Статьи

За останній рік Харків став центром зіткнень двох різних за політичними поглядами груп українського населення: проросійські та патріотично налаштованих. Але найбільша кількість харків'ян лишалася байдужими до того, що відбувається в Україні. Події 1 березня 2014 року змусили їх прийняти чиюсь сторону.

 

З початку ХХ сторіччя в Харкові жили дві великі національні групи: росіяни та українці, різниця між якими з роками зникала. Завдяки постійній русифікації місцевого населення з боку Російської імперії, а потім СРСР, українці втрачали свою національну свідомість.

Тільки після 1991 року, коли Україна отримала незалежність, Харків почав українізацію, яку більшість харків’ян зустріла несхвально. І навіть після майже 24 років незалежності це залишається основною проблемою центру Слобожанщини.

Євромайдан та подальші події дали поштовх молодому поколінню Харкова відчути себе українцями. Деякі з них поїхали в Київ, але більшість проводили місцевий "Майдан". Проте велика кількість юнаків та дівчат зустріли непорозуміння з боку своїх більші старших родичів - діти й батьки часто опинялися по різні сторони барикад.

Першого березня 2014 року конфлікт між молоддю та радянським поколінням досяг свого апогею. Агресивно налаштована купка харків'ян під впливом проросійських ЗМІ та провокаторів зібралися під будинком ОДА. Молоді патріоти та представники деяких громадських організацій опинилися в пастці. Свідок тих подій Наталя Колотий описала цю ситуацію так: "Будинок ОДА обступив натовп, що підтримував колишнього президента Януковича, а в його особі й президента Росії. Це та частина населення, котра боїться радикалів, бажає стабільності, добре працююча. Невідомо звідки приїхали озброєні люди, велика кількість спортсменів з "Оплоту".

Вони захопили ОДА, зняли український прапор і повісили російський "триколор". Юнаків, які залишились в будинку, вивели на площу. Їх обступив натовп та кордон міліції. Кожен, хто зміг прорватися, підбігав до них і бив, не розбираючи куди. Тільки після приїзду лікарів, хлопців змогли вивести з площі і надати допомогу.

Після цієї події багато харків'ян, які тримались подалі від політики та подій в країні, приєднались до молоді в боротьбі за демократію і свободу в Україні. Відомі політичні й громадські організації поповнили свої ряди новими активістами. Також були створені нові організації, такі як "Харківська громадська люстраційна палата" та інші. Піднявся величезний волонтерський рух на підтримку нашої армії та допомоги біженцям із зони антитерористичної операції та Криму (наприклад, центр переселенців "Ромашка", "Сестри милосердя АТО/Харків"). З березня харків’яни активно прикрашали будинки, мости й вулиці державними кольорами та прапорами, а 28 вересня 2014 року в місті знесли й пам’ятник В.І. Леніну, що стояв на центральній площі.

Леонід Гревцев, харків'янин та пенсіонер, вважає: «Харків - чудове українське місто, яке завдяки молоді перетворилося в одне з найпатріотичних міст в Україні. І попри те, що залишається певна кількість харків'ян, які не розуміють цих патріотичних настроїв, майбутнє залишається за проукраїнським юнаками та дівчатами».

Не всі харків'яни підтримують нову владу та прагнуть того ж самого, що і проукраїнські налаштовані громадяни. В них лишаються сумніви щодо нових людей в політиці та в їх планах стосовно Харкова. Студенти були збентежені заявами про відміну стипендій, батьки обурені можливою оплатою школи, а пенсіонери не в захваті від збільшення оплати за комунальні послуги. Нова влада буде вимушена ще довго завойовувати довіру і повагу в харків'ян, аби вони змогли почувати себе в безпеці.

Робота переможця конкурсу статтей та есе «Свобода. Демократія. Зміни» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.

Комментарии

Републикация
Закрыть
Правила републикации материала
  • 1MYMEDIA приветствует использование, перепечатывание и распространение материалов, опубликованных на нашем сайте.
  • 2Обязательным условием использования материалов MYMEDIA является указание их авторства, ресурса mymedia.org.ua как первоисточника и размещение активной ссылки на оригинал материала на нашем сайте.
  • 3Если републикуется лишь часть материала, это обязательно указывается в тексте.
  • 4Не допускаются изменения содержания, имен или фактов, наведенных в материале, а также другие его трансформации, которые влекут за собой искажение смысла и замысла автора.
  • 5MYMEDIA оставляет за собой право в любое время отозвать разрешение на использование материала.

За останній рік Харків став центром зіткнень двох різних за політичними поглядами груп українського населення: проросійські та патріотично налаштованих. Але найбільша кількість харків'ян лишалася байдужими до того, що відбувається в Україні. Події 1 березня 2014 року змусили їх прийняти чиюсь сторону.

 

З початку ХХ сторіччя в Харкові жили дві великі національні групи: росіяни та українці, різниця між якими з роками зникала. Завдяки постійній русифікації місцевого населення з боку Російської імперії, а потім СРСР, українці втрачали свою національну свідомість.

Тільки після 1991 року, коли Україна отримала незалежність, Харків почав українізацію, яку більшість харків’ян зустріла несхвально. І навіть після майже 24 років незалежності це залишається основною проблемою центру Слобожанщини.

Євромайдан та подальші події дали поштовх молодому поколінню Харкова відчути себе українцями. Деякі з них поїхали в Київ, але більшість проводили місцевий "Майдан". Проте велика кількість юнаків та дівчат зустріли непорозуміння з боку своїх більші старших родичів - діти й батьки часто опинялися по різні сторони барикад.

Першого березня 2014 року конфлікт між молоддю та радянським поколінням досяг свого апогею. Агресивно налаштована купка харків'ян під впливом проросійських ЗМІ та провокаторів зібралися під будинком ОДА. Молоді патріоти та представники деяких громадських організацій опинилися в пастці. Свідок тих подій Наталя Колотий описала цю ситуацію так: "Будинок ОДА обступив натовп, що підтримував колишнього президента Януковича, а в його особі й президента Росії. Це та частина населення, котра боїться радикалів, бажає стабільності, добре працююча. Невідомо звідки приїхали озброєні люди, велика кількість спортсменів з "Оплоту".

Вони захопили ОДА, зняли український прапор і повісили російський "триколор". Юнаків, які залишились в будинку, вивели на площу. Їх обступив натовп та кордон міліції. Кожен, хто зміг прорватися, підбігав до них і бив, не розбираючи куди. Тільки після приїзду лікарів, хлопців змогли вивести з площі і надати допомогу.

Після цієї події багато харків'ян, які тримались подалі від політики та подій в країні, приєднались до молоді в боротьбі за демократію і свободу в Україні. Відомі політичні й громадські організації поповнили свої ряди новими активістами. Також були створені нові організації, такі як "Харківська громадська люстраційна палата" та інші. Піднявся величезний волонтерський рух на підтримку нашої армії та допомоги біженцям із зони антитерористичної операції та Криму (наприклад, центр переселенців "Ромашка", "Сестри милосердя АТО/Харків"). З березня харків’яни активно прикрашали будинки, мости й вулиці державними кольорами та прапорами, а 28 вересня 2014 року в місті знесли й пам’ятник В.І. Леніну, що стояв на центральній площі.

Леонід Гревцев, харків'янин та пенсіонер, вважає: «Харків - чудове українське місто, яке завдяки молоді перетворилося в одне з найпатріотичних міст в Україні. І попри те, що залишається певна кількість харків'ян, які не розуміють цих патріотичних настроїв, майбутнє залишається за проукраїнським юнаками та дівчатами».

Не всі харків'яни підтримують нову владу та прагнуть того ж самого, що і проукраїнські налаштовані громадяни. В них лишаються сумніви щодо нових людей в політиці та в їх планах стосовно Харкова. Студенти були збентежені заявами про відміну стипендій, батьки обурені можливою оплатою школи, а пенсіонери не в захваті від збільшення оплати за комунальні послуги. Нова влада буде вимушена ще довго завойовувати довіру і повагу в харків'ян, аби вони змогли почувати себе в безпеці.

Робота переможця конкурсу статтей та есе «Свобода. Демократія. Зміни» в рамках медіашколи для молоді FreedomUkraine, організованої Академією української преси за підтримки програми MYMEDIA.

Копировать в буфер обмена
Подписаться на новости
Закрыть
Отписаться от новостей
Закрыть
Опрос
Закрыть
  • 1Какой стол вам нравится?*
  • 2На каком стуле вам удобнее сидеть?*
    На кресле
    На электрическом стуле
    На табуретке
  • 3Как вы провели лето? *