Статьи

На перший погляд, регіональні ЗМІ мають бути ближче до людей і більше їх цікавити. Вони існують для того, що б висвітлювати конкретні проблеми в певному населеному пункті, та апелювати до людей тією мовою, фактами та історичним минулим, що знає і розуміє регіон. Але на сьогодні рівень довіри і зацікавленості населення до місцевих ЗМІ критично низький.

За результатами мого власного опитування регіональні телеканали дивляться по більшості люди похилого віку, молодь обирала або загальнодержавні або інтернаціональні канали. Але в той же час серед усіх видів ЗМІ люди до 40 років обирали інформаційні агентства в Інтернеті та мережеві джерела інформації.

Як правило, регіональні та міські ЗМІ мають слабше обладнання та кадри. Тільки хто вигадав таке правило? Ні для кого не секрет, що обладнання потребує фінансування, а перспективні кадри будуть працювати там, де у них є змога постійно розвиватись і мати гарну заробітну платню. Успіх місцевого ЗМІ також тісно пов’язаний і з керівництвом і його політикою, будь то телебачення, радіо, інтернет-ресурс чи друковане ЗМІ. Від керівника компанії – лідера творчого колективу - менеджера проекту залежатимуть якості та професіоналізм людей, яких він найматиме на роботу, а також цензура та свобода, яку він надаватиме режисерам, журналістам, кореспондентам, ведучим, редакторам, операторам і т.д. Сильні менеджери-керівники має взяти на себе відповідальність вивести теле, -радіоканали та друк з кризи.

В нашій країні пішов процес децентралізації влади, теж саме, я вважаю, має статися і з державними ЗМІ. З часом державні телеканали стануть суспільними, але дуже важливо, що б вони стали, також, менше залежати від Першого Національного, а більше – від своїх глядачів.

Наразі керівництву більшості державних регіональних телеканалів абсолютно байдуже на рейтинг свого каналу, на продукт, який він випускає та ретранслює. Керівництво готове брати гроші за будь яку рекламу задля особистого збагачення, і зовсім не для розвитку каналу. Професії репортера, режисера та оператора – найголовніших професій телебачення не є престижними. На державних регіональних каналах працюють або студенти, або випускники, з позицією – поїхати потім у Київ, чи закордон, або люди передпенсійного віку і пенсіонери. Мовляв, студенти – це ж вже потенціал! Але насправді ніякі нові ідеї молодих людей не потрібні на регіональних каналах.

Молодий спеціаліст повинен «вписатися» в виробничий процес та не колихати роками встановлювану стабільність

Але час плине і «стабільність», яка швидко стає «стандартністю» все менше цікавить людей, навіть старшого покоління. Тому провідні посади мають займати прогресивні молоді кадри, які не будуть боятися повністю змінити медіапростір регіону.

Інтернет набуває статусу найголовнішого засобу пошуку інформації. Це відбувається не тільки тому, що Інтернет є певною новою тенденцією, а тому, що потреби людей не змінилися і вони вимагають оперативної і достовірної інформації. А зараз, швидше за всіх, з цією задачею справляються саме інтрнет-видання або пабліки у соціальних мережах. Нажаль, ні телебачення, ні радіо, ні друк вже не встигнуть випередити мережу в питанні новин. Але є види передач на радіо та телебаченні, які ще не асимілювалися до Інтернету. Наприклад, аналітичні інтерактивні передачі, а також розважальні, коли важливо бачити в гарній якості те, що відбувається в прямому ефірі. Хоча вже зараз інтренет-телебачення має можливість робити інтерактив через скайп, що додає ще більше «ефекту присутності» глядачів у тому, що відбувається в студії. Наприклад скайп-дзвіноком користуються на Hromadske.tv і не тільки. Але Інтернет відрізняється від телебачення та радіо тим, що людина сідає за нього шукати певну інформацію, а, вмикаючи телевізор, глядач погоджується з тим, що інформацію за нього вже зібрали, проаналізували, оформили і видали саме в той момент, коли він вмикнув або не вмикнув телевізор. Отже, для того, що б телебачення, радіо та друковані матеріали почали наближатися по рівню популярності до Інтернету необхідно користуватися кількома правилами:

1.    Новини –  оперативно;
2.    Бесіди – актуальні, цікаві гості та інтерактив;
3.    Розважальні передачі – красиво, професійно та якісно, а також інтерактив;
4.    Дитячі передачі – в час, коли діти спроможні їх дивитися! (Є розуміння, що дитячі передачі нікому не вигідні. Так, але привчивши дитину до телебачення, отримаємо майбутнього дорослого телеглядача).

Досить закономірно виникає питання фінансування і монетизації міських ЗМІ. Серйозне, але таке просте питання. Якщо міські ЗМІ робитимуть продукцію, яку будуть дивитись в регіоні, а також стануть, на скільки це можливо, популярними, то рекламодавці самі будуть намагатись викупити рекламний час. Це і є чиста конкуренція, коли найбільш успішні канали мають більше рекламодавців прибуткових.

«Заробітна платня – це мірило поваги, з яким суспільство ставиться до даної професії», - казала американська активістка, яка боролася за соціальні права в США, Джоні Тілмон

Тому телевізійні професії мають стати престижними не тільки на словах, а що б це справді відчувалося. В такому випадку, принаймні, є надія, що схильні до джинси журналісти, перестануть її писати, що б заробити на хліб. 

Але також вкрай важливо слідкувати за всім, що пишуть ЗМІ в наш час і викривати будь яку пропаганду, або брехню ще до того, як інформаційний ресурс потрапить у список злісних брехунів. Для цього має бути спеціальний недержавний наглядово-моніторинговий центр, в якому будуть працювати незалежні журналісти та редактори, та, на кшталт того, що робить часто «Телекритика», слідкуватимуть за чесністю та професійністю подачі інформації, а також будуть мати можливість відбирати ліцензію, при наявності на те серйозних причин. Але це не має бути якийсь цензурний центр, це організація, яка слідкує лише за брехнею та непрофесійністю ЗМІшників і де факто допомагає чесним журналістам стати краще і виявити не чесних «джинсовщиків».

Цікавий ще й той факт, що довгий час відомий харківський журналіст Зураб Аласанія не відповідав на запрошення працювати в Києві чи ще десь. Він хотів бути саме регіональним, навіть провінційним, журналістом. Може щось розумів? Може розумів важливість формувати інформаційний простір певного населеного пункту, бо з таких міст та регіонів і складається країна.

Отже, на мою думку, якщо зараз не розпочати процес реформування міських ЗМІ, то з часом всі вони, окрім «всемогутнього» Інтернету, стануть історією. Думаю, що колись ми до цього все одно прийдемо, але тільки якщо раніше не запевнимо свою аудиторію у тому, що кожне із зараз існуючих ЗМІ, може дати більше ніж Інтернет. 

Публикация предоставлена для конкурса журналистских материалов о местных СМИ, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

На перший погляд, регіональні ЗМІ мають бути ближче до людей і більше їх цікавити. Вони існують для того, що б висвітлювати конкретні проблеми в певному населеному пункті, та апелювати до людей тією мовою, фактами та історичним минулим, що знає і розуміє регіон. Але на сьогодні рівень довіри і зацікавленості населення до місцевих ЗМІ критично низький.

За результатами мого власного опитування регіональні телеканали дивляться по більшості люди похилого віку, молодь обирала або загальнодержавні або інтернаціональні канали. Але в той же час серед усіх видів ЗМІ люди до 40 років обирали інформаційні агентства в Інтернеті та мережеві джерела інформації.

Як правило, регіональні та міські ЗМІ мають слабше обладнання та кадри. Тільки хто вигадав таке правило? Ні для кого не секрет, що обладнання потребує фінансування, а перспективні кадри будуть працювати там, де у них є змога постійно розвиватись і мати гарну заробітну платню. Успіх місцевого ЗМІ також тісно пов’язаний і з керівництвом і його політикою, будь то телебачення, радіо, інтернет-ресурс чи друковане ЗМІ. Від керівника компанії – лідера творчого колективу - менеджера проекту залежатимуть якості та професіоналізм людей, яких він найматиме на роботу, а також цензура та свобода, яку він надаватиме режисерам, журналістам, кореспондентам, ведучим, редакторам, операторам і т.д. Сильні менеджери-керівники має взяти на себе відповідальність вивести теле, -радіоканали та друк з кризи.

В нашій країні пішов процес децентралізації влади, теж саме, я вважаю, має статися і з державними ЗМІ. З часом державні телеканали стануть суспільними, але дуже важливо, що б вони стали, також, менше залежати від Першого Національного, а більше – від своїх глядачів.

Наразі керівництву більшості державних регіональних телеканалів абсолютно байдуже на рейтинг свого каналу, на продукт, який він випускає та ретранслює. Керівництво готове брати гроші за будь яку рекламу задля особистого збагачення, і зовсім не для розвитку каналу. Професії репортера, режисера та оператора – найголовніших професій телебачення не є престижними. На державних регіональних каналах працюють або студенти, або випускники, з позицією – поїхати потім у Київ, чи закордон, або люди передпенсійного віку і пенсіонери. Мовляв, студенти – це ж вже потенціал! Але насправді ніякі нові ідеї молодих людей не потрібні на регіональних каналах.

Молодий спеціаліст повинен «вписатися» в виробничий процес та не колихати роками встановлювану стабільність

Але час плине і «стабільність», яка швидко стає «стандартністю» все менше цікавить людей, навіть старшого покоління. Тому провідні посади мають займати прогресивні молоді кадри, які не будуть боятися повністю змінити медіапростір регіону.

Інтернет набуває статусу найголовнішого засобу пошуку інформації. Це відбувається не тільки тому, що Інтернет є певною новою тенденцією, а тому, що потреби людей не змінилися і вони вимагають оперативної і достовірної інформації. А зараз, швидше за всіх, з цією задачею справляються саме інтрнет-видання або пабліки у соціальних мережах. Нажаль, ні телебачення, ні радіо, ні друк вже не встигнуть випередити мережу в питанні новин. Але є види передач на радіо та телебаченні, які ще не асимілювалися до Інтернету. Наприклад, аналітичні інтерактивні передачі, а також розважальні, коли важливо бачити в гарній якості те, що відбувається в прямому ефірі. Хоча вже зараз інтренет-телебачення має можливість робити інтерактив через скайп, що додає ще більше «ефекту присутності» глядачів у тому, що відбувається в студії. Наприклад скайп-дзвіноком користуються на Hromadske.tv і не тільки. Але Інтернет відрізняється від телебачення та радіо тим, що людина сідає за нього шукати певну інформацію, а, вмикаючи телевізор, глядач погоджується з тим, що інформацію за нього вже зібрали, проаналізували, оформили і видали саме в той момент, коли він вмикнув або не вмикнув телевізор. Отже, для того, що б телебачення, радіо та друковані матеріали почали наближатися по рівню популярності до Інтернету необхідно користуватися кількома правилами:

1.    Новини –  оперативно;
2.    Бесіди – актуальні, цікаві гості та інтерактив;
3.    Розважальні передачі – красиво, професійно та якісно, а також інтерактив;
4.    Дитячі передачі – в час, коли діти спроможні їх дивитися! (Є розуміння, що дитячі передачі нікому не вигідні. Так, але привчивши дитину до телебачення, отримаємо майбутнього дорослого телеглядача).

Досить закономірно виникає питання фінансування і монетизації міських ЗМІ. Серйозне, але таке просте питання. Якщо міські ЗМІ робитимуть продукцію, яку будуть дивитись в регіоні, а також стануть, на скільки це можливо, популярними, то рекламодавці самі будуть намагатись викупити рекламний час. Це і є чиста конкуренція, коли найбільш успішні канали мають більше рекламодавців прибуткових.

«Заробітна платня – це мірило поваги, з яким суспільство ставиться до даної професії», - казала американська активістка, яка боролася за соціальні права в США, Джоні Тілмон

Тому телевізійні професії мають стати престижними не тільки на словах, а що б це справді відчувалося. В такому випадку, принаймні, є надія, що схильні до джинси журналісти, перестануть її писати, що б заробити на хліб. 

Але також вкрай важливо слідкувати за всім, що пишуть ЗМІ в наш час і викривати будь яку пропаганду, або брехню ще до того, як інформаційний ресурс потрапить у список злісних брехунів. Для цього має бути спеціальний недержавний наглядово-моніторинговий центр, в якому будуть працювати незалежні журналісти та редактори, та, на кшталт того, що робить часто «Телекритика», слідкуватимуть за чесністю та професійністю подачі інформації, а також будуть мати можливість відбирати ліцензію, при наявності на те серйозних причин. Але це не має бути якийсь цензурний центр, це організація, яка слідкує лише за брехнею та непрофесійністю ЗМІшників і де факто допомагає чесним журналістам стати краще і виявити не чесних «джинсовщиків».

Цікавий ще й той факт, що довгий час відомий харківський журналіст Зураб Аласанія не відповідав на запрошення працювати в Києві чи ще десь. Він хотів бути саме регіональним, навіть провінційним, журналістом. Може щось розумів? Може розумів важливість формувати інформаційний простір певного населеного пункту, бо з таких міст та регіонів і складається країна.

Отже, на мою думку, якщо зараз не розпочати процес реформування міських ЗМІ, то з часом всі вони, окрім «всемогутнього» Інтернету, стануть історією. Думаю, що колись ми до цього все одно прийдемо, але тільки якщо раніше не запевнимо свою аудиторію у тому, що кожне із зараз існуючих ЗМІ, може дати більше ніж Інтернет. 

Публикация предоставлена для конкурса журналистских материалов о местных СМИ, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *