Статьи
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврёшь -
И делай с ним, что хошь!
“Пісня кота та лисиці (Пригоди Буратіно)
автор слів Борис Окуджава

 

Скільки стоїть світ, стільки людство воює. За їжу, за землю, за царя, за «отєчєство», за свободу, за демократію, за ідею, за... Але, для перемоги необхідна сила війська та значні матеріальні витрати. І тоді, перед початком війни розпочинається підготовка. Вона не стільки матеріальна, скільки інтелектуальна та отримала назву інформаційна. Особливо це видно у війнах останніх століть.  

Коли ж це почалось? Хто додумався до цього?

Але немає нічого нового під сонцем – сказав Мудрець. Люди ще в старовину усвідомили необхідність впливати на психіку людей до та під час збройних зіткнень. Найбільш рання з відомих форм впливу на супротивника — це не використання бойових засобів, а залякування ворога своєю (іноді показною) бойовою могутністю з метою підриву психологічного стану противника. Біблія розповідає про Гедеона, який заради перемоги над більш чисельним військом удавався до різних хитрощів. Одного разу він із трьомастами воїнів підійшов до табору противника і за допомогою труб, глечиків, світильників та криків так залякав вороже військо, що воно розгубилося, запанікувало і солдати почали нападати один на одного.

Перший відомий випадок інформаційної війни описаний у тому ж джерелі (Біблія). А саме у 3 розділі книги Буття. Результати цього ми відчуваємо й досі. 

Ось як це було. “Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю? І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв. І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!”

На перший погляд гріхопадіння відбулося дуже просто, люди згрішили, бо з’їли заборонений плід, але якщо детальніше розібратися в цьому, читаючи книгу Буття, то видно, що Змій був і є до сих пір родоначальником брехні, або по сучасному – інформаційної війни. Для цього він вибрав слабшого представника противника – жінку – і звернувся з провокативним питанням до неї. Тобто те, що змій заговорив до жінки – це був перший етап інформаційної війни — вибір ключового слабшого морально неврівноваженого представника та пошук його слабкої сторони і посів необхідних сумнівів.

А загалом інформаційну війну, на прикладі гріхопадіння, можна розділити на вісім етапів

Перший етап можна назвати закидом або пробою. Це перше зіткнення загарбника із людською свідомістю. Проба, як і наступні чотири стадії розвитку війни, звершується на рівні думки. Проба ні в якому випадку ще не є відкритою інформаційною війною, оскільки, не дивлячись на те, що уявлення вже торкнулося людини, але це відбулося по мимо її волі. Тобто які б думки у нас не виникали, навіть найпоганіші – ми ще не усвідомлюємо що нас уже “грузять”. Але потрібно знати, що їх нам підкидає “спокусник”. Бути пильними і відкрити початок на рівні проби – те, що мають робити наші спецслужби. Хоча на рівні проби інформація приходить як щось зовнішнє для особистості, той факт, що людське серце з легкістю готове відкликнутися на спокусу виявляє можливість присутності зла і в самій людині. І в залежності від того в якій мірі людина чиста у помислах і наскільки звичною є для неї неправда, спокуса відкидається людиною з більшою чи меншою легкістю.

Якщо в людини немає моментальної реакції на помисел, який прийшов, то “війна” переходить в наступну фазу, яка називається бесідою чи краще сказати співбесідою. Ось із цього етапу вже починається посилена інформаційна атака. Що ж тут відбувається? До нас прийшла думка і ми затримуємо її та починаємо про неї говорити, обдумувати. Якраз ціль проби – ввести нас в бесіду для того, щоб людина не помітила, що вона вже розмовляє. Тому й диявол запитує в такій формі: “Чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю?” (Бут. 3: 1). Злий дух не міг не знати, що в Раю стоїть дерево пізнання добра і зла. Зауважимо тут дуже тонку хитрість диявола: те, чого Бог не говорив, диявол пропонує у вигляді поради і запитання, ніби піклуючись про людей. Він натякає їм на те, що Бог  обмежив їх від цієї насолоди. Співбесіда являється результатом перемоги у першому етапі. Як бачимо жінка вступає у співбесіду: “І сказала жінка”. Ось це вже є майже перемогою, а те, що змій говорив до жінки, ще як би не було інфовійною. Однак вона не тільки не ухилилась від бесіди, але й відкрила змію заповідь Божу. Тобто, підготовка закінчена, сумніви посіяні та зійшли у психіці людини.

Далі слідує перший обман у всесвітній історії. Спаситель неодноразово говорить, що диявол є брехнею, батьком брехні, і він породив цю брехню. І сказав змій жінці: “ні, не вмрете…” (Бут. 3: 4). А Господь говорить протилежне: “в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш” (Бут 2: 17).

Наступна, третя фаза розвитку, називається насолодою або старослов’янською мовою “услаждєнієм”. Насолода в нашому випадку розглядається не тілесна, а духовна, коли людина ставить себе замість Бога. Все, що диявол хотів, вже зробив і йому залишилося спостерігати… Дерева в Раю були добрими для споживання і прекрасними для зору. “І побачила жінка, що дерево добре для їжі…” (Бут. 3: 6). До цього моменту про те, що є добрим, говорив Господь, коли завершував дні творіння “і побачив Бог, що це добре” (Бут 1: 8, 10, 12, 18, 21, 24, 31), а тепер людина каже “що це добре”, тобто вона привласнила собі божественне право. Головне в цьому етапі те, що людина поставила себе замість Бога і отримала від цього невимовну насолоду. Людина побачила те, чого немає, бо дерева для їжі всі були хорошими, крім дерева життя і дерева пізнання добра і зла: “І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла” (Бут. 2: 9). Але людина через інформаційний вплив на неї побачила, що воно добре для їжі: “І побачила жінка, що дерево добре для їжі…” (Бут. 3: 6).

Четверта фаза – полон. Для того, щоб відбувся полон, потрібне підкріплення зі сторони почуттів, щоб почуття стали приємними. “І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане” (Бут. 3: 6). Найпершим із п’яти почуттів людини потрапляє в полон зір: “приємне для очей”. Око людини перестало бути чистим, але зате видіння стало для очей приємним. Отож для того, щоб людина повірила чомусь, потрібно, щоб здоровий глузд від неї відступив. Далі читаємо “приємне для очей і жадане, тому що дає знання” (Бут. 3: 6). Ми вже знаємо, що знання це дерево не давало, але викривлений погляд говорить, що дає знання. На стадії полону інформаційні атаки породжують ілюзорний світ, який цілком протилежний, у нашому прикладі, Божому світу.

Наступний, п’ятий етап, можна назвати розпаленням. Тобто до цього етапу відбувається все всередині людини. У полоні зазнає поразки все, і все є брехнею. За полоном душі слідує розпалення тіла. Початок гріха не в плоті, а початок – в душі і брехня на стадії полону уражує тіло і стає для людини “правдою”. До того вони не бачили, що вони голі, бо їх огортала слава Божа. Перші люди ходили в світлі, і око жінки стало лукавим, і тіло її позбавилось світла і стало темним. Тіло сприйняло гріх. Рука потягнулась і взяла плід. Але як і на кожному етапі завжди можна зупинитись, так і на цьому, бо ще не вкусили, ще не порушили заповідь.

Після розпалення відбулось падіння – це шостий етап розвитку інформаційної війни. “І взяла плодів його і їла” (Бут. 3: 6). Відбулось падіння, і Писання нам говорить, що падіння – це не кінець гріха, оскільки це ще не повне падіння. Тобто коли людина порушила заповідь, то вона може далі падати. Ось це і відбулося під час першої інформаційної війни в історії людства.

Спочатку людина порушила заповідь, або відбулося те, що можна назвати як “совращєніє”. “І взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв” (Бут. 3: 6). Нічого не сказано як впав Адам і як його спокусила жінка. Про це Господь сказав Адаму, що він послухав голосу жінки. Тобто ми перестаємо чути голос розуму, а прислухаємося до чужого, ворожого голосу. Святитель Іоан Золотоустий говорить, що від спокуси є велика користь. Адам міг і не спокуситися, а навпаки ще й Єві зауважити про те, що вона робить, але він не розчув, що голос жінки вже чужий. Жінка впала тому, що побачила неправдиве, Адам же впав, бо не побачив істинного. Тобто хто не бачить істинного, у того око лукаве. Мало уникати брехні, потрібно бачити істину.

І останній, восьмий, етап називається спільним гріхом. Наслідки споживання плоду було видно вже тоді, коли спокуса дійшла до останньої стадії. “Совращєніє” вдалося, і відбувся спільний гріх. “І взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв” (Бут 3: 6).

В нашому житті потрібно бути особливо пильними, оскільки можна оговтатись відразу на останній етап спокуси. Перші сім пройдуть непомітно для нас. Важливо знати, що погана інформація призводить до певних психологічних, духовних і навіть фізичних змін в природі людини. Кожній людині потрібно знати ці етапи, бо, знаючи це, людина може проаналізувати і зрозуміти, на якій стадії знаходиться і як з цим краще боротися. Це можна порівняти з тим, як лікар, знаючи на якому етапі хвороба, приписує певні ліки. Якщо це початкові етапи, то одні ліки, якщо захворювання на сильнішій стадії, то, звичайно, лікар виписує сильніші ліки або проводить оперативне втручання. Тому, знаючи діагноз, набагато легше вилікувати хворобу.

Із прикладом гріхопадіння Адама і Єви ми можемо співставляти своє життя, оскільки інформаційна атака відбувається за такими ж принципами. Тобто сучасна людина проходить ті ж вісім етапів

Тому варто задуматися над тим, що перш, ніж щось слухати чи робити, потрібно проаналізувати це. І пам’ятати, що найлегше відкинути погані помисли і не піддатися на провокації на першому етапі, тобто коли “ліва” думка починає тільки зароджуватися. Це можна порівняти із весняним бур’яном, який тільки починає проростати: його ще дуже легко можна вирвати і не дати йому прорости, ніж дати час для проростання і тоді вже буде не так легко його зламати, але потрібно пам’ятати, що все ж таки це можливо зробити, тому варто працювати над собою і з самого початку викорінювати все погане; і тоді ми будемо гордитися країною, де живемо, нацією, прапором, гІмном, тобто, будемо патріотами. 

Якщо взяти останні події, що мають місце у нас, то сучасний «сатана» не розумніший за свого попередника: вибрав найслабші регіони, нашептав їм про їх “ісконность”, завів розмову про це, “загрузив” їх розум брехнею і все. Але коли ми зупинимось? І чи зупинимось взагалі, чи як наші предки пройдемо всі вісім етапів та наші наступні покоління будуть постійно нести тягар наших “гріхопадінь”?

Публикация подготовлена для интернет-издания "Портал Новоселиччини" в рамках конкурса журналистских материалов об информационных войнах, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврёшь -
И делай с ним, что хошь!
“Пісня кота та лисиці (Пригоди Буратіно)
автор слів Борис Окуджава

 

Скільки стоїть світ, стільки людство воює. За їжу, за землю, за царя, за «отєчєство», за свободу, за демократію, за ідею, за... Але, для перемоги необхідна сила війська та значні матеріальні витрати. І тоді, перед початком війни розпочинається підготовка. Вона не стільки матеріальна, скільки інтелектуальна та отримала назву інформаційна. Особливо це видно у війнах останніх століть.  

Коли ж це почалось? Хто додумався до цього?

Але немає нічого нового під сонцем – сказав Мудрець. Люди ще в старовину усвідомили необхідність впливати на психіку людей до та під час збройних зіткнень. Найбільш рання з відомих форм впливу на супротивника — це не використання бойових засобів, а залякування ворога своєю (іноді показною) бойовою могутністю з метою підриву психологічного стану противника. Біблія розповідає про Гедеона, який заради перемоги над більш чисельним військом удавався до різних хитрощів. Одного разу він із трьомастами воїнів підійшов до табору противника і за допомогою труб, глечиків, світильників та криків так залякав вороже військо, що воно розгубилося, запанікувало і солдати почали нападати один на одного.

Перший відомий випадок інформаційної війни описаний у тому ж джерелі (Біблія). А саме у 3 розділі книги Буття. Результати цього ми відчуваємо й досі. 

Ось як це було. “Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю? І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв. І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!”

На перший погляд гріхопадіння відбулося дуже просто, люди згрішили, бо з’їли заборонений плід, але якщо детальніше розібратися в цьому, читаючи книгу Буття, то видно, що Змій був і є до сих пір родоначальником брехні, або по сучасному – інформаційної війни. Для цього він вибрав слабшого представника противника – жінку – і звернувся з провокативним питанням до неї. Тобто те, що змій заговорив до жінки – це був перший етап інформаційної війни — вибір ключового слабшого морально неврівноваженого представника та пошук його слабкої сторони і посів необхідних сумнівів.

А загалом інформаційну війну, на прикладі гріхопадіння, можна розділити на вісім етапів

Перший етап можна назвати закидом або пробою. Це перше зіткнення загарбника із людською свідомістю. Проба, як і наступні чотири стадії розвитку війни, звершується на рівні думки. Проба ні в якому випадку ще не є відкритою інформаційною війною, оскільки, не дивлячись на те, що уявлення вже торкнулося людини, але це відбулося по мимо її волі. Тобто які б думки у нас не виникали, навіть найпоганіші – ми ще не усвідомлюємо що нас уже “грузять”. Але потрібно знати, що їх нам підкидає “спокусник”. Бути пильними і відкрити початок на рівні проби – те, що мають робити наші спецслужби. Хоча на рівні проби інформація приходить як щось зовнішнє для особистості, той факт, що людське серце з легкістю готове відкликнутися на спокусу виявляє можливість присутності зла і в самій людині. І в залежності від того в якій мірі людина чиста у помислах і наскільки звичною є для неї неправда, спокуса відкидається людиною з більшою чи меншою легкістю.

Якщо в людини немає моментальної реакції на помисел, який прийшов, то “війна” переходить в наступну фазу, яка називається бесідою чи краще сказати співбесідою. Ось із цього етапу вже починається посилена інформаційна атака. Що ж тут відбувається? До нас прийшла думка і ми затримуємо її та починаємо про неї говорити, обдумувати. Якраз ціль проби – ввести нас в бесіду для того, щоб людина не помітила, що вона вже розмовляє. Тому й диявол запитує в такій формі: “Чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю?” (Бут. 3: 1). Злий дух не міг не знати, що в Раю стоїть дерево пізнання добра і зла. Зауважимо тут дуже тонку хитрість диявола: те, чого Бог не говорив, диявол пропонує у вигляді поради і запитання, ніби піклуючись про людей. Він натякає їм на те, що Бог  обмежив їх від цієї насолоди. Співбесіда являється результатом перемоги у першому етапі. Як бачимо жінка вступає у співбесіду: “І сказала жінка”. Ось це вже є майже перемогою, а те, що змій говорив до жінки, ще як би не було інфовійною. Однак вона не тільки не ухилилась від бесіди, але й відкрила змію заповідь Божу. Тобто, підготовка закінчена, сумніви посіяні та зійшли у психіці людини.

Далі слідує перший обман у всесвітній історії. Спаситель неодноразово говорить, що диявол є брехнею, батьком брехні, і він породив цю брехню. І сказав змій жінці: “ні, не вмрете…” (Бут. 3: 4). А Господь говорить протилежне: “в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш” (Бут 2: 17).

Наступна, третя фаза розвитку, називається насолодою або старослов’янською мовою “услаждєнієм”. Насолода в нашому випадку розглядається не тілесна, а духовна, коли людина ставить себе замість Бога. Все, що диявол хотів, вже зробив і йому залишилося спостерігати… Дерева в Раю були добрими для споживання і прекрасними для зору. “І побачила жінка, що дерево добре для їжі…” (Бут. 3: 6). До цього моменту про те, що є добрим, говорив Господь, коли завершував дні творіння “і побачив Бог, що це добре” (Бут 1: 8, 10, 12, 18, 21, 24, 31), а тепер людина каже “що це добре”, тобто вона привласнила собі божественне право. Головне в цьому етапі те, що людина поставила себе замість Бога і отримала від цього невимовну насолоду. Людина побачила те, чого немає, бо дерева для їжі всі були хорошими, крім дерева життя і дерева пізнання добра і зла: “І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла” (Бут. 2: 9). Але людина через інформаційний вплив на неї побачила, що воно добре для їжі: “І побачила жінка, що дерево добре для їжі…” (Бут. 3: 6).

Четверта фаза – полон. Для того, щоб відбувся полон, потрібне підкріплення зі сторони почуттів, щоб почуття стали приємними. “І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане” (Бут. 3: 6). Найпершим із п’яти почуттів людини потрапляє в полон зір: “приємне для очей”. Око людини перестало бути чистим, але зате видіння стало для очей приємним. Отож для того, щоб людина повірила чомусь, потрібно, щоб здоровий глузд від неї відступив. Далі читаємо “приємне для очей і жадане, тому що дає знання” (Бут. 3: 6). Ми вже знаємо, що знання це дерево не давало, але викривлений погляд говорить, що дає знання. На стадії полону інформаційні атаки породжують ілюзорний світ, який цілком протилежний, у нашому прикладі, Божому світу.

Наступний, п’ятий етап, можна назвати розпаленням. Тобто до цього етапу відбувається все всередині людини. У полоні зазнає поразки все, і все є брехнею. За полоном душі слідує розпалення тіла. Початок гріха не в плоті, а початок – в душі і брехня на стадії полону уражує тіло і стає для людини “правдою”. До того вони не бачили, що вони голі, бо їх огортала слава Божа. Перші люди ходили в світлі, і око жінки стало лукавим, і тіло її позбавилось світла і стало темним. Тіло сприйняло гріх. Рука потягнулась і взяла плід. Але як і на кожному етапі завжди можна зупинитись, так і на цьому, бо ще не вкусили, ще не порушили заповідь.

Після розпалення відбулось падіння – це шостий етап розвитку інформаційної війни. “І взяла плодів його і їла” (Бут. 3: 6). Відбулось падіння, і Писання нам говорить, що падіння – це не кінець гріха, оскільки це ще не повне падіння. Тобто коли людина порушила заповідь, то вона може далі падати. Ось це і відбулося під час першої інформаційної війни в історії людства.

Спочатку людина порушила заповідь, або відбулося те, що можна назвати як “совращєніє”. “І взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв” (Бут. 3: 6). Нічого не сказано як впав Адам і як його спокусила жінка. Про це Господь сказав Адаму, що він послухав голосу жінки. Тобто ми перестаємо чути голос розуму, а прислухаємося до чужого, ворожого голосу. Святитель Іоан Золотоустий говорить, що від спокуси є велика користь. Адам міг і не спокуситися, а навпаки ще й Єві зауважити про те, що вона робить, але він не розчув, що голос жінки вже чужий. Жінка впала тому, що побачила неправдиве, Адам же впав, бо не побачив істинного. Тобто хто не бачить істинного, у того око лукаве. Мало уникати брехні, потрібно бачити істину.

І останній, восьмий, етап називається спільним гріхом. Наслідки споживання плоду було видно вже тоді, коли спокуса дійшла до останньої стадії. “Совращєніє” вдалося, і відбувся спільний гріх. “І взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв” (Бут 3: 6).

В нашому житті потрібно бути особливо пильними, оскільки можна оговтатись відразу на останній етап спокуси. Перші сім пройдуть непомітно для нас. Важливо знати, що погана інформація призводить до певних психологічних, духовних і навіть фізичних змін в природі людини. Кожній людині потрібно знати ці етапи, бо, знаючи це, людина може проаналізувати і зрозуміти, на якій стадії знаходиться і як з цим краще боротися. Це можна порівняти з тим, як лікар, знаючи на якому етапі хвороба, приписує певні ліки. Якщо це початкові етапи, то одні ліки, якщо захворювання на сильнішій стадії, то, звичайно, лікар виписує сильніші ліки або проводить оперативне втручання. Тому, знаючи діагноз, набагато легше вилікувати хворобу.

Із прикладом гріхопадіння Адама і Єви ми можемо співставляти своє життя, оскільки інформаційна атака відбувається за такими ж принципами. Тобто сучасна людина проходить ті ж вісім етапів

Тому варто задуматися над тим, що перш, ніж щось слухати чи робити, потрібно проаналізувати це. І пам’ятати, що найлегше відкинути погані помисли і не піддатися на провокації на першому етапі, тобто коли “ліва” думка починає тільки зароджуватися. Це можна порівняти із весняним бур’яном, який тільки починає проростати: його ще дуже легко можна вирвати і не дати йому прорости, ніж дати час для проростання і тоді вже буде не так легко його зламати, але потрібно пам’ятати, що все ж таки це можливо зробити, тому варто працювати над собою і з самого початку викорінювати все погане; і тоді ми будемо гордитися країною, де живемо, нацією, прапором, гІмном, тобто, будемо патріотами. 

Якщо взяти останні події, що мають місце у нас, то сучасний «сатана» не розумніший за свого попередника: вибрав найслабші регіони, нашептав їм про їх “ісконность”, завів розмову про це, “загрузив” їх розум брехнею і все. Але коли ми зупинимось? І чи зупинимось взагалі, чи як наші предки пройдемо всі вісім етапів та наші наступні покоління будуть постійно нести тягар наших “гріхопадінь”?

Публикация подготовлена для интернет-издания "Портал Новоселиччини" в рамках конкурса журналистских материалов об информационных войнах, организованном общественной организацией «Телекритика» и проектом MYMEDIA при финансовой поддержке Министерства иностранных дел Дании (Danida).

Републикация конкурсных материалов всячески приветствуется, при условии размещения активной гиперссылки на ресурс mymedia.org.ua.
Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *