газет. Мало яке обласне видання має реальний тираж більше 10 000 примірників. Більшість газет реально виходять накладом від 2 до 8 тисяч. Низькі газетні тиражі - можна сказати, історична особливість Рівненщини: тут ніколи не було потужних масових видань з тиражами 50-100 тисяч, як у сусідніх Волинській ("Волинь-нова", "Вісник") та Тернопільській ("Вільне життя", "Свобода") областях. (Передвиборні та вузькопартійні медіапроекти до уваги не беремо - високотиражність таких видань зазвичай обмежується рамками виборчих кампаній, далі вони або закриваються, або ледь животіють). Більше того, саме газета з "пропискою" в сусідній області - волинський "Вісник" - має на Рівненщині більший передплатний тираж, ніж будь-яке обласне видання. Загальний тренд - падіння газетних тиражів. За підсумками передплатної кампанії на друге півріччя 2014 року, практично всі місцеві видання втратили в тиражах.

2. Загострення конкуренції в сегменті інтернет-видань. За останній рік у Рівному не було відкрито нових газет, натомість динамічно розвивались інтернет-сайти. Деякі з них перейшли від функціонування в режимі "дзеркала" певного друкованого ("Рівне вечірнє") чи телевізійного ("Рівне 1") ресурсу до наповнення як окреме онлайнове ЗМІ. Днями стартував новий інтернет-проект (golosno.com.ua), на початок серпня заплановано старт іще одного ("Прес-центр").

3. Тенденція до створення локальних медіа-холдингів. Донедавна впродовж багатьох років така умовна структура на ринку ЗМІ Рівненщини була одна (медіа-холдинг Віктора Данилова, який включає друковані, інтернет-ЗМІ та телерадіокомпанію), натомість нині є декілька прикладів, коли одним власником контролюється кілька різних типів ЗМІ (друковане + інтернет або радіо + ТБ + інтернет).

Друковані ЗМІ

Упродовж кількох років у Рівному, на відміну від більшості областей, не було офіційного друкованого органу облдержадміністрації. Що, втім, не заважало окремим виданням виконувати цю роль не юридично, а фактично, набираючи "потрібний" передплатний тираж. За часів губернаторства Василя Червонія (2005-2006) "головною газетою області" неофіційно була близька на той час до Української народної партії "Волинь" (Червоній очолював УНП на Рівненщині). За часів головування в ОДА "регіонала" Василя Берташа - близька до Партії регіонів газета "Вільне слово".

Без офіційного друкованого органу ОДА Рівненщина залишилась під час Помаранчевої революції. Заснована ще в 1939 році газета «Вільне слово», яка тривалий час була "головним офіційним виданням області" (ще від часів СРСР, коли це був орган обкому КПУ і облвиконкому під назвою "Червоний прапор"), пройшла роздержавлення: замість облдержадміністрації її засновником стало ТзОВ "Редакція громадсько-політичної газети Рівненської області “Вільне слово”. За неофіційною інформацією — щоб новопризначеному губернатору Червонію не дісталась газета облдержадміністрації... 

У 2010 році, після приходу до влади Віктора Януковича і Партії регіонів на місцях, місцеві журналісти зацікавились різким зростанням тиражу "Вільного слова" - з 10 тисяч у першому півріччі до понад 20 тисяч - у другому. Головний редактор видання пояснив це вдалою роботою з передплатниками. Тим часом у ЗМІ потрапило доручення голови однієї з райдержадміністрацій щодо забезпечення передплати на "Вільне слово". Жителі Костопільського району, про який йдеться, нібито мали передплатити 1751 примірник газети на суму 63 тисячі гривень. Керівник району від "адмінресурсу" відхрестився, пояснивши, що не знав про роздержавлення колишньої "головної газети області". (Зазначимо, що відтоді пройшло понад 5 років). В місцевому "білому домі" також назвали це самодіяльністю і навіть відрапортували про догану чиновникові. Проте, повз увагу медійників не пройшов такий факт: серед 17 співвласників газети, згідно витягу з Єдиного реєстру, - її працівники газети, включно з регіональними власкорами... за одним винятком. 51 % статутного фонду, як засвідчив витяг із реєстру, володіє депутат Рівненської міської ради від Партії регіонів, син тодішнього голови ОДА і очільника обласної організації Партії регіонів Мирослав Берташ. Якщо додати, що редакція газети знаходилась не те, що в одному будинку, а навіть і на одному поверсі з місцевим офісом ПР - то далі, як казав тодішній "гарант", додумайте самі...

Після падіння влади Януковича тираж "Вільного слова" прогнозовано впав. Проте, і нині на сторінках газети можна прочитати вітання зі святами від колишніх "регіональних" лідерів Рівненщини.  

Справедливості заради, зазначимо, що згодом Рівненська облдержадміністрація таки отримала офіційний друкований "рупор": вона увійшла співзасновником в обласний тижневик "Вісті Рівненщини" - орган Рівненської обласної ради. "Вісті Рівненщини" позиціонують себе як "обласну офіційну громадсько-політичну газету" і широко висвітлюють, як неважко здогадатись, діяльність обласної ради та її керівництва. Донедавна керівництво це було "регіональним" (точніше, голова і заступник - від ПР, перший заступник - від Народної партії Литвина). Нині - "змішаним": на хвилі Майдану облраду очолив екс-голова фракції "Батьківщина" в облраді Михайло Кириллов, який згодом залишив "Батьківщину". У заступники собі він узяв двох депутатів з центристської групи "Рівненщина": Олександра Данильчука, обраного від "Батьківщини", але згодом виключеного з неї, та Степана Павлюка, який пройшов до облради від "Нашої України". Очільник обласної “Батьківщини” нардеп Микола Кучерук звинуватив Кириллова у зраді Майдану. Так чи інакше, сьогодні ні колишня влада, ні колишня опозиція не мають у Рівненській облраді контрольного пакету. Більшість у ній зазвичай формується ситуативна і нехитка. Екс-губернатор Берташ має власну групу лояльних до нього депутатів, а нинішній Сергій Рибачок представляє "Свободу", яка має в облраді лише трьох депутатів. У районах голів райрад від ПР змінили переважно висуванці "Батьківщини". До слова, декілька голів рад вважають близькими до народного депутата-мажоритарника від Рівненщини Юрія Вознюка, якому приписують і інтереси у сфері медіа, про що пізніше. Так, голова Рівненської облради Михайло Кириллов та голови кількох районних рад до свого обрання були помічниками Юрія Вознюка. Діяльність всього цього депутатського загалу і висвітлюють "Вісті Рівненщини" - типове комунальне видання.

Ще одна комунальна газета - тижневик "Сім днів". Це друкований орган Рівненської міської ради. Як і "Вільне слово" та "Вісті Рівненщини", поширюється переважно за передплатою. Як і газета облради, дає висловитись депутатам від різних фракцій, публікує багато офіційних документів відповідної ради. Традиційно радує фотографією міського голови на першій сторінці.

Найновіші з часом заснування газети Рівного - "Рівненська правда" та "Льонокомбінат". "Рівненську правду" вважають близькою до народного депутата України Юрія Вознюка. Він обраний за мажоритарним округом, що обєднує Гощанський, Корецький, Острозький, Рівненський райони, місто Острог і частину міста Рівне. Річ у тім, що свого часу "регіонали" хитромудро розчленували Рівне на два виборчих округи, аби відрізати основну електоральну базу від власника Рівненського льонокомбінату Олега Червонюка, якого вважали головним конкурентом на виборах до ВР-2012 міського голови Рівного Володимира Хомка, неофіційно підтримуваного Партією регіонів. Відтак, базовий електорат Червонюка - жителі мікрорайону льонокомбінату - опинились у "сільському" окрузі. Хомку це не допомогло - він прийшов до фінішу четвертим, а Червонюк - другим. Вибори у Рівному виграв кандидат від "Свободи" Олег Осуховський (власного ЗМІ не має, з більшістю рівненських медіа співпрацює на комерційній основі, періодично розміщуючи статті та виступаючи в ефірах), а в "сільському" окрузі, до якого "приліпили" базовий мікрорайон власника Рівненського льонокомбінату також пройшов не кандидат від ПР (ним був тодішній перший заступник голови ОДА Анатолій Юхименко), а опозиціонер. Ним якраз і є член Політради ВО "Батьківщина" Юрій Вознюк. 

Практично відразу після обрання Вознюка до парламенту в Рівному стала видаватись близька до нього "Рівненська правда". Спочатку до газети була причетна "луцька команда", яка працювала з Вознюком на виборах, згодом редакцію видання сформували рівненські журналісти. Газета активно висвітлює діяльність голови Рівненської обласної ради Михайла Кириллова (нагадаємо, до обрання на цю посаду він був помічником народного депутата Вознюка), власне Юрія Вознюка, інших депутатів від "Батьківщини". На її сторінках можна зустріти і рекламу фірм, близьких до цих політиків (приміром, фірми “Самурай-авто”, якою до обрання головою облради керував Кириллов). До умовного медіа-холдингу Юрія Вознюка-Михайла Кириллова відносять і інтернет-видання takeinfo.net. Скандальність заголовків (на зразок “Кінь помер страшною смертю”) воно поєднує з активним висвітленням діяльності обласної ради.

Що до газети "Льонокомбінат", то її контролює, як неважко здогадатись, згаданий вище власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк. Засновником газети є одноіменний громадянський рух. Останнім часом видання збільшило обсяг, перейшло на повнокольоровий друк, активізувало роботу з рекламодавцями і розповсюджувачами. Одне слово, прагне вийти на загальноміський ринок, вийшовши за межі "корпоративного" видання.  Хоча зрозуміло, що діяльність льонокомбінату і далі проходить на її сторінках червоною ниткою. А віднедавна умовний "медіа-холдинг" Олега Червонюка поповнив і інтернет-ресурс - сайт golosno.com.ua. Це найновіший за часом заснування інтернет-проект Рівного (новішим буде лише "Прес-центр", який має почати функціонувати в серпні). Про наявність власного ТБ чи радіо в Олега Червонюка не відомо, проте в ефірах місцевих телеканалів можна регулярно почути його думки з актуальних питань. Імовірно, така медіаактивність стане йому у пригоді на майбутніх виборах... для прикладу, міського голови Рівного.

До суто комерційних відносять видання медіа-груп Миколи Несенюка ("Рівне вечірнє", "Рівне-експрес") та Віктора Данилова ("ОГО", "Рівненська газета"). Депутати-рухівці Рівненської міської ради першого демократичного скликання 1990 року, Несенюк і Данилов на початку 90-х заснували перші незалежні ЗМІ Рівного. Спочатку вони навіть разом були засновниками газети "Рівне вечірнє" та телерадіокомпанії "Рівне 1". Згодом їхні шляхи в медіабізнесі розійшлись. Несенюк зосередився на "Рівне вечірнє", на додачу до якої згодом відкрив "Рівне-експрес". Перша газета за 23 роки існування здобула славу гострої і скандальної, з орієнтацію на політику і кримінал. Друга - видається переважно для обласного читача, якому пропонує стандартний набір "новини + корисні поради + сенсаційні передруки з центральних газет". Обидві є комерційно успішними в своїх нішах. Обидві дають висловитися всім політикам, незалежно від орієнтації - переважно небезкоштовно. 

Микола Несенюк, депутат Рівненської міської ради в 1990-1994 рр., закінчив політичну кар'єру в 2000 році, коли пішов з посади заступника голови обласної організації Народного Руху України, яку на той час обіймав Данилов. Політична кар'єра Данилова була довшою - з 2000 до 2002 він очолював обласну організацію НРУ, в 2002 балотувався до Верховної Ради від "Нашої України" в сільському мажоритарному окрузі, де, до слова, мала сильні позиції його "Провінційна газета" (нині ребрендована в "Рівненську газету"). Зайняв друге місце, програвши провладному кандидату Миколі Шершуну. Зате пройшов до обласної ради, де очолив фракцію "Наша Україна". У 2006 був обраний депутатом облради вдруге - за списком "Нашої України". Згодом став першим заступником голови обласної організації партії "Єдиний центр". Від неї в 2010 році балотувався вже до Рівненської міської ради, але програв і відтоді пішов з публічної політики. Медіаактиви Данилова в царині суспільно-політичних ЗМІ - інформаційно-рекламний тижневик "ОГО" (перша в Рівному газета приватних оголошень, яка згодом еволюціонувала в суспільно-політичний тижневик з блоком оголошень та реклами) та обласна "Рівненська газета" (тижневик для сімейного читання, який поширюється переважно за передплатою і орієнтований здебільшого на читача в районах).

Якщо на початку минулого десятиліття редакційна політика газет як Несенюка, так і Данилова відчувала вплив політичної діяльності засновників, то впродовж останніх років, загалом підтримуючи Майдан і домінуючі в регіоні національно-патріотичні настрої, газети обох давніх знайомих чим далі тим більше є суто бізнес-проектами. Зрештою, для обох власників медіа-бізнес був і є профільним, тому підтримка тиражу і привабливості газет як рекламоносіїв - це для їхнього бізнесу без перебільшення питання життя.

Обидва медіавласники розвивають і інтернет-складову. Віктор Данилов взявся за це раніше, перетворивши сайт ogo.ua із "дзеркала" газети "ОГО" на повноцінний регіональний інтернет-портал, який нині тримає лідерство на ринку інтернет-ЗМІ Рівненщини. А віднедавна і редакція "Рівне вечірнє" поступово, але активно перетворює сайт своєї газети rivnepost.rv.ua із "дзеркала" на онлайн-ЗМІ з великою кількістю суто "інтернетівського" контенту, зокрема, фото і відео. 

До сфери бізнес-інтересів Віктора Данилова належить і телерадіокомпанія "Рівне 1". Він є її директором та співвласником (49% акцій). Інші 51% належать немісцевим власникам - Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛІНВЕСТ" (25,5%) та двом фізичним особам - Ігорю Головіну (13%) та Дмитру Сідляренку (12,5%). Київських співвласників рівненського телеканалу у самому Рівному мало хто бачив, і про їхній вплив на редакційну політику каналу говорити не доводиться - комерційний канал будує інформаційну політику в загальному для Рівненщини тренді підтримки Майдану, а загалом політики будь-якої орієнтації мають можливість висловитись в ефірі на комерційній основі, що і можна побачити на каналі практично щодня. Останнім часом телеканал почав активно розвивати і свій інтернет-сайт rivne1.tv як окремий ресурс, оновлюючи його не лише матеріалами програм і сюжетами новин, а й власним, окремо створеним для сайту контентом.

Рівненська обласна державна телерадіокомпанія (телеканал РТБ, радіо "Край" та "Рівне FM), в силу свого статусу, активно висвітлює діяльність місцевої влади, якою б вона не була. Проте, слід зазначити, що ще за часів Януковича в ефірі РОДТРК висвітлювались і події Майдану та надавалось слово опозиційним політикам. (Загалом, тут варто зауважити, що на Рівненщині й за часів Януковича інформаційний простір не був надто жорстко "зачищеним" - тодішня регіональна влада не виступала до журналістів "яструбами", як в деяких інших регіонах). Генеральний директор РОДТРК Андрій Велесик працює на цій посаді від часів Помаранчевої революції, до того працював в облдержадміністрації - очолював прес-службу, певний час виконував обов'язки заступника голови ОДА; раніше працював власкором УТ-1. 

Нині в журналістській спільноті обговорюють подальшу долю РОДТРК у разі роздержавлення. Зокрема, секретаріат Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України у нещодавній заяві висловився проти негайної ліквідації обласних держтелерадіокомпаній, заявивши про "занепокоєння можливою втратою держави у складний час військового протистояння із зовнішнім агресором, абсолютно усіх державних інформаційних ресурсів, що є прямою загрозою і без того слабкій інформаційній безпеці держави". Для цього РОО НСЖУ запропонувала на період до стабілізації суспільно-політичної і воєнної ситуації в країні вилучити зі ст. 1.2 Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» слово «ОДТРК». Статтю залишити у наступній редакції: «Для забезпечення поступового та послідовного становлення Суспільного телебачення і радіомовлення України Кабінету Міністрів України на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, ДТРК « УТР», ДТРК «Культура», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», що реорганізовуються, утворює юридичну особу публічного права «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Свою позицію автори звернення аргументували так: "Наприклад, на Рівненщині, популярність ОДТРК – кращого регіонального мовника упродовж багатьох останніх років – серед населення є значно вищою від популярності НТКУ та НРКУ. А це означає, що саме ОДТРК нині є тим інформаційним містком між державою та її населенням, який здатен у складний час забезпечити реалізацію чіткої державної інформаційної політики. Крім цього, майнові проблеми, пов’язані з можливою ліквідацією ОДТРК, призупинять на невизначений термін створення так потрібного Україні суспільного мовника".

Ще один телеканал Рівного - «Сфера-ТВ» - мовить у кабельній мережі. Позиціонує себе як інформаційно-просвітницький, власником є директор телекомпанії Володимир Романюк. Телеканал висвітлює діяльність різних політичних сил, однією з його особливостей є наявність програм, підготовлених місцевими протестантськими церквами. Належить до “другого ешелону” місцевих ТРК (у першому конкурують “Рівне 1” і “РТБ”).

Четверта і наймолодша телекомпанія Рівного  (теж з “другого ешелону”) - ТРК "Ритм". До того у Рівному існувало одноіменне радіо. Основним власником телерадіокомпанії є депутат Рівненської міської ради двох останніх скликань Сергій Паладійчук. У минулому скликанні він депутатом від "Нашої України", у 2012 пройшов до міськради як кандидат від партії "Єдиний центр". (Тієї самої, одним із керівників якої в той самий час був рівненський медіамагнат Віктор Данилов. До слова, свого часу - щоправда, досить давно - Сергій Паладійчук працював у структурах Данилова). На останніх президентських виборах Паладійчук очолював Рівненський штаб кандидата Ольги Богомолець. Серед бізнес-інтересів Сергія Паладійчука, пов'язаних з медіа, - також одна з фірм, що займається у Рівному зовнішньою рекламою. Нині телеканал "Ритм" робить лише перші кроки, і аналізувати його політичну лінію може бути доречно тільки згодом. До сфери впливу Сергія Паладійчука відносять і інтернет-видання ERVE.UA. Ресурс лише набирає обертів, хоча, зазначимо, доволі активно, власник присутністю там не зловживає. 

(Таким чином, як уже зазначалось вище, у Рівному "вимальовується" кілька умовних медіахолдингів, різних за потужністю, часом функціонування та активністю використання в політичних цілях - Віктора Данилова, Юрія Вознюка, Олега Червонюка та Сергія Паладійчука). Холдинги Данилова і Паладійчука більш “рівновіддалені”, Вознюка і Червонюка — чіткіше “заточені” під лідерів.

Радіо

Більшість комерційних радіостанцій у Рівному - це місцеві представництва столичних мережевих мовників. Суто рівненською і найбільш популярною є радіостанція «Радіо Трек». Основним її власником є місцевий бізнесмен Валерій Богуцький. Свого часу він очолював обласну організацію... тієї ж таки партії "Єдиний центр" (першим заступником його, як зазначалось вище, був місцевий медіамагнат Віктор Данилов). Певний час був депутатом обласної ради, очолював райдержадміністрацію Дубенського району. Нині в публічній політиці, як інший рівненський медіавласник з політичним минулим Віктор Данилов, не помічений. Рівняни, звичайно, добре знають і купують хліб місцевого заводу “Рум'янець”, але прізвище Богуцького при цьому навряд чи хтось згадує...

Серед власників дрібніших пакетів акцій радіостанції - її колишній гендиректор Галина Кульчинська (нині - депутат Рівненської облради від "Батьківщини", заступник міського голови Рівного, голова міської організації "Батьківщини" — відома проведенням різноманітних креативних акцій на центральній площі Рівного, зокрема, встановленням рекордів України) та нинішній директор Микола Кульчинський, чоловік Галини Кульчинської, відомий місцевий журналіст. Музично-інформаційна радіостанція популярна серед рівнян насамперед завдяки оперативній подачі місцевих новин та давній історії роботи на місцевому радіоринку.

Інтернет-видання

Тут згадаємо ті онлайнові ЗМІ Рівного, які не входять до медіа-холдингів і не мають друкованих чи телевізійних "дзеркал".

Інформаційно-аналітичний портал "Четверта влада" (4 vlada.com)  спеціалізується на журналістських розслідуваннях. Має редакції в Рівному та Луцьку. Опікується ним журналістське подружжя Торбічів - Володимир та Антоніна. Не перший рік вони розвивають Рівненське агентство журналістських розслідувань. 

"Четверта влада" позиціонується як громадське інтернет-ЗМІ. Працює як новинний портал із січня 2011 року (на Волині із травня 2012 року). За цей час команді «Четвертої влади» вдавалося залучати кошти переважно від іноземних та міжнародних грантодавців. 

Редакційні правила "Четвертої влади" гласять: "Журналісти Агентства не беруть подарунків (грамот і т.д.) від влади, партій і політиків, бізнесу і від всіх інших, хто може і хоче впливати на прихильність журналістів".  Інший їх пункт декларує: "Наша аудиторія може бути впевненою в тому, що на наші рішення не впливають політичний чи комерційний тиск або будь-які особисті інтереси".

У 2013 році портал почав отримувати невеликі (до трьох тисяч) кошти від реклами (станом на червень 2014 - до півтори тисячі). З грудня 2013 року "Четверта влада" намагається залучати кошти від громадян. Особливістю інтернет-ресурсу є те, що звіти про надходження пожертв та витрати редакції публікуються на сайті.

Сайт Charivne.info є близьким до депутата Рівненської міської ради, голови фракції "Батьківщина" Олександра Курсика. Журналіст порталу Оксана Прокопчук під час останніх президентських виборів була довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко у Рівному. До слова, сам Олександр Курсик є відомим у Рівному тележурналістом - колишній кореспондент і ведучий ТРК "Рівне 1", упродовж останніх років він працює власним кореспондентом телеканалу "1+1".

Ще один рівненський сайт - vse.rv.ua - позиціонує себе як "сайт чесних новин". Поєднує політичну аналітику з розважальними і споживацькими матеріалами. Серед команди сайту - вихідці з Видавничого дому "ОГО" - екс-редактор газети "ОГО" Олексій Кривошеєв та екс-оглядач ВД "ОГО" Юрій Дюг. Інтернет-ресурс пов'язують із бізнесменом і громадським діячем Олесієм Хахльовим, екс-зятем Віктора Ющенка. У 2012 році він балотувався в народні депутати на Рівненщині, проте програв. Вочевидь, власний медіа-ресурс прислужиться Хахльову в наступних виборчих кампаніях. Справедливості заради, слід зауважити, що на сайті vse.rv.ua не так вже й легко знайти бодай згадування про Хахльова. Безумовно, така "рівновіддаленість" - на користь розкрутці інтернет-ресурсу.

...Щодо рівненських політиків, які не мають власних медіа, то свої погляди до виборців вони доносять або через партійні ЗМІ, або через популярні комерційні ЗМІ.

Публикация подготовлена для сайта mymedia.org.ua, созданного в рамках проекта MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida). Републикация материалов сайта всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Колишні губернатор-регіонал і зять Ющенка, ціла купа депутатів різних рівнів від "Батьківщини", місцеві бізнесмени з політичними амбіціями або ж із політичним минулим — ось ті, хто впливає на редакційну політику провідних мас-медіа Рівненщини.

Для початку - окреслимо поле нашого аналізу: назвемо основні ЗМІ Рівного.

Друковані видання: "Рівне вечірнє", "Рівне-експрес", "ОГО", "Рівненська газета", "Вільне слово", "Вісті Рівненщини", "Сім днів", "Рівненська правда", "Льонокомбінат".

Інтернет-видання: OGO.ua, 4vlada.com, rivne1.tv, rivnepost.rv.ua, vse.rv.ua, charivne.com, takeinfo.net, ERVE.ua.

Телерадіокомпанії: РОДТРК, "Рівне 1", "Сфера ТВ", "Ритм", радіо "Трек".

Говорячи про особливості локального медіа-ринку Рівненщини, можна виділити такі:

1. Відносно низькі тиражі газет. Мало яке обласне видання має реальний тираж більше 10 000 примірників. Більшість газет реально виходять накладом від 2 до 8 тисяч. Низькі газетні тиражі - можна сказати, історична особливість Рівненщини: тут ніколи не було потужних масових видань з тиражами 50-100 тисяч, як у сусідніх Волинській ("Волинь-нова", "Вісник") та Тернопільській ("Вільне життя", "Свобода") областях. (Передвиборні та вузькопартійні медіапроекти до уваги не беремо - високотиражність таких видань зазвичай обмежується рамками виборчих кампаній, далі вони або закриваються, або ледь животіють). Більше того, саме газета з "пропискою" в сусідній області - волинський "Вісник" - має на Рівненщині більший передплатний тираж, ніж будь-яке обласне видання. Загальний тренд - падіння газетних тиражів. За підсумками передплатної кампанії на друге півріччя 2014 року, практично всі місцеві видання втратили в тиражах.

2. Загострення конкуренції в сегменті інтернет-видань. За останній рік у Рівному не було відкрито нових газет, натомість динамічно розвивались інтернет-сайти. Деякі з них перейшли від функціонування в режимі "дзеркала" певного друкованого ("Рівне вечірнє") чи телевізійного ("Рівне 1") ресурсу до наповнення як окреме онлайнове ЗМІ. Днями стартував новий інтернет-проект (golosno.com.ua), на початок серпня заплановано старт іще одного ("Прес-центр").

3. Тенденція до створення локальних медіа-холдингів. Донедавна впродовж багатьох років така умовна структура на ринку ЗМІ Рівненщини була одна (медіа-холдинг Віктора Данилова, який включає друковані, інтернет-ЗМІ та телерадіокомпанію), натомість нині є декілька прикладів, коли одним власником контролюється кілька різних типів ЗМІ (друковане + інтернет або радіо + ТБ + інтернет).

Друковані ЗМІ

Упродовж кількох років у Рівному, на відміну від більшості областей, не було офіційного друкованого органу облдержадміністрації. Що, втім, не заважало окремим виданням виконувати цю роль не юридично, а фактично, набираючи "потрібний" передплатний тираж. За часів губернаторства Василя Червонія (2005-2006) "головною газетою області" неофіційно була близька на той час до Української народної партії "Волинь" (Червоній очолював УНП на Рівненщині). За часів головування в ОДА "регіонала" Василя Берташа - близька до Партії регіонів газета "Вільне слово".

Без офіційного друкованого органу ОДА Рівненщина залишилась під час Помаранчевої революції. Заснована ще в 1939 році газета «Вільне слово», яка тривалий час була "головним офіційним виданням області" (ще від часів СРСР, коли це був орган обкому КПУ і облвиконкому під назвою "Червоний прапор"), пройшла роздержавлення: замість облдержадміністрації її засновником стало ТзОВ "Редакція громадсько-політичної газети Рівненської області “Вільне слово”. За неофіційною інформацією — щоб новопризначеному губернатору Червонію не дісталась газета облдержадміністрації... 

У 2010 році, після приходу до влади Віктора Януковича і Партії регіонів на місцях, місцеві журналісти зацікавились різким зростанням тиражу "Вільного слова" - з 10 тисяч у першому півріччі до понад 20 тисяч - у другому. Головний редактор видання пояснив це вдалою роботою з передплатниками. Тим часом у ЗМІ потрапило доручення голови однієї з райдержадміністрацій щодо забезпечення передплати на "Вільне слово". Жителі Костопільського району, про який йдеться, нібито мали передплатити 1751 примірник газети на суму 63 тисячі гривень. Керівник району від "адмінресурсу" відхрестився, пояснивши, що не знав про роздержавлення колишньої "головної газети області". (Зазначимо, що відтоді пройшло понад 5 років). В місцевому "білому домі" також назвали це самодіяльністю і навіть відрапортували про догану чиновникові. Проте, повз увагу медійників не пройшов такий факт: серед 17 співвласників газети, згідно витягу з Єдиного реєстру, - її працівники газети, включно з регіональними власкорами... за одним винятком. 51 % статутного фонду, як засвідчив витяг із реєстру, володіє депутат Рівненської міської ради від Партії регіонів, син тодішнього голови ОДА і очільника обласної організації Партії регіонів Мирослав Берташ. Якщо додати, що редакція газети знаходилась не те, що в одному будинку, а навіть і на одному поверсі з місцевим офісом ПР - то далі, як казав тодішній "гарант", додумайте самі...

Після падіння влади Януковича тираж "Вільного слова" прогнозовано впав. Проте, і нині на сторінках газети можна прочитати вітання зі святами від колишніх "регіональних" лідерів Рівненщини.  

Справедливості заради, зазначимо, що згодом Рівненська облдержадміністрація таки отримала офіційний друкований "рупор": вона увійшла співзасновником в обласний тижневик "Вісті Рівненщини" - орган Рівненської обласної ради. "Вісті Рівненщини" позиціонують себе як "обласну офіційну громадсько-політичну газету" і широко висвітлюють, як неважко здогадатись, діяльність обласної ради та її керівництва. Донедавна керівництво це було "регіональним" (точніше, голова і заступник - від ПР, перший заступник - від Народної партії Литвина). Нині - "змішаним": на хвилі Майдану облраду очолив екс-голова фракції "Батьківщина" в облраді Михайло Кириллов, який згодом залишив "Батьківщину". У заступники собі він узяв двох депутатів з центристської групи "Рівненщина": Олександра Данильчука, обраного від "Батьківщини", але згодом виключеного з неї, та Степана Павлюка, який пройшов до облради від "Нашої України". Очільник обласної “Батьківщини” нардеп Микола Кучерук звинуватив Кириллова у зраді Майдану. Так чи інакше, сьогодні ні колишня влада, ні колишня опозиція не мають у Рівненській облраді контрольного пакету. Більшість у ній зазвичай формується ситуативна і нехитка. Екс-губернатор Берташ має власну групу лояльних до нього депутатів, а нинішній Сергій Рибачок представляє "Свободу", яка має в облраді лише трьох депутатів. У районах голів райрад від ПР змінили переважно висуванці "Батьківщини". До слова, декілька голів рад вважають близькими до народного депутата-мажоритарника від Рівненщини Юрія Вознюка, якому приписують і інтереси у сфері медіа, про що пізніше. Так, голова Рівненської облради Михайло Кириллов та голови кількох районних рад до свого обрання були помічниками Юрія Вознюка. Діяльність всього цього депутатського загалу і висвітлюють "Вісті Рівненщини" - типове комунальне видання.

Ще одна комунальна газета - тижневик "Сім днів". Це друкований орган Рівненської міської ради. Як і "Вільне слово" та "Вісті Рівненщини", поширюється переважно за передплатою. Як і газета облради, дає висловитись депутатам від різних фракцій, публікує багато офіційних документів відповідної ради. Традиційно радує фотографією міського голови на першій сторінці.

Найновіші з часом заснування газети Рівного - "Рівненська правда" та "Льонокомбінат". "Рівненську правду" вважають близькою до народного депутата України Юрія Вознюка. Він обраний за мажоритарним округом, що обєднує Гощанський, Корецький, Острозький, Рівненський райони, місто Острог і частину міста Рівне. Річ у тім, що свого часу "регіонали" хитромудро розчленували Рівне на два виборчих округи, аби відрізати основну електоральну базу від власника Рівненського льонокомбінату Олега Червонюка, якого вважали головним конкурентом на виборах до ВР-2012 міського голови Рівного Володимира Хомка, неофіційно підтримуваного Партією регіонів. Відтак, базовий електорат Червонюка - жителі мікрорайону льонокомбінату - опинились у "сільському" окрузі. Хомку це не допомогло - він прийшов до фінішу четвертим, а Червонюк - другим. Вибори у Рівному виграв кандидат від "Свободи" Олег Осуховський (власного ЗМІ не має, з більшістю рівненських медіа співпрацює на комерційній основі, періодично розміщуючи статті та виступаючи в ефірах), а в "сільському" окрузі, до якого "приліпили" базовий мікрорайон власника Рівненського льонокомбінату також пройшов не кандидат від ПР (ним був тодішній перший заступник голови ОДА Анатолій Юхименко), а опозиціонер. Ним якраз і є член Політради ВО "Батьківщина" Юрій Вознюк. 

Практично відразу після обрання Вознюка до парламенту в Рівному стала видаватись близька до нього "Рівненська правда". Спочатку до газети була причетна "луцька команда", яка працювала з Вознюком на виборах, згодом редакцію видання сформували рівненські журналісти. Газета активно висвітлює діяльність голови Рівненської обласної ради Михайла Кириллова (нагадаємо, до обрання на цю посаду він був помічником народного депутата Вознюка), власне Юрія Вознюка, інших депутатів від "Батьківщини". На її сторінках можна зустріти і рекламу фірм, близьких до цих політиків (приміром, фірми “Самурай-авто”, якою до обрання головою облради керував Кириллов). До умовного медіа-холдингу Юрія Вознюка-Михайла Кириллова відносять і інтернет-видання takeinfo.net. Скандальність заголовків (на зразок “Кінь помер страшною смертю”) воно поєднує з активним висвітленням діяльності обласної ради.

Що до газети "Льонокомбінат", то її контролює, як неважко здогадатись, згаданий вище власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк. Засновником газети є одноіменний громадянський рух. Останнім часом видання збільшило обсяг, перейшло на повнокольоровий друк, активізувало роботу з рекламодавцями і розповсюджувачами. Одне слово, прагне вийти на загальноміський ринок, вийшовши за межі "корпоративного" видання.  Хоча зрозуміло, що діяльність льонокомбінату і далі проходить на її сторінках червоною ниткою. А віднедавна умовний "медіа-холдинг" Олега Червонюка поповнив і інтернет-ресурс - сайт golosno.com.ua. Це найновіший за часом заснування інтернет-проект Рівного (новішим буде лише "Прес-центр", який має почати функціонувати в серпні). Про наявність власного ТБ чи радіо в Олега Червонюка не відомо, проте в ефірах місцевих телеканалів можна регулярно почути його думки з актуальних питань. Імовірно, така медіаактивність стане йому у пригоді на майбутніх виборах... для прикладу, міського голови Рівного.

До суто комерційних відносять видання медіа-груп Миколи Несенюка ("Рівне вечірнє", "Рівне-експрес") та Віктора Данилова ("ОГО", "Рівненська газета"). Депутати-рухівці Рівненської міської ради першого демократичного скликання 1990 року, Несенюк і Данилов на початку 90-х заснували перші незалежні ЗМІ Рівного. Спочатку вони навіть разом були засновниками газети "Рівне вечірнє" та телерадіокомпанії "Рівне 1". Згодом їхні шляхи в медіабізнесі розійшлись. Несенюк зосередився на "Рівне вечірнє", на додачу до якої згодом відкрив "Рівне-експрес". Перша газета за 23 роки існування здобула славу гострої і скандальної, з орієнтацію на політику і кримінал. Друга - видається переважно для обласного читача, якому пропонує стандартний набір "новини + корисні поради + сенсаційні передруки з центральних газет". Обидві є комерційно успішними в своїх нішах. Обидві дають висловитися всім політикам, незалежно від орієнтації - переважно небезкоштовно. 

Микола Несенюк, депутат Рівненської міської ради в 1990-1994 рр., закінчив політичну кар'єру в 2000 році, коли пішов з посади заступника голови обласної організації Народного Руху України, яку на той час обіймав Данилов. Політична кар'єра Данилова була довшою - з 2000 до 2002 він очолював обласну організацію НРУ, в 2002 балотувався до Верховної Ради від "Нашої України" в сільському мажоритарному окрузі, де, до слова, мала сильні позиції його "Провінційна газета" (нині ребрендована в "Рівненську газету"). Зайняв друге місце, програвши провладному кандидату Миколі Шершуну. Зате пройшов до обласної ради, де очолив фракцію "Наша Україна". У 2006 був обраний депутатом облради вдруге - за списком "Нашої України". Згодом став першим заступником голови обласної організації партії "Єдиний центр". Від неї в 2010 році балотувався вже до Рівненської міської ради, але програв і відтоді пішов з публічної політики. Медіаактиви Данилова в царині суспільно-політичних ЗМІ - інформаційно-рекламний тижневик "ОГО" (перша в Рівному газета приватних оголошень, яка згодом еволюціонувала в суспільно-політичний тижневик з блоком оголошень та реклами) та обласна "Рівненська газета" (тижневик для сімейного читання, який поширюється переважно за передплатою і орієнтований здебільшого на читача в районах).

Якщо на початку минулого десятиліття редакційна політика газет як Несенюка, так і Данилова відчувала вплив політичної діяльності засновників, то впродовж останніх років, загалом підтримуючи Майдан і домінуючі в регіоні національно-патріотичні настрої, газети обох давніх знайомих чим далі тим більше є суто бізнес-проектами. Зрештою, для обох власників медіа-бізнес був і є профільним, тому підтримка тиражу і привабливості газет як рекламоносіїв - це для їхнього бізнесу без перебільшення питання життя.

Обидва медіавласники розвивають і інтернет-складову. Віктор Данилов взявся за це раніше, перетворивши сайт ogo.ua із "дзеркала" газети "ОГО" на повноцінний регіональний інтернет-портал, який нині тримає лідерство на ринку інтернет-ЗМІ Рівненщини. А віднедавна і редакція "Рівне вечірнє" поступово, але активно перетворює сайт своєї газети rivnepost.rv.ua із "дзеркала" на онлайн-ЗМІ з великою кількістю суто "інтернетівського" контенту, зокрема, фото і відео. 

До сфери бізнес-інтересів Віктора Данилова належить і телерадіокомпанія "Рівне 1". Він є її директором та співвласником (49% акцій). Інші 51% належать немісцевим власникам - Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛІНВЕСТ" (25,5%) та двом фізичним особам - Ігорю Головіну (13%) та Дмитру Сідляренку (12,5%). Київських співвласників рівненського телеканалу у самому Рівному мало хто бачив, і про їхній вплив на редакційну політику каналу говорити не доводиться - комерційний канал будує інформаційну політику в загальному для Рівненщини тренді підтримки Майдану, а загалом політики будь-якої орієнтації мають можливість висловитись в ефірі на комерційній основі, що і можна побачити на каналі практично щодня. Останнім часом телеканал почав активно розвивати і свій інтернет-сайт rivne1.tv як окремий ресурс, оновлюючи його не лише матеріалами програм і сюжетами новин, а й власним, окремо створеним для сайту контентом.

Рівненська обласна державна телерадіокомпанія (телеканал РТБ, радіо "Край" та "Рівне FM), в силу свого статусу, активно висвітлює діяльність місцевої влади, якою б вона не була. Проте, слід зазначити, що ще за часів Януковича в ефірі РОДТРК висвітлювались і події Майдану та надавалось слово опозиційним політикам. (Загалом, тут варто зауважити, що на Рівненщині й за часів Януковича інформаційний простір не був надто жорстко "зачищеним" - тодішня регіональна влада не виступала до журналістів "яструбами", як в деяких інших регіонах). Генеральний директор РОДТРК Андрій Велесик працює на цій посаді від часів Помаранчевої революції, до того працював в облдержадміністрації - очолював прес-службу, певний час виконував обов'язки заступника голови ОДА; раніше працював власкором УТ-1. 

Нині в журналістській спільноті обговорюють подальшу долю РОДТРК у разі роздержавлення. Зокрема, секретаріат Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України у нещодавній заяві висловився проти негайної ліквідації обласних держтелерадіокомпаній, заявивши про "занепокоєння можливою втратою держави у складний час військового протистояння із зовнішнім агресором, абсолютно усіх державних інформаційних ресурсів, що є прямою загрозою і без того слабкій інформаційній безпеці держави". Для цього РОО НСЖУ запропонувала на період до стабілізації суспільно-політичної і воєнної ситуації в країні вилучити зі ст. 1.2 Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» слово «ОДТРК». Статтю залишити у наступній редакції: «Для забезпечення поступового та послідовного становлення Суспільного телебачення і радіомовлення України Кабінету Міністрів України на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, ДТРК « УТР», ДТРК «Культура», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», що реорганізовуються, утворює юридичну особу публічного права «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Свою позицію автори звернення аргументували так: "Наприклад, на Рівненщині, популярність ОДТРК – кращого регіонального мовника упродовж багатьох останніх років – серед населення є значно вищою від популярності НТКУ та НРКУ. А це означає, що саме ОДТРК нині є тим інформаційним містком між державою та її населенням, який здатен у складний час забезпечити реалізацію чіткої державної інформаційної політики. Крім цього, майнові проблеми, пов’язані з можливою ліквідацією ОДТРК, призупинять на невизначений термін створення так потрібного Україні суспільного мовника".

Ще один телеканал Рівного - «Сфера-ТВ» - мовить у кабельній мережі. Позиціонує себе як інформаційно-просвітницький, власником є директор телекомпанії Володимир Романюк. Телеканал висвітлює діяльність різних політичних сил, однією з його особливостей є наявність програм, підготовлених місцевими протестантськими церквами. Належить до “другого ешелону” місцевих ТРК (у першому конкурують “Рівне 1” і “РТБ”).

Четверта і наймолодша телекомпанія Рівного  (теж з “другого ешелону”) - ТРК "Ритм". До того у Рівному існувало одноіменне радіо. Основним власником телерадіокомпанії є депутат Рівненської міської ради двох останніх скликань Сергій Паладійчук. У минулому скликанні він депутатом від "Нашої України", у 2012 пройшов до міськради як кандидат від партії "Єдиний центр". (Тієї самої, одним із керівників якої в той самий час був рівненський медіамагнат Віктор Данилов. До слова, свого часу - щоправда, досить давно - Сергій Паладійчук працював у структурах Данилова). На останніх президентських виборах Паладійчук очолював Рівненський штаб кандидата Ольги Богомолець. Серед бізнес-інтересів Сергія Паладійчука, пов'язаних з медіа, - також одна з фірм, що займається у Рівному зовнішньою рекламою. Нині телеканал "Ритм" робить лише перші кроки, і аналізувати його політичну лінію може бути доречно тільки згодом. До сфери впливу Сергія Паладійчука відносять і інтернет-видання ERVE.UA. Ресурс лише набирає обертів, хоча, зазначимо, доволі активно, власник присутністю там не зловживає. 

(Таким чином, як уже зазначалось вище, у Рівному "вимальовується" кілька умовних медіахолдингів, різних за потужністю, часом функціонування та активністю використання в політичних цілях - Віктора Данилова, Юрія Вознюка, Олега Червонюка та Сергія Паладійчука). Холдинги Данилова і Паладійчука більш “рівновіддалені”, Вознюка і Червонюка — чіткіше “заточені” під лідерів.

Радіо

Більшість комерційних радіостанцій у Рівному - це місцеві представництва столичних мережевих мовників. Суто рівненською і найбільш популярною є радіостанція «Радіо Трек». Основним її власником є місцевий бізнесмен Валерій Богуцький. Свого часу він очолював обласну організацію... тієї ж таки партії "Єдиний центр" (першим заступником його, як зазначалось вище, був місцевий медіамагнат Віктор Данилов). Певний час був депутатом обласної ради, очолював райдержадміністрацію Дубенського району. Нині в публічній політиці, як інший рівненський медіавласник з політичним минулим Віктор Данилов, не помічений. Рівняни, звичайно, добре знають і купують хліб місцевого заводу “Рум'янець”, але прізвище Богуцького при цьому навряд чи хтось згадує...

Серед власників дрібніших пакетів акцій радіостанції - її колишній гендиректор Галина Кульчинська (нині - депутат Рівненської облради від "Батьківщини", заступник міського голови Рівного, голова міської організації "Батьківщини" — відома проведенням різноманітних креативних акцій на центральній площі Рівного, зокрема, встановленням рекордів України) та нинішній директор Микола Кульчинський, чоловік Галини Кульчинської, відомий місцевий журналіст. Музично-інформаційна радіостанція популярна серед рівнян насамперед завдяки оперативній подачі місцевих новин та давній історії роботи на місцевому радіоринку.

Інтернет-видання

Тут згадаємо ті онлайнові ЗМІ Рівного, які не входять до медіа-холдингів і не мають друкованих чи телевізійних "дзеркал".

Інформаційно-аналітичний портал "Четверта влада" (4 vlada.com)  спеціалізується на журналістських розслідуваннях. Має редакції в Рівному та Луцьку. Опікується ним журналістське подружжя Торбічів - Володимир та Антоніна. Не перший рік вони розвивають Рівненське агентство журналістських розслідувань. 

"Четверта влада" позиціонується як громадське інтернет-ЗМІ. Працює як новинний портал із січня 2011 року (на Волині із травня 2012 року). За цей час команді «Четвертої влади» вдавалося залучати кошти переважно від іноземних та міжнародних грантодавців. 

Редакційні правила "Четвертої влади" гласять: "Журналісти Агентства не беруть подарунків (грамот і т.д.) від влади, партій і політиків, бізнесу і від всіх інших, хто може і хоче впливати на прихильність журналістів".  Інший їх пункт декларує: "Наша аудиторія може бути впевненою в тому, що на наші рішення не впливають політичний чи комерційний тиск або будь-які особисті інтереси".

У 2013 році портал почав отримувати невеликі (до трьох тисяч) кошти від реклами (станом на червень 2014 - до півтори тисячі). З грудня 2013 року "Четверта влада" намагається залучати кошти від громадян. Особливістю інтернет-ресурсу є те, що звіти про надходження пожертв та витрати редакції публікуються на сайті.

Сайт Charivne.info є близьким до депутата Рівненської міської ради, голови фракції "Батьківщина" Олександра Курсика. Журналіст порталу Оксана Прокопчук під час останніх президентських виборів була довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко у Рівному. До слова, сам Олександр Курсик є відомим у Рівному тележурналістом - колишній кореспондент і ведучий ТРК "Рівне 1", упродовж останніх років він працює власним кореспондентом телеканалу "1+1".

Ще один рівненський сайт - vse.rv.ua - позиціонує себе як "сайт чесних новин". Поєднує політичну аналітику з розважальними і споживацькими матеріалами. Серед команди сайту - вихідці з Видавничого дому "ОГО" - екс-редактор газети "ОГО" Олексій Кривошеєв та екс-оглядач ВД "ОГО" Юрій Дюг. Інтернет-ресурс пов'язують із бізнесменом і громадським діячем Олесієм Хахльовим, екс-зятем Віктора Ющенка. У 2012 році він балотувався в народні депутати на Рівненщині, проте програв. Вочевидь, власний медіа-ресурс прислужиться Хахльову в наступних виборчих кампаніях. Справедливості заради, слід зауважити, що на сайті vse.rv.ua не так вже й легко знайти бодай згадування про Хахльова. Безумовно, така "рівновіддаленість" - на користь розкрутці інтернет-ресурсу.

...Щодо рівненських політиків, які не мають власних медіа, то свої погляди до виборців вони доносять або через партійні ЗМІ, або через популярні комерційні ЗМІ.

Публикация подготовлена для сайта mymedia.org.ua, созданного в рамках проекта MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida). Републикация материалов сайта всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *