Статьи

За півтора роки зменшилася мапа України, збільшилися цифри у квитанціях та рівень смертності. Зруйнувалися стосунки в сім’ях і між країнами. А люди хотіли свободи, демократії, змін.

Свобода… Коли Майдан тільки-но розпочався, він нагадував кип’ячий котел. Сидячи у Харкові, подумала: «Саме туди лине моя журналістська душа. В місто, де є свобода слова, думки, вибору влади». Звісно, в 16 років мене ніхто не пускав до Києва і залишалося тільки спостерігати за подіями через товсте скло телевізійного екрану.

Свобода… Перемикаючи канали на ТБ, помітила, що журналісти кажуть одне й те саме, але різними словами. Тоді вимкнула електронне базікало та увімкнула комп’ютер.  «Якщо канали комусь належать, то сайтів настільки багато, що всі одна людина купити не може», – підказував мозок. Але й від контрастних думок електронних ЗМІ голова йшла обертом.

Свобода.... Якщо людина хоче почути, що Україну чекає світле майбутнє – знає, який канал вмикати. Якщо хоче прочитати про її швидкий економічний колапс – знає, на який сайт заходити. Кожне ЗМІ існує у своїй реальності, із своїм фактажем та розвитком подій. Що потрібно увімкнути, щоб почути правду?

Демократія… Люди на Майдані були розлючені на підступних та жадібних представників влади. Вони чітко висували свої вимоги до політиків. «Ті, своєю чергою, із соромом корилися, тікали та масово звільнялися. Оце я розумію, влада народу», – розповідав дядько Сергій, який їздив на Майдан щовихідних.

Демократія… Стара влада зруйнована, прийшла нова. Досі не відомо як розпочалася війна, але розпочалася. До Харкова сотнями приїжджали люди з Донбасу, влаштовувалися на роботу, вступали до місцевих ВНЗ. Одні з них звинувачували у війні Росію, інші, казали про суперечки між українськими олігархами. Складно знайти правду. У пошуках відповіді пішла до знайомих, постукала в двері. «Хто там?», – почула знайомий голос із середини. «Це Дар’я, чи можна побалакати з дядьком Сергієм?». Двері відчинилися, на порозі стояла тітка Ганна: «А він того… його мобілізували».

Демократія... Не знаю, чи хотів на війну дядько Сергій. Але він безумовно хотів повернутися. Хотів…

Зміни... Люди втрачають друзів. Думаєте, всі вони загинули на війні? Ні, просто зникли одне для одного, тому що мають різні погляди на одну й ту саму ситуацію. Всі вони сподіваються побачити веселку, але, перед цим, потрібно пережити дощ. Червоний дощ?..

Робота переможця конкурсу статей та есе «Свобода. Демократія. Зміни» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

За півтора роки зменшилася мапа України, збільшилися цифри у квитанціях та рівень смертності. Зруйнувалися стосунки в сім’ях і між країнами. А люди хотіли свободи, демократії, змін.

Свобода… Коли Майдан тільки-но розпочався, він нагадував кип’ячий котел. Сидячи у Харкові, подумала: «Саме туди лине моя журналістська душа. В місто, де є свобода слова, думки, вибору влади». Звісно, в 16 років мене ніхто не пускав до Києва і залишалося тільки спостерігати за подіями через товсте скло телевізійного екрану.

Свобода… Перемикаючи канали на ТБ, помітила, що журналісти кажуть одне й те саме, але різними словами. Тоді вимкнула електронне базікало та увімкнула комп’ютер.  «Якщо канали комусь належать, то сайтів настільки багато, що всі одна людина купити не може», – підказував мозок. Але й від контрастних думок електронних ЗМІ голова йшла обертом.

Свобода.... Якщо людина хоче почути, що Україну чекає світле майбутнє – знає, який канал вмикати. Якщо хоче прочитати про її швидкий економічний колапс – знає, на який сайт заходити. Кожне ЗМІ існує у своїй реальності, із своїм фактажем та розвитком подій. Що потрібно увімкнути, щоб почути правду?

Демократія… Люди на Майдані були розлючені на підступних та жадібних представників влади. Вони чітко висували свої вимоги до політиків. «Ті, своєю чергою, із соромом корилися, тікали та масово звільнялися. Оце я розумію, влада народу», – розповідав дядько Сергій, який їздив на Майдан щовихідних.

Демократія… Стара влада зруйнована, прийшла нова. Досі не відомо як розпочалася війна, але розпочалася. До Харкова сотнями приїжджали люди з Донбасу, влаштовувалися на роботу, вступали до місцевих ВНЗ. Одні з них звинувачували у війні Росію, інші, казали про суперечки між українськими олігархами. Складно знайти правду. У пошуках відповіді пішла до знайомих, постукала в двері. «Хто там?», – почула знайомий голос із середини. «Це Дар’я, чи можна побалакати з дядьком Сергієм?». Двері відчинилися, на порозі стояла тітка Ганна: «А він того… його мобілізували».

Демократія... Не знаю, чи хотів на війну дядько Сергій. Але він безумовно хотів повернутися. Хотів…

Зміни... Люди втрачають друзів. Думаєте, всі вони загинули на війні? Ні, просто зникли одне для одного, тому що мають різні погляди на одну й ту саму ситуацію. Всі вони сподіваються побачити веселку, але, перед цим, потрібно пережити дощ. Червоний дощ?..

Робота переможця конкурсу статей та есе «Свобода. Демократія. Зміни» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *