Статьи

Кожна людина вільна в своїх думках та чи вільна в їх вираженні? Основним Законом  України гарантується свобода слова, проте заклики до повалення конституційного ладу караються позбавленням волі.

До того ж в нашій країні поширена практика самосуду, коли деякі люди вважають себе уповноваженими виносити вирок, зазвичай в фізичній насильницькій формі, за висловлення на чиюсь адресу. Таким чином суспільство ніби застерігає подумати двічі перед тим, як виразити власну позицію.  І це є цілком логічно, аби не бути покараним державою чи самозванцем. 

Більшість людей вважають, що питання свободи слова зачіпає лише засоби масової інформації, громадських активістів, політиків, а у не публічних людей є важливіші права, які варто відстоювати. Проте ця проблема стосується нас щодня. Особливо нас, студентів. Свобода слова може покласти край корупції у Вищих навчальних закладах. Студент, який вимушений давати хабар, за розголошення ризикує не лише отримати «незадовільно», але й втратити місце навчання. Аналогічна ситуація з подарунками викладачам: якщо хтось вважає це некоректним, навряд чи зізнається в своїх переконаннях. «Невеликий презент перед іспитом від групи – це невинна плата за об’єктивне оцінювання», - переконана моя однокурсниця. Далі діалог був наступним:

- А нічого, що викладачі за умовчанням повинні ставитися до всіх студентів однаково об’єктивно?

- Наші попередники встигли їх розбалувати.

- Так а ми тут причому? 

- Не хочеш – не даруй нічого, але тобі все одно прийдеться.

Свобода – це відсутність страху, але коли на кону стоїть навчання та кар’єра, репутація друкованого видання, майбутнє стає важливішим за справедливість

Навіть я не хочу називати ім’я моєї однокурсниці, для її ж спокою. Таким чином не варто дивуватися «схемам» на державному рівні, бо лише з нашої повсякденної поведінки складається політика, і допоки ми боїмося сказати вголос, хтось користується нашою слабкістю.

Свобода слова хоч і є основоположним правом, ним варто вчити користуватися. Враховуючи, що зміст висловлення може суперечити національним інтересам та навіть викликати державні конфлікти, повинна бути свобода «правдивого» слова. Це також стосується культури та суспільної моралі: інформаційна політика телеканалів, друкованих видань може шкодити нормальному розвитку дитини, формуванню її світобачення, ображати расові, релігійні групи. Тож слово має бути ще й політично коректним. Про обмеження свободи слова не може йти мова, тим паче якщо дана політика відбуватиметься на державному рівні, але необхідно запровадити підвищену відповідальність за те, що висловлюється публічно.

Гарантувати право недостатньо, необхідно створити механізми для його ефективного використання. Інформація повинна розсекречуватися не лише тоді, коли заінтересованим особам вже немає чого втрачати, а тому що ми заслуговуємо знати, що з нами чи над нами робить політична еліта. Свобода – це відсутність страху. А як показує практика, слово – це смертельна зброя, яку бояться всі. Навіть ми, студенти.

Від редактора: Робота переможця конкурсу статтей та есе «Свобода. Демократія. Медіа» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

Кожна людина вільна в своїх думках та чи вільна в їх вираженні? Основним Законом  України гарантується свобода слова, проте заклики до повалення конституційного ладу караються позбавленням волі.

До того ж в нашій країні поширена практика самосуду, коли деякі люди вважають себе уповноваженими виносити вирок, зазвичай в фізичній насильницькій формі, за висловлення на чиюсь адресу. Таким чином суспільство ніби застерігає подумати двічі перед тим, як виразити власну позицію.  І це є цілком логічно, аби не бути покараним державою чи самозванцем. 

Більшість людей вважають, що питання свободи слова зачіпає лише засоби масової інформації, громадських активістів, політиків, а у не публічних людей є важливіші права, які варто відстоювати. Проте ця проблема стосується нас щодня. Особливо нас, студентів. Свобода слова може покласти край корупції у Вищих навчальних закладах. Студент, який вимушений давати хабар, за розголошення ризикує не лише отримати «незадовільно», але й втратити місце навчання. Аналогічна ситуація з подарунками викладачам: якщо хтось вважає це некоректним, навряд чи зізнається в своїх переконаннях. «Невеликий презент перед іспитом від групи – це невинна плата за об’єктивне оцінювання», - переконана моя однокурсниця. Далі діалог був наступним:

- А нічого, що викладачі за умовчанням повинні ставитися до всіх студентів однаково об’єктивно?

- Наші попередники встигли їх розбалувати.

- Так а ми тут причому? 

- Не хочеш – не даруй нічого, але тобі все одно прийдеться.

Свобода – це відсутність страху, але коли на кону стоїть навчання та кар’єра, репутація друкованого видання, майбутнє стає важливішим за справедливість

Навіть я не хочу називати ім’я моєї однокурсниці, для її ж спокою. Таким чином не варто дивуватися «схемам» на державному рівні, бо лише з нашої повсякденної поведінки складається політика, і допоки ми боїмося сказати вголос, хтось користується нашою слабкістю.

Свобода слова хоч і є основоположним правом, ним варто вчити користуватися. Враховуючи, що зміст висловлення може суперечити національним інтересам та навіть викликати державні конфлікти, повинна бути свобода «правдивого» слова. Це також стосується культури та суспільної моралі: інформаційна політика телеканалів, друкованих видань може шкодити нормальному розвитку дитини, формуванню її світобачення, ображати расові, релігійні групи. Тож слово має бути ще й політично коректним. Про обмеження свободи слова не може йти мова, тим паче якщо дана політика відбуватиметься на державному рівні, але необхідно запровадити підвищену відповідальність за те, що висловлюється публічно.

Гарантувати право недостатньо, необхідно створити механізми для його ефективного використання. Інформація повинна розсекречуватися не лише тоді, коли заінтересованим особам вже немає чого втрачати, а тому що ми заслуговуємо знати, що з нами чи над нами робить політична еліта. Свобода – це відсутність страху. А як показує практика, слово – це смертельна зброя, яку бояться всі. Навіть ми, студенти.

Від редактора: Робота переможця конкурсу статтей та есе «Свобода. Демократія. Медіа» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *