Статьи
Одна з умов Революції Гідності – ухвалення Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Гаазі – трибуналу, підкуп якого неможливий. Цей крок наблизить Україну до європейської судової системи. Ухвалення Римського статуту надає кожному громадянину право оскаржувати у суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади. Це гарантуватиме відповідальність держави перед українцями.


ЄС: від рекомендації до вимог

 
Рада міністрів ЄС у своїй постанові заявила про важливість ухвалення Україною Римського статуту. Це передбачено угодою про асоціацію з Євросоюзом. В документі, ухваленому в Брюсселі йдеться про те, що «Рада закликає українську владу оперативно приймати належні правові заходи. Вони дозволяють Міжнародному кримінальному суду розглядати передбачувані злочини проти людяності, скоєні на території України у 2014 та 2015 роках».

Ратифікація Римського статуту стане одним із ключових рішень, що повністю змінять судову систему в Україні. Суд оголошує невідворотній вирок, узгоджений з усіма сторонами. Зазвичай судовий процес триває дуже довго: за 12 років суд оголосив лише 2 вироки. Однак Гаазький трибунал і є своєрідною гарантією, що злочинець не залишиться без вироку.  
 
 «Ми просимо якнайшвидше підписатися під цим законопроектом довжиною в одне речення, яке Верховна Рада не може ухвалити з 2001 року», – заявила координатор «Євромайдану SOS» Олександра Матвійчук.  
 
Не тільки представники Євромайдану бажають ухвалення Римського статуту. Європейські партнери також наполягають на цьому. Але українська влада не поспішає приймати рішення. Підписання Римського статуту відбулося у 2001 році, а ратифікація постійно відкладалася через неузгодженість з українським законодавством. Конституція України передбачає імунітет від кримінального переслідування президента, а Римський статут застосовується рівною мірою до всіх, незалежно від їх посади та положення.


Пошуки політичної волі

 
Політики пояснюють позицію по Римському статуту війною на сході України. На думку депутата Віталія Купрія, жоден з представників влади не бажає приймати Римський статут, бо не матиме імунітету проти Гаазького суду.   «Коли я підійшов до голови Комітету з питань правосуддя Руслана Князевича, то він сказав, що ратифікація цього статуту вигідна Росії, тому що Росія тоді буде подавати заяви, збирати докази злочинів наших бійців, а у нас є неврегульований статус добровольців. Їх можуть вважати злочинцями»,  – розповідає депутат. 

З Віталієм Купрієм погоджується правозахисник Володимир Яворський: «Для ратифікації статуту немає політичної волі президента та його фракції в Раді. Основний аргумент – це те, що дії українських військових можуть розслідуватися. Якщо Україна ратифікує статут, то Міжнародний кримінальний суд може почати розслідування за будь–якими фактами вчинення міжнародних злочинів».
 
За словами правозахисника, ратифікація могла б зупинити сепаратистів від вчинення найбільш серйозних злочинів – розстрілів, навмисних бомбувань цивільних, масових катувань, а також мала б стримуючий ефект для російської армії, впевненої у своїй безкарності.
 
На думку Олександри Матвійчук всі кулуарні розмови,  що нібито ратифікація Римського статуту надасть Росії можливість впливати на Україну через Міжнародний кримінальний суд, не витримують жодної критики: «Очільники держави просто не розуміють природу цього суду, він ніколи не втручається у випадку, якщо держава самостійно розслідує такого роду злочини. А в нас і без будь–якої ратифікації на національні органи розслідування покладено цей обов’язок».
Прийняття Римського статуту – частина важливих змін в українському суспільстві, які поки що не відбулись. Його майбутнє залежить від появи політичної волі в української влади здійснювати ці зміни.

Робота переможця конкурсу статтей та есе «Свобода. Демократія. Зміни» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.
 

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.
Одна з умов Революції Гідності – ухвалення Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Гаазі – трибуналу, підкуп якого неможливий. Цей крок наблизить Україну до європейської судової системи. Ухвалення Римського статуту надає кожному громадянину право оскаржувати у суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади. Це гарантуватиме відповідальність держави перед українцями.


ЄС: від рекомендації до вимог

 
Рада міністрів ЄС у своїй постанові заявила про важливість ухвалення Україною Римського статуту. Це передбачено угодою про асоціацію з Євросоюзом. В документі, ухваленому в Брюсселі йдеться про те, що «Рада закликає українську владу оперативно приймати належні правові заходи. Вони дозволяють Міжнародному кримінальному суду розглядати передбачувані злочини проти людяності, скоєні на території України у 2014 та 2015 роках».

Ратифікація Римського статуту стане одним із ключових рішень, що повністю змінять судову систему в Україні. Суд оголошує невідворотній вирок, узгоджений з усіма сторонами. Зазвичай судовий процес триває дуже довго: за 12 років суд оголосив лише 2 вироки. Однак Гаазький трибунал і є своєрідною гарантією, що злочинець не залишиться без вироку.  
 
 «Ми просимо якнайшвидше підписатися під цим законопроектом довжиною в одне речення, яке Верховна Рада не може ухвалити з 2001 року», – заявила координатор «Євромайдану SOS» Олександра Матвійчук.  
 
Не тільки представники Євромайдану бажають ухвалення Римського статуту. Європейські партнери також наполягають на цьому. Але українська влада не поспішає приймати рішення. Підписання Римського статуту відбулося у 2001 році, а ратифікація постійно відкладалася через неузгодженість з українським законодавством. Конституція України передбачає імунітет від кримінального переслідування президента, а Римський статут застосовується рівною мірою до всіх, незалежно від їх посади та положення.


Пошуки політичної волі

 
Політики пояснюють позицію по Римському статуту війною на сході України. На думку депутата Віталія Купрія, жоден з представників влади не бажає приймати Римський статут, бо не матиме імунітету проти Гаазького суду.   «Коли я підійшов до голови Комітету з питань правосуддя Руслана Князевича, то він сказав, що ратифікація цього статуту вигідна Росії, тому що Росія тоді буде подавати заяви, збирати докази злочинів наших бійців, а у нас є неврегульований статус добровольців. Їх можуть вважати злочинцями»,  – розповідає депутат. 

З Віталієм Купрієм погоджується правозахисник Володимир Яворський: «Для ратифікації статуту немає політичної волі президента та його фракції в Раді. Основний аргумент – це те, що дії українських військових можуть розслідуватися. Якщо Україна ратифікує статут, то Міжнародний кримінальний суд може почати розслідування за будь–якими фактами вчинення міжнародних злочинів».
 
За словами правозахисника, ратифікація могла б зупинити сепаратистів від вчинення найбільш серйозних злочинів – розстрілів, навмисних бомбувань цивільних, масових катувань, а також мала б стримуючий ефект для російської армії, впевненої у своїй безкарності.
 
На думку Олександри Матвійчук всі кулуарні розмови,  що нібито ратифікація Римського статуту надасть Росії можливість впливати на Україну через Міжнародний кримінальний суд, не витримують жодної критики: «Очільники держави просто не розуміють природу цього суду, він ніколи не втручається у випадку, якщо держава самостійно розслідує такого роду злочини. А в нас і без будь–якої ратифікації на національні органи розслідування покладено цей обов’язок».
Прийняття Римського статуту – частина важливих змін в українському суспільстві, які поки що не відбулись. Його майбутнє залежить від появи політичної волі в української влади здійснювати ці зміни.

Робота переможця конкурсу статтей та есе «Свобода. Демократія. Зміни» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.
 
Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *