Статьи

Cьогодні російські новини мало кого дивують своєю цинічністю та брехнею стосовно Євромайдану, подій на південно-східній Україні, нової української влади – та й усього українського загалом.

Смішно, та держава, котра позиціонує себе затятим ворогом фашизму, активно послуговується нацистськими методами управління масами.

Інформаційна атака РФ працює за класикою жанру німецької пропаганди першої половини ХХ століття. 

«Украина.Обстановка там такая, что в пору говорить о конце государственности. Под звук колотушек, под крики «слава Украине – героям слава!» со звездным голубым флагом Евросоюза, прокопченным в дыму горящих покрышек – страна погрузилась в состояние, когда человеческая жизнь стала копейкой», – з усією притаманною йому акторською майстерністю розповідав про Євромайдан телеведучий Дмітрій Кісєльов.

Ще у 1942 році Йозеф Геббельс говорив:

«Новини – це зброя війни, вони використовуються, щоб вести війну, а не надавати інформацію»

Ці слова були сказані ідеологом Третього рейху, людиною, яка ненавиділа євреїв і виправдовувала антилюдські дії Адольфа Гітлера. 

В сучасній російській політиці Геббельс є збірним образом: це і Лавров, і Пєсков, і Чуркін, Царьов сюди ж. Дух Геббельса не оминає навіть керівників путінських інформагентств та телеканалів. До слова, гендиректору інформаційного агентства «Росія сьогодні», тому, що заступник генерального директора ВГТРК, - палкі вітання! 

Іншими словами, це люди, які рвуться зі шкіри, щоб сподобатися вождю, люди, котрі причетні до вбивства демократії та відродження кровної імперії.

На жаль, ЗМІ РФ стали платформою війни проти українців.  

Тепер інформація для тих, хто заперечує інформаційну атаку Росії, мовляв, це їхні телеканали, вони нас не стосуються. 

Згідно з даними соціологічних опитувань Центру Разумкова, у березні 2013 року близько 7.4% українців абсолютно довіряли російським ЗМІ, а 38% - скоріше довіряли, аніж ні.

Конкретніші дані подає фонд «Демократичні ініціативи ім. Кучеріва». Їхні соцопитування проводилися у лютому 2014 року, себто у розпал революції Гідності. 

Згідно з даними фонду, 35.8% телеглядачів на Півдні України та 42.2% на Сході дізнаються інформацію про політичні події саме з російських телеканалів

Зараз в Україні трансляція кремлівських телеканалів припинена, але це сталося аж 25 березня, коли Київських окружний адміністративний суд ухвалив відповідну постанову.  

Тож, не дивно, що в Луганській та Донецькій областях народні ополченці (чи як вони себе називають) захоплюють не тільки адмінбудівлі, а й обов’язково телевежі і все, що пов’язано з передачею телесигналу.

Як повідомляють місцеві жителі Донецька, на час написання цього тексту на Донбасі були відключені всі вітчизняні телеканали, натомість до широких послуг надано російське ТБ. 

Автор цих рядків протягом декількох днів моніторив російські теленовини. З них умовно можна виділити меседжі, на яких базується інформування наших сусідів. Ми показуємо ще один фронт жорстокої війни, фронт, про захист якого всі забули. Можливо, у такий спосіб ми допоможемо РНБО та Генпрокуратурі розібратися в ситуації. 

Нелюдськість української влади

Останні випуски російських новин повністю присвячені кризі в Україні. Найбільш згадувані міста в них:  Маріуполь, Одеса, Слов’янськ. По цих трьох і пройдемося.

Маріуполь. Новини про місто стосуються антитерористичної операції, котра проводилася 9 травня.  Як відомо, глава МВС Арсеній Аваков на своїй сторінці у Facebook повідомив, що в цей день близько 60 осіб, озброєних автоматичною зброєю атакували міськвідділ міліції, після чого й почалася АТО. 

У росіян своя версія. Як повідомляють східні сусіди, операція почалася після того, як місцева міліція перейшла на бік самооборони. В будівлі відділку правоохоронці, начебто, забарикадувалися, а армія стріляла в них з кулеметів і запускала газ. «Они приехали штурмовать отделение милиции, когда милиционеры отказались исполнять приказы с Києва, то есть, расстреливать граждан, которые протистуют против киевской власти», - коментує очевидець. 

Новини супроводжуються кадрами, як в місто заїхала бронетехніка і повідомленнями, що військові стріляли по мирних жителях. Люди тягнуть поранених, все в диму, чути постріли, чоловіки падають. 

Після закінчення бойових дій, інформативність російських телеканалів тільки збільшується. 

«Прохожих на улицах нет, транспорт не ходит, картина страшная. В городе как таковой власти нет, милиции после расстрела не существует. На окраинах Мариуполя боевики «Правого сектора» промышляют грабежем и мародерством», - розповідає з місця події журналістка «Первого канала». 

Варто зазначити, що організація «Правий сектор» на чолі з Дмитром Ярошем –  справжні селебрітіс російських медіа. Без згадки про них не проходять жодні випуски новин, вони є всюди

Якби ПС балотувалися до Держдуми – прохідний відсоток їм гарантовано. Але це вже окрема тема. 

«Правий сектор» в Маріуполі було помічено давно, вони ходили по місту в чорній формі, вбивали і залякували людей. 

«Женщину убили! Положили крестом и обвязали георгиевскими ленточками», - махаючи руками кричать на камеру двоє чоловіків.  

Події 2 травня в Одесі росіяни подають як сплановану акцію української влади для залякування місцевих жителів. «Хатынь, бойня, террор, фашизм», - такими словами журналісти  описують цей день. Хитрість одеських репортажів полягає в ударах на емоційність глядачів. Кожен сюжет починається з похорону когось молодого, якого жорстоко вбили ні за що. «Она три часа металась у горящего Дома профсоюза, умоляла пустить ее к сыну, все еще надеялась, что сможет спасти…», - за кадром говорить репортер.  Плачуть жінки, кричать чоловіки, дають коментарі матері. 

«Мы просили их пройти, чтобы забрать 17-летнего сына, но эти уроды ответили, что если заберем, то только калекой», - коментує мати загиблого. За російською версією, футбольні ультраси спеціально готувалися до бійні. На телеканалі «Россия 24» було продемонстровано відео, де в Харкові футбольні фанати, начебто, готуються до вбивств: все димиться, велика кількість людей в масках біжить в невідомому напрямку. Тобто на проукраїнських активістів ніхто насправді не нападав, навпаки – вони нападали на місцевих жителів, які захищали свою мову (очевидно російську) і свої права(!). Чималу роль у вбивствах відіграв «Правий сектор», саме члени цієї організації заганяли людей у Дім профспілок і всередині розстрілювали їх, палили й добивали. Пізніше з’явилася інформація, що, окрім цього, людей травили газом. Хто травив – гадаю, не треба зайвий раз нагадувати. 

Якщо раніше ворогом путніських медіа №1 був Сашко Білий, сьогодні це так званий сотник Микола. Згідно з повідомленнями «Первого канала» і «Россия 1», чоловік на ім’я Микола Волков в 2012 році розшукувався за шахрайство. Сьогодні він один із бійців самооборони Одеси. Розповідь про чоловіка супроводжується кадрами, де він бігає біля Дому профспілок і стріляє з пістолета. Ексклюзивність цього персонажа в тому, що, за словами ведучих, 29 квітня Андрій Парубій приїжджав на пост самооборони майдану на одному з в’їздів в Одесу і вручав Волкову бронежелети. «То есть, это не слухи, что он был  перед погромом в городе – это факт», - говорить голос з екрану. 

Разом з тим лунають повідомленнями, що за виконану роботу бойовики ПС отримують грошову винагороду. 

«Тем, кто это делал государство уже выдало денежные премии. Тот самый сотник Микола получил 10 тисяч евро, его партнеры по 5…», - зі знанням справи розповідає публіцист Дмітрій Дзиговбродський в інтерв’ю Pravda.ru, шматок якого показав «Россия 1». Звідки цей пан отримав таку інформацію – залишається секретом. 

Окремої уваги заслуговує кількість убитих. Якщо раніше українські ЗМІ повідомляли про близько 50 осіб, росіяни називають цифру 116 чоловік. «В одесской милиции від неофициально заявили, что их заставляли вывозить часть тел, чтобы скрыть реальное число погибших», - повідомляють ведучі новин. 

Інформація про місто Слов’янськ переповнена повідомленнями про оточення міста «київською хунтою». Російські журналісти називають це терористичною операцією влади проти мирних жителів. Вбивали дітей, бабусь і жінок. В ході бойових дій загинуло від 10 до 30 мирних жителів, українські військові спеціально стріляли по житлових приміщеннях. Такі повідомлення супроводжуються кадрами, де люди демонструють, діри від куль в будинках і коментарями, на кшталт: «Мы сидели в подвале и прощались с жизнью».

Увага російських медіа прикута до двох загиблих – це водій вантажівки, який, за інформацією телеканалів, потрапив в центр боїв, та молода дівчина, яка під час АТО вийшла на балкон і снайпер її застрелив.  

Євген Курочка – водій вантажівки. Родина шукала його два дні  і знайшла в морзі. 

«Турчин, будь проклят», - плачучи кричить жінка в хустині, яку журналісти називають мамою Курочки.

Ірина Боевець – жінка, котру 5 травня снайпер застрелив пострілом у скроню, коли та вийшла на балкон свого помешкання. З віком жінки наплутали, наприклад, «Life news» повідомив, що їй було 30, «Первый» - 21.  

Згідно з інформацією телеканалів, до Слов’янська кожного дня стягуються танки, БТР, БМД, БМП, на під'їздах у місто виставлені бойові машини Град. Сюди ж приїхало близько 4 тисяч бійців ПС та батальйон «Днепр», який  фінансує олігарх Коломойський. 

Паралельно демонструють відео, де спиною стоїть шеренга чоловіків у чорній формі з автоматами. Вони вигукують: «Москаль не хоче мирно жити – тому ми будем його бить!».

Між тим, у Слов’янську назріває гуманітарна криза, мовляв, місто, завдяки військовим, відрізане від світу. Більшість магазинів зачинені, продуктів та ліків не вистачає. 

«Бандеры по лесам прятались, вот пусть и прячуться, а наша Донецкая народная республика стоит на ногах и будет стоять», - говорить агресивно налаштована бабуся. 

Провокації 

Російські телеканали повідомляють про підготовку різних провокацій на Східній Україні. Все це, звичайно, справа рук «українських спецслужб».  

Наприклад, 6 травня інформагентство «РИА Новости», посилаючись на власні джерела, повідомило про масштабну провокацію для дискредитації РФ. 

Цю новину підхопили всі російські телеканали. За даними агентства, в Донецьк було направлено 200 комплектів військової уніформи та 70 посвідчень офіцерів Збройних сил РФ для симуляції нападу на українських прикордонників. 

«Поставлена задача осуществить нападение на украинских пограничников в военной форме российского образца и зафиксировать происходящее на камеру», - ідеться в повідомленні. 

Або на телеканалі «Россия 24» телеведучий розповів, що СБУ готує провокацію проти російських журналістів, які висвітлюють події на південно-східній частині нашої країни. 

За його словами, служба безпеки закупила заборонену в Україні, але дозволену в Росії(!) техніку, щоб підкинути її в готельні номери в Харкові, де проживають російські репортери. «Об этом нам сообщил источник в силовых структурах Украины, который не хочет выполнять подобные приказы», - додає ведучий.

А на телеканалі «Россия 1» повідомили про підготовку до провокацій в Одеській та Харківській областях. Мовляв, бійці ПС переодягнені у військову форму готуються напасти на українських прикордонників. За їхньою інформацією, на російсько-українському кордоні в селищі Мелове, що на Луганщині вже перекинуто бійців організації для викрадення щонайменше одного російського прикордонника. Його повинні представити як затриманого учасника атаки.

Рука США

Руку США російські новини бачать у всіх подіях в Україні. Ще під час Євромайдану росіяни говорили, що «американці фінансують переворот».

В новинах часто з’являються коментарі представника Держдепартаменту США Дженіфер Псакі, де вона виправдовує дії української влади і засуджує російських диверсантів. На жаль, показують це не для балансу точок зору. Російські медіа висвітлюють виступи Псакі в світлі брехні та цинізму Білого дому.

Одне із завдань, яке Кремль поставив перед журналістами – звести нанівець санкції проти РФ. В новинах постійно з’являються сюжети, де американські сенатори дискутують, сваряться і жахаються, що від санкцій жодного результату

Так, нещодавно транслювали виступ в сенаті Джона Маккейна, де він говорить, що проти Росії потрібно застосовувати більше обмежень. 

Чималий наголос ставиться на тому, що від санкцій потерпають не росіяни, а американський бізнес. В першу чергу йдеться про Visa та Mastercard, які раніше обмежили свою діяльність в Росії. 

Автора цих рядків найбільше здивувала новина про співпрацю «Правого сектора» з урядом США. 

Газета «Известия» з посиланням на високопоставлене джерело в МВС, повідомила про секретні переговори ПС на чолі з Андрієм Артеменком і помічника держсекретаря у справах Європи і Євразії Вікторією Нуланд. Цю статтю тепер згадують усі путінські телеканали. 

«Американцы предложили Артеменко финансовую и информационную помощь в создании из "Правого сектора" полноценной политической партии. США предложили сформировать из украинских радикалов партию с политической платформой, партийной структурой и разветвленной сетью филиалов на всей территории Украины. В ответ на финансовую помощь Нуланд потребовала от лидеров «Правого сектора» проведения полной демилитаризации движения после президентских выборов», - ідеться в матеріалі.

«Вложить хотели по – крупному. Речь идет о 5-10 миллионов долларов», - коментує журналіст каналу «Россия 1».

Врешті ПС відмовився від такої пропозиції, сума Яроша «не здивувала». Далі пряма мова журналіста: «Вероятно, вспомнил о доле Музычка, Ярош сказал, что без стволов сам он Музычка на долго не переживет».

РФ не має ніякого стосунку до референдуму 11 травня.

7 травня топ-темою ЗМІ РФ стала заява Воломира Путіна до прибічників федералізації з проханням перенести референдум з 11 травня на невизначений термін. 

«То что в Москве ключ к решению кризиса в Украине – это уловка Запада, потому что эти слова не имеют под собой никаких оснований. Только наши коллеги в ЕС или США заводят ту или иную ситуацию в тупик, они всегда говорят: « А теперь ключ к решению проблемы находится в руках Москвы», - сміючись пояснював Путін. 

Наступного дня самопроголошені народні республіки Донецька і Луганська відмовляться від цієї ідеї, мовляв, вибачте, але такі питання вирішує народ. Все в стилі демократії: відбувалися засідання народних рад, наради, слухання, висновки. Словом, пане президенте, але  народ вирішує свою долю. І він їх послухав.  

Хоч і всім зрозуміло під чиїм патроном повинен пройти референдум на Сході, але чисто «для галочки» Кремль умив руки від подій в Україні.

Врешті, Володимир Володимирович таки не збрехав – ніякого ключа в Москві немає і бути не може. Однак, хто насправді поставив замок на Південно-Східній Україні – він не сказав. Російський телеканал такого не покаже…

Про автора

Роман Кравець, студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка

Публикация подготовлена для конкурса журналистских материалов об информационных войнах, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Cьогодні російські новини мало кого дивують своєю цинічністю та брехнею стосовно Євромайдану, подій на південно-східній Україні, нової української влади – та й усього українського загалом.

Смішно, та держава, котра позиціонує себе затятим ворогом фашизму, активно послуговується нацистськими методами управління масами.

Інформаційна атака РФ працює за класикою жанру німецької пропаганди першої половини ХХ століття. 

«Украина.Обстановка там такая, что в пору говорить о конце государственности. Под звук колотушек, под крики «слава Украине – героям слава!» со звездным голубым флагом Евросоюза, прокопченным в дыму горящих покрышек – страна погрузилась в состояние, когда человеческая жизнь стала копейкой», – з усією притаманною йому акторською майстерністю розповідав про Євромайдан телеведучий Дмітрій Кісєльов.

Ще у 1942 році Йозеф Геббельс говорив:

«Новини – це зброя війни, вони використовуються, щоб вести війну, а не надавати інформацію»

Ці слова були сказані ідеологом Третього рейху, людиною, яка ненавиділа євреїв і виправдовувала антилюдські дії Адольфа Гітлера. 

В сучасній російській політиці Геббельс є збірним образом: це і Лавров, і Пєсков, і Чуркін, Царьов сюди ж. Дух Геббельса не оминає навіть керівників путінських інформагентств та телеканалів. До слова, гендиректору інформаційного агентства «Росія сьогодні», тому, що заступник генерального директора ВГТРК, - палкі вітання! 

Іншими словами, це люди, які рвуться зі шкіри, щоб сподобатися вождю, люди, котрі причетні до вбивства демократії та відродження кровної імперії.

На жаль, ЗМІ РФ стали платформою війни проти українців.  

Тепер інформація для тих, хто заперечує інформаційну атаку Росії, мовляв, це їхні телеканали, вони нас не стосуються. 

Згідно з даними соціологічних опитувань Центру Разумкова, у березні 2013 року близько 7.4% українців абсолютно довіряли російським ЗМІ, а 38% - скоріше довіряли, аніж ні.

Конкретніші дані подає фонд «Демократичні ініціативи ім. Кучеріва». Їхні соцопитування проводилися у лютому 2014 року, себто у розпал революції Гідності. 

Згідно з даними фонду, 35.8% телеглядачів на Півдні України та 42.2% на Сході дізнаються інформацію про політичні події саме з російських телеканалів

Зараз в Україні трансляція кремлівських телеканалів припинена, але це сталося аж 25 березня, коли Київських окружний адміністративний суд ухвалив відповідну постанову.  

Тож, не дивно, що в Луганській та Донецькій областях народні ополченці (чи як вони себе називають) захоплюють не тільки адмінбудівлі, а й обов’язково телевежі і все, що пов’язано з передачею телесигналу.

Як повідомляють місцеві жителі Донецька, на час написання цього тексту на Донбасі були відключені всі вітчизняні телеканали, натомість до широких послуг надано російське ТБ. 

Автор цих рядків протягом декількох днів моніторив російські теленовини. З них умовно можна виділити меседжі, на яких базується інформування наших сусідів. Ми показуємо ще один фронт жорстокої війни, фронт, про захист якого всі забули. Можливо, у такий спосіб ми допоможемо РНБО та Генпрокуратурі розібратися в ситуації. 

Нелюдськість української влади

Останні випуски російських новин повністю присвячені кризі в Україні. Найбільш згадувані міста в них:  Маріуполь, Одеса, Слов’янськ. По цих трьох і пройдемося.

Маріуполь. Новини про місто стосуються антитерористичної операції, котра проводилася 9 травня.  Як відомо, глава МВС Арсеній Аваков на своїй сторінці у Facebook повідомив, що в цей день близько 60 осіб, озброєних автоматичною зброєю атакували міськвідділ міліції, після чого й почалася АТО. 

У росіян своя версія. Як повідомляють східні сусіди, операція почалася після того, як місцева міліція перейшла на бік самооборони. В будівлі відділку правоохоронці, начебто, забарикадувалися, а армія стріляла в них з кулеметів і запускала газ. «Они приехали штурмовать отделение милиции, когда милиционеры отказались исполнять приказы с Києва, то есть, расстреливать граждан, которые протистуют против киевской власти», - коментує очевидець. 

Новини супроводжуються кадрами, як в місто заїхала бронетехніка і повідомленнями, що військові стріляли по мирних жителях. Люди тягнуть поранених, все в диму, чути постріли, чоловіки падають. 

Після закінчення бойових дій, інформативність російських телеканалів тільки збільшується. 

«Прохожих на улицах нет, транспорт не ходит, картина страшная. В городе как таковой власти нет, милиции после расстрела не существует. На окраинах Мариуполя боевики «Правого сектора» промышляют грабежем и мародерством», - розповідає з місця події журналістка «Первого канала». 

Варто зазначити, що організація «Правий сектор» на чолі з Дмитром Ярошем –  справжні селебрітіс російських медіа. Без згадки про них не проходять жодні випуски новин, вони є всюди

Якби ПС балотувалися до Держдуми – прохідний відсоток їм гарантовано. Але це вже окрема тема. 

«Правий сектор» в Маріуполі було помічено давно, вони ходили по місту в чорній формі, вбивали і залякували людей. 

«Женщину убили! Положили крестом и обвязали георгиевскими ленточками», - махаючи руками кричать на камеру двоє чоловіків.  

Події 2 травня в Одесі росіяни подають як сплановану акцію української влади для залякування місцевих жителів. «Хатынь, бойня, террор, фашизм», - такими словами журналісти  описують цей день. Хитрість одеських репортажів полягає в ударах на емоційність глядачів. Кожен сюжет починається з похорону когось молодого, якого жорстоко вбили ні за що. «Она три часа металась у горящего Дома профсоюза, умоляла пустить ее к сыну, все еще надеялась, что сможет спасти…», - за кадром говорить репортер.  Плачуть жінки, кричать чоловіки, дають коментарі матері. 

«Мы просили их пройти, чтобы забрать 17-летнего сына, но эти уроды ответили, что если заберем, то только калекой», - коментує мати загиблого. За російською версією, футбольні ультраси спеціально готувалися до бійні. На телеканалі «Россия 24» було продемонстровано відео, де в Харкові футбольні фанати, начебто, готуються до вбивств: все димиться, велика кількість людей в масках біжить в невідомому напрямку. Тобто на проукраїнських активістів ніхто насправді не нападав, навпаки – вони нападали на місцевих жителів, які захищали свою мову (очевидно російську) і свої права(!). Чималу роль у вбивствах відіграв «Правий сектор», саме члени цієї організації заганяли людей у Дім профспілок і всередині розстрілювали їх, палили й добивали. Пізніше з’явилася інформація, що, окрім цього, людей травили газом. Хто травив – гадаю, не треба зайвий раз нагадувати. 

Якщо раніше ворогом путніських медіа №1 був Сашко Білий, сьогодні це так званий сотник Микола. Згідно з повідомленнями «Первого канала» і «Россия 1», чоловік на ім’я Микола Волков в 2012 році розшукувався за шахрайство. Сьогодні він один із бійців самооборони Одеси. Розповідь про чоловіка супроводжується кадрами, де він бігає біля Дому профспілок і стріляє з пістолета. Ексклюзивність цього персонажа в тому, що, за словами ведучих, 29 квітня Андрій Парубій приїжджав на пост самооборони майдану на одному з в’їздів в Одесу і вручав Волкову бронежелети. «То есть, это не слухи, что он был  перед погромом в городе – это факт», - говорить голос з екрану. 

Разом з тим лунають повідомленнями, що за виконану роботу бойовики ПС отримують грошову винагороду. 

«Тем, кто это делал государство уже выдало денежные премии. Тот самый сотник Микола получил 10 тисяч евро, его партнеры по 5…», - зі знанням справи розповідає публіцист Дмітрій Дзиговбродський в інтерв’ю Pravda.ru, шматок якого показав «Россия 1». Звідки цей пан отримав таку інформацію – залишається секретом. 

Окремої уваги заслуговує кількість убитих. Якщо раніше українські ЗМІ повідомляли про близько 50 осіб, росіяни називають цифру 116 чоловік. «В одесской милиции від неофициально заявили, что их заставляли вывозить часть тел, чтобы скрыть реальное число погибших», - повідомляють ведучі новин. 

Інформація про місто Слов’янськ переповнена повідомленнями про оточення міста «київською хунтою». Російські журналісти називають це терористичною операцією влади проти мирних жителів. Вбивали дітей, бабусь і жінок. В ході бойових дій загинуло від 10 до 30 мирних жителів, українські військові спеціально стріляли по житлових приміщеннях. Такі повідомлення супроводжуються кадрами, де люди демонструють, діри від куль в будинках і коментарями, на кшталт: «Мы сидели в подвале и прощались с жизнью».

Увага російських медіа прикута до двох загиблих – це водій вантажівки, який, за інформацією телеканалів, потрапив в центр боїв, та молода дівчина, яка під час АТО вийшла на балкон і снайпер її застрелив.  

Євген Курочка – водій вантажівки. Родина шукала його два дні  і знайшла в морзі. 

«Турчин, будь проклят», - плачучи кричить жінка в хустині, яку журналісти називають мамою Курочки.

Ірина Боевець – жінка, котру 5 травня снайпер застрелив пострілом у скроню, коли та вийшла на балкон свого помешкання. З віком жінки наплутали, наприклад, «Life news» повідомив, що їй було 30, «Первый» - 21.  

Згідно з інформацією телеканалів, до Слов’янська кожного дня стягуються танки, БТР, БМД, БМП, на під'їздах у місто виставлені бойові машини Град. Сюди ж приїхало близько 4 тисяч бійців ПС та батальйон «Днепр», який  фінансує олігарх Коломойський. 

Паралельно демонструють відео, де спиною стоїть шеренга чоловіків у чорній формі з автоматами. Вони вигукують: «Москаль не хоче мирно жити – тому ми будем його бить!».

Між тим, у Слов’янську назріває гуманітарна криза, мовляв, місто, завдяки військовим, відрізане від світу. Більшість магазинів зачинені, продуктів та ліків не вистачає. 

«Бандеры по лесам прятались, вот пусть и прячуться, а наша Донецкая народная республика стоит на ногах и будет стоять», - говорить агресивно налаштована бабуся. 

Провокації 

Російські телеканали повідомляють про підготовку різних провокацій на Східній Україні. Все це, звичайно, справа рук «українських спецслужб».  

Наприклад, 6 травня інформагентство «РИА Новости», посилаючись на власні джерела, повідомило про масштабну провокацію для дискредитації РФ. 

Цю новину підхопили всі російські телеканали. За даними агентства, в Донецьк було направлено 200 комплектів військової уніформи та 70 посвідчень офіцерів Збройних сил РФ для симуляції нападу на українських прикордонників. 

«Поставлена задача осуществить нападение на украинских пограничников в военной форме российского образца и зафиксировать происходящее на камеру», - ідеться в повідомленні. 

Або на телеканалі «Россия 24» телеведучий розповів, що СБУ готує провокацію проти російських журналістів, які висвітлюють події на південно-східній частині нашої країни. 

За його словами, служба безпеки закупила заборонену в Україні, але дозволену в Росії(!) техніку, щоб підкинути її в готельні номери в Харкові, де проживають російські репортери. «Об этом нам сообщил источник в силовых структурах Украины, который не хочет выполнять подобные приказы», - додає ведучий.

А на телеканалі «Россия 1» повідомили про підготовку до провокацій в Одеській та Харківській областях. Мовляв, бійці ПС переодягнені у військову форму готуються напасти на українських прикордонників. За їхньою інформацією, на російсько-українському кордоні в селищі Мелове, що на Луганщині вже перекинуто бійців організації для викрадення щонайменше одного російського прикордонника. Його повинні представити як затриманого учасника атаки.

Рука США

Руку США російські новини бачать у всіх подіях в Україні. Ще під час Євромайдану росіяни говорили, що «американці фінансують переворот».

В новинах часто з’являються коментарі представника Держдепартаменту США Дженіфер Псакі, де вона виправдовує дії української влади і засуджує російських диверсантів. На жаль, показують це не для балансу точок зору. Російські медіа висвітлюють виступи Псакі в світлі брехні та цинізму Білого дому.

Одне із завдань, яке Кремль поставив перед журналістами – звести нанівець санкції проти РФ. В новинах постійно з’являються сюжети, де американські сенатори дискутують, сваряться і жахаються, що від санкцій жодного результату

Так, нещодавно транслювали виступ в сенаті Джона Маккейна, де він говорить, що проти Росії потрібно застосовувати більше обмежень. 

Чималий наголос ставиться на тому, що від санкцій потерпають не росіяни, а американський бізнес. В першу чергу йдеться про Visa та Mastercard, які раніше обмежили свою діяльність в Росії. 

Автора цих рядків найбільше здивувала новина про співпрацю «Правого сектора» з урядом США. 

Газета «Известия» з посиланням на високопоставлене джерело в МВС, повідомила про секретні переговори ПС на чолі з Андрієм Артеменком і помічника держсекретаря у справах Європи і Євразії Вікторією Нуланд. Цю статтю тепер згадують усі путінські телеканали. 

«Американцы предложили Артеменко финансовую и информационную помощь в создании из "Правого сектора" полноценной политической партии. США предложили сформировать из украинских радикалов партию с политической платформой, партийной структурой и разветвленной сетью филиалов на всей территории Украины. В ответ на финансовую помощь Нуланд потребовала от лидеров «Правого сектора» проведения полной демилитаризации движения после президентских выборов», - ідеться в матеріалі.

«Вложить хотели по – крупному. Речь идет о 5-10 миллионов долларов», - коментує журналіст каналу «Россия 1».

Врешті ПС відмовився від такої пропозиції, сума Яроша «не здивувала». Далі пряма мова журналіста: «Вероятно, вспомнил о доле Музычка, Ярош сказал, что без стволов сам он Музычка на долго не переживет».

РФ не має ніякого стосунку до референдуму 11 травня.

7 травня топ-темою ЗМІ РФ стала заява Воломира Путіна до прибічників федералізації з проханням перенести референдум з 11 травня на невизначений термін. 

«То что в Москве ключ к решению кризиса в Украине – это уловка Запада, потому что эти слова не имеют под собой никаких оснований. Только наши коллеги в ЕС или США заводят ту или иную ситуацию в тупик, они всегда говорят: « А теперь ключ к решению проблемы находится в руках Москвы», - сміючись пояснював Путін. 

Наступного дня самопроголошені народні республіки Донецька і Луганська відмовляться від цієї ідеї, мовляв, вибачте, але такі питання вирішує народ. Все в стилі демократії: відбувалися засідання народних рад, наради, слухання, висновки. Словом, пане президенте, але  народ вирішує свою долю. І він їх послухав.  

Хоч і всім зрозуміло під чиїм патроном повинен пройти референдум на Сході, але чисто «для галочки» Кремль умив руки від подій в Україні.

Врешті, Володимир Володимирович таки не збрехав – ніякого ключа в Москві немає і бути не може. Однак, хто насправді поставив замок на Південно-Східній Україні – він не сказав. Російський телеканал такого не покаже…

Про автора

Роман Кравець, студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка

Публикация подготовлена для конкурса журналистских материалов об информационных войнах, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua. 
Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *